Рішення від 07 вересня 2026 р. у справі №367/14520/25 — Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/14520/25

Провадження №2/367/1103/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

08 вересня 2026 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:

головуючого - судді Третяк Я.М.,

за участі секретаря Люліної О.С.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

ВСТАНОВИВ:

До Ірпінського міського суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в якій позивач просила суд стягнути з відповідача на свою користь відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 58 640 (п`ятдесят вісім тисяч шістсот сорок) гривень 00 копійок, моральну шкоду в розмірі 50 000 (п`ятдесят тисяч гривень) 00 копійок, судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 17 500 (сімнадцять тисяч п`ятсот) гривень.

В обґрунтування вимог позивач вказує, що 10 червня 2025 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участі транспортного засобу «Honda Accord», державний номерний знак НОМЕР_1 , що належить на праві власності позивачу, ОСОБА_1 , та транспортного засобу «Mitsubishi Pajero», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 . Постановою Ірпінського міського суду Київської області від 21.06.2025 у справі № 367/6817/25 (провадження № 3/367/2190/2025) відповідача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Внаслідок ДТП автомобіль позивача отримав значні механічні пошкодження. Цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована у ПАТ «НАСК «ОРАНТА». Про настання страхового випадку було вчасно повідомлено страхову компанію. ПАТ «НАСК «ОРАНТА» визнала подію страховим випадком та здійснила виплату страхового відшкодування на користь позивача в розмірі - 140 000 (сто сорок тисяч) гривень 00 копійок. Однак, зазначена сума не покрила фактичних витрат на відновлення транспортного засобу. Згідно з актом виконаних робіт № A087 від 10.08.2025, складеним ФОП ОСОБА_3 , загальна вартість відновлювального ремонту та запчастин склала - 198 640 (сто дев?яносто вісім тисяч шістсот сорок) гривень 00 копійок. Таким чином, різниця між фактичним розміром шкоди та отриманим страховим відшкодуванням становить: 198 640,00 грн. (фактичні витрати) - 140 000,00 грн. (страхова виплата) = 58 640 (п?ятдесят вісім тисяч шістсот сорок) гривень 00 копійок.

При цьому, вказується, що позивачу було завдано моральну шкоду, яка полягає у порушенні звичного життєвого укладу а також в отриманні стресу від самого факту ДТП. Розмір завданої моральної шкоди позивач оцінює у 50 000 (п`ятдесят тисяч) гривень.

У зв`язку з тим, що відповідач відмовляється відшкодувати завдані ним збитки в добровільному порядку, позивач вимушена звернутися з даним позовом до суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 28.11.2025 зазначену цивільну справу передано в провадження судді Ірпінського міського суду Київської області Третяк Я.М.

Ухвалою суду від 01.12.2025 відкрито позовне провадження в цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

31.12.2025 до суду від представника відповідача ОСОБА_2 – адвоката Бурчака В.С. надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 . Зазначив, що позивачем не надано висновок експерта, відповідно до якого можливо було б підтвердити справжність та вартість витрат на проведення відновлювальних робіт транспортного засобу «Honda Accord» д/н НОМЕР_3 . Окрім того, зазначає, що вартість відновлювального ремонту колісного транспортного засобу здійснюється відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003. Вказує, що Ірпінський міський суд Київської області розглянув праву про адміністративне правопорушення без участі ОСОБА_2 . Наголосив, що станом на 2024 рік, максимальна сума страхового відшкодування на відновлювальний ремонт була визначена у розмірі 160 000 грн, а станом на 2025 рік максимальна сума страхового відшкодування для здійснення відновлювальної вартості автомобіля встановлено в розмірі 250 000,00 грн, тому, на думку сторони відповідача, позивач мала позиватись до страховика ПАТ НАСК «Оранта» для отримання повної та достатньої суми страхового відшкодування для здійснення в подальшому страхового ремонту. Щодо витрат на правову допомогу зазначив, що адвокат мав надати до суду акт прийому-передачі виконаних робіт про надання правової допомоги, але у додатках до позовної заяви даний акт прийому передачі виконаних робіт відсутній.

