Постанова від 07 вересня 2026 р. у справі №200/1141/26 — Перший апеляційний адміністративний суд

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2026 року справа №200/1141/26

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Пивовар І.В., суддів: Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г.,

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13 травня 2026 року у справі № 200/1141/26 (головуючий суддя у І інстанції Шинкарьова І.В.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання протиправним та скасування наказу,

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог.

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправним і скасувати наказ відповідача за № 50 о/с «По особовому складу» від 06.02.2026 в частині звільнення зі служби в поліції згідно з п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про національну поліцію» (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби), накладеного відповідно до VII Закону України «Про Національну поліцію, старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0157732), дільничного офіцера поліції сектору превенції відділу поліції № 4 Краматорського районного управління поліції з 07.02.2026, без встановлення премії у лютому 2026 року;

- визнати протиправним та скасувати п. 1 наказу відповідача від 30.01.2026 № 133 «Про порушення службової дисципліни дільничним офіцером поліції сектору превенції відділу поліції № 4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області та його покарання», щодо застосування до позивача, дільничного офіцера поліції сектору превенції відділу поліції № 4 Краматорського районного управління поліції дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, що був підставою видачі Наказу № 50 о/с від 06.02.2026;

- поновити позивача на посаді дільничного офіцера поліції сектору превенції відділу поліції № 4 Краматорського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області з 06.02.2026;

- стягнути з відповідача на користь позивача грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 06.02.2026;

- звернути до негайного виконання постанову суду в частині поновлення позивача на посаді дільничного офіцера поліції сектору превенції відділу поліції № 4 Краматорського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області з 06.02.2026.

Позовні вимоги позивачем обґрунтовані тим, що відповідачем видано наказ № 50 о/с від 06.02.2026, яким реалізовано раніше накладене дисциплінарне стягнення – звільнення зі служби за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію». Під час проведення службового розслідування дисциплінарна комісія дійшла хибного висновку про вчинення дисциплінарного проступку. Висновки службового розслідування ґрунтуються виключно на припущеннях, а вид дисціплінарного стягнення застосований за результатами розслідування є неспівмірним та надмірним.

Позивач не погодився із висновком службового розслідування та подальшою реалізацією накладеного на нього дисциплінарного стягнення, оскільки сама подія, надходження вищевказаної інформації, її перевірка, а відтак і сама реалізація дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення була здійснена відповідачем під час перебування позивача на лікарняному з 06.01.2026 по 06.02.2026, а комісією не було в повній мірі з`ясовано всіх обставин події, що відбулась, як зазначає відповідач, 29.12.2026 та, як наслідок, здійснено висновок, який не відповідає обставинам, а тому і наявності правових підстав для прийняття рішення про звільнення позивача із займаної посади.

Зазначає, що відповідачем в порушення статті 14 Дисциплінарного статуту проведено службове розслідування із порушенням місячного строку.

Звільнення відбулося протиправно, необґрунтовано, службове розслідування було неправомірно призначено та проведено в період тимчасової непрацездатності позивача, без надання будь-яких пояснень (частина десята статті 18 Дисциплінарного статуту), а висновки службового розслідування не ґрунтуються на перевірених і встановлених фактах, у зв`язку з чим оскаржувані накази підлягають скасуванню, а порушене право відновленню.

У зв`язку з наведеним, ОСОБА_1 звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 13 травня 2026 року у справі № 200/1141/26 у задоволенні позову відмовлено.

Приймаючи рішення про відмову у задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що під час розгляду цієї справи підтвердилися обставини щодо вчинення позивачем дій, несумісних з вимогами, що ставляться до професійно-етичних якостей поліцейських, наявності у цих діях дисциплінарного проступку та спричинення ними суттєвих негативних наслідків, а саме підриву авторитету та довіри до органів Національної поліції. При цьому, будь-яких порушень з богу Департаменту патрульної поліції під час проведення службового розслідування та прийнятті спірних наказів, під час розгляду справи судом не виявлено. Доводи позивача, якими він обґрунтує свої позовні вимоги, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи та спростовуються наведеними в матеріалах справи доказами.

З огляду на наведене суд першої інстанції дійшов висновку, що при прийнятті рішення про накладення на позивача найсуворішого виду дисциплінарного стягнення, а саме звільнення зі служби в поліції, відповідач діяв обґрунтовано, в порядку, у межах та у спосіб, що передбачені законодавством України.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погодившись із рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 13 травня 2026 року, позивач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неповноту з`ясування судом першої інстанції обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права та істотне порушення норм процесуального права відповідно до статей 242, 317 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове рішення про повне задоволення позовних вимог.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, апелянт зазначає, що суд першої інстанції фактично погодився з висновками дисциплінарної комісії та не здійснив належної перевірки їх законності, обґрунтованості і відповідності вимогам статті 2 КАС України.

Зокрема, суд першої інстанції не надав належної оцінки постанові Святошинського районного суду міста Києва від 02.03.2026 у справі № 192/67/26 про закриття провадження за частиною першою статті 130 КУпАП на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, яка фактично спростовує основний факт, покладений в основу висновку службового розслідування.

Також апелянт указує на внутрішню суперечливість висновків суду, який визнав правомірним складення акта від 05.01.2026 про відмову від надання пояснень, ігноруючи те, що позивач лише наполягав на реалізації свого конституційного права на правничу допомогу відповідно до статті 59 Конституції України та пункту 2 розділу IV Порядку № 893, висловивши готовність надати пояснення у письмовій формі за участю адвоката.

Крім того, позивач зауважує, що перебування на лікарняному з 06.01.2026 унеможливило його реальну участь у процесі збирання та дослідження доказів, що призвело до порушення принципів справедливості, змагальності та права на захист.

На думку апелянта, відповідач у порушення частини третьої статті 19 Дисциплінарного статуту не проаналізував його попередню поведінку, ставлення до служби та наявність заохочень, а застосування найсуворішого стягнення у вигляді звільнення порушує принцип пропорційності та практику Європейського суду з прав людини.

Також апелянт стверджує, що суд першої інстанції в порушення частини другої статті 77 КАС України безпідставно переклав обов`язок доказування на позивача та надав висновку службового розслідування наперед встановлену доказову силу в порушення вимог статті 90 КАС України.

Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу.

Відповідач, Головне управління Національної поліції в Донецькій області, подав відзив на апеляційну скаргу, у якому просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

В обґрунтування заперечень відповідач зазначає, що суд першої інстанції не обмежився формальною перевіркою висновку службового розслідування, а здійснив повну і всебічну перевірку законності спірних наказів на відповідність критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, дослідивши всі докази у справі.

Щодо постанови Святошинського районного суду міста Києва від 02.03.2026 про закриття провадження за частиною першою статті 130 КУпАП, відповідач наголошує, що вона не спростовує фактів порушення позивачем службової дисципліни, оскільки дисциплінарна та адміністративна відповідальність є самостійними видами юридичної відповідальності, що підтверджується правовою позицією Верховного Суду у справах № 420/5368/18 та № 240/8208/23.

Підставою для притягнення позивача до відповідальності став не факт складення щодо нього протоколу за нормами КУпАП, а сукупність його протиправних дій, що свідчили про грубе порушення Присяги, Дисциплінарного статуту та Правил етичної поведінки поліцейських.

Щодо доводів позивача про порушення права на захист, відповідач указує, що позивачу було роз`яснено його права, однак останній, посилаючись на необхідність залучення адвоката, фактично ухилився від надання пояснень по суті. Реалізація права на правничу допомогу не повинна призводити до затягування службового розслідування понад строки, визначені частиною третьою статті 26 Дисциплінарного статуту в умовах воєнного стану, а відсутність пояснень позивача не перешкоджала прийняттю рішення за результатами розслідування. З огляду на викладене відповідач вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.06.2026 справу передано судді-доповідачу – Пивовар І.В.

Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів від 11.06.2026 відкрито апеляційне провадження в указаній справі.

Матеріали справи надійшли на адресу суду апеляційної інстанції 20.07.2026.

Враховуючи режим роботи суддів та працівників апарату Першого апеляційного адміністративного суду з часу введення на території України правового режиму воєнного стану, з метою збереження життя та здоров`я, а також забезпечення безпеки суддів та працівників апарату суду, дана постанова прийнята колегією суддів за умови наявної можливості доступу колегії суддів до матеріалів адміністративної справи.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 19.08.2019 проходив службу в органах Національної поліції України.

Наказом відповідача від 01.01.2026 № 6 «Про призначення службового розслідування» було призначене службове розслідування за фактом можливого порушення службової дисципліни дільничним офіцером поліції сектору превенції відділу поліції № 4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 .

За наслідками службового розслідування складено висновок від 15.01.2026.

У висновку зазначено, що 30.12.2025 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області надійшла доповідна записка начальника управління головної інспекції ГУНП в області полковника поліції Р. Торбіна про те, що 29.12.2025 поліцейськими сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 1 Дніпровського РУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області відносно дільничного офіцера поліції сектору превенції відділу поліції № 4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_1 (0157732), складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Крім того, до ГУНП в Донецькій області надійшов лист з Донецького управління ДВБ Національної поліції України від 30.12.2025 № 99685-2025 із зазначенням інформації аналогічного змісту (вх. ГУНП № 8871еп від 30.12.2025).

Службовим розслідуванням встановлено, що з 01.08.2025 по 17.12.2025 старший лейтенант поліції ОСОБА_3 проходив службу на посаді ДОП СП ВП № 3 (м. Лиман) Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області.

На підставі наказу ГУНП в області від 17.12.2025 № 567 о/с, позивач був призначений на посаду ДОП СП ВП № 4 (м. Слов`янськ) Краматорського РУП ГУНП в області, однак відповідно до наказу ГУНП в області від 22.12.2025 № 3397 «Про направлення працівників ГУНП в області», останній був направлений для несення служби з 22.12.2025 до 19.02.2026 строком 60 діб до ВП № 3 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області.

На підставі рапорту на виїзд за межі Донецької області, погодженого керівництвом ВП № 4 Краматорського РУП ГУНП в області, з 27.12.2025 до 29.12.2025 ОСОБА_4 перебував на вихідному, при цьому в рапорті зазначено, що виїзд буде здійснений на власному автомобілі ВАЗ-2103 н.з. НОМЕР_1 до м. Шахтарське Дніпропетровської області. Крім того, до вказаного рапорту додана відомість щодо ознайомлення ОСОБА_1 про дотримання Правил дорожнього руху України, заборону вживання алкогольних напоїв та правилами етичної поведінки поліцейських, в якій є особистий підпис останнього.

29.12.2025 приблизно о 23:00 год., ОСОБА_4 , керуючи автомобілем Volkswagen Passat н.з. «МУРА» на білому фоні (згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 20.11.2024 належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (мати останнього) дійсний н.з. НОМЕР_3 ), рухався по вул. Шевченко у с. Солоне Дніпропетровської області. В цей час біля будинку № 16 по вказаній вулиці перебував екіпаж СРПП відділення поліції № 1 Дніпровського РУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області на службовому транспортному засобі Renault Duster н.з. 04-4216 на синьому фоні у складі: інспектора СРПП відділення поліції № 1 Дніпровського РУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 (0020429) та інспектора СРПП відділення поліції № 1 Дніпровського РУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції Бурдюка Владислава Володимировича (0178350), які помітили транспортний засіб під керуванням ОСОБА_2 із номерним знаком невстановленого зразка, після чого ввімкнули проблискові маячки синього та червоного кольорів, чим завчасно надали вимогу щодо його зупинки.

ОСОБА_4 , побачивши службовий автомобіль, на вимогу одразу не зупинився, заїхав у двір житлового будинку № 16, при цьому не увімкнув правий покажчик Поліцейськими були виявлені явні ознаки алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови), у зв`язку із чим була надана вимога щодо пред`явлення для ознайомлення свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, на що останній відповів, що забув його у кафе « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (попередньо святкував день народження матері), та його зараз принесуть родичі. Крім цього у якості пасажира в салоні автомобіля перебувала дівчина, анкетні дані якої під час службового розслідування встановити не надалося можливим.

