Постанова від 06 вересня 2026 р. у справі №520/3541/26 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 р. Справа № 520/3541/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Перцової Т.С.,

Суддів: Жигилія С.П. , Макаренко Я.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Національного університету цивільного захисту України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.05.2026, головуючий суддя І інстанції: Горшкова О.О., м. Харків, повний текст складено 27.05.26 по справі № 520/3541/26

за позовом ОСОБА_1

до Національного університету цивільного захисту України

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Національного університету цивільного захисту України (далі – НУЦЗУ, відповідач), в якому просив суд:

- визнати протиправними дії Національного університету цивільного захисту України щодо зменшення відсоткового розміру встановлених надбавки за особливості проходження служби та премій при перерахунку ОСОБА_1 щомісячного грошового забезпечення за період з 01.01.2020 по 19.05.2023 на виконання судового рішення у справі № 520/3970/25;

- зобов`язати Національний університет цивільного захисту України провести ОСОБА_1 перерахунок окремих складових щомісячного грошового забезпечення з 01.01.2020 по 19.05.2023, а саме щомісячних надбавки за особливості проходження служби та премій у належних відсоткових розмірах, установлених Національним університетом цивільного захисту України: по надбавці за особливості проходження служби - 50% від перерахованих посадового окладу, окладу за звання, надбавки за вислугу років; по премії: січень 2020 – грудень 2020 – 80%, січень 2021– грудень 2021 – 90%, січень 2022 – листопад 2022 – 130%, грудень 2022 – 170%, січень 2023 – травень 2023 – 290% перерахованих посадових окладів; з урахуванням судового рішення по справі № 520/3970/25 та провести виплату недоотриманих сум грошового забезпечення.

В обґрунтування позовних вимог зазначив про протиправність дій відповідача щодо внесення в розрахунок для здійснення перерахунку розміру грошового забезпечення відповідно до рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.08.2025 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2025 по справі № 520/3970/25 недостовірних відомостей про розміри надбавки за особливості проходження служби та премії, що підтверджується розрахунком грошового забезпечення.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27.05.2026 по справі №520/3541/26 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Національного університету цивільного захисту України (вул. Онопрієнко, буд. 8, м. Черкаси, Черкаський р-н, Черкаська обл., 18034, ЄДРПОУ 08571363) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено.

Визнано протиправними дії Національного університету цивільного захисту України щодо зменшення відсоткового розміру встановлених надбавки за особливості проходження служби та премій при перерахунку ОСОБА_1 щомісячного грошового забезпечення за період з 01.01.2020 по 19.05.2023 на виконання судового рішення справи №520/3970/25.

Зобов`язано Національний університет цивільного захисту України провести ОСОБА_1 перерахунок окремих складових щомісячного грошового забезпечення з 01.01.2020 по 19.05.2023, а саме щомісячних надбавки за особливості проходження служби та премій у належних відсоткових розмірах, установлених Національним університетом цивільного захисту України: по надбавці за особливості проходження служби - 50% від перерахованих посадового окладу, окладу за звання, надбавки за вислугу років; по премії: січень 2020 – грудень 2020 – 80%, січень 2021– грудень 2021 – 90%, січень 2022 – листопад 2022 – 130%, грудень 2022 – 170%, січень 2023 – травень 2023 – 290% перерахованих посадових окладів; з урахуванням судового рішення по справі № 520/3970/25 та провести виплату недоотриманих сум грошового забезпечення.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.05.2026 по справі №520/3541/26 та прийняти нове, яким відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що Постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова № 704) не містить імперативної вказівки на обов`язковий відсоток премії. Чинне нормативне регулювання не встановлює фіксованих розмірів спірних додаткових видів грошового зобов`язання, які враховуються для перерахунку пенсії, а лише передбачає мінімальні або ж граничні розміри вказаних складових грошового забезпечення. При цьому встановлення граничного розміру вказує на те, що відповідний вид певної складової грошового забезпечення має мінімальні та максимальні кількісні показники, які можуть варіюватися, тобто не є сталими величинами.

