Постанова від 07 вересня 2026 р. у справі №160/2618/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

08 вересня 2026 року м. Дніпросправа № 160/2618/26

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),

суддів: Головко О.В., Добродняк І.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Державної податкової служби України

на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 червня 2026 року (суддя Рябчук О.С.) за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Константа Бізнес Груп» про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення по справі №160/2618/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Константа Бізнес Груп” до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2026 року було задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Константа Бізнес Груп” до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України:

визнано протиправним та скасувати Рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 13333824/45806274 від 03.10.2025 року про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних;

зобов`язано Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю “КОНСТАНТА БІЗНЕС ГРУП” (код ЄДРПОУ 45806274) №208 від 04.08.2025р. в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання до ЄРПН.

стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “КОНСТАНТА БІЗНЕС ГРУП” (код ЄДРПОУ 45806274) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1331,20 грн. та витрат на правничу допомогу у розмірі 1000,00грн.;

стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “КОНСТАНТА БІЗНЕС ГРУП” (код ЄДРПОУ 45806274) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1331,20 грн. та витрат на правничу допомогу у розмірі 1000,00грн.

Рішення Дніпропетровського адміністративного суду від 17 квітня 2026 року у справі №160/2618/26 набрало законної сили 22.05.2026 року.

15.06.2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Константа Бізнес Груп” звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із заявою про

встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №160/2618/26.

Заява обгрунтована тим, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2026 року у справі №160/2618/26 на Державну податкову службу покладено зобов`язання зареєструвати зазначені у рішенні податкові накладні. Заявник вказує на те, що рішення суду, що вступило у законну силу вже довгий час не виконується Державною податковою службою України у зв`язку з чим вважав, що за його виконанням необхідно встановити судовий контроль.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 червня 2026 року заяву задоволено частково; встановлено судовий контроль за виконанням судового рішення у справі №160/2618/26 та зобов`язано Державну податкову службу України подати до суду у 30-денний строк з моменту отримання відповідної ухвали суду, звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.04.2026 р. у справі № 160/2618/26.

Суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у цій справі оскільки, не дивлячись на набрання законної сили судовим рішенням, відповідачем не надано доказів його виконання.

Не погодившись з вказаною ухвалою суду, ДПС України подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви про встановлення судового контролю. Обгрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач вказує на те, що встановлення судового контролю за виконанням рішення суду є диспозитивним правом суду, яке може бути використано за умови надання стороною, на користь якої ухвалено рішення, доказів не виконання боржником судового рішення. За позицією скаржника, у спірному випадку позивачем не було доведено, а судом першої інстанції не встановлено того, що ДПС України ухиляється від виконання рішення суду чи допускає протиправну бездіяльність в цьому питанні. Відповідач також звертає увагу на те, що порядок примусового виконання рішень судів встановлено Законом України «Про виконавче провадження», нормами якого передбачено застосування певних штрафних санкцій до боржника за невиконання рішень судів. Також відповідач зазначає те, що рішення суду у цій справі ним було оскаржено в апеляційному порядку, а відповідно подання звіту про його виконання наразі є передчасним.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

В силу приписів ст..129-1 Конституції України, ст..13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ст.ст.14, 370 КАС України рішення суду є обов`язковим для виконання.

При цьому, для цілей застосування ст..6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стадія виконання рішення суду є складовою доступу до правосуддя.

Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст..17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, свідчить про те, що право на доступ до суду було б ілюзорним, якби остаточне, зобов`язальне судове рішення залишалося без дієвим на шкоду одній зі сторін (справа «Ромашов проти України, рішення від 27.07.2004р.).

Отже, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок.

У свою чергу, судовий контроль є важливою конституційною гарантією забезпечення обов`язковості судового рішення. Це означає, що таке рішення буде виконано своєчасно (у розумні строки), належним чином (у спосіб, визначений судом) та у повному обсязі (відповідно до приписів резолютивної та мотивувальної частини рішення).

Одним із видів судового контролю за виконанням рішення суду, який передбачений КАС України, є встановлення судом обов`язку суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення (ст..382 КАС України).

Так, згідно з частиною 1 статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

З огляду на положення вказаної норми процесуального права суд апеляційної інстацнії погоджується з твердженням скаржника про те, що встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є правом, а не обов`язком суду.

В той же час, такі повноваження суду повинні бути реалізовані з урахуванням того, що контроль за виконанням судового рішення здійснює суд, що прямо передбачено ст..129-1 Конституції України, і такі повноваження суду запровадженні з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві.

Отже, вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд повинен з`ясувати те, чи виконано судове рішення, причини, які призводять до невиконання такого рішення та чи є вони об`єктивними, оцінити ризики, які можуть існувати для позивача у випадку невиконання рішення суду.

У спірному випадку суд першої інстанції зазначив, що відповідачем рішення суду, на час розгляду заяви про встановлення судового контролю, не було виконано, доказів вжиття боржником заходів на виконання рішення суду не надано.

Вказане, з огляду на доводи апеляційної скарги, відповідачем не спростовується. Тобто, і станом на час подання апеляційної скарги зобов`язальне рішення суду, яке ухвалено на користь позивача, залишається не виконаним ДПС України. Доказів зворотного відповідачем суду апеляційної інстанції не надано. Не надано таких доказів і станом на час розгляду судом апеляційної інстанції цієї справи.

Отже, судом апеляційної інстанції не встановлено як факту виконання ДПС України рішення суду так і обставин, які б свідчили про вжитті відповідачем заходи на виконання рішення суду.

З огляду на встановлені обставини справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновок суду першої інстанції щодо наявності підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у цій справі.

З приводу посилань скаржника на положення Закону України «Про виконавче провадження», слід зазначити те, що загальний порядок виконання судових рішень, який встановлено Законом України «Про виконавче провадження», не позбавляє суд права встановити судовий контроль за виконанням судового рішення. Встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, не залежить від наявності відкритого виконавчого провадження та від його результатів.

Стосовно посилань скаржника на оскарження рішення суду, ухваленого у цій справі, в апеляційному порядку, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що ухвалами Третього апеляційного суду від 22.05.2026 та 23.06.2026 було повернуто апеляційні скарги ГУ ДПС у Дніпропетровській області, а ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 08.07.2026 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС у Дніпропетровській області.

Натомість, і з часу відмови у відкритті апеляційного провадження щодо оскарження рішення суду, ухваленого у цій справі, ДПС України не було вжито заходів щодо його виконання (доказів зворотного скаржником не надано).

Таким чином, проаналізувавши обставини, які стали підставою для встановлення судом першої інстанції судового контролю за виконанням рішення суду, аргументи відповідача, з якими він пов`язував незаконність та необгрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.315, 316, 321, 325 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової служби України залишити без задоволення, а ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 червня 2026 року у справі №160/2618/26 – без змін.

Постанова набирає законної сили з дати ухвалення, може бути оскаржена у касаційному порядку у випадках та строки, які визначено ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий - суддя Я.В. Семененко

суддя О.В. Головко

суддя І.Ю. Добродняк