Рішення від 05 серпня 2026 р. у справі №297/785/26 — Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

_______________________________________________________________________________________________ Справа № 297/785/26

Номер провадження 2/299/786/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

06.08.2026 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області у складі: головуючого судді Дочинця С.І., при секретарі Роман К.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні Виноградівського районного суду Закарпатської області цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" в особі представника Олійник Катерини Олегівни, до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 1548-0484 від 01.05.2025 року.

Позивач зазначив, що між сторонами в електронній формі було укладено договір про відкриття кредитної лінії, за умовами якого відповідачу надано кредит у розмірі 2 600,00 грн строком на 365 днів. Надалі сторонами укладено додаткові угоди, відповідно до яких відповідачу надано додаткові кредитні кошти на загальну суму 3 700,00 грн. Загальний розмір отриманих відповідачем кредитних коштів становить 6 300,00 грн. Позивач свої зобов`язання щодо надання кредитних коштів виконав, однак відповідач належним чином умови договору не виконав, кредитні кошти та нараховані платежі у встановлені строки не повернув. Станом на 15.01.2026 року, за розрахунком позивача, заборгованість відповідача становить 25 338,50 грн, з яких: 6 300,00 грн — заборгованість за кредитом, 14 943,50 грн — проценти за користування кредитом, 3 150,00 грн — три проценти річних відповідно до ст. 625 ЦК України, 945,00 грн — комісія.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем умов кредитного договору та положення ЦК України і Закону України «Про споживче кредитування», позивач просив стягнути з відповідача 25 338,50 грн заборгованості та 2 662,40 грн судового збору.

Представник позивача ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», про дату, час та місце проведення судового засідання з розгляду даної цивільної справи повідомлений належним чином шляхом надсилання судової повістки про виклик до суду в електронний кабінет, у судове засідання не з`явився. До позовної заяви додав клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, також не заперечував щодо ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 про дату, місце та час розгляду справи повідомлявся належним чином як шляхом надсилання судового виклику на зареєстровану адресу проживання, так і шляхом надсилання електронного виклику на номер мобільного телефону, вказаний у матеріалах справи та розміщення оголошення про його виклик до суду на офіційному веб-сайті судової влади. У судове засідання не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомив. Клопотань про відкладення розгляду справи чи про свою обов`язкову участь також не подав.

Від відповідача не надходило клопотань про розгляд справи у поряду загального позовного провадження.

Суд, відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України, розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами, а враховуючи, що належним чином повідомлена відповідач в судове засідання повторно не з`явилася, суд, виходячи з положень ст.281 ЦПК України щодо можливості заочного розгляду справи і ухвалення заочного рішення, як за правилами загального, так і спрощеного позовного провадження, вважає доцільним ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, відповідно до ст.280 ЦПК України.

Між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та відповідачем ОСОБА_1 01.05.2025 року укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1548-0484, невід`ємними частинами якого є Правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), паспорт споживчого кредиту, Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором (Графік платежів за Договором) відповідно до Методики Національного банку України.

У Договорі зазначається, що позичальнику було надано наступний одноразовий ідентифікатор А9117, для підписання Кредитного договору № 1548-0484 від 01.05.2025року, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів.

Із умов Договору слідує, що позивач надав відповідачу кредит в сумі 2600,00 гривень шляхом безготівкового переказу на банківський рахунок відповідача з використанням електронного платіжного засобу для задоволення особистих потреб відповідача на умовах строковості, зворотності, платності, а саме: строк кредитування 360 днів; базовий період* 13 днів; комісія за видачу кредиту 15 % від суми кредиту; стандартна % ставка 1,00 % в день, знижена процентна ставка – 1,00 % в день.

Також Додатковою угодою №1 від 02.05.2025 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1548-0484 від 01.05.2025 року Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 700,00 грн.

Також Додатковою угодою №2 від 03.05.2025 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1548-0484 від 01.05.2025 року Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 1 500,00 грн.

Також Додатковою угодою №3 від 04.05.2025 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1548-0484 від 01.05.2025 року Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 1 500,00 грн.

Із копії довідки від 19.01.2026 року, виданої EasyPay слідує про здійснення платіжної операції: видачі кредитних коштів за договором від 01.05.2025 року № 1548-0484 в сумі 2600,00 грн, номер платіжного інструмента отримувача: НОМЕР_1 , статус – успіх; видачі кредитних коштів за договором від 02.05.2025 року № 1548-0484 в сумі 700,00 грн, номер платіжного інструмента отримувача: НОМЕР_1 , статус – успіх; видачі кредитних коштів за договором від 03.05.2025 року № 1548-0484 в сумі 1500,00 грн, номер платіжного інструмента отримувача: НОМЕР_1 , статус – успіх; видачі кредитних коштів за договором від 04.05.2025 року № 1548-0484 в сумі 1500,00 грн, номер платіжного інструмента отримувача: НОМЕР_1 , статус - успіх

Як вбачається з копії довідки ТОВ «Укр Кредит Фінанс» на картку № НОМЕР_1 , 01.05.2025 року перераховувалась сума кредиту в розмірі 2600 гривень – видача кредиту, 02.05.2025 року – 700,00 гривень; 03.05.2025 року – 1500 гривень; 04.05.2025 – 1500 гривень.