Через деякий час на місце зупинки підійшла група осіб у складі 3 чоловіків та 3 жінок, які також перебували з ознаками алкогольного сп`яніння. Останні взяли у коло поліцейських та намагалися їм завадити виконувати службові обов`язки, а саме почали чіпати за однострій та вчиняти дії провокативного характеру, спрямовані на ініціювання бійки, а ОСОБА_4 у цей час почав втікати в під`їзд вищевказаного будинку. ОСОБА_7 наздогнав останнього у під`їзді та намагався зупинити його, однак інші особи чоловічої статті почали штовхати, братися руками за шию, формений одяг та автоматичну зброю поліцейського, у зв`язку із чим ОСОБА_8 застосував засіб сльозогінної та дратівної дії, після чого вийшов з під`їзду, а ОСОБА_3 зачинився у квартирі АДРЕСА_1 , в якій мешкає його дядько – ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Під час вказаної події було завдано тілесних ушкоджень вищевказаним поліцейським, у зв`язку із чим останні звернулись до КНП «Солонянська багатопрофільна лікарня» Солонянської селищної ради, де їм встановлено діагнози: «Садна обличчя, шиї та кінцівок», кожному.

Крім того було пошкоджено службовий автомобіль Renault Duster н.з. НОМЕР_4 , під час чого ОСОБА_10 здійснив удар ногою по правій боковій двері автомобіля та кришці бензобаку, та гр. ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 отримала тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості (відкритий перелом обох кісток лівого передпліччя зі зміщенням та закритий перелом основи кістки лівої стопи), оскільки підсковзнулася на ожеледиці та впала.

Інформацію за вищевказаним фактом було зареєстровано до ІКС ІПНП відділення поліції № 1 Дніпровського РУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області від 30.12.2025 за № 18063 та слідчим відділенням вказаного підрозділу поліції внесено відомості до ЄРДР від 30.12.2025 під № 12025042160000801 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 345 КК України (Умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків).

В подальшому ОСОБА_4 вийшов із квартири на вулицю та був запрошений до адміністративної будівлі відділення поліції № 1 Дніпровського РУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області. Крім цього до вказаного відділення поліції прибули поліцейські УГІ ГУНП в Донецькій області у складі інспекторів ВСР УГІ ГУНП в Донецькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_12 та старшого лейтенанта поліції ОСОБА_13 , а також заступника начальника з превентивної діяльності ВП № 3 Краматорського РУП підполковник поліції ОСОБА_14 .

Під час спілкування ОСОБА_15 та ОСОБА_16 із ОСОБА_17 , останній не пред`являв документів, що посвідчують його особу, при цьому називався неправдивими анкетними даними. Також останній повідомляв, що має непогашену судимість, має поранення та погано себе почуває, у зв`язку із чим викликав швидку допомогу, намагаючись уникнути адміністративної відповідальності. Однак тільки після спілкування із поліцейськими УГІ ГУНП в області, останній почав представлятись своїми анкетними даними.

Поліцейськими СРПП вказаного відділення поліції та УГІ ГУНП в Донецькій області було запропоновано ОСОБА_18 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора «Alcotest Drager 6820» у адміністративній будівлі або у медичному закладі у встановленому законом порядку, на що останній категорично відмовився.

Відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 753309 за частиною 1 статті 130 КУпАП та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ББА № 611711 за частиною 2 статті 122 та частиною 1 статті 126 КУпАП, від підпису в яких останній відмовився, однак їх копії отримав.

Факт відмови від проходження огляду ОСОБА_1 було зафіксовано на портативний відеореєстратор № 797456, закріпленому на ОСОБА_19 . Матеріали адміністративної справи за частиною 1 статті 130 КУпАП було направлено до Солонянського районного суду Дніпропетровської області, розгляд якої заплановано на 10:00 год. 21.01.2026.

На підставі наказу ГУНП в Донецькій області від 01.01.2026 № 3 о/с, старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 на період проведення службового розслідування відсторонено від виконання службових обов`язків.

02.01.2026 ОСОБА_4 ознайомився із наказом ГУНП в області від 01.01.2026 № 6 про призначення службового розслідування.

З метою реалізації права на захист та отримання пояснення від ОСОБА_1 , в рамках проведення службового розслідування, членами дисциплінарної комісії було здійснено виїзд за місцем тимчасової дислокації ВП № 3 Краматорського РУП, розташованому у с. Билбасівка Донецької області, де останньому 05.01.2026 у період часу з 14:12 год. до 14:28 год. було запропоновано надати письмове пояснення, однак ОСОБА_4 надавати його відмовився, повідомивши причину відсутності його адвоката поряд із ним, при цьому останній перебував на службі. Вказана подія була зафіксована на портативний відеореєстратор № 1014042066, який був закріплений на капітані поліції

ОСОБА_20 зв`язку із вищевказаним, членами дисциплінарної комісії були оглянуті відеозаписи, які здійснювались під час пропонування ОСОБА_18 надати пояснення, про що складено акт огляду від 05.01.2026 за № 26/55/04-2026.

Враховуючи те, що поважні причини не надання ОСОБА_17 письмового пояснення члену дисциплінарної комісії відсутні, було складено акт про відмову від надання пояснень від 05.01.2026 за № 25/55/04-2026.

З метою реалізації права на захист та отримання пояснення від ОСОБА_2 за участі його захисника, членами дисциплінарної комісії було здійснено виїзд за місцем тимчасової дислокації ВП № 3 Краматорського РУП, де останньому 05.01.2026 у період часу з 16:57 год. до 17:35 год. було вручено повідомлення про виклик для надання пояснень 07.01.2026 о 10:00 год. за адресою: АДРЕСА_2 , а саме у службовий кабінет відділу кадрового забезпечення. ОСОБА_3 його отримав, про що свідчить його особистий підпис на повідомлення, а також відеозапис, який здійснювався членом дисциплінарної комісії під час її вручення.

У зв`язку із вищевказаним, членами дисциплінарної комісії були оглянуті відеозаписи, які здійснювались під час вручення повідомлення про виклик ОСОБА_2 , про що складено акт огляду від 07.01.2026 за № 38/55/04-2026.

06.01.2026 за вх. № 6 на адресу: ugidon@dn.police.gov.ua надійшов рапорт від ОСОБА_1 про те, що він не може прибути за викликом дисциплінарної комісії 07.01.2026 о 10:00 год. з причини своєї непрацездатності.