25.02.2026 до суду від представника позивача адвоката Бурдейного П.В. надійшла відповідь на відзив, в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі, зазначив, що реальні збитки позивача, що виникли внаслідок ДТП підтверджуються документально зафіксованою вартістю відновлювального ремонту, а саме: рахунком № 042 від 04.07.2025; нарад-замовленням № А087 від 10.08.2025; актом виконаних робіт № АА087 від 10.08.2025; платіжними інструкціями про оплату послуг та запчастин. Також зазначив, що оскільки ремонт автомобіля «Honda Accord» д/н НОМЕР_3 уже завершено, сума у розмірі 198 640, 00 грн не є прогнозованою, а фактично величиною майнової шкоди позивача.

03.03.2026 до суду від представника відповідача, адвоката Бурчака В.С., надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

30.03.2026 до суду від представника позивача – адвоката Бурдейного О.Б. надійшли додаткові пояснення у справі.

Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши докази на підтвердження таких обставин в їх сукупності, суд встановив наступне.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами п. п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Судом встановлено, що 10.06.2025 о 18 год 15 хв у м. Ірпінь по вул. Центральна, 39/41А, водій ОСОБА_2 керував автомобілем «Mitsubishi» д.н.з. НОМЕР_4 , при виїзді з прилеглої території, не дав дорогу автомобілю «Honda» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 , яка рухалась по головній дорозі та скоїв з ним зіткнення, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, чим порушив вимоги п.10.2. ПДР за що передбачена відповідальність ст.124 ПДР.

Вказані обставини встановлені постановою Ірпінського міського суду Київської області від 25.06.2025, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 60 копійок та судовий збір в розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.

На момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_2 була застрахована в страховій компанії - ПАТ «НАСК «ОРАНТА».

Страхова компанія ПАТ НАСК «ОРАНТА» 07.07.2025 виплатила ОСОБА_4 140 000,00 грн.

Відповідно до акту виконаних робіт № А 087 від 10.08.2025 ФОП ОСОБА_5 виконано ремонтні роботи автомобіля «Honda Accord» д/н НОМЕР_3 на загальну суму 198 640,00 грн.

Згідно з пунктом 3 частини другої статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної шкоди) та моральної шкоди іншій особі.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

В порядку визначеному ч.ч.1-3 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Стаття 1166 ЦК України передбачає, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Положеннями ст.,ст. 979, 999 ЦК України визначено, що договір страхування укладається відповідно до цього Кодексу, Закону України "Про страхування", інших законодавчих актів. Законом може бути встановлено обов`язок фізичної або юридичної особи укласти договір страхування (обов`язкове страхування).

Статтею 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV (був чинним на момент виникнення спірних правовідносин) у ст. 3 передбачено обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників.

У разі настання страхового випадку страховик (страхова компанія) у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи (пункт 22.1 статті 22 Закону № 1961-IV).

Статтею 30 цього Закону визначено, що транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе лише за умови, що згідно із Законом № 1961-IV у страховика (страховика) не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладання обов`язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону № 1961-IV) (постанова Великої Палати Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 760/15471/15-ц з урахуванням постанови Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі № 147/66/17).

У постанові Верховного Суду від 06 липня 2018 року у справі № 924/675/17 зазначено, що якщо для відновлення пошкодженого у ДТП транспортного засобу ремонт здійснюється методом заміни складових частин, що були пошкоджені, на нові, страховик за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності відшкодовує не повну вартість цих складових частин, а з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників аварійно пошкодженого транспортного засобу, та за мінусом франшизи.

У постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі № 6-691цс15 зроблено висновок про те, що правильним є стягнення із винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).

Аналізуючи вищенаведені норми права, суд дійшов висновку, що якщо потерпілий звернувся до страховика й одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов`язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов`язку згідно зі ст. 1194 ЦК України відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.