Згідно положень пункту 2.2 кредитного договору відповідач зобов`язався повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом у порядку, передбаченому договором.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за договором від 01.05.2025року № 1548-0484 станом на 15.01.2026 року розмір заборгованості ОСОБА_1 складає 25 338,50 грн, з яких: 6 300,00 грн — заборгованість за кредитом, 14 943,50 грн — проценти за користування кредитом, 3 150,00 грн — три проценти річних відповідно до ст. 625 ЦК України, 945,00 грн — комісія.

Вирішуючи заявлені позивачем позовні вимоги, суд керується наступними положеннями законодавства.

Відповідно до положень ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

За приписами ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

У відповідності до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

У статті 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За змістом частин 3, 4, 6 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до частини 12 статті 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

За нормами ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Кредитор, який заявляє вимоги про стягнення коштів за кредитним договором, зобов`язаний надати суду докази на підтвердження надання позичальнику кредиту.

При цьому за правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Частиною 1 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Оцінюючи зазначені докази в сукупності, суд приходить до висновку, що позивачем належними та допустимими доказами підтверджено як укладення сторонами основного кредитного договору та додаткових угод, так і фактичне перерахування відповідачу кредитних коштів на загальну суму 6 300,00 грн.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За змістом статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом, а розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Як убачається з розрахунку заборгованості за Договором № 1548-0484 від 01.05.2025 року, станом на 15.01.2026 року загальний розмір заборгованості відповідача становить 25 338,50 грн, з яких 6 300,00 грн — заборгованість за кредитом, 14 943,50 грн — заборгованість за процентами за користування кредитом, 3 150,00 грн — проценти річних на підставі статті 625 ЦК України та 945,00 грн — заборгованість за комісією.

Оскільки факт надання відповідачу кредитних коштів у загальному розмірі 6 300,00 грн підтверджений належними доказами, суд вважає доведеним виникнення у відповідача обов`язку щодо повернення зазначеної суми кредиту та виконання інших передбачених Договором грошових зобов`язань.

Належних доказів повного виконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором та додатковими угодами матеріали справи не містять. Відтак вимоги позивача в частині стягнення основної суми заборгованості за кредитом у розмірі 6 300,00 грн є обґрунтованими.

Щодо заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 14 943,50 грн суд зазначає, що позивачем надано розрахунок заборгованості, відповідно до якого зазначена сума нарахована за умовами укладеного між сторонами Договору. Враховуючи встановлений судом факт укладення кредитного договору, додаткових угод, фактичного надання кредитних коштів та невиконання відповідачем зобов`язань щодо їх повернення, суд вважає вимогу про стягнення процентів за користування кредитом обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за комісією за видачу кредиту в розмірі 945,00 грн суд зазначає наступне.

Відповідно до умов кредитного договору п. 4.11 комісія за видачу кредиту становить 15,00 % від суми виданого кредиту. При цьому договором передбачено, що нарахування комісії здійснюється на суму виданого кредиту у день його видачі.

Разом із тим, вирішуючи питання про обґрунтованість вимоги про стягнення зазначеної комісії, суд має виходити не лише з формального факту наявності відповідного положення у тексті договору, а й з його відповідності імперативним вимогам законодавства, що регулює відносини споживчого кредитування.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту. Водночас сама по собі наявність у договорі умови про сплату комісії не звільняє кредитодавця від обов`язку довести правову та фактичну підставу для її стягнення, зокрема зміст відповідної послуги, її фактичне надання споживачу та розмір плати за таку послугу.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 звернула увагу на необхідність розмежування платежів, які є оплатою конкретних послуг кредитодавця, та платежів, які фактично встановлюються за дії, що становлять реалізацію кредитодавцем власних обов`язків за кредитним договором. При цьому Верховний Суд виходить із того, що умови договору про споживчий кредит, які суперечать імперативним вимогам Закону України «Про споживче кредитування», не можуть бути підставою для покладення відповідного платежу на споживача.

