Рішення від 29 липня 2026 р. у справі №361/5170/25 — Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/5170/25

Провадження № 2/361/1810/25

30.07.2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2026 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючої судді Гізатуліної Н.М.

за участю секретаря судового засідання Ковандри А.В.

представника позивача ОСОБА_1

відповідачки ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Броварського міськрайонного суду Київської області справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_4 , про припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників, –

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 через систему «Електронний суд» подав зазначений позов.

Позов мотивував тим, що він та ОСОБА_2 у період з 23 липня 2011 року до 28 серпня 2024 року перебували у шлюбі.

Під час шлюбу він та ОСОБА_2 набули у власність квартиру АДРЕСА_1 .

Зазначена квартира належить на праві спільної часткової власності йому (37/100), ОСОБА_2 (33/100) та ОСОБА_4 (30/100).

Відповідно до звіту про оцінку майна ФОП ОСОБА_5 від 02 квітня 2025 року, оціночна (ринкова) вартість квартири АДРЕСА_1 , без ПДВ, становить 3 157 000 грн.

Таким чином, ринкова вартість 33/100 частки квартири, без ПДВ, на момент підготовки позовної заяви і звернення до суду становить 1 041 810 грн.

Враховуючи той факт, що шлюб між ним та ОСОБА_2 розірвано, вони фактично не ведуть спільне господарство і не мають спільного сімейного бюджету, мають напружені міжособистісні відносини – спільне проживання у зазначеній квартирі є не можливим.

З жовтня 2023 року він неодноразово в усній формі пропонував ОСОБА_2 у досудовому порядку вирішити питання щодо переоформлення її 33/100 частки в спірній квартирі, але отримував негативну відповідь, а тому змушений звернутися до суду з даним позовом.

Крім того, зазначив, що виділення в натурі часток у квартирі є неможливим у зв`язку з технічними характеристиками спірного житлового приміщення. ОСОБА_2 втратила інтерес до спірної частки в квартирі і користування нею, оскільки 26 квітня 2025 року, без повідомлення чи попередження інших співвласників зібрала всі свої речі і виїхала із даного житла. Його матір ОСОБА_4 потребує спокійну і доброзичливу атмосферу в місці проживання та окрему кімнату для особистого проживання. З моменту розірвання шлюбу він одноособово несе весь тягар на утримання квартири та сплати всіх комунальних платежів.

Припинення права власності на 33/100 частки спірної квартири не завдасть істотної шкоди інтересам ОСОБА_2 , як співвласника, з огляду на те, що їй на праві спільної сумісної приватної власності належить квартира АДРЕСА_2 ; вона втратила інтерес до спірної частки в квартирі і користування нею, оскільки 26 квітня 2025 року без повідомлення інших співвласників спірної квартири зібрала всі свої речі і виїхала із спірної квартири; вона отримує грошову компенсацію у сумі 1 041 810 грн за належну їй частку 33/100 у спірній квартирі.

На підставі викладеного, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив суд:

-припинити право ОСОБА_2 на 33/100 частки квартири АДРЕСА_1 за рахунок грошової компенсації ринкової вартості частки 33/100 квартири у сумі 1 041 810 грн;

-виплатити ОСОБА_2 внесені ним на депозитний рахунок суду грошові кошти у сумі 1 04 810 грн;

-визнати за ним право власності на 33/100 частки квартири АДРЕСА_1 .

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 26 червня 2026 року відкрито провадження у цивільній справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

27 червня 2026 року копія зазначеної ухвали суду доставлена до електронного кабінету позивача та його представника, що підтверджується відповідною довідкою, яка наявна в матеріалах справи.

Копія ухвали про відкриття провадження направлялась відповідачці за місцем реєстрації, проте, судова кореспонденція їй не вручена та повернута до суду з відміткою «За закінченням терміну зберігання».

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 дійшов висновку про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.

Близькі за змістом висновку містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17, постановах Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б.

15 липня 2025 року вх. № 35010 третя особа на стороні позивача ОСОБА_4 подала пояснення, підтвердила обставини викладені у позові, зазначила, що позовні вимоги ОСОБА_3 підтримує, просить суд розгляд справи проводити без її участі за станом здоров`я.

06 жовтня 2025 року вх. № 47539 відповідачка подала письмові пояснення, заперечувала проти задоволення позовних вимог.

Розгляд справи неодноразово відкладався з різних підстав.

05 червня 2026 року вх. № 29545 відповідачка подала заяву у якій зазначила, що між нею та позивачем врегульовані питання щодо спірної квартири та іншого майна, яке було набуто під час шлюбу, а тому вона визнає позовні вимоги ОСОБА_3 про припинення її права власності на 33/100 частки квартири АДРЕСА_1 за рахунок грошової компенсації ринкової вартості частки 33/100 квартири у сумі 1 041 810 гривень.

У підготовчому судовому засіданні позивач, його представник підтримали позовні вимоги, просили суд їх задовольнити. Відповідачка підтримала свою заяву про визнання позовних вимог ОСОБА_3 про припинення її права власності на частку квартири за рахунок грошової компенсації.

