Постанова від 07 вересня 2026 р. у справі №420/3202/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/3202/26

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді – Коваля М.П.,

суддів – Джабурія О.В,

– Вербицької Н.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одеса апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 травня 2026 року, прийняте у складі суду судді Харченко Ю.В. в місті Одеса, по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Одеській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язати вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2026 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, в якому позивач просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Одеській області (65014, м. Одеса, вул. Єврейська, 12; код ЄДРПОУ: 40108740) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; паспорт НОМЕР_2 ) грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій, а саме: 14 календарних днів за 2015 рік, 14 календарних днів за 2016 рік, 14 календарних днів за 2017 рік, 14 календарних днів за 2018 рік, 14 календарних днів за 2019 рік, 14 календарних днів за 2020 рік, 14 календарних днів за 2021 рік, 14 календарних днів за 2022 рік, 14 календарних днів за 2023 рік, 14 календарних днів за 2024 рік, 14 календарних днів за 2025 рік, загальною кількістю 154 дні, виходячи з розміру грошового забезпечення на день звільнення зі служби в поліції.

- зобов?язати Головне управління Національної поліції в Одеській області (65014, м. Одеса, вул. Єврейська, 12; код ЄДРПОУ: 40108740) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; паспорт НОМЕР_2 ) грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій, а саме: 14 календарних днів за 2015 рік, 14 календарних днів за 2016 рік, 14 календарних днів за 2017 рік, 14 календарних днів за 2018 рік, 14 календарних днів за 2019 рік, 14 календарних днів за 2020 рік, 14 календарних днів за 2021 рік, 14 календарних днів за 2022 рік, 14 календарних днів за 2023 рік, 14 календарних днів за 2024 рік, 14 календарних днів за 2025 рік, загальною кількістю 154 дні, виходячи з розміру грошового забезпечення на день звільнення зі служби в поліції.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25 травня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язати вчинити певні дії задоволено у повному обсязі.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Головне управління Національної поліції в Одеській області звернулося до П`ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на те, що судом було прийнято рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому просить скасувати оскаржуване рішення повністю та винести нове, яким у задоволені позову відмовити у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що додаткова відпустка учасникам бойових дій (стаття 16-2 Закону України «Про відпустки», пункт 12 частини першої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») є державною соціальною пільгою, а не щорічною відпусткою чи відпусткою на дітей, а тому на неї не поширюються правила виплати грошової компенсації при звільненні, оскільки частина десята статті 93 Закону України «Про Національну поліцію» містить вичерпний перелік компенсаційних виплат, який не передбачає такої відпустки для поліцейських на відміну від військовослужбовців, що виключає можливість субсидіарного застосування статті 24 Закону України «Про відпустки» та статті 83 Кодексу законів про працю України.

16 липня 2026 року до П`ятого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від позивача, в якій вказує на те, що рішення суду першої інстанції ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, у зв`язку з чим підстави для скасування або зміни рішення суду першої інстанції, на його думку, відсутні, тому просить суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду від 25 травня 2026 року у справі № 420/3202/26 - без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується копією посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_3 від 04.11.2015, проходив службу в органах внутрішніх справ України, з 07.11.2015 по 27.11.2025 - в Національній поліції України.

Згідно наказу Головного управління Національної поліції в Одеській області від 27.11.2025 № 1546о/с, підполковника поліції ОСОБА_1 (0018503), старшого інспектора роти № 3 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) Головного управління Національної поліції в Одеській області з 27 листопада 2025 року звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України).

В наказі Головного управління Національної поліції в Одеській області від 27.11.2025 № 1546о/с зазначено відрахувати з грошового забезпечення за 19 діб надмірно нарахованих щорічних основної та додаткової оплачуваних відпусток за 2019 рік. Виплатити грошову компенсацію за: 03 доби невикористаних щорічних основної та додаткової оплачуваних відпусток за 2015 рік; 41 добу невикористаних щорічних основної та додаткової оплачуваних відпусток за 2016 рік; 28 діб невикористаних щорічних основної та додаткової оплачуваних відпусток за 2017 рік; 18 діб невикористаних щорічних основної та додаткової оплачуваних відпусток за 2018 рік; 45 діб невикористаних щорічних основної та додаткової оплачуваних відпусток за 2021 рік; 31 добу невикористаних щорічних основної та додаткової оплачуваних відпусток за 2022 рік; 31 добу невикористаних щорічних основної та додаткової оплачуваних відпусток за 2023 рік; 45 діб невикористаних щорічних основної та додаткової оплачуваних відпусток за 2024 рік; 38 діб невикористаних щорічних основної та додатково оплачуваних відпусток за період служби з 01 січня 2025 року до дня звільнення.

Стаж служби в поліції на день звільнення становить 25 років 07 місяців 06 днів; вислуга років на день звільнення в календарному обчисленні - 25 років 07 місяців 06 днів; вислуга років в пільговому обчисленні (без урахування календарної вислуги) - 04 роки 06 місяців 16 днів; вислуга років усього для призначення пенсії - 30 років 01 місяць 22 дні.