Відтак відшкодування шкоди винуватцем дорожньо-транспортної пригоди, відповідальність якого застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виникло обов`язку з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність.

В силу ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст. 76 ЦПК України).

В порядку визначеному ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до ст.89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному та об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З наведених обставин справи вбачається, що факт дорожньо-транспортної пригоди, в якому був пошкоджений належний позивачу автомобіль та вина відповідача у цьому були встановлені судовим рішенням у справі про адміністративне правопорушення, яке набрало законної сили і, відповідно, є обов`язковим для суду, що розглядає справу про правові наслідки таких дій в порядку цивільного судочинства в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Тому ці обставини не підлягають доведенню.

За змістом наведених вище норм чинного законодавства відшкодування шкоди проводиться: по-перше, в повному обсязі; по-друге, особою, яка безпосередньо її завдала, шкода підлягає відшкодуванню. Проте із вказаних правил є винятки, передбачені законом, одним з яких є страхування особою цивільно-правової відповідальності.

Страховиком відповідача – ПАТ «НАСК «ОРАНТА» 07.07.2025 була здійснена виплата позивачу сума страхового відшкодування в розмірі 140 000 грн.

Відповідно до акту виконаних робіт № А 087 від 10.08.2025 ФОП ОСОБА_5 виконано ремонтні роботи автомобіля «Honda Accord» д/н НОМЕР_3 на загальну суму 198 640,00 грн.

Так, позивачем до матеріалів справи на підтвердження оплати ремонту автомобіля на суму 198 640,00 грн, долучено: платіжну інструкцію № Р983-31С0-М1ХМ-М1ВА від 08.07.2025 на суму 45 000,00 грн; квитанцію від 07.08.2025 № 521966369514 на суму 36 431,25 грн; платіжну інструкцію № Е569-КСЕ9-М8В7-ЕНМ2 від 08.08.2025 на суму 117 390,00 грн.

Оскільки страховиком позивачу сплачено страхове відшкодування у розмірі 140 000,00 грн, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню різниця між відновлювальною вартістю автомобіля з та виплаченим страховим відшкодуванням, що становить 58 640 грн (198 640 – 140 000).

Враховуючи наведене суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача майнової шкоди у розмірі 58 640,00 грн як різниці між відновлювальною вартістю автомобіля та виплаченим страховим відшкодуванням 140 000 грн.

Доводи сторони відповідача про те, що акт виконаних робіт не є належним доказом на підтвердження розміру завданих позивачу матеріальних збитків, не заслуговують на увагу, оскільки відповідач не надав доказів на спростування наведених в акті обставин. З клопотанням про призначення експертизи до суду не звертався.

В свою чергу, суд звертає увагу, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності і саме сторони мають доводити обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Щодо заявлених позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди суд вважає за необхідне зазначити наступне.

ЄСПЛ вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (справа «Станков проти Болгарії», № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, від 12 липня 2007 року).

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (абзац 2 частини третьої статті 23 ЦК України).

Зміст понять «розумність» та «справедливість» при визначенні розміру моральної шкоди розкривається і в рішеннях Європейського Суду, який при цьому виходить з принципу справедливої сатисфакції, передбаченої статтею 41 Конвенції. Зокрема, рішеннях «Тома проти Люксембургу», «Калок проти Франції» (2000) та «Недбала проти Польщі», Європейський Суд дійшов висновку, що сам факт визнання порушеного права є адекватним засобом для згладжування душевних страждань і справедливої сатисфакції.