Крім того, нормативне регулювання не встановлює фіксованих розмірів додаткових видів грошового забезпечення, а лише передбачає мінімальні або ж граничні розміри вказаних складових грошового забезпечення. При цьому встановлення граничного розміру вказує на те, що відповідний вид певної складової грошового забезпечення має мінімальні кількісні показники, які можуть варіюватись, тобто не є сталими величинами, а тому листами ДСНС рекомендовано здійснювати перерахунок розміру грошового забезпечення та інших виплат за рішенням суду шляхом коригування надбавки за особливості проходження служби, тобто вона може бути менше 50 відсотків, та щомісячної премії, яка не може бути менше ніж 10 відсотків, оскільки розмір грошового забезпечення позивача має відповідати розміру грошового забезпечення, що був виплачений особі рядового чи начальницького складу під час проходження нею служби цивільного захисту на займаній посаді за період, вказаний у рішенні суду.

Позивач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач проходив військову службу в НУЦЗУ та звільнений 13.01.2025.

Як встановлено судом з матеріалів справи, під час проходження служби, зокрема, з січня 2020 по травень 2023 позивач отримував, серед інших, надбавку за особливості проходження помісячно 50% від посадового окладу, окладу за звання, надбавки за вислугу років; премію помісячно: січень 2020 – грудень 2020 – 80%, січень 2021– грудень 2021 – 90%, січень 2022 – листопад 2022 – 130%, грудень 2022 – 170%, січень 2023 – травень 2023 – 290%.

Вказана відсотковість підтверджується копіями наказів НУЦЗУ, що містяться в матеріалах справи.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15.08.2025 року у справі №520/3970/25 адміністративний позов ОСОБА_1 до Національного університету цивільного захисту України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково. Визнано протиправною бездіяльність Національного університету цивільного захисту України щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 01.01.2020 по 19.05.2023 включно з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року. Зобов`язано Національний університет цивільного захисту України здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення (щомісячних основних видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, одноразових додаткових видів грошового забезпечення та премії) за період з 01.01.2020 по 19.05.2023 включно, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням виплачених сум. У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2025 апеляційну скаргу Національного університету цивільного захисту України залишено без задоволення, рішення ХОАС від 15.08.2025 залишено без змін.

Вищевказане рішення суду набрало законної сили 11.12.2025.

Як зазначено позивачем в позовній заяві, відповідачем рішення по справі № 520/3970/25 було виконано, здійснено перерахунок та виплату грошового забезпечення.

НУЦЗУ листом надав до суду довідку про перерахунок розміру грошового забезпечення позивача з 01.01.2020 по 19.05.2023.

Зі змісту вказаної довідки вбачається, що відсотковий розмір фактично виплачених позивачу надбавки за особливості проходження служби та премії за період проходження служби цивільного захисту ) з 01.01.2020 по 19.05.2023 відповідачем було зменшено. При цьому, решта відсоткових показників грошового забезпечення, таких як надбавка за вислугу років, надбавка за кваліфікацію, надбавка за таємність, надбавка за наукову ступінь, надбавка за вчене звання відповідачем було збережено.

Предметом розгляду у даній справі є оцінка правомірності дій відповідача щодо зменшення відсоткового значення розміру щомісячних надбавки за особливості проходження служби та премій після перерахунку грошового забезпечення позивача на виконання рішення.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості, оскільки відповідач, зменшуючи відсоткові розміри премії та надбавки за особливості проходження служби позивача за спірний період вже після його звільнення з військової служби за відсутності повноважень на вчинення таких дій, діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені чинним законодавством.

Обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважав за необхідне зобов`язати НУЦЗУ провести ОСОБА_1 перерахунок окремих складових щомісячного грошового забезпечення з 01.01.2020 по 19.05.2023, а саме щомісячних надбавки за особливості проходження служби та премій у належних відсоткових розмірах, установлених Національним університетом цивільного захисту України: по надбавці за особливості проходження служби - 50% від перерахованих посадового окладу, окладу за звання, надбавки за вислугу років; по премії: січень 2020 – грудень 2020 – 80%, січень 2021– грудень 2021 – 90%, січень 2022 – листопад 2022 – 130%, грудень 2022 – 170%, січень 2023 – травень 2023 – 290% перерахованих посадових окладів; з урахуванням судового рішення по справі № 520/3970/25 та провести виплату недоотриманих сум грошового забезпечення.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з приписами частини першої статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Положеннями частин другої четвертої зазначеної статті закріплено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

30 серпня 2017 року Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 704, (набрала чинності 1 березня 2018 року), якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Пунктом 4 Постанови № 704 (в редакції чинній на момент прийняття постанови) регламентовано, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, установленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно із додатками 1,12,13,14.

