Постанова від 06 вересня 2026 р. у справі №941/905/26 — Петрівський районний суд Кіровоградської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 рокуселище ПетровеСправа № 941/905/26

Провадження № 3/941/257/26

селище Петрове

Суддя Петрівського районного суду Кіровоградської області Колесник С. І., за участі захисника Вацюка М.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Олександрійського РВП ГУНП України в Кіровоградській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , фізичної особи – підприємця,

за ч.1 ст.130 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

До Петрівського районного суду Кіровоградської області надійшли матеріали від Олександрійського РВП ГУНП України в Кіровоградській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, які мотивовані тим, що 13.06.2026 року о 17 год. 02 хв. по вулиця Центральна, 20А в с-щі Петрове, Олександрійського р-ну, Кіровоградської області водій ОСОБА_1 керував автомобілем Шевролє Лацеті NF353, д.н.з. НОМЕР_2 в стані алкогольного сп`яніння. В установленому законом порядку освідування зі згоди водія на місці проводилося за допомогою приладу Alkotest 6820, тест 852, результат 1,72 % проміле, проводилася відеофіксація на нагрудну бодікамеру, чим порушив вимоги п. 2.9.а ПДР – Керування ТЗ особами в стані алк., нарк. чи ін. сп`яніння що знижують їх увагу та швидкість реакції.

В судове засідання водій ОСОБА_1 не з`явився, письмовою заявою просив справу слухати без його участі, надав суду письмове пояснення, в якому вину свою не визнав, оскільки 13.06.2026 року не керував автомобілем Шевролє Лацеті NF353, д.н.з. НОМЕР_2 в стані алкогольного сп`яніння.

В судовому засіданні захисник Вацюк М.В. підтримав доводи ОСОБА_1 надавши суду письмове клопотання про закриття провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності зач.1 ст.130 КУпАП, суду пояснив, що за змістом ч.ч.1,2 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Наявними у справі доказами не підтверджено наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Враховуючи вищевикладене, просив провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Заслухавши пояснення захисника Вацюка М.В., дослідивши матеріали справи, матеріали відеозапису, що був доданий до протоколу про адміністративне правопорушення, письмове клопотання захисника Вацюка М.В., оцінюючи досліджені в судовому засіданні докази по справі, вважає, що провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю з наступних підстав.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення відповідно до ст. 245 КУпАП зокрема є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд повинен з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.130 КУпАП - керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Диспозицією частини першої статті 130 КУпАП встановлено, що відповідальність за вказаною нормою закону настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або під впливом лікарських препаратів що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває у стані такого сп`яніння, чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або що до вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Таким чином об`єктивна сторона даного правопорушення включає в себе три складові: керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; передачі керування; відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Тобто, ключовою ознакою об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого частино першою статті 130 КУпАП є те, що правопорушник має, керувати транспортним засобом та перебувати в стані сп`яніння.

При цьому, відсутність будь-якої складової об`єктивної сторони складу адміністративного правопорушення виключає можливість притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування (пункт 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті»).

Крім того, в Постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду № 404/4467/16-а від 20.02.19 року зазначено, що «само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.

Таким чином, керування транспортним засобом це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу».

Так, відповідно до відеозапису, що розміщений на DVD диску 1, який доданий до матеріалів справи, відеозапис проводився на бодікамеру поліцейського, який склав протокол, а саме: поліцейського сектору поліцейської діяльності Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області старшого сержанта поліції Кривошея М. В., в період з 17 год. 09 хв. 20 сек. по 17 год. 59 хв. 35 сек. 13.06.2026 року. Бодікамера № 967932.

В період часу з 17 год. 16 хв. 30 сек. по 17 год. 18 хв. 30 сек. ОСОБА_1 за своєю згодою проходив огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою технічного засобу, після чого в період часу з 17 год. 24 хв. 05 сек. по 17 год. 25 хв. 00 сек. ОСОБА_1 просив поліцейського освідувати його в лікарні, при цьому заявляв: «давайте поїдемо в лікарню», однак поліцейський не реагував на вимогу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та відійшов для складання протоколу.

