Постанова від 06 вересня 2026 р. у справі №520/5823/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 р. Справа № 520/5823/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Макаренко Я.М.,

Суддів: Перцової Т.С. , Жигилія С.П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 11.05.2026, головуючий суддя І інстанції: Спірідонов М.О., м. Харків, по справі № 520/5823/25

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області , Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03.06.2025 року у справі №520/5823/25 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії – задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 11.03.2025 № 204450010443 щодо відмови у здійсненні перерахунку (індексації) пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок (індексацію) пенсії ОСОБА_1 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2018-2020 роки у розмірі 9118,81 грн: - із 01.03.2022 відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році” із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,14; - 01.03.2023 відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року №168 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році” із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197; - із 01.03.2024 згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року № 185 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році” із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796; - із 01.03.2025 згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 року №209 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році” із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,115.

Не погодившись з даним рішенням, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області було подано апеляційну скаргу.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2025 року було залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.

Вказане рішення набрало законної сили.

Від представника ОСОБА_1 через ЄСІТС "Електронний суд" надійшла заява, в якій він просить суд встановити судовий контроль за виконанням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03 червня 2025 року у справі № 520/5823/25 шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області подати протягом одного місяця з дати прийняття цієї ухвали звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03 червня 2025 року у справі № 520/5823/25.

В обґрунтування вказаної заяви представник позивач зазначив, що відповідач не виконує рішення суду та продовжує виплату пенсії позивача з урахуванням обмеження виплати пенсії максимальним розміром.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 03.11.2025 року заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.06.2025 року у справі №520/5823/25 в порядку ст.382 КАС України - задоволено частково.

Встановлено судовий контроль за виконанням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03 червня 2025 року у справі № 520/5823/25 шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області подати протягом трьох місяця з дати прийняття цієї ухвали звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03 червня 2025 року у справі № 520/5823/25.

У задоволенні іншої частини відмовлено.

Від Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, на виконання ухвали суду від 03.11.2025, надійшов звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03 червня 2025 року у справі № 520/5823/25.

Від позивача по справі надійшли заперечення, в яких просив зокрема відмовити у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03 червня 2025 року у справі № 520/5823/25 у зв`язку з його невиконанням.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 11.05.2026 року прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.06.2025 року по справі № 520/5823/25.

Позивач, не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 11.05.2026 у справі № 520/5823/25 про прийняття звіту та справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що розрахунок пенсії, який повинен був виникнути у разі правильного виконання рішення суду починаючи з 01.03.2025, має наступний вигляд: Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2018-2020 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, збільшений на коефіцієнт у розмірі 1,14, 1,197 та 1,0796 та 1,115 = 9118.81 * 1,14 * 1,197 * 1,0796 * 1,115 = 14978,73 грн. 14978,73 множиться на індивідуальний коефіцієнт заробітної плати після оптимізації 1.26229 = 18907,5 грн. Розмір пенсії за віком (18907,5 * 0.46083) – 8713,14 грн. Доплата за понаднормовий стаж (за 11 років) – 203.94 грн. Загальний розмір пенсії – 8917,08 грн. Отже, позивач недоотримував пенсію у розмірі 2768,71 грн (порівняно з розміром пенсії на час подання позовної заяви – 6148.37 грн). Таким чином, позивач зазначає, що відповідач протиправно помножує показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2018-2020 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, на коефіцієнти у розмірі 1,14; 1,197; 1,0796 та 1,115 окремо, тоді як даний процес повинен проводитися послідовно, тобто, помножуючи минулий результат на новий коефіцієнт за кожен рік.

Також позивач зазначає, що відповідно до Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 р. № 124, кожен наступний перерахунок у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, повинен проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Про це також чітко зазначено у рішенні Харківського окружного адміністративного суду від 03 червня 2025 року, а саме у мотивувальній частині рішення. Таким чином, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03 червня 2025 року досі залишається невиконаним, а права позивача порушеними.

Відповідач правом подання відзиву на апеляційну скаргу позивача не скористався.

Відповідно до ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, зокрема, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Беручи до уваги відсутність клопотань від учасників справи про розгляд справи за їх участю, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, керуючись приписами ст.311 КАС України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в її межах, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Прийнявши звіт, суд першої інстанції, виходив з того, що станом на 30.01.2026 відсутні невиплачені кошті, які нараховані ОСОБА_1 на виконання рішення суду, таким чином рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.06.2025 по справі №520/5823/25 виконано в повному обсязі.

Колегія суддів не погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції, на підставі наступного.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з частиною другою статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно ч. 3 ст. 14 КАС України, невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Аналогічні положення містяться в статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами.

Обов`язковість судових рішень, що набрали законної сили, для їх виконання на всій території України передбачена також приписами Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Колегія суддів зауважує, що судове рішення, що набрало законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок, тобто особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

Конституційний Суд України, розглядаючи справу № 1-7/2013, у рішенні від 26.06.2013 зазначив, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

Також, Конституційний Суд України у рішенні від 30 червня 2009 року №16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).

Отже, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених нормами КАС України.

Статтею 372 КАС України визначений порядок виконання судових рішень в адміністративних справах.

Відповідно до частин другої та четвертої вказаної статті судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Аналіз наведеного вище вказує, що рішення суду в адміністративних справах може бути виконане добровільно, з моменту набрання рішенням законної сили, та примусово, після відкриття відповідного виконавчого провадження. При цьому, виконання судового рішення, у якому порядку воно б не відбувалось, є невід`ємною складовою права на судовий захист.

