Постанова від 07 вересня 2026 р. у справі №520/37264/23 — Другий апеляційний адміністративний суд

Суд: Другий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: організації господарської діяльності, з них

Дата: 07 вересня 2026 р.

Справа: №520/37264/23

Суддя: Чалий І.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2026 р. Справа № 520/37264/23

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Чалого І.С.,

Суддів: Семененко М.О. , Подобайло З.Г. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду (головуючий суддя І інстанції Супрун Ю.О.) від 27.07.2026 по справі № 520/37264/23

за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2 Височанського селищного голови

про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10.06.2024 року по справі № 520/37264/23 позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Височанського селищного голови Мороза Олександра Васильовича щодо не скликання та не проведення загальних зборів громадян за місцем проживання у 2023 році.

Зобов`язано Височанського селищного голову ОСОБА_2 скликати загальні збори громадян Височанської територіальної громади за 2023 рік.

Визнано протиправними дії Височанського селищного голови Мороза Олександра Васильовича щодо фактичного перенесення адміністративного центру Височанської селищної територіальної громади з с. Високе до смт. Бабаї.

Зобов`язано Височанського селищного голову Мороза Олександра Васильовича вирішити питання організації у селищі Високому адміністративного центру Височанської селищної територіальної громади.

В іншій частині вимог позов залишено без задоволення.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 03.09.2024 р. апеляційну скаргу ОСОБА_1 та Височанського селищного голови Мороза Олександра Васильовича - залишено без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.06.2024 по справі № 520/37264/23 - залишено без змін.

Рішення набрало законної сили 03.09.2024 р.

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з клопотанням в порядку ст. 382 КАС України, в якому просив суд зобов`язати Височанського селищного голову О. Мороза надати до суду звіт про виконання вимог рішення суду у справі № 520/37264/23 від 10.06.2024 року.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 03.07.2025 року по справі № 520/37264/23 прийнято звіт ОСОБА_2 Височанського селищного голови від 16.06.2025 (вх.01-26/65529/25) про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.06.2024 у справі № 520/37264/23.

Завершено процедуру судового контролю за виконанням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.06.2024 у справі № 520/37264/23.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 03.09.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 03.07.2025 року по справі № 520/37264/23 залишити без змін.

Позивачем до суду першої інстанції подано заяву про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, в якій просив суд: скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 03.07.2025 року Про прийняття звіту ОСОБА_2 Височанського селищного голови від 16.06.2025 (вх. 01 -26/65529/25) про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.06.2024 у справі №520/37264/23. та ухвалити нове рішення, в якому: відмовити у прийнятті звіту ОСОБА_3 та накласти на ОСОБА_3 штраф у сумі сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382 КАС України.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27.07.2026 по справі № 520/37264/23 відмовлено у відкритті провадження за нововиявленими обставинами у справі № 520/37264/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Височанського селищного голови про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Позивач не погодився з ухвалою суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що суд розглянув його заяву та відмовив у відкритті провадження у справі, з посиланням на те, що системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що за виключними обставинами може бути переглянуто судове рішення, яким вирішено спір або закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили. Зазначає, що не тільки постановленням судового рішення закінчується розгляд справи, а й такий розгляд справи закінчується постановленням ухвали, як то визначено у ч.1 ст. 382-3 КАС України.

Відповідач відзив на апеляційну скаргу не надав.

Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 18.08.2026 відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 27.07.2026 по справі № 520/37264/23 та апеляційний розгляд справи призначено в порядку письмового провадження.

Сторони про розгляд справи в порядку письмового провадження повідомлені належним чином.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у відкритті провадження про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 03.07.2025 року у справі № 520/37264/23, суд першої інстанції дійшов висновку, що заяву про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 03.07.2025 подано на судове рішення, яким не вирішено спір по суті або закінчено розгляд справи, що унеможливлює її перегляд за нововиявленими обставинами.

Надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає таке.

Згідно зі ст. 362 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати заяву про перегляд судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили, за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 ст. 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.

Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:

1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;

2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

При цьому у ч. 1 ст. 361 КАС визначено, що за нововиявленими обставинами може бути переглянуто лише судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили.

Відповідно до ст. 241 КАС судовими рішеннями є: ухвали, рішення, постанови. Судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку закінчується прийняттям постанови.

Положеннями п. 13 ч. 1 ст. 4 КАС України передбачено, що рішення суду - рішення суду першої інстанції, в якому вирішуються позовні вимоги.

Згідно з п. 15 ч. 1 ст. 4 КАС України ухвала - письмове або усне рішення суду будь-якої інстанції в адміністративній справі, яким вирішуються питання, пов`язані з процедурою розгляду адміністративної справи, та інші процесуальні питання.

Як зазначено в пункті 4 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року № 7 “Про судове рішення в адміністративній справі”, закінчення розгляду справи є вирішення спору по суті судом першої, апеляційної або касаційної інстанції, у тому числі прийняття постанови щодо частини позовних вимог відповідно до частини першої статті 164 КАС України (в редакції, що діяла на час прийняття постанови Пленуму), ухвалення додаткового судового рішення (стаття 168 КАС України) або в разі, якщо під час попереднього провадження відповідач визнав позов (частина четверта статті 121 КАС України), та вирішення вимоги апеляційної та касаційної скарг.

Колегія суддів зазначає, що ухвала суду, прийнята на стадії встановлення судового контролю за виконанням рішення за своєю правовою природою належить до судових рішень, які не перешкоджають подальшому провадженню у справі, оскільки вона приймається на стадії виконання судового рішення, яке вже набрало законної сили, і не зупиняє рух справи.

Отже, колегія суддів зазначає. що ухвала суду від 03.07.2025 про прийняття звіту ОСОБА_2 Височанського селищного голови від 16.06.2025 (вх.01-26/65529/25) про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.06.2024 у справі № 520/37264/23 та завершення процедури судового контролю за виконанням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.06.2024 у справі № 520/37264/23 не є судовим рішенням, яким закінчено розгляд справи, в розумінні ч. 1 ст. 361 КАС, а тому суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що вона не може бути переглянута за нововиявленими обставинами.

Близьку за змістом позицію викладено в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 11 червня 2019 року № 9901/108/19 (провадження №11-394зва19), в ухвалах Верховного Суду від 29 січня 2019 у справі № 809/668/18, від 26 лютого 2019 у справі № 1940/1435/18, від 26 березня 2020 року у справі № 420/6871/18, від 20 березня 2023 року у справі № 240/15578/22.

Отже, відсутність передбаченої процесуальним законом підстави унеможливлює перегляд за нововиявленими обставинами (а також з інших підстав) ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 03.07.2025 у справі № 520/37264/23.

Згідно з практикою ЄСПЛ право доступу до суду є невід`ємною складовою права на суд, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції [рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Ґолдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), заява № 4451/70, параграф 36].

«Право на суд» не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх «цивільних прав та обов`язків», пункт 1 статті 6 Конвенції залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети [рішення від 16 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland), заява № 28249/95, параграф 53].

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду про відсутність підстав для відкриття провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали суду від 03.07.2026, що не є порушенням його права на доступ до суду.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

При прийнятті судового рішення у цій справі, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Із врахуванням такого підходу Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд апеляційної інстанції вважає, що ключові аргументи сторін отримали достатню оцінку.

Інші доводи і заперечення сторін на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.

Зважаючи на результати апеляційного перегляду оскарженого судового рішення та положення статті 139 КАС України, у справі відсутні підстави для зміни розподілу судових витрат зі сплати судового збору.

Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, відповідно до вимог ст. 327, ч. 1 ст. 329 КАС України.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 27.07.2026 по справі № 520/37264/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)І.С. Чалий

Судді(підпис) (підпис) М.О. Семененко З.Г. Подобайло

Оригінал: reyestr.court.gov.ua