Відповідно до відеозапису, що розміщений на DVD диску 2, який доданий до матеріалів справи, відеозапис проводився на бодікамеру поліцейського № 967932, в період з 17 год. 59 хв. 20 сек. по 18 год. 49 хв. 35 сек. 13.06.2026 року.

В період часу з 18 год. 33 хв. 50 сек. по 18 год. 40 хв. 00 сек. при спілкуванні з поліцейським, який склав протокол, ОСОБА_1 заявляв: «Я хочу здати кров», «я поїду в Олександрію в лікарню». При цьому поліцейський намагався відмовити ОСОБА_1 їхати в лікарню. При пропозиції підписати протокол ОСОБА_1 заявив: «Я не буду підписувати», «Поїхали в Олександрію», «Я не згоден, Відмовляюся підписувати протокол». Однак поліцейський не реагуючи на вимогу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, повторно наполегливо вимагає підписати протокол, але ОСОБА_1 знову заявляє про відмову підписувати будь які документи, що стосуються притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП.

Відповідно до п.п. 6 та 7 Розділу І Інструкції, огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність) (далі — спеціальні технічні засоби). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – заклад охорони здоров`я).

Відповідно до Розділу ІІ Інструкції, за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів (п. 1). Поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та/або сертифікат перевірки типу засобів вимірювальної техніки, та/або декларацію про відповідність та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки (п. 3). Огляд на стан сп`яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції (п. 4). Перед проведенням огляду на стан сп`яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та/або сертифікат перевірки типу засобів вимірювальної техніки, та/або декларацію про відповідність та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки (п. 5). Огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Не можуть бути залучені як свідки працівники Національної поліції України або особи, щодо неупередженості яких є сумніви. (п. 6). Установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові. (п.

ОСОБА_1 не погодився з результатами його огляду на стан алкогольного, в підтвердження зазначених обставин він не підписав протокол про адміністративне правопорушення, результат тестування та акт огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, а поліцейський, який складав протокол не вжив передбачених законом заходів необхідних для притягнення особи до відповідальності, зазначивши у протоколі недостовірні обставини щодо керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння та додавши до нього недопустимі докази, а саме акт огляду на стан сп`яніння та роздруківку результату тестування, які не були погоджені підписом особи, яка притягується до відповідальності. У зв`язку з чим, поліцейський не мав права складати протокол відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП на підставі недійсного акту огляду на стан сп`яніння, - за порушення п. 2.9а Правил дорожнього руху, як зазначив у протоколі поліцейський. У даному випадку, за наявності достатніх підстав він міг би бути притягнутий до відповідальності за порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху, за відмову від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння, якщо таке відбулося (П. 2.5 ПДР: Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції). Таким чином, поліцейський невірно зазначив у протоколі суть правопорушення та положення нормативного акту, вимоги якого порушив ОСОБА_1 .

Так, відповідно до ст. 256 КУпАП, «у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.»

Відповідно до розділу ІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015 року, «протокол про адміністративне правопорушення складається в письмовій формі відповідно до статті 254 КУпАП. До протоколу про адміністративне правопорушення долучаються: 1) письмові пояснення свідків правопорушення в разі їх наявності; 2) акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу в разі здійснення його затримання; 3) акт огляду на стан сп`яніння в разі проведення огляду на стан сп`яніння; 4) інші документи та матеріали, які містять інформацію про правопорушення.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. За наявності свідків і потерпілих протокол про адміністративне правопорушення підписується також цими особами.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу про адміністративне правопорушення в ньому робиться відповідний запис.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу.

Під час складання протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються її права й обов`язки, передбачені статтею 268 КУпАП, про що робиться відмітка у протоколі.».