Додатки 1, 12, 13, 14 до Постанови №704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.

Пунктом 5 Постанови №704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання:

1) установлювати:

посадові оклади військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу, посади яких не передбачені цією постановою, у розмірах, визначених затвердженими цією постановою схемами, згідно з додатками 1-11 за аналогічними посадами;

посадові оклади заступникам керівників структурних підрозділів, посади яких не передбачені цією постановою, на 1-5 відсотків нижче від посадового окладу відповідного керівника;

надбавку за особливості проходження служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) та особам рядового і начальницького складу в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років.

Порядок та умови виплати такої надбавки визначати керівникам державних органів залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов`язків за посадою;

2) здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків (для військовослужбовців розвідувальних органів - не менш як 30 відсотків) посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення;

3) надавати один раз на рік військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення, та допомогу для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.

Розділом VІ Умов оплати праці працівників бюджетних установ, закладів та організацій Державної служби України з надзвичайних ситуацій, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 14.08.2015 № 975 (далі по тексту - Умови № 975) визначені окремі питання заробітної плати.

Керівникам установ, закладів, організацій у межах фонду заробітної плати, затвердженого в кошторисах, надається право: установлювати працівникам конкретні розміри посадових окладів, доплат і надбавок до них; надавати працівникам матеріальну допомогу, у тому числі на оздоровлення, за винятком матеріальної допомоги на поховання, у сумі не більше ніж один посадовий оклад на рік; затверджувати порядок і розміри преміювання працівників відповідно до їх особистого внеску в загальні результати роботи в межах коштів на оплату праці.

Порядок і умови преміювання (категорії працівників, які підлягають преміюванню, періодичність виплати премій тощо) установлюються положенням про преміювання, затвердженим керівником за погодженням з відповідним профспілковим органом (радою представників трудового колективу).

Конкретні розміри підвищень, надбавок, доплат, установлені працівникам, оголошуються наказом керівника.

Оплата праці працівників здійснюється пропорційно до відпрацьованого часу відповідно до посадового окладу з урахуванням підвищень, доплат, надбавок, премій та інших заохочувальних виплат, передбачених чинним законодавством.

Оплата праці працівників бюджетних установ, закладів та організацій ДСНС України, посади яких не передбачені цими Умовами (медичних працівників, працівників культури та інших), здійснюється відповідно до умов оплати праці аналогічних категорій працівників відповідних галузей економіки.

Преміювання керівників бюджетних установ, закладів та організацій ДСНС України, установлення їм надбавок та доплат до посадових окладів, надання матеріальної допомоги здійснюються за рішенням органу вищого рівня у межах наявних коштів на оплату праці.

Порядок та розмір преміювання врегулювано у розділі ХVІ Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 20.07.2018 № 623 (далі по тексту - Інструкція №623).

Керівники органів управління (підрозділів) мають право в межах фонду преміювання та економії грошового забезпечення здійснювати преміювання осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби.

Преміювання осіб рядового і начальницького складу здійснюється в межах фонду преміювання, утвореного в розмірі, визначеному наказом ДСНС на відповідний рік, але не менше 10 відсотків фонду посадових окладів.

Преміювання осіб рядового і начальницького складу органів управління (підрозділів) здійснюється відповідно до положення про преміювання, розробленого органом управління (підрозділу) з метою визначення порядку матеріального заохочення осіб рядового і начальницького складу органів управління (підрозділів), з урахуванням специфіки та особливостей виконання покладених на них службових обов`язків, своєчасності і точності виконання рішень державних органів та розпоряджень і вказівок керівників органів управління (підрозділів).

Керівник органу управління (підрозділу) має право позбавляти осіб рядового і начальницького складу премії повністю або зменшувати її розмір за грубі дисциплінарні проступки та порушення службової дисципліни, передбачені статтями 58, 59 Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту.

Особи рядового і начальницького складу позбавляються премії в повному обсязі або частково виключно за той календарний місяць, у якому вони допустили порушення (проступок) або стало відомо про порушення (проступок). Рішення про виплату премії, зменшення її розміру або позбавлення в повному розмірі оформлюється наказом керівника органу управління (підрозділу) про виплату (позбавлення повністю або частково) премії підлеглим особам рядового і начальницького складу. У рапортах із клопотанням про позбавлення премії (повністю або частково), поданих у кінці кожного місяця, рапортах безпосередніх керівників із клопотанням про виплату премії (позбавлення повністю або частково) зазначаються конкретні причини, які стали підставами для цього.