Третя особа у підготовче судове засідання не з`явилась, про дату та час розгляду справи повідомлялась належним чином. Суд враховує її заяву про розгляд справи проводити без її участі за станом здоров`я.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення у підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому ст. ст. 206, 207 цього Кодексу.

Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.

Суд дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Суд встановив, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у період з 23 липня 2011 року до 28 серпня 2024 року перебували у шлюбі.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 28 серпня 2024 року у справі № 361/5045/24 шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , зареєстрований 23 липня 2011 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Броварського міськрайонного управління юстиції у Київській області, актовий запис № 423, розірваний.

17 травня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Альянс Новобуд» (продавець) та ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 (покупці) укладений договір купівлі-продажу майнових прав № 6/2/359, відповідно до умов якого продавець зобов`язується передати у власність покупців у відповідних частинах (37%, 33%, 30%), а покупці зобов`язуються прийняти у власність у зазначених частинах майнові права на квартиру АДРЕСА_1 .

Як вбачається із інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 30 квітня 2025 року № 424831705, квартира АДРЕСА_1 , належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_3 (37/100), ОСОБА_2 (33/100) та ОСОБА_4 (30/100).

Відповідно до звіту про оцінку майна ФОП ОСОБА_5 від 02 квітня 2025 року оціночна (ринкова) вартість квартири АДРЕСА_1 , без ПДВ, становить 3 157 000 грн.

Таким чином, ринкова вартість 33/100 частки квартири, яка належить ОСОБА_2 , без ПДВ, становить 1 041 810 грн.

ОСОБА_3 вніс на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області 1 041 810 грн, що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки АТ «Ощадбанк» № 31 від 14 травня 2025 року.

З огляду на свідоцтво про право власності на житло № НОМЕР_1 від 19 січня 1999 року, ОСОБА_2 на праві спільної сумісної приватної власності належить квартира АДРЕСА_2 .

Згідно з частинами першою та другою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об`єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

У ст. 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на майно, яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

За змістом ч.1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства (ч.ч.1, 2 ст.319 ЦК України).

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч. 1 ст. 321 ЦК України).

Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю (частина перша статті 356 ЦК України).

Право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації (частини перша-третя статті 358 ЦК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний суд у постанові від 24 листопада 2021 року у справі № 754/16751/18 указував, що у статті 365 ЦК України передбачено, що право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї. Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Аналіз положень статті 365 ЦК України дає підстави для висновку, що право власності співвласника на частку в спільному майні може бути припинено за наявності будь-якої з передбачених пунктами 1-3 частини першої цієї статті підстав, які є самостійними, але за умови, що таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї.

Саме ця обставина є визначальною при вирішенні спорів про припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників.

Висновок про істотність шкоди, яка може бути завдана співвласнику та членам його сім`ї, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням обставин справи та технічних характеристик об`єкта, який є спільним майном.

У постанові від 18 грудня 2018 року у справі № 908/1754/17 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що правова норма, закріплена пунктом 4 частини першої статті 365 ЦК України, не може вважатися самостійною обставиною для припинення права особи на частку у спільному майні за рішенням суду, оскільки фактично встановлює неприпустимість такого припинення (таке припинення є неможливим у разі, якщо воно завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї). Приписи пункту 4 частини першої статті 365 ЦК України («таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї») перш за все спрямовані на регулювання майнових відносин, учасниками яких є співвласники – фізичні особи.

Крім того, у п. 84 постанови від 22 вересня 2022 року у справі № 125/2157/19 Велика Палата Верховного Суду указувала, що право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї (частина перша статті 365 ЦК України). Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду (частина друга статті 365 ЦК України).

З огляду на ст. ст. 76, 77 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як вбачається з положень ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Суд перевіривши фактичні обставини справи письмовими доказами, враховуючи, що ОСОБА_2 визнала позовні вимоги ОСОБА_3 про припинення її права власності на 33/100 частки квартири АДРЕСА_1 за рахунок грошової компенсації ринкової вартості її частки квартири у сумі 1 041 810 грн, таке визнання позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, ОСОБА_3 внесена вартість частки ОСОБА_2 на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області, що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки АТ «Ощадбанк» № 31 від 14 травня 2025 року, дійшов висновку про задоволення позову.

Керуючись статтями ст. 4, 7, 10, 13, 81, 200, 206, 247, 263–265, 354, 355 ЦПК України суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_4 про припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників – задовольнити.

Припинити право ОСОБА_2 на 33/100 частки квартири АДРЕСА_1 за рахунок грошової компенсації ринкової вартості частки 33/100 квартири у сумі 1 041 810 гривень.

Виплати ОСОБА_2 1 041 810 (один мільйон сорок одну тисячу вісімсот десять) гривень з депозитного рахунку Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області, які внесені ОСОБА_3 , квитанція до платіжної інструкції на переказ готівки АТ «Ощадбанк» № 31 від 14 травня 2025 року у справі № 361/5170/25.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на 33/100 частки квартири АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_3 , адреса місця проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер платника податків – НОМЕР_2 .

Відповідачка: ОСОБА_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер платника податків – НОМЕР_3 .

Третя особа: ОСОБА_4 , адреса місця проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер платника податків – НОМЕР_4 .

Суддя Н.М. Гізатуліна