Так, відповідно до відомостей вказаних у протоколі у графі 7 зазначено час вчинення правопорушення, а саме керування транспортним засобом ОСОБА_1 о 17 годині 02 хвилини 13.06.2026 року, однак відповідно до відеозапису доданого до матеріалів справи, автомобіль Шевролє Лацеті HF353 д.н.з. НОМЕР_2 вперше появляється в полі зору поліцейського, який проводив відеозапис, о 17 годині 09 хвилин 20 секунд 13.06.2026 року , отже керування автомобілем ОСОБА_1 за 7 хвилин є однозначно припущенням поліцейського, що не відповідає фактичним обставинам справи.

Відповідно до графи 9 протоколу зазначено, що свідки чи потерпілі не залучалися, а будь яких інших доказів керування автомобілем громадянином ОСОБА_1 о 17 годині 02 хвилини 13.06.2026 року матеріали справи не містять.

Відеофайл, який розміщений на DVD дисках 1, 2 та 3 (один і той же) під назвою «Факт вчинення ДТП», не підтверджує факту керування автомобілем громадянином ОСОБА_1 о 17 годині 02 хвилини 13.06.2026 року. Даний файл з КАМ 2 (так зазначено при відтворені відеозапису) фіксує дорожньо транспортну пригоду 0 16 годині 41 хвилині 30 секунд 13.06.2026 року. Отже він не лише не підтверджує, навіть спростовує час вчинення правопорушення.

Окрім зазначеного даний відеозапис не проводився з бодікамери № 967932, що була у використанні поліцейського який склав протокол, відео файл, як і будь які інші матеріали справи не містять відомості, про відеокамеру, якою було здійснено даний запис, особи яка проводила відеоз`йомку, місце зйомки та основне: яким чином даний відеозапис потрапив до матеріалів справи (процесуальний документ щодо отримання (вилучення) та приєднання до матеріалів даного відеозапису).

Отже долучений відеофайл який розміщений на DVD дисках 1, 2 та 3 (один і той же) під назвою «Факт вчинення ДТП» є неналежним у справі доказом.

Відповідно до пунктів 3 - 8 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. N 1103, огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність); лікарем закладу охорони здоров`я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку) (пункт 3 порядку).

Згідно п. 4. Порядку, огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів - у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Не можуть бути залучені як свідки працівники Національної поліції або особи, щодо неупередженості яких є сумніви.

Відповідно до п. 5 Порядку, результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду, форма якого затверджується МОЗ за погодженням з МВС. У разі встановлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду на стан сп`яніння за результатами такого огляду, проведеного поліцейським, складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається в поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення в разі встановлення стану сп`яніння.

Підтвердження стану сп`яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності.

За положеннями п. 6 Порядку, водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я. Огляд може також проводитися в спеціально обладнаних пересувних пунктах (автомобілях), що належать закладам охорони здоров`я і відповідають установленим МОЗ вимогам.

Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.

Форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС, МОЗ України від 09.11.2015 року за №1452/735 (пункт 8).

Матеріали справи не містять письмового направлення ОСОБА_1 на медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння до закладу охорони здоров`я, що підтверджує невиконання поліцейським вимогвище зазначених «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. N 1103 та «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС, МОЗ України від 09.11.2015 року за №1452/735 .

Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому КУпАП. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні рішення. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

При цьому складання протоколу про адміністративне правопорушення - це процесуальні дії суб`єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та, в силу положень статті 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Тобто, протокол про адміністративне правопорушення серії серії ЕПР1 № 692136 від 13.06.2026 року, складений відносно ОСОБА_1 , сам по собі не є головним доказом події правопорушення.

Частиною 1 ст. 254 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що при вчиненні адміністративного правопорушення складається протокол.