25.12.2025 представник Позивача звернувся до Головного управління Національної поліції в Одеській області (далі - Відповідач) з адвокатським запитом, яким витребував копію наказу або витягу з наказу Головного управління Національної поліції в Одеській області від 27.11.2025 № 1546о/с; копії наказів або витягів з наказів Головного управління Національної поліції в Одеській області про надання ОСОБА_1 щорічної основної та додаткової оплачуваних відпусток за 2015, 2016, 2017, 2018, 2019, 2020, 2021, 2022, 2023, 2024, 2025 роки; додаткової оплачуваної відпустки як учаснику бойових дій за 2015, 2016, 2017, 2018, 2019, 2020, 2021, 2022, 2023, 2024, 2025 роки; інформацію про розмір та складові грошового забезпечення ОСОБА_1 , право на отримання якого він мав відповідно до законодавства на день звільнення зі служби, що враховується для виплати грошової компенсації відповідно до закону за невикористані ним дні щорічної основної та додаткової оплачуваних відпусток, додаткової оплачуваної відпустки як учаснику бойових дій; розрахунок та розмір середньомісячного грошового забезпечення ОСОБА_1 , виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці служби, а саме за серпень 2025 року та вересень 2025 року; розрахунок та розмір середньоденного заробітку ОСОБА_1 , виходячи з розміру середньомісячного грошового забезпечення за останні 2 календарні місяці роботи, а саме за вересень 2025 року та жовтень 2025 року.

31.12.2025 надійшла відповідь за № 319544-2025 від 31.12.2025 (753808) на адвокатський запит представника Позивача, в якій Відповідач повідомив, що згідно з вимогами абзацу 10 пункту 8 розділу VIII Порядку та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого наказу МВС України від 06 квітня 2016 року № 260 виплата грошової компенсації за невикористані відпустки проводиться, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення на день звільнення зі служби.

08.01.2026 представник Позивача звернувся до Відповідача із заявою з проханням нарахувати, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення ОСОБА_1 , право на отримання якого він мав відповідно до законодавства на день звільнення зі служби в поліції, та виплатити йому грошову компенсацію відповідно до закону за невикористані ним дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій із збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік загальною кількістю 154 дні, а саме: за 2015, 2016, 2017, 2018, 2019, 2020, 2021, 2022, 2023, 2024, 2025 роки.

17.12.2025 від Відповідача за № 300327-2025 від 17.12.2025 (710124) надійшла відповідь на заяву, в який повідомлено, що згідно з вимогами пункту 10 статті 93 ЗУ «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII та пункту 8 розділу VIII Порядку та умовами виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, який затверджено наказом МВС України від 06.04.2016 № 260, поліцейським, які звільняються зі служби в поліції, виплачується грошова компенсація за всі невикористані під час проходження служби дні щорічних основної та додаткової оплачуваних відпусток та щорічної додаткової відпустки особам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А 1 групи. Враховуючи зазначене вище, для нарахування та виплати грошової компенсації ОСОБА_1 за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій, законні підстави відсутні.

Не погодившись з відмовою Відповідача, та вважаючи свої права та інтереси порушеними, Позивач звернувся за судовим захистом із даним адміністративним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що положеннями статті 16-2 Закону України «Про відпустки» та пункту 12 частини першої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам бойових дій гарантовано право на щорічну додаткову відпустку із збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік, а у разі звільнення поліцейського з органів Національної поліції України на підставі частини десятої статті 93 Закону України «Про Національну поліцію», статті 24 Закону України «Про відпустки» та статті 83 Кодексу законів про працю України йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні такої додаткової відпустки за весь період проходження служби без обмеження лише роком звільнення, оскільки чинне законодавство не містить норм щодо втрати права на неї та її анулювання за минулі періоди.

Вирішуючи дану справу в апеляційній інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно ст. 45 Конституції України кожен, хто працює, має право на відпочинок. Це право забезпечується наданням днів щотижневого відпочинку, а також оплачуваної щорічної відпустки, встановленням скороченого робочого дня щодо окремих професій і виробництв, скороченої тривалості роботи у нічний час. Максимальна тривалість робочого часу, мінімальна тривалість відпочинку та оплачуваної щорічної відпустки, вихідні та святкові дні, а також інші умови здійснення цього права визначаються законом.

Згідно із п. 12 ст. 12 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ, учасникам бойових дій надаються такі пільги, як використання чергової щорічної відпустки у зручний для них час, а також одержання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік.

Відповідно до ст. 4 ЗУ «Про відпустки» від 05 листопада 1996 року № 504/96-ВР, передбачено такі види щорічних відпусток: основна відпустка (стаття 6 цього Закону); додаткова відпустка за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці (стаття 7 цього Закону); додаткова відпустка за особливий характер праці (стаття 8 цього Закону); інші додаткові відпустки, передбачені законодавством.

Відповідно до ст. 16-2 ЗУ «Про відпустки», учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності, особам з інвалідністю внаслідок війни, статус яких визначений Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», особам, реабілітованим відповідно до Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років», із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув`язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу, надається додаткова відпустка зі збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік.