Питання судового контролю за виконанням судових рішень врегульовано статтями 382-382-3 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 382-2 КАС України суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.

Вимоги до змісту та форми такого звіту визначені у нормах ч. 2 та 3 ст. 382-2 КАС України.

Згідно ч. 1 - 4 ст. 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту.

Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.

У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.

Слід зазначити, що головна мета судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах полягає, насамперед, у реалізації основних завдань адміністративного судочинства при здійсненні адміністративними судами правосуддя, оскільки воно не обмежується винесенням судового рішення, а також передбачає його виконання.

Кожний судовий процес повинен завершуватися реалізацією судового рішення у спірних правовідносинах між його сторонами.

Тому, після вирішення публічно-правового спору і набрання судовим рішенням законної сили суд продовжує відігравати активну роль у реалізації сторонами прав та законних інтересів, з приводу захисту яких він ухвалив судове рішення.

В основу ефективності правосуддя покладається здійснення судом належного контролю за виконанням судового рішення, оскільки головною метою судового рішення є ефективність у поновленні порушених прав та свобод особи.

За змістом постанови Верховного Суду від 23.06.2020 у справі №802/357/17-а звертаючись до суду із заявою про встановлення судового контролю, позивач зобов`язаний навести аргументи на переконання необхідності вжиття таких процесуальних заходів і надати докази в підтвердження наміру відповідача на ухилення від виконання судового рішення.

Так, матеріалами справи встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03.06.2025 року у справі №520/5823/25 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок (індексацію) пенсії ОСОБА_1 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2018-2020 роки у розмірі 9118,81 грн: - із 01.03.2022 відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році” із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,14; - 01.03.2023 відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року №168 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році” із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197; - із 01.03.2024 згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року № 185 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році” із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796; - із 01.03.2025 згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 року №209 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році” із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,115.

Вказане рішення набрало законної сили 03 вересня 2025 року.

02.02.2026 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, на виконання ухвали суду від 03.11.2025, надійшов звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03 червня 2025 року у справі № 520/5823/25.

У поданому звіті зазначено, що на виконання рішення суду від 03.06.2025 проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01 березня 2022 року рішенням 204450010443 від 27.10.2025.

Доплата згідно перерахунку на виконання рішення суду становить 17125,35 грн. за період з 01.03.2022 по 31.12.2025, яка внесена до електронного реєстру судових рішень.

Станом на 30.01.2026 відсутні невиплачені кошті, які нараховані ОСОБА_1 на виконання рішення суду.

Вказані обставини позивачем не заперечуються.

Отже, за висновками суду першої інстанції, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.06.2025 по справі №520/5823/25 виконано в повному обсязі.

Водночас, як вказує позивач, пенсійним органом проведено невірний розрахунок його пенсії на виконання судового рішення починаючи з 01.03.2025 року, оскільки відповідач протиправно помножує показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2018-2020 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, на коефіцієнти у розмірі 1,14; 1,197; 1,0796 та 1,115 окремо, тоді як даний процес повинен проводитися послідовно, тобто, помножуючи минулий результат на новий коефіцієнт за кожен рік.

У зв`язку з чим, на думку позивача, він недоотримував пенсію у розмірі 2768,71 грн (порівняно з розміром пенсії на час подання позовної заяви – 6148.37 грн).

Колегія суддів погоджується із доводами позивача, що судом першої інстанції не надано належної оцінки доводам щодо невірного розрахунку пенсії.

Суд першої інстанції обмежився лише посиланням, що предметом розгляду справи була правомірність відмови позивачу здійснити перерахунок (індексацію) пенсії.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки відповідно до резолютивної частини судового рішення від 03.06.2025 року чітко встановлено, що орган пенсійного фонду було зобов`язано здійснити перерахунок (індексацію) пенсії позивача шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2018-2020 роки у розмірі 9118,81 грн із 01.03.2025 згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 року №209 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,115.

Крім того, в мотивувальній частині судового рішення від 03.06.2025 визначено, що кожен наступний перерахунок у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Таким чином, задовольнивши позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що індексація має проводитись шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу).

Відповідно до Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 р. № 124, кожен наступний перерахунок у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, повинен проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Разом з тим, відповідно до наданих відповідачем до звіту розрахунків, показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2018-2020 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, множиться на коефіцієнти у розмірі 1,14; 1,197; 1,0796 та 1,115 окремо, тоді як даний перерахунок повинен проводитися послідовно, тобто, помножуючи минулий результат на новий коефіцієнт за кожен рік.

Суд першої інстанції не перевірив доводи заявника щодо не застосування послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески на коефіцієнти збільшення починаючи з 01.03.2025 року.

Таким чином, висновок суду щодо наявності підстав для прийняття звіту, з підстав належного виконання пенсійним органом судового рішення є передчасним, зробленим без повного та всебічного з`ясування обставин у справі в їх сукупності та перевірки їх доказами.

Водночас, доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування судом першої інстанції положень ст. 382 КАС України та не повного встановлення обставин справи знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.

За змістом ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 11.05.2026 по справі № 520/5823/25 - скасувати.

Справу №520/5823/25 направити до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Я.М. Макаренко

Судді Т.С. Перцова С.П. Жигилій