Гроші виступають еквівалентом моральної шкоди. Грошові кошти як загальний еквівалент всіх цінностей, в економічному розумінні «трансформують» шкоду в загальнодоступне вираження, а розмір відшкодування «обчислює» шкоду. Розмір визначеної компенсації повинен, хоча б наближено, бути мірою моральної шкоди та відновленого стану потерпілого. При визначенні компенсації моральної шкоди складність полягає у неможливості її обчислення за допомогою будь-якої грошової шкали чи прирівняння до іншого майнового еквіваленту. Тому грошова сума компенсації моральної шкоди є лише ймовірною, і при її визначенні враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставини, які мають істотне значення, вимоги розумності і справедливості (див., зокрема, постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 травня 2022 року в справі № 487/6970/20 (провадження № 61-1132св22), постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2022 року в справі № 214/7462/20 (провадження № 61-21130сво21)).

Абзац другий частини третьої статті 23 ЦК України, у якому вжитий термін «інші обставини, які мають істотне значення» саме тому і не визначає повний перелік цих обставин, що вони можуть різнитися залежно від ситуації кожного потерпілого, особливості якої він доводить суду. Обсяг немайнових втрат потерпілого є відкритим, і в кожному конкретному випадку може бути доповнений обставиною, яка впливає на формування розміру грошового відшкодування цих втрат. Розмір відшкодування моральної шкоди перебуває у взаємозв`язку з фізичним болем, моральними стражданнями, іншими немайновими втратами, яких зазнала потерпіла особа, а не із виключністю переліку та кількістю обставин, які суд має врахувати (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 29 червня 2022 року в справі № 477/874/19 (провадження № 14-24цс21)).

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначає суд у рішенні, а не психолог у висновку. Висновок останнього може слугувати для судді орієнтиром у пізнанні глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, інших обставин, які мають істотне значення, зокрема й можливого грошового еквівалента таких страждань. Проте розмір відповідного відшкодування незалежно від наявності висновку психолога суддя повинен встановити, враховуючи вимоги розумності та справедливості (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2022 року у справі № 372/1652/18 (провадження № 14-115цс21)).

Враховуючи факт завдання шкоди транспортному засобу позивача по справі, а також у зв`язку із протиправною поведінкою відповідача, позивач зазнала душевних страждань та переживань у зв`язку із пошкодженням власного транспортного засобу, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд дійшов висновку, що відшкодуванню позивачу підлягає моральна шкода, завдана в результаті ДТП, у розмірі 5 000, 00 грн.

Зазначений розмір відшкодування є не більш, ніж достатнім для розумного задоволення позовних вимог позивача щодо відшкодування моральної шкоди і не призводить до його збагачення.

Згідно ч.1. ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Щодо витрат на правничу допомогу, слід зазначити наступне.

Частиною 3 статті 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку із розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів. Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

За ч. ч. 2, 3, 4 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представником позивача Бурдейним П.В. надано копію ордеру серії ВА № 1133657 виданого на підставі договору про надання правничої допомоги № 08/2025-6 від 21.08.2025, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КР № 000278, детальний опис робіт (наданих послуг) згідно якого загальна сума витрат на правову допомогу становить 17 500 грн та копію платіжної інструкції № 1АС5-РСА8-ВТ88-7АСС від 22.08.2025 на суму 2 500,00 грн.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

З урахуванням критеріїв співмірності складності справи та обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, виходячи з конкретних обставин даної справи, беручи до уваги, що дана справа не є унікальною та не потребувала значного часу для підготовки відповіді на відзив та додаткових пояснень, суд вважає, що зазначені представником позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 17 500 грн 00 коп. є завищеними та не достатньо обґрунтованими.

Відтак, суд вважає, що на користь ОСОБА_1 із ОСОБА_2 підлягають стягненню витрати на правничу допомогу розмірі 7 000 грн 00 коп.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-81, 141, 258-259, 263-265, 279, 352, 354-355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_6 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою, 58 640 (п`ятдесят вісім тисяч шістсот сорок) гривень 00 копійок, та моральну шкоду в розмірі 5 000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_6 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ), витрати по сплаті судового збору у розмірі 709 (сімсот дев`ять) гривень 51 копійок та витрати на правничу допомогу у розмірі 7 000 (сім тисяч) гривень.

В решті вимог позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя: Я.М.Третяк