Премія особам рядового і начальницького складу виплачується з того дня, з якого вони приступили до виконання обов`язків за посадами, і до дня звільнення від виконання обов`язків за посадами, у тому числі й у разі тимчасового виконання обов`язків за посадами, до яких вони допущені наказами відповідних керівників органів управління (підрозділів).

Премія особам рядового і начальницького складу також виплачується за час перебування у відпустці зі збереженням грошового забезпечення, на лікуванні, у службовому відрядженні в разі збереження посад за місцем служби.

Премія в місяці звільнення зі служби не виплачується особам рядового і начальницького складу:

які звільняються зі служби за невиконання ними умов контракту та у зв`язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили (з місяця, у якому надійшов витяг із наказу про звільнення);

у разі допущення в органі управління (підрозділі) подій, пов`язаних із загибеллю людей із вини осіб рядового і начальницького складу під час виконання ними службових обов`язків, чи скоєння злочинів - керівнику та іншим посадовим особам, які не вживали заходів для запобігання подіям і злочинам.

Наказ про преміювання (витяг із наказу) за минулий місяць передається до фінансового підрозділу не пізніше ніж за 10 днів до встановленого строку виплати грошового забезпечення за поточний місяць.

Особам рядового і начальницького складу, які проходять службу в підрозділах, що утримуються за рахунок об`єктів (за рахунок спеціального фонду), премія виплачується в межах затвердженого в кошторисі фонду грошового забезпечення з урахуванням пункту 1 цього розділу.

Виплата премій здійснюється щомісяця за минулий місяць під час виплати грошового забезпечення за поточний місяць. Розмір премій визначається наказом керівника органу управління (підрозділу), керівникам органу управління (підрозділу) - наказами вищих керівників.

Нагородження грошовою премією осіб рядового і начальницького складу за професіоналізм та відвагу під час ліквідації надзвичайних ситуацій, за спортивні досягнення може здійснюватися понад фонд преміювання, визначений у пункті 1 цього розділу, у межах економії фонду грошового забезпечення і дозволяється за окремими рішеннями ДСНС.

З урахуванням наведено, колегія суддів погоджується із доводами відповідача про те, що встановлення розміру премій є правом керівника відповідача. Встановлення розміру премій не може виходити за межі встановленого бюджетного асигнування.

Згідно зі статтею 97 Кодексу законів про працю України (далі по тексту - КЗпП України) конкретні розміри тарифних ставок (окладів), відрядних розцінок, посадових окладів працівникам, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються роботодавцем з урахуванням вимог, передбачених частиною другою цієї статті.

Роботодавець (роботодавець - фізична особа) не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.

Колегією суддів встановлено, що відповідно до витягів з наказів НУЦЗУ позивачу мала виплачуватись премія за період з 01.01.2020 по 19.05.2023 у відсоткових розмірах: січень 2020 – грудень 2020 – 80%, січень 2021– грудень 2021 – 90%, січень 2022 – листопад 2022 – 130%, грудень 2022 – 170%, січень 2023 – травень 2023 – 290% (а. с. 13-52).

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що при проведенні перерахунку грошового забезпечення позивача на підставі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.08.2025 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2025 по справі № 520/3970/25 відповідачем фактично зменшено відсоткове значення надбавки за особливості проходження служби та премій, встановлених та виплачених в період проходження позивачем служби цивільного захисту, а саме з 80% до 11% (період з 01.01.2020 до 31.11.2020), з 80% до 20% (період з 01.02.2020 до 31.12.2020), з 80% до 19% (період з 01.12.2020 до 31.12.2020), з 90% до 10% (період з 01.01.2021 до 31.02.2021), з 90% до 11% (період з 01.03.2021 до 31.12.2021), з 130% до 10% (період з 01.01.2022 до 31.08.2022), з 130% до 11% (період з 01.09.2022 до 31.11.2022), з 170% до 11% (період з 01.12.2022 до 31.12.2022), з 290% до 10% (період з 01.01.2023 до 31.01.2023), з 290% до 85% (період з 01.02.2023 до 31.05.2023), що підтверджується розрахунком грошового забезпечення позивача (а. с. 8).