Відповідно медичного висновку № 1111-НМ98-КМ4В-9НТС від 06.01.2026, ОСОБА_4 звернувся до КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1» Краматорської міської ради, де останньому був встановлений період непрацездатності з 06.01.2026 по 09.01.2026.

Згідно з консультаційним висновком спеціаліста КНП «Міська лікарня № 2» Краматорської міської ради, останньому встановлений діагноз: «Забій поперекового відділу хребта з вираженим больовим синдромом та можливим переломом поперекового відросту L3-4 з помірним порушенням функції опори та пересування, травма при падінні 05.01.2026».

На юридичну адресу КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1» Краматорської міської ради був надісланий лист від 06.01.2026 № 32/55/03-2026 щодо перебування ОСОБА_2 на лікарняному.

У відповідь на цей лист, з вищевказаної медичної установи на електронну адресу УГІ ГУНП в області надійшла відповідь від 07.01.2026 № 25.01-19/39 з інформацією про те, що вищевказаний запит не підлягає задоволенню, оскільки відповідь має містити «лікарську таємницю».

07.01.2026 об 11:00 год. членами дисциплінарної комісії був складений акт про неприбуття ОСОБА_17 на визначену адресу у встановлений в повідомленні про виклик час через те, що останній під час здійснення телефонного дзвінку не відповідав, про поважні причини не прибуття не повідомив, пояснень не надав. Перебування на амбулаторному лікуванні не є поважною причиною неприбуття за викликом дисциплінарної комісії. Вказаний акт зареєстрований за № 40/55/04-2026 від 07.01.2026.

07.01.2026 членом дисциплінарної комісії було здійснено виїзд за місцем мешкання ОСОБА_1 , розташованого за адресою: АДРЕСА_3 . Під час перевірки останній за місцем мешкання був відсутній. Крім того, під час перебування капітана поліції ОСОБА_21 у під`їзді зазначеного будинку, з квартири АДРЕСА_4 вийшла жінка, яка повідомила, що 07.01.2026 о 08:00 год. ОСОБА_3 повідомив їй, що протягом двох днів за місцем мешкання не буде та останній поїхав, не уточнивши куди саме. У зв`язку із викладеним, опитати ОСОБА_1 та встановити його місцезнаходження не представилось можливим.

Таким чином, опитати ОСОБА_1 під час проведення службового розслідування не надалося можливим, оскільки останній ухиляється від надання пояснень (усних або письмових), посилаючись з початку на відсутність його захисника, а у подальшому на перебування на лікарняному. До дисциплінарної комісії в запланований день для надання пояснень, 07.01.2026, а також у подальшому, він не прибув. На телефонні дзвінки останній не відповідав. Така поведінка може свідчити про відсутність добросовісності та належної зацікавленості у з`ясуванні обставин справи з боку останнього.

Також, членами дисциплінарної комісії були отримані та оглянуті відеозаписи, які здійснювались 30.12.2026 поліцейським УГІ ГУНП в Донецькій області на портативний відеореєстратор № 101480021 під час спілкування із ОСОБА_17 у приміщенні відділення поліції № 1 Дніпровського РУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області, про що складено акт огляду від 07.01.2026 за № 39/55/04-2026.

05.01.2026 головою дисциплінарної комісії було направлено запит за вих. № 23/55/03-2026 до відділення поліції № 1 Дніпровського РУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області, з метою отримання фото-відеозйомки, яку проводив екіпаж поліції на місці зупинки та копії адміністративних матеріалів, складених відносно ОСОБА_1

09.01.2026 з відділення поліції № 1 Дніпровського РУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області надійшла відповідь за № 11337-2026 на запит разом із запитуваною інформацією. До вказаної відповіді було долучено оптичний DVD-диск.

Членами дисциплінарної комісії були переглянуто відеоматеріали, які здійснювали поліцейські СРПП відділення поліції № 1 Дніпровського РУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області під час спілкування та складання адміністративних матеріалів відносно старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , яке зафіксовано на нагрудний портативний відеореєстратор інспектора СРПП відділення поліції № 1 Дніпровського РУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції І. Бойка під № 797456.

Опитаний ОСОБА_6 (0020429) пояснив, що 29.12.2025 він разом із інспектором СРПП Відділення поліції № 1 Дніпровського РУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області лейтенантом поліції В. Бордюком заступили у добовий наряд «Автопатруль» із позивним «Круп`є-162» на службовому автомобілі Renault Duster 04-4216 на синьому фоні із територією обслуговування – Солонянський район Дніпропетровської області.

Того ж дня, приблизно о 23:00 год., патрулюючи на маршруті несення служби, по вул. Шевченко у с. Солоне був помічений транспортний засіб Volkswagen Passat із номерним знаком невстановленого зразка – «МУРА», у зв`язку із чим було прийнято рішення його зупинити.

Ввімкнув проблискові маячки синього та червоного кольорів, що згідно Правил дорожнього руху України сигналізує водію про те, що йому необхідно зупинитись біля правого краю проїжджої частини (або на узбіччі), однак водій Volkswagen проігнорував вказану вимогу, після чого побачивши їх, здійснив поворот у двір житлового будинку АДРЕСА_5 по вищевказаній вулиці, при цьому не ввімкнув правий покажчик повороту. Прослідувавши за ним у двір, останній вже зупинив автомобіль та відкрив вікно для спілкування із ними. Підійшовши до вікна, вони почали спілкуватись із водієм, який майже одразу пред`явив службове посвідчення поліцейського на ім`я – ОСОБА_1 , який працює на посаді дільничного офіцера поліції. Він повідомив, що працює у Донецькій області, а саме у відділі поліції Краматорського РУП, якого саме він не запам`ятав. Крім цього у салоні автомобіля знаходилась дівчина, анкетні дані якої невідомі. При спілкуванні з останнім, в нього були виявлені явні ознаки алкогольного сп`яніння, а саме запах різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, почервоніння очей. У зв`язку із вищевказаним, ОСОБА_18 було запропоновано надати для ознайомлення посвідчення водія та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, на що останній відповів, що забув їх у кафе «Світлана», після чого почав комусь телефонувати. Під час розмови, він сказав, що його зупинили поліцейські та необхідно принести документи на автомобіль.