За своїм призначенням адміністративний протокол є процесуальним документом, який з припущенням свідчить про вчинення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, проступку. Правильність та точність складання адміністративного протоколу впливає на набування ним доказової сили, однак, виходячи з приписів статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, наявність протоколу не є достатньою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Отже, протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказам у даній справі, у розумінні статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним та беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, і не викликали сумнівів у суду.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка, згідно зі ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини застосовується при розгляді справ як джерело права, зокрема справу «Пол і Одрі Едвардс проти Об`єднаного Королівства» (Paul and Audrey Edwards v. the United Kingdom) від 14 березня 2002 р., заява № 46477/99, суд зазначив, що компетентні органи завжди повинні докладати серйозних зусиль для з`ясування обставин справи і не повинні керуватись необдуманими або необґрунтованими висновками для розслідування, або в якості підстав для прийняття рішень.

Протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 692136 від 13.06.2026 року, складений відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не може бути підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності, оскільки фактичні обставини, викладені у протоколі, не підтверджуються сукупністю доказів, а отже, протокол не відповідає вимозі його достовірності.

До складеного протоколу про адміністративне правопорушення не долучено відповідних належних та допустимих доказів, що відображають об`єктивну та суб`єктивну сторону правопорушення, а тому з урахуванням вказаного рішення ЄСПЛ, суд вважає, що фабула адміністративного протоколу не відповідає обставинам справи.

Наявний в матеріалах Акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів не є належним та допустимим доказом перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння, оскільки складений в порушення вимог «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. N 1103 та «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС, МОЗ України від 09.11.2015 року за №1452/735, а саме:

акт огляду на стан алкогольного сп`яніння не містить дати його складання;

в графі акту огляду «Огляд проведено … за допомогою (назва, номер спеціального технічного засобу» зазначено «ALCOTEST 682», що не відповідає фактичній назві спеціального технічного засобу, а також не зазначено його номер;

в графі акту огляду «з результатами згоден (П.І.П. та підпис особи, стосовно якої проводився огляд, запис про відмову від підпису)» відсутній підпис ОСОБА_1 та наявний запис про відмову його від підпису, що зобов`язує поліцейського, який проводив огляд на стан сп`яніння особи, направити цю особу на огляд до медичного закладу. Однак поліцейський не виконав вимоги закону.

Роздруківка результату тестування (тест № 852) не є належним та допустимим доказом перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння з наступних підстав:

роздруківка результату тестування має неякісне відображення відомостей, у зв`язку з чим деякі відомості неможливо прочитати;

ОСОБА_1 не визнав результати тестування у зв`язку з чим відмовився підписувати тест, а отже дані результати не є підставою для складання акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів.

Таким чином, у зв`язку із вище зазначеним даний акт разом з результатами огляду на стан сп`яніння не можe бути доказом вини ОСОБА_1 у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, а отже і у вчиненні ним адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Додані до матеріалів справи DVD-диски із відеозаписами не є належними та допустимими доказами у справі, з наступних підстав:

відеофайл, який розміщений на DVD дисках 1, 2 та 3 (один і той же) під назвою «Факт вчинення ДТП», з КАМ 2 (так зазначено при відтворені відеозапису) фіксує дорожньо транспортну пригоду 0 16 годині 41 хвилині 30 секунд 13.06.2026 року. Отже він не лише не підтверджує, навіть спростовує час вчинення правопорушення – о 17 годині 02 хвилини 13.06.2026 року. Окрім зазначеного даний відеозапис не проводився з бодікамери № 967932, що була у використанні поліцейського який склав протокол, відео файл, як і будь які інші матеріали справи не містять відомості, про відеокамеру, якою було здійснено даний запис, особи яка проводила відеоз`йомку, місце зйомки та основне: яким чином даний відеозапис потрапив до матеріалів справи (процесуальний документ щодо отримання (вилучення) та приєднання до матеріалів даного відеозапису);