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що Національним університетом цивільного захисту України протиправно зменшено ОСОБА_1 відсотковий розмір встановлених надбавки за особливості проходження служби та премій при перерахунку щомісячного грошового забезпечення за період з 01.01.2020 по 19.05.2023 на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.08.2025 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2025 по справі № 520/3970/25.

Доводи апеляційної скарги відповідача про те, що преміювання є правом керівника та залежить від особистого внеску осіб рядового і начальницького складу в загальний результат служби, колегія суддів вважає такими, що не впливають на спірні правовідносини, оскільки відповідач погіршив умови вже оплаченої служби позивача та зменшив розмір премії за виконувану ним роботу при відсутності змін до оцінки його досягнень для преміювання.

Як встановлено частиною 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищенаведені висновки, колегія суддів вважає, що відповідачем не було доведено правомірність оскаржуваних дій, що є предметом оскарження у даній справі.

Відповідно до частин першої та другої статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з положеннями статті 9 Конституції України та статтями 17, частиною п`ятою статті 19 Закону України від 23.02.2006 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини у справі "Кечко проти України" (рішення від 08.11.2005) в межах свободи дій держави визначати які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними.

Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовнійший спосіб (див. рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява 33202/96, п. 120, ECHR 2000, "Онер`їлдіз проти Туреччини" [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява 55555/08, п. 74, від 20.05.2010, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява 36900/03, п. 37, від 25.11.2008) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.

У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Колегія суддів зауважує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, "ефективний засіб правого захисту" в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.

Частиною четвертою статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта

У разі наявності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта прийняти рішення конкретного змісту є втручанням у дискреційні повноваження.

У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі.

Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 06 листопада 2019 року у справі № 509/1350/17 зазначила, що суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

При цьому, застосування такого способу захисту у цій справі вимагає з`ясування судом, чи виконано позивачем усі визначені законом умови, необхідні для прийняття рішення про призначення пенсії.

Відповідно до пунктів 2, 4 та 10 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт чи окремі його положення; визнати бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язати вчинити певні дії; визначити інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

З огляду на те, що позивач має право на перерахунок окремих складових щомісячного грошового забезпечення з 01.01.2020 по 19.05.2023, а саме щомісячних надбавки за особливості проходження служби та премій у належних відсоткових розмірах, установлених НУЦЗУ: по надбавці за особливості проходження служби - 50% від перерахованих посадового окладу, окладу за звання, надбавки за вислугу років; по премії: січень 2020 – грудень 2020 – 80%, січень 2021– грудень 2021 – 90%, січень 2022 – листопад 2022 – 130%, грудень 2022 – 170%, січень 2023 – травень 2023 – 290% перерахованих посадових окладів; з урахуванням судового рішення по справі № 520/3970/25, існує лише один вид правомірної поведінки НУЦЗУ - перерахувати та виплатити позивачу такі складові щомісячного грошового забезпечення.

Отже, у відповідача відсутній вибір між декількома можливими правомірними рішеннями, а тому зазначені повноваження не є дискреційними.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для зобов`язання Національного університету цивільного захисту України провести ОСОБА_1 перерахунок окремих складових щомісячного грошового забезпечення з 01.01.2020 по 19.05.2023, а саме щомісячних надбавки за особливості проходження служби та премій у належних відсоткових розмірах, установлених Національним університетом цивільного захисту України: по надбавці за особливості проходження служби - 50% від перерахованих посадового окладу, окладу за звання, надбавки за вислугу років; по премії: січень 2020 – грудень 2020 – 80%, січень 2021– грудень 2021 – 90%, січень 2022 – листопад 2022 – 130%, грудень 2022 – 170%, січень 2023 – травень 2023 – 290% перерахованих посадових окладів; з урахуванням судового рішення по справі № 520/3970/25 та провести виплату недоотриманих сум грошового забезпечення.

Згідно з частиною 1 статті 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з вищезазначених підстав не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ч. 4 ст.229, ч. 4 ст.241, ст. ст.243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Національного університету цивільного захисту України - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.05.2026 по справі № 520/3541/26 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Т.С. Перцова

Судді С.П. Жигилій Я.М. Макаренко