Приблизно через хвилин 15-20, на місце зупинки прийшла група осіб у кількості 3 жінок та 3 чоловіків. Вони взяли його ( ОСОБА_15 ) із напарником у коло, після чого один із чоловіків крикнув ОСОБА_18 « ОСОБА_22 », після чого його із ОСОБА_23 почали чіпати за однострій, автоматичну зброю, намагаючись дати втекти ОСОБА_24 . Йому ( ОСОБА_25 ) вдалось вирватись і він забіг за ОСОБА_17 у під`їзд будинку АДРЕСА_5 , де наздогнав останнього та схопив за куртку. В цей же час двоє чоловіків теж зайшли до під`їзду, які почали хапати його за шию, автоматичну зброю, та наносити удари по його ногах, а ОСОБА_3 виривався. Також у під`їзд забіг ОСОБА_26 , якого один із чоловіків не давав дійти до нього ( ОСОБА_27 ) на допомогу, після чого ОСОБА_4 вирвався та забіг у квартиру, де зачинився. У зв`язку із тим, що чоловіків було більше, йому наносили тілесні ушкодження та хапали за автоматичну зброю, він прийняв рішення застосувати засіб сльозогінної та дратівної дії, після чого йому та ОСОБА_28 вдалось вийти з під`їзду.

Знаходячись на вулиці, він побачив, як із під`їзду вийшов один із чоловіків, яким у подальшому виявився – ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (дядько ОСОБА_2 ). Останній знаходився з ознаками алкогольного сп`яніння, висловлювався у їх бік нецензурною лайкою, провокував на бійку, після чого підійшов до службового автомобіля та почав ногами наносити по ньому удари з правого боку. Одна з жінок, якою у подальшому виявилась – ОСОБА_11 (дружина ОСОБА_29 ), почала наближатись до нього ( ОСОБА_27 ), висловлюючись у його бік нецензурною лайкою, та хапати за автоматичну зброю, у зв`язку із чим він застосував відносно неї засіб сльозогінної та дратівної дії, після чого вона відійшла, підсковзнулась на льоді та впала. В подальшому їй була викликана швидка допомога, яка каретою її забрала. Він здійснив доповідь на чергову частину, після чого здійснив виклик на лінію «102» для фіксування вказаної події. Він з ОСОБА_23 залишились на місці події та чекали на слідчо-оперативну групу. Інші особи розбіглись у різні боки, а ОСОБА_3 із під`їзду не виходив.

По приїзду СОГ, вдалось знайти та доставити до адміністративної будівлі Відділення поліції № 1 Дніпровського РУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області О. Кривича. Приблизно о 03:00 год. до відділення поліції прийшов ОСОБА_3 разом із, він так зрозумів, своїм керівником, а також пізніше приїхали поліцейські УГІ ГУНП в Донецькій області. Він ( ОСОБА_7 ) розповів їм вищевказані обставини. Після чого було запропоновано ОСОБА_2 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора «Alcotest Drager 6820» у адміністративній будівлі або у медичному закладі у встановленому законом порядку, на що останній відмовився. Відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 753309 за частиною 1 статті 130 КУпАП (відмова від проходження огляду) та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ББА № 611711 за частиною 2 статті 122 та частиною 1 статті 126 КУпАП (здійснення повороту праворуч без покажчика та керування ТЗ без відповідних документів). Вищевказаний факт було зафіксовано на портативні відеореєстратори під № 797541 та № 797456.

У подальшому він разом із ОСОБА_30 звернулися за медичною допомогою до КНП «Солонянська багатопрофільна лікарня» Солонянської селищної ради, де їм були встановлені попередні діагнози: садна обличчя, шиї та кінцівок.

Опитаний інспектор СРПП відділення поліції № 1 Дніпровського РУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_31 (0178350) надав пояснення, аналогічні поясненню ОСОБА_27 .

Опитаний інспектор ВСР УГІ ГУНП в Донецькій області поліції ОСОБА_32 (0160178) пояснив, що він здійснює несення служби у м. Дніпрі за місцем тимчасової дислокації ГУНП в Донецькій області. 30.12.2025 приблизно о 00:30 год. йому зателефонував старший інспектор з ОД відділу підтримки УГІ ГУНП в області капітан поліції М. Ковальов, який того дня чергував в якості відповідального від керівництва УГІ ГУНП в області та повідомив, що сталась подія із особовим складом ГУНП в Донецькій області, а саме у с. Солоне Дніпропетровської області був зупинений транспортний засіб Volkswagen Passat н.з. «МУРА» на білому фоні, ймовірно під керуванням поліцейського відділу поліції Краматорського РУП ГУНП в області на ім`я ОСОБА_33 з ознаками алкогольного сп`яніння, у зв`язку із чим необхідно направитись на місце події для з`ясування обставин.

У зв`язку із вищевказаним, приблизно о 01:00 год. він разом із інспектором ВСР УГІ ГУНП в області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_34 направились на місце події. Під час руху, інформація підтвердилась, а саме те, що був зупинений дільничний офіцер поліції сектору превенції ВП № 4 Краматорського РУП старший лейтенант поліції ОСОБА_35 .

Того ж дня, приблизно о 02:30 год., він разом із ОСОБА_36 прибули до адміністративної будівлі відділення поліції № 1 Дніпровського РУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області, що розташований за адресою: с. Солоне, вул. Строменка, буд. 1. Прибувши, він побачив, як у службовому кабінеті поліцейські СРПП, а саме ОСОБА_7 та ОСОБА_37 , опитують ОСОБА_2 , у зв`язку із чим він та ОСОБА_38 вирішили не заважати проведенню опитування. Під час перебування біля кабінету, він ( ОСОБА_39 ) почув, як ОСОБА_3 представляється неправдивими анкетними даними, у зв`язку із чим він зайшов у кабінет та запитав у поліцейських «Як представився вказаний поліцейський?», на що отримав відповідь « ОСОБА_40 », через що він попросив зупинити відеозапис та поспілкуватись із ОСОБА_2 відокремлено від них.

