Рішення від 27 серпня 2026 р. у справі №299/675/26 — Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

_______________________________________________________________________________________________ Справа № 299/675/26

Номер провадження 2/299/320/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.08.2026 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в складі: головуючого - судді Левка Т.Ю., секретар судового засідання Онисько С.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Виноградів цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до державного реєстратора Відділу державної реєстрації Виноградівської міської ради Закарпатської області Старости Андрія Йосиповича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , про скасування державної реєстрації права власності,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Продан О.В., звернувся до Виноградівського районного суду Закарпатської області із позовною заявою до відповідача державного реєстратора Відділу державної реєстрації Виноградівської міської ради Закарпатської області Старости А.Й., третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , про скасування державної реєстрації права власності.

Позовні вимоги мотивовано тим, що позивач, як власник земельної ділянки площею 0,25 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель на території Вербовецької сільської ради, 23.05.2024 року замовив виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), виконавець робіт - ФОП ОСОБА_2 , кваліфікаційний сертифікат інженера- землевпорядника №10435 від 16.05.2016 року виданий Кваліфікаційною комісією Інституту інноваційної освіти Київського національного університету будівництва і архітектури. Мета виготовлення вказаної документації із землеустрою була обумовлена потребою визначення кадастрового номера земельної ділянки що є необхідною складовою для проведення державної реєстрації права власності на земельну ділянку, набутого та оформленого в установленому порядку до 1 січня 2013 року (ч.1 ст.29 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»). За результатами сформованої ФОП ОСОБА_2 технічної документації до Державного земельного кадастру було внесено відомості про державну реєстрацію земельної ділянки позивача у таких параметрах: кадастровий номер 2121281800:08:004:0044, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площа - 0,6716 га. Таким чином, у результаті хибних дій розробника технічної документації із землеустрою щодо просторового розташування земельної ділянки та її конфігурації, площу належної позивачу земельної ділянки штучно було зменшено з розміру 0,25 га до 0,6716 га.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, згідно якого зазначає, що заявлені позовні вимоги визнаються. Власник земельної ділянки має безумовне право на формування технічних характеристик такої у відповідності до правовстановлюючого документу. У той же час виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) є виключною компетенцією профільного суб`єкта господарювання на відповідному ринку послуг - кваліфікованого інженера-землевпорядника. У даному випадку визначення кадастрового номера земельної ділянки, як складової, що передує безпосередньому проведенню державної реєстрації права власності, здійснювалося ФОП ОСОБА_2 . У свою чергу державний реєстратор при вчиненні необхідної реєстраційної дії був обмежений вже наявними складовими земельної ділянки, які автоматично були застосовані шляхом взаємодії з даними Державного земельного кадастру. Таким чином, у даній ситуації усунути порушення прав позивача у позасудовий спосіб не є можливим.

Сторони будучи належним чином, своєчасно повідомленими про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися.

Представник позивача Продан О.В. подала до суду заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи у відсутність позивача та його представника.

Відповідач подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, проти задоволення позовних вимог заперечень не має.

Вивчивши та обстеживши матеріали справи, визнаючи в порядку ст.223 ЦПК України необов`язковим відібрання особистих пояснень від учасників процесу, і враховуючи, що у справі наявні достатні матеріали про права і взаємовідносини сторін, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Судом встановлено, позивач є власником земельної ділянки площею 0,25 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель на території Вербовецької сільської ради.

Належність вказаних речових прав підтверджується державним актом на право приватної власності на землю серії III-ЗК №019141 від 14.05.2001 року, виданого Вербовецькою сільською радою.

23.05.2024 року позивачем було замовлено виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), виконавець робіт - ФОП ОСОБА_2 , кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника №10435 від 16.05.2016 року виданий Кваліфікаційною комісією Інституту інноваційної освіти Київського національного університету будівництва і архітектури.

Мета виготовлення вказаної документації із землеустрою була обумовлена потребою визначення кадастрового номера земельної ділянки що є необхідною складовою для проведення державної реєстрації права власності на земельну ділянку, набутого та оформленого в установленому порядку до 1 січня 2013 року (ч.1 ст.29 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Згідно п.69 «Порядку ведення Державного земельного кадастру», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року №1051, внесення відомостей до Державного земельного кадастру здійснюється за заявою розробника документації із землеустрою та оцінки земель від імені замовника; заява разом з документацією із землеустрою або технічною документацією оцінки земель в електронній формі надсилається технічними засобами електронних комунікацій з використанням кваліфікованого електронного підпису.