перший по часу відеозапис, що розміщений на DVD диску 1, який доданий до матеріалів справи (відеозапис проводився на бодікамеру поліцейського Кривошея М. В. № 967932, в період з 17 год. 09 хв. 20 сек. по 17 год. 59 хв. 35 сек. 13.06.2026 року), не підтверджує факт керування автомобілем ОСОБА_1 . При відтворенні відеозапису автомобіль Шевролє Лацеті HF353 д.н.з. НОМЕР_2 вперше появляється в полі зору поліцейського, який проводив відеозапис, о 17 годині 09 хвилин 20 секунд 13.06.2026 року, тобто за 7 хвилин після зазначеного в протоколі часу вчинення правопорушення (17:02 13.06.2026 року);

відеозапис, що розміщений на DVD диску 2, який доданий до матеріалів справи (відеозапис проводився на бодікамеру поліцейського Кривошея М. В. № 967932, в період з 17 год. 59 хв. 20 сек. по 18 год. 49 хв. 35 сек. 13.06.2026 року), не підтверджує факт керування автомобілем ОСОБА_1 ;

відеозапис, що розміщений на DVD диску 3, який доданий до матеріалів справи, (відеозапис проводився на бодікамеру поліцейського Кривошея М.В. № 967932), на якому відображено перебування ОСОБА_1 у лікарні на огляді на стан алкогольного сп`яніння не є допустимим і належним доказом у справі, оскільки будь яке документальне підтвердження його огляду на стан алкогольного сп`яніння у Олександрійській міській лікарні не додавалися до матеріалів справи, а обвинувачення ОСОБА_1 у керуванні транспортним засобом обґрунтовано виключно актом огляду на стан сп`яніння проведеним поліцейським ОСОБА_2 , та результатом тестування № 852.

Тому додані до матеріалів справи копія постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованою не в автоматичному режимі Серія ЕНА № 7368353 від 13.06.2026 року та копія протоколу Серія ЕПР1 № 692147 від 13.06.2026 року не є доказом вини ОСОБА_1 у керуванні ним транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння та вчиненні ним адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а додане до матеріалів справи пояснення ОСОБА_1 не є допустимим доказом у справі оскільки воно написано поліцейським ОСОБА_2 та не підписано ОСОБА_1 .

За положеннями ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому, відповідно до положень ст. 251 КУпАП, ст. 62 Конституції України, не можуть бути визнані належним та допустимим доказом відомості, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення, та виходячи з того, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діяння, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», оскільки не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Відповідно до частин другої, третьої статті 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до частини п`ятої статті 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Згідно ст. 62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість.

Суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення.

Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» від 09.06.2011 р., заява № 16347/02 та Малофєєва проти Росії» від 30.05.2013 р., заява №3 6673/04).

Статтею 62 Конституції України, зокрема, передбачено, що усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитись на її користь.

Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини. У відповідності до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 року у справі Кобець проти України (з урахуванням первісного визначення принципу поза розумним сумнівом у справі Авшар проти Туреччини) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

Таким чином, оскільки будь-яких належних, допустимих і достовірних доказів того, що ОСОБА_1 13.06.2026 року о 17 годині 02 хвилини керував автомобілем в стані алкогольного сп`яніння не надано, та особою, якою складено протокол про адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, не виконано вимоги ст.ст. 251, 254, 256, 266 КУпАП, її висновок є необґрунтованим належним чином та суперечить чинним нормативним актам, внаслідок чого, такий висновок носить суб`єктивний характер та не відповідає вимозі щодо його допустимості та достатності.

Суд вважає, що відповідно до зазначених вище обставин, відсутнє порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.9а ПДР України, тому в його діях відсутні подія та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що відповідно до ст. 247 КУпАП є підставою для закриття провадження в справі.

На підставі викладеного та керуючись п.1 ч.1 ст.247, ст.ст.283, 284 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

В притягненні до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – відмовити, а провадження в справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення - закрити.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів до Кропивницького апеляційного суду через Петрівський районний суд Кіровоградської області.

Суддя С.І.Колесник