Окрім нього ( ОСОБА_12 ), ОСОБА_41 та ОСОБА_1 , у службовому кабінеті також був присутній заступник начальник відділу поліції з превентивної діяльності ВП № 3 ГУНП в області полковник поліції ОСОБА_14 .. Під час спілкування з ОСОБА_17 та з`ясовування обставин, останній пояснив, що він разом із родичами та своєю дівчиною святкували день народження його мами у кафе « ІНФОРМАЦІЯ_3 », однак через деякий час дівчині стало зле, у зв`язку із чим він сів за кермо транспортного засобу Volkswagen. Під час його руху на вищевказаному автомобілі в напрямку будинку АДРЕСА_5 , приблизно о 22:00 29.12.2025 він побачив службове авто поліцейських, через що заїхав у двір житлового будинку, заглушив автомобіль та вийшов, після чого під`їхали поліцейські. Під час їхнього спілкування, в них виник конфлікт, через що поліцейські почали застосовувати фізичну силу відносно ОСОБА_1 , після чого він пред`явив їм службове посвідчення поліцейського на власне ім`я. Однак конфлікт все одно не був врегульований, через що він здійснив дзвінок своїм родичам, які через деякий час підійшли на місце. Коли вони підійшли, як пояснив ОСОБА_4 , у родичів також виник конфлікт із поліцейськими, після чого вони наказали йому втекти до будинку та зачинитись у квартирі його дядька під № 27, що він і зробив. Як він пояснив, він бачив, як поліцейські та його родичи бились, а саме його дядько – ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а також були спричинені тілесні ушкодження його тітці – ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Версію щодо її падіння через ожеледицю та спричинення собі тілесних ушкоджень самостійно, ОСОБА_3 заперечував. В подальшому, приблизно о 02:00 30.12.2025, він ( ОСОБА_4 ) вийшов із квартири на вулицю та був добровільно доставлений до адміністративної будівлі відділення поліції № 1 Дніпровського РУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області.

Також він додав, що під час його ( ОСОБА_12 ) спілкування із ОСОБА_17 , він чув запах алкоголю з його порожнини рота, у зв`язку із чим запропонував останньому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора «Alcotest Drager 6820», на що ОСОБА_4 відмовився. Він ( ОСОБА_42 ) запитав у нього, чи розуміє він наслідки його відмови та дій, що він скоїв, на що ОСОБА_4 відповів, що за це його звільнять з лав Національної поліції України і йому прикро, що він підставив своє керівництво. Зазначену подію було зафіксовано на портативний відеореєстратор № 101480021, який був закріплений на ОСОБА_43 .

Після закінчення його із ОСОБА_17 спілкування, до кабінету зайшли поліцейські СРПП, які теж запропонували йому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора «Alcotest Drager 6820» у адміністративній будівлі або у медичному закладі у встановленому законом порядку, на що останній відмовився. Відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 753309 за частиною 1 статті 130 КУпАП та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ББА № 611711 за частиною 2 статті 122 та частиною 1 статті 126 КУпАП.

Під час спілкування із поліцейськими СРПП, вони підтвердили слова ОСОБА_1 та додали, що їм були спричинені тілесні ушкодження, зокрема ОСОБА_44 , а також останній наніс декілька ударів по їх службовому автомобілю, чим спричинив механічні пошкодження.

Опитаний інспектор ВСР УГІ ГУНП в Донецькій області ОСОБА_45 (0127984) надав пояснення, аналогічні поясненню ОСОБА_46 .

Опитаний начальник сектору превенції відділу поліції № 3 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_47 (0124400) пояснив, що з 06.10.2023 він обіймає вказану посаду.

Разом з цим зазначив, що в його безпосередньому підпорядкуванні перебуває ДОП СП ВП № 3 Краматорського РУП ГУНП в області старший лейтенант поліції ОСОБА_3 , який з 01.08.2025 по 17.12.2025 перебував на вищевказаній посаді. З 17.12.2025 його призначено на аналогічну посаду у ВП № 4 Краматорського РУП, однак у зв`язку із службовою необхідністю з 22.12.2025 він направлений для проходження служби до ВП № 3 Краматорського РУП, тобто останній як виконував свої обов`язки дільничного офіцера поліції, так і виконує.

Повідомив, що безпосередньо ним на регулярній основі проводяться профілактичні бесіди з підпорядкованим особовим складом, під час яких доводяться відомості про надзвичайні події та здійснюється їх обговорення з метою недопущення аналогічних правопорушень у подальшому. Окремо, на постійній основі, він наголошує особовому складу на неприпустимості керування транспортними засобами у стані алкогольного чи іншого сп`яніння. Також додав, що кожен раз перед заступанням на службу особовому складу, зокрема ОСОБА_18 , доводяться вимоги щодо недопущення керування транспортними засобами в стані та з ознаками алкогольного сп`яніння.

Крім цього, робились відповідні відомості щодо дотримання транспортної дисципліни, з якими весь особовий склад був ознайомлений, зокрема ОСОБА_48 М Вказані відомості знаходяться у ВКЗ ВП № 3 Краматорського РУП ГУНП в області. Опитаний заступник начальника з превентивної діяльності ВП № 3 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_49 (0111741) надав пояснення, аналогічні поясненню ОСОБА_50 .

Опитаний т.в.о. заступника начальника сектору превенції ВП № 3 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області Сарайли Володимир Володимирович (0123435) надав пояснення, аналогічні поясненню ОСОБА_50 .

Опитана старший інспектор відділу кадрового забезпечення Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_51 (0125560) пояснила, що з 22.08.2025 вона обіймає вказану посаду.

З 01.08.2025 по 17.12.2025 старший лейтенант поліції ОСОБА_4 проходив службу на посаді ДОП СП ВП № 3 Краматорського РУП. З 17.12.2025 останній був призначений на аналогічну посаду у ВП № 4 Краматорського РУП, однак відповідно до наказу ГУНП в Донецькій області від 22.12.2025 № 3397 «Про направлення працівників ГУНП в області», ОСОБА_3 був направлений для проходження служби до ВП № 3 Краматорського РУП, тобто останній виконує ті ж самі обов`язки, як і до переведення по службі.