Тобто, зазначені вище норми фактично встановлюють право особи, яка є учасником бойових дій, на отримання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів кожного року.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України від 02 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію».

Відповідно до ст. 92 ЗУ «Про Національну поліцію» поліцейським надаються щорічні чергові оплачувані відпустки в порядку та тривалістю, визначених цим Законом.

Поліцейському надаються також додаткові відпустки у зв`язку з навчанням, творчі відпустки, соціальні відпустки, відпустки без збереження заробітної плати (грошового забезпечення) та інші види відпусток відповідно до законодавства про відпустки.

Згідно з ч. 1 4 ст. 93 ЗУ «Про Національну поліцію» передбачено, що тривалість відпусток поліцейського обчислюється подобово. Святкові та неробочі дні до тривалості відпусток не включаються. Тривалість щорічної основної оплачуваної відпустки поліцейського становить тридцять календарних днів, якщо законом не визначено більшої тривалості відпустки. За кожний повний календарний рік служби в поліції після досягнення п`ятирічного стажу служби поліцейському надається один календарний день додаткової оплачуваної відпустки, але не більш як п`ятнадцять календарних днів. Тривалість чергової відпустки у році вступу на службу в поліції обчислюється пропорційно з дня вступу до кінця року з розрахунку однієї дванадцятої частини відпустки за кожен повний місяць служби.

Відповідно до ч. 8 11 ст. 93 ЗУ «Про Національну поліцію», поліцейським, які захворіли під час чергової відпустки, після одужання відпустка продовжується на кількість невикористаних днів. Продовження відпустки здійснюється керівником, який надав її, на підставі відповідного документа, засвідченого у визначеному законом чи іншим нормативно-правовим актом порядку. Поліцейським у рік звільнення за власним бажанням, за віком, через хворобу чи скорочення штату в році звільнення, за їх бажанням, надається чергова відпустка, тривалість якої обчислюється пропорційно з розрахунку однієї дванадцятої частини відпустки за кожний повний місяць служби в році звільнення. При звільненні поліцейського проводиться відрахування з грошового забезпечення надмірно нарахованої частини чергової відпустки за час невідпрацьованої частини календарного року. За невикористану в році звільнення відпустку поліцейським, які звільняються з поліції, виплачується грошова компенсація відповідно до закону. Відкликання поліцейського із чергової відпустки, як правило, забороняється. У разі крайньої необхідності відкликання з чергової відпустки може бути дозволено керівнику територіального органу поліції. За бажанням поліцейського невикористана частина відпустки може бути приєднана до чергової відпустки на наступний рік.

Наказом Міністерства внутрішніх справ від 6 квітня 2016 року № 260 затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (далі - Порядок № 260).

Так, приписами п. 8 розділу III Порядку № 260 визначено, що поліцейським, які відповідно до законодавства України мають право на відпустку зі збереженням грошового забезпечення, виплата грошового забезпечення здійснюється в розмірі, що вони одержували на день вибуття у відпустку, з розрахунку посадового окладу, установленого за основною штатною посадою, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії за поточний місяць.

Водночас, положеннями абз.7, 8 п. 8 розділу ІІІ Порядку № 260 передбачено, що за невикористану в році звільнення відпустку поліцейським, які звільняються з поліції, виплачується грошова компенсація відповідно до чинного законодавства. Виплата грошової компенсації за невикористану в році звільнення відпустку проводиться, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого поліцейський має відповідно до чинного законодавства, на день звільнення із служби. До того ж, одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів. Кількість днів для виплати грошової компенсації за невикористану відпустку вказується в наказі про звільнення.

Колегією суддів встановлено, що предметом спору у даній справі є перевірка правомірності бездіяльності Головного управління Національної поліції в Одеській області, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті позивачу при звільненні грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку, як учаснику бойових дій.

В даному випадку, позивачем не використано додаткову оплачувану відпустку, як учаснику бойових дій, за період служби з 2015 по 2025 рік, передбачену ст. 16-2 ЗУ «Про відпустки».

Між тим, як вбачається з аналізу вищезазначених норм права, у випадку звільнення поліцейського - учасника бойових дій, йому виплачується компенсація за всі невикористані ним дні відпустки, у тому числі за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої ст. 16-2 ЗУ «Про відпустки» і ст. 12 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Отже, положення Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» не обмежують і не припиняють право учасника бойових дій на отримання в рік звільнення виплати грошової компенсації за всі невикористані дні додаткової відпустки.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07 травня 2020 року, у справі № 360/4127/19, від 14 квітня 2021 року, у справі № 620/1487/20, від 29 квітня 2021 року, у справі № 200/602/20-а, від 31 травня 2021 року, у справі № 200/13837/19-а, від 11 листопада 2021 року, у справі № 200/1175/20-а.

Таким чином, позивач, як учасник бойових дій, має право на грошову компенсацію за невикористану відпустку, передбачену ст. 12 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Враховуючи викладене, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, яким повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до положень статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись статтями 292, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 травня 2026 року – залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 травня 2026 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Одеській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язати вчинити певні дії – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Головуючий суддя: М. П. Коваль

Суддя: О.В. Джабурія

Суддя: Н.В. Вербицька