У цьому випадку з наведеного позивачем положення кредитного договору вбачається лише встановлення комісії у розмірі 15,00 % від суми кредиту. При цьому договір не містить конкретизації, за яку саме додаткову чи супутню послугу кредитодавця сплачується така комісія, у чому полягає зміст відповідної послуги, а також які саме фактичні дії кредитодавець зобов`язаний здійснити в інтересах позичальника в обмін на сплату комісії.

Фактично з умов договору вбачається, що комісія у розмірі 15,00 % нараховується одноразово саме у день видачі кредиту та визначається виключно як відсоток від суми виданого кредиту. Тобто підставою для її нарахування є сам факт надання кредитодавцем грошових коштів за кредитним договором.

Водночас відповідно до частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати позичальникові грошові кошти, а позичальник — повернути кредит та сплатити проценти. Надання кредиту є безпосереднім обов`язком кредитодавця за кредитним договором, а тому саме по собі виконання такого обов`язку не може бути визнано окремою додатковою послугою, наданою позичальнику.

Позивачем не надано доказів того, що в момент видачі кредиту відповідачу була фактично надана будь-яка окрема додаткова або супутня послуга, за яку договором передбачено плату у розмірі 15,00 % від суми кредиту. Також матеріали справи не містять доказів конкретного змісту такої послуги, її вартості та фактичного надання відповідачу.

При цьому відповідно до статті 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Отже, саме на позивача покладається обов`язок довести не лише факт укладення кредитного договору, а й обставини, які свідчать про виникнення у відповідача обов`язку сплатити заявлену до стягнення суму комісії.

Самого розрахунку заборгованості, складеного позивачем в односторонньому порядку, за відсутності доказів надання відповідачу відповідної платної послуги недостатньо для підтвердження обґрунтованості вимоги про стягнення 945,00 грн.

Таким чином, судом встановлено, що позивачем не доведено наявності конкретної додаткової чи супутньої послуги, за яку відповідач повинен сплатити комісію у розмірі 945,00 грн, не доведено фактичного надання такої послуги та не обґрунтовано виникнення у відповідача відповідної грошової заборгованості.

За таких обставин умова кредитного договору про сплату комісії за видачу кредиту у частині, яка не містить визначення конкретної платної послуги кредитодавця, не може бути самостійною та достатньою правовою підставою для стягнення з відповідача 945,00 грн.

З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за комісією за видачу кредиту в розмірі 945,00 грн є недоведеною, а тому задоволенню не підлягає.

Крім того, суд не знаходить правових підстав для задоволення вимоги про стягнення з відповідача 3 150,00 грн процентів річних на підставі статті 625 ЦК України.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Ця норма Цивільного кодексу України має однозначний зміст, поширює свою дію на кредитні правовідносини, що виникли на підставі кредитного договору у даній справі, норма, передбачена нормативно-правовим актом-Кодексом має перевагу перед нормами у Законах, тому суд її застосовує і вирішує, що вимога про стягнення процентів річних на підставі ст.625 ЦК України в сумі 3 150,00 грн задоволенню не підлягає.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

З відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у розмірі: 6 300,00 грн — заборгованість за кредитом; 14 943,50 грн — заборгованість за процентами за користування кредитом. Загальний розмір заборгованості, що підлягає стягненню, становить: 6 300,00 грн + 14 943,50 грн = 21 243,50 грн.

Отже, позов ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» підлягає частковому задоволенню, а з відповідача на користь позивача слід стягнути 21 243,50 грн заборгованості за Договором про відкриття кредитної лінії № 1548-0484 від 01.05.2025 року.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Позивачем при зверненні до суду з цим позовом сплачений судовий збір у розмірі 2662 грн. 40 коп., з урахуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

З огляду на часткове задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості, а саме у розмірі 21 243,50 гривень, суд вирішує стягнути на його користь позивача із відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог: 21 243,50 *2 662,40/25 338,5 = 2232,12 грн.

Згідно із ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення про заочний розгляд справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України, відповідно до яких у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або, якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

На підставі викладеного, ст.526, 530, 536, 610, 1048-1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.12, 13, 76, 77, 141, 247, 258 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" в особі представника Олійник Катерини Олегівни, до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 1548-0484 від 01.05.2025 року у розмірі 21243 (двадцять одна тисяча двісті сорок три) гривень 50 копійок, яка складається з наступного: заборгованість за кредитом – 6300 (шість тисяч триста) гривень; заборгованість за нарахованими процентами – 14943 (чотирнадцять тисяч дев`ятсот сорок три) гривень 50 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», витрати зі сплати судового збору у розмірі 2232 (дві тисячі двісті тридцять дві) гривень 12 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. № 26, оф. № 407, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 38548598.

Представник позивача: Олійник Катерина Олегівна, адреса: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. № 26, оф. № 407.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте Виноградівським районним судом Закарпатської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий Дочинець С. І.