Повідомила, що вимоги наказу МВС України № 507 «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції», доводилися ОСОБА_2 під підпис у відповідній відомості, яка знаходиться у ВКЗ ВП № 3 Краматорського РУП ГУНП в області. Крім того, зазначені вимоги вона також доводить та роз`яснює під час проведення оперативних нарад, а також на цільових інструктажах перед заступанням на службу.

Додала, що вимоги щодо недопущення керування транспортними засобами в стані та з ознаками алкогольного сп`яніння доводились кожного разу перед заступанням на службу особовому складу, зокрема ОСОБА_24 . Крім цього, робились відповідні відомості щодо дотримання транспортної дисципліни, з якими весь особовий склад ВП № 3 Краматорського РУП був ознайомлений під підпис, зокрема ОСОБА_35 .

Опитаний старший інспектор ВКЗ Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_52 (0124410) надав пояснення, аналогічні поясненню ОСОБА_53 .

Опитаний начальник сектору превенції ВП № 4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_54 (0112312) надав пояснення, аналогічні поясненню ОСОБА_53 .

Під час проведення службового розслідування виникла необхідність в опитуванні осіб, які мають інформацію щодо обставин, які стались 29.12.2025 із ОСОБА_17 , а саме: 1) гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; 2) гр. ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; 3) гр. ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

У зв`язку із вищевказаним, згідно ІКС ІПНП України були встановлені номери мобільних телефонів вищевказаних осіб, а саме: НОМЕР_5 ( ОСОБА_55 ), НОМЕР_6 ( ОСОБА_9 ), НОМЕР_7 ( ОСОБА_11 ).

07.01.2026 членом дисциплінарної комісії був здійсненний телефонний дзвінок ОСОБА_56 , на який остання не відповіла. Також був здійснений дзвінок ОСОБА_9 , на який останній відповів. В ході телефонної бесіди ОСОБА_57 . Кривич повідомив, що відмовляється надавати будь-які пояснення під час проведення службового розслідування відповідно до статті 63 Конституції України. Крім цього був здійснений телефонний дзвінок ОСОБА_11 , на який підняла слухавку особа жіночої статті та повідомила, що вона не є ОСОБА_11 , після чого завершила телефону розмову.

Разом з цим, був здійснений телефонний дзвінок ОСОБА_18 ( НОМЕР_8 ) задля отримання пояснень з приводу обставин, які стались із ним 29.12.2025, однак мобільний телефон останнього був вимкнений.

Згідно довідки від 09.01.2026 № 204/201/01-2026, наданої начальником ВП № 3 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області Соломінцевим Д., встановлено, що ОСОБА_4 залучався до несення служби на території Лиманської ОТГ у період часу з 01.12.2025 по 31.12.2025, а саме був залучений до несення служби 15 разів в наступних нарядах:

01.12.2025 – Чергування на БП «Брусіно»; 02.12.2025 – Чергування на БП «Брусіно»; 05.12.2025 – Чергування на БП «Брусіно»; 06.12.2025 – Чергування на БП «Брусіно»; 09.12.2025 – Охорона адмін. будівлі; 11.12.2025 – Охорона адмін. будівлі; 13.12.2025 – Чергування на БП «Яцківка»; 14.12.2025 – Чергування на БП «Яцківка»; 15.12.2025 – Чергування на БП «Яцківка»; 16.12.2025 – Чергування на БП «Яцківка»; 17.12.2025 – Чергування на БП «Яцківка»; 19.12.2025 – Чергування на БП «Брусіно»; 20.12.2025 – Чергування на БП «Брусіно»; 23.12.2025 – Чергування на БП «Брусіно»; 24.12.2025 – Чергування на БП «Брусіно».

Під час несення служби на зазначених блокпостах ОСОБА_4 здійснював контроль напрямків руху, а саме: забезпечував перепускний режим, проводив перевірку громадян за базами ІКС ІПНП України, однак під час несення служби Шаповалов М. не проявляв належної наполегливості, розшукуваних осіб не виявив, випадків перевезення наркотичних речовин та алкогольної продукції громадянами з метою її реалізації на території Донецької області не встановив.

Крім того, перевіркою портативних відеореєстраторів, які перебувають на вищезазначених блокпостах, встановлено, що ОСОБА_4 під час несення служби, а саме у моменти перебування на напрямках руху у перелічені дати, не здійснював відеозйомку спілкування з громадянами та перевірки транспортних засобів. Про необхідність проведення відеофіксації йому щоденно наголошувалося перед заступанням на службу під час цільових інструктажів. Додатково зазначено, що ОСОБА_4 старшим на блокпости не заступав.

Позивач, не погодившись з наказом Головного управління Національної поліції в Донецькій області № 133 від 30.01.2026 в частині накладення дисциплінарного стягнення та наказом Головного управління Національної поліції в Донецькій області «По особовому складу» від 06.02.2026 року № 50о/с в частині звільнення зі служби в поліції, вважаючи їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, звернувся з ціим адміністративним позовом до суду.

Висновки суду за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.

Згідно частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Таким чином, суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи і правильність застосування норм матеріального і процесуального права, суд у складі колегії суддів дійшов наступних висновків з огляду на такі мотиви та положення законодавства.

За частиною другою статті 19 Конституція України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі Закон № 580-VIII) Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Статтею 2 Закону № 580-VIII передбачено, що завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.

Відповідно до частини першої статті 17 , поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Основні обов`язки поліцейського закріплені у статтею 18 Закону № 580-VIII, згідно яких поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Згідно із частинами першою, другою статті 19 Закону № 580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України «Про оборону України».

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Разом з цим, відповідно до частини першої статті 64 Закону № 580-VIII особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: «Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки».

Відповідно до частин першої, четвертої, п`ятої статті 70 Закону № 580-VIII поліцейський, щодо якого проводиться службове розслідування, може бути відсторонений від виконання службових обов`язків у порядку, визначеному Дисциплінарним статутом Національної поліції України.

Згідно із пунктом 6 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Відповідно до частин першої, другої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018 № 2337-VIII (далі Дисциплінарний статут), службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Частина 3 вказаної статті Дисциплінарного статуту Національної поліції України визначає, що службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону № 580-VIII, зобов`язує поліцейського, у тому числі: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України.

