Постанова від 07 вересня 2026 р. у справі №378/1137/26 — Ставищенський районний суд Київської області

Єдиний унікальний номер: 378/1137/26

Провадження № 3/378/380/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.09.2026 року селище Ставище

Суддя Ставищенського районного суду Київської області Скороход Т. Н., розгля-нувши матеріали, які надійшли з Батальйону № 2 полку патрульної поліції в м. Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП НП України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительку АДРЕСА_1 , за ст. 173-2 ч. 1 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

За протоколом про адміністративне правопорушення від 22.08.2026 серії ВАД № 331320 ОСОБА_1 22 серпня 2026 року, близько 01 год. 20 хв., по АДРЕСА_2 , вчинила насильство фізичного та психологічного характеру відносно свого вітчима ОСОБА_2 , а саме, виражалася нецензурними словами в його адресу та штовхала, чим завдала фізичної та психологічної шкоди його здоров`ю, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не прибула, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила.

Дослідивши матеріали справи суд приходить до наступного.

Згідно ч.2 ст.7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з положеннями ст. 245 КУпАП, основним завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст. 173-2 КУпАП передбачено відповідальність вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.

Об`єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого зазначеною статтею, полягає в умисному вчиненні будь-яких з зазначених в диспозиції дій, та передбачає існування обов`язкової ознаки - можливість настання чи настання фізичної або психологічної шкоди, яка була чи могла бути завдана потерпілому.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч. 1 ст. 173-2 КУпАП необхідно з`ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство.

З аналізу вищевказаних норм вбачається, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, має місце тоді, коли будь-які діяння фізичного, психологічного чи економічного характеру тягнуть за собою можливість настання чи настання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Таким чином, під домашнє насильство, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, підпадають лише такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється емоційна невпевненість, страх або іншим чином завдається шкода психічному здоров`ю іншого члена сім`ї.

За протоколом про адміністративне правопорушення від 22.08.2026 серії ВАД № 331320 ОСОБА_1 22 серпня 2026 року, близько 01 год. 20 хв., по АДРЕСА_2 , вчинила насильство фізичного та психологічного характеру відносно свого вітчима ОСОБА_2 , а саме, виражалася нецензурними словами в його адресу та штовхала, що завдало фізичної та психологічної шкоди його здоров`ю, чим вчинила адміністративне правопорушення, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Відповідно до доданого до протоколу рапорту поліцейського взводу № 2 роти № 2 батальйону № 2 ППП в місті Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП від 22.08.2026 (а.с. 5), 22.08.2026, отримавши виклик «Домашнє насильство», працівники поліції, прибувши на місце виклику по АДРЕСА_2 , виявили заявника ОСОБА_1 , яка повідомила, що її вітчим ОСОБА_2 виражався в її адресу нецензурними словами та штовхав її. Останній також повідомив, що під час конфлікту ОСОБА_1 виражалася в його адресу нецензурними словами та штовхала його. Відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були складені протоколи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Також до вказаного протоколу про адміністративне правопорушення працівниками поліції додано копії форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 22.08.2026 (а. с. 2), яким визначено ОСОБА_2 як постраждалу особу, а ОСОБА_3 як кривдника, відповідно до якої працівники поліції встановили, що обставини, які підвищують рівень загрози життю та здоров`ю постраждалої особи, відсутні; відеозапис з боді-камери поліцейського (на двох оптичних дисках) (а.с. 6), на якому зафіксовано пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , надані ними працівникам поліції.

В матеріалах справи також є копія протоколу про адміністративне правопорцшення від 22.08.2026 щодо ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП (а.с. 3).

Інші докази вчинення правопорушення ОСОБА_1 , в матеріалах справи відсутні.

У протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , не вказані ознаки складу правопорушення та не містяться обставини, які б свідчили, що під час конфлікту ОСОБА_1 , діяла з умислом завдати шкоди психічному та фізичному здоров`ю потерпілому.

Сам конфлікт між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , не свідчить про вчинення насильства.

Отже, суть порушення, викладена у протоколі стосовно ОСОБА_1 , не відповідає диспозиції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та не містить всіх ознак об`єктивної сторони вказаного правопорушення, які характеризують зовнішню сторону правопорушення.

Відповідно до вищенаведених норм права та позиції ЄСПЛ, викладеній у рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Карелін проти Росії» від 20 вересня 2016 року, у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист та принципу рівності сторін процесу.

Враховуючи викладене вище, вважаю, що наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП в діях ОСОБА_1 , не встановлена, а наявність побутового конфлікту між нею та ОСОБА_2 не є складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Відповідно до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey, п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, зокрема: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

З урахуванням викладеного суд вважає, що справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , підлягає закриттю в зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. 62 Конституції України, п. 1 ст. 247 ст. ст. 283-285, 287 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 173-2 ч. 1 КУпАП закрити в зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Ставищенський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Т. Н. Скороход