За результатами сформованої ФОП ОСОБА_2 технічної документації до Державного земельного кадастру було внесено відомості про державну реєстрацію земельної ділянки позивача у таких параметрах: кадастровий номер 2121281800:08:004:0044, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площа - 0,6716 га.

Таким чином, у результаті хибних дій розробника технічної документації із землеустрою щодо просторового розташування земельної ділянки та її конфігурації, площу належної позивачу земельної ділянки штучно було зменшено з розміру 0,25 га до 0,6716 га.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 29 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на земельну ділянку, набутих та оформлених в установленому порядку до 1 січня 2013 року, проводиться без подання заявником документа, на підставі якого набуто речове право, за умови наявності інформації про зареєстровану земельну ділянку в Державному земельному кадастрі.

Як наслідок, відповідач не мав потреби досліджувати зміст державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЗК №19141 від 14.05.2001 року, виданого на ім`я ОСОБА_1 , а при вчиненні відповідної реєстраційної дії використав недостовірні дані Державного земельного кадастру.

У результаті позивач зазнав прямих порушень права приватної власності та обмежений у володінні, користуванні та розпорядженні об`єктом нерухомого майна.

Якщо права на майно, підлягають державній реєстрації (ст. 182 ЦК України), то право власності на це майно припиняється не з моменту відмови власника, а з моменту внесення за заявою власника відповідного запису до державного реєстру.

У той же час ст. 140 Земельного кодексу України передбачає такі підстави припинення права власності на земельну ділянку:

- добровільна відмова власника від права на земельну ділянку;

- смерть власника земельної ділянки за відсутності спадкоємця;

- відчуження земельної ділянки за рішенням власника;

- звернення стягнення на земельну ділянку на вимогу кредитора;

- відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб;

- конфіскація за рішенням суду;

- невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом;

- примусове вилучення земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності.

За вказаних приписів чинного законодавства позивач не має можливості припинити набуте право власності на земельну ділянку у розмірі 0,6716 га через механізм хибного визначення кількісних показників її технічних характеристик.

Як вбачається із змісту ст. 153 Земельного кодексу України, власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянки крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до ч.2 ст. 90 Земельного кодексу України, порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Відповідно абзацу 2 п. 7 постанови Пленуму ВСУ від 16.04.2004 року №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно із ч.3 ст. 152 ЗК України шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсним рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів захисту (ст. 16 ЦК України).

Відповідно до ч.2 ст. 158 Земельного кодексу України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян юридичних осіб.

Згідно абзацу 2 ч. 3 ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.

Згідно ч.6 ст. 16 Закону України «Про Державний земельний кадастр» кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки. Згідно положень підпункту 3 п. 114 «Порядку ведення Державного земельного кадастру», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року №1051, державна реєстрація земельної ділянки скасовується у разі ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки, яке набрало законної сили в установленому законодавством порядку.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.12.2022 року у справі №914/2350/18 визначила, що особа може оскаржувати державну реєстрацію без пред`явлення майнових вимог у випадку, якщо рішення про державну реєстрацію стосувалось реєстрації прав позивача, а не іншої особи.

Згідно положень ч.1 ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до приписів ст. 41 Конституції України та п.2 ч.1 ст.3, ст.321 ЦК ніхто не може бути позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні.

Право на захист власності викладено у ст.1 Першого протоколу до «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» (ратифікована Законом України №475/97- ВР від 17.07.1997 року): Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст. 16 ЦК України).

Враховуючи встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, а також оцінюючи надані докази, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

На підставі наведеного, керуючись статтями 10, 12, 13, 18, 81, 223, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги задоволити.

Скасувати державну реєстрацію права власності від 09.12.2025 року, номер запису 62750194 на земельну ділянку площею 0,6716 га, кадастровий номер 2121281800:08:004:0044 та припинити право власності позивача ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на цей об`єкт нерухомості.

Скасувати державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,6716 га, кадастровий номер 2121281800:08:004:0044 та відповідний кадастровий номер 2121281800:08:004:0044.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 07.09.2026.

ГоловуючийЛевко Т. Ю.