За правилами статті 11 Дисциплінарного статуту Національної поліції України від 15.03.2018 № 2337-VIII за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.

Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Згідно із статтею 13 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Відповідно до частин першої-шостої, десятої статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування – це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

У разі надходження до органу поліції матеріалів про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення, що складені в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення, службове розслідування не призначається, а рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності приймається на підставі зазначених матеріалів.

Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.

Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Згідно із частинами тринадцятою-п`ятнадцятою статті 15 Дисциплінарного статуту уповноважений член дисциплінарної комісії, що проводить службове розслідування, має право, у тому числі: одержувати пояснення щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб; одержувати в органах, закладах, установах поліції та їхніх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідні документи або їх копії та долучати до матеріалів справи.

За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку.

За правилами статті 16 Дисциплінарного статуту службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.

У разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів.

Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право:

1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються;

2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи;

3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України «Про захист персональних даних», Закону України «Про державну таємницю» та іншими законами;

4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування;

5) користуватися правничою допомогою.

За правилами статті 19 Дисциплінарного статуту у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.

Висновок підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку.

Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Обставинами, що пом`якшують відповідальність поліцейського, є:

1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку;

2) попередня бездоганна поведінка;

3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород;

4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди;

5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність;

6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.

Для цілей застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення можуть враховуватися й інші, не зазначені у частині четвертій цієї статті, обставини, що пом`якшують відповідальність поліцейського.

Обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є:

1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння;

2) вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення;

3) вчинення дисциплінарного проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого поліцейського, службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення стосовно нього;

4) настання тяжких наслідків, у тому числі збитків, завданих вчиненням дисциплінарного проступку;

5) вчинення дисциплінарного проступку на ґрунті ідеологічної, релігійної, расової, етнічної, гендерної чи іншої нетерпимості.

У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Згідно із частинами першою-шостою статті 22 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його застосування, не враховуючи часу перебування поліцейського у відпустці, відрядженні або на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності). Після закінчення зазначеного строку дисциплінарне стягнення не виконується.

Наказ про застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення виконується шляхом його оголошення в органі (підрозділі) поліції та особистого ознайомлення поліцейського з ним. У разі відмови особи від ознайомлення з наказом про це складається акт.

Дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу.

Частиною першою статті 18 Закону № 580-VIII передбачено, що поліцейський зобов`язаний, зокрема: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини.

Наказом Міністерства внутрішніх справ від 09.11.2016 № 1179 затверджено Правила етичної поведінки поліцейських (далі Правила), які є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей. Ці Правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України. Дотримання вимог цих Правил є обов`язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.

Згідно з пунктом 1 Розділу ІІ Правил під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен, зокрема, поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати; контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку; дотримуватися норм ділового мовлення, не допускати використання ненормативної лексики.

Пунктами 3 та 4 Розділу IV Правил передбачено, що за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов`язаний дотримуватися норм професійної етики. При зверненні до особи поліцейському заборонено бути зверхнім, погрожувати, іронізувати, використовувати ненормативну лексику.

Поліцейський повинен бути коректним та не повинен допускати застосування насильства чи інших негативних дій щодо членів суспільства, а також, незважаючи на провокації, повинен залишатися об`єктивним.

Апеляційний суд зазначає, що згідно з положеннями статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Спір у цій справі виник щодо правомірності наказу Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 30.01.2026 № 133 «Про порушення службової дисципліни дільничним офіцером поліції сектору превенції відділу поліції № 4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області та його покарання» в частині притягнення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції, а також наказу Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 06 лютого 2026 року № 50 о/с «По особовому складу», яким ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції на підставі пункту 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» у зв`язку з реалізацією накладеного дисциплінарного стягнення.

Надаючи оцінку доводам апеляційної скарги, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13.05.2026 в межах заявлених вимог та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів виходить із такого.

Щодо доводу апеляційної скарги про неврахування судом першої інстанції факту закриття постановою Святошинського районного суду міста Києва від 02 березня 2026 року у справі № 192/67/26 провадження про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Аналізуючи доводи апелянта про те, що постанова Святошинського районного суду міста Києва від 02 березня 2026 року у справі № 192/67/26 (якою провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП було закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення) спростовує висновки службового розслідування та свідчить про відсутність у його діях складу дисциплінарного проступку, колегія суддів виходить із такого.

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово досліджував питання можливості притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності за вчинення дій, які (або частина яких) у той же час можуть містити ознаки адміністративного правопорушення, а також обов`язковості врахування у такому випадку рішення суду, ухваленого за наслідками вирішення питання про вчинення цією особою адміністративного правопорушення і її вини у його вчиненні.

Станом на час перегляду цієї справи позиція Верховного Суду із цього питання є усталеною та її суть з різних боків розкрито у постановах: від 06 березня 2019 року у справі № 816/1534/16, від 17 липня 2019 року у справі № 806/2555/17, від 22 жовтня 2019 року у справі № 480/3950/18, від 23 жовтня 2019 року у справі № 804/4480/17, від 29 листопада 2019 року у справі № 824/832/18-а, від 13 лютого 2020 року у справі № 1.380.2019.000121, від 05 березня 2020 року у справі № 815/4478/16, від 24 вересня 2020 року у справі № 420/602/19, від 02 грудня 2020 року у справі № 420/5368/18, від 19 травня 2022 року у справі № 480/4079/18, від 26 травня 2022 року у справі № 420/3630/20, від 07 липня 2022 року у справі № 460/5545/20, від 23 червня 2023 року у справі № 420/8984/20, від 26 грудня 2024 року у справі № 420/5424/23 та від 13 лютого 2025 року у справі № 240/8208/23.

В основу мотивів цих судових рішень покладено висновки про те, що адміністративна та дисциплінарна відповідальність є різними, окремими і самостійними видами відповідальності поліцейського. Порядок і підстави притягнення поліцейського до конкретного виду юридичної відповідальності здійснюється за окремими процедурами, врегульованими різними нормативно-правовими актами. Притягнення чи непритягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності не може бути обумовлено наявністю чи відсутністю складу адміністративного правопорушення чи фактом притягнення до відповідальності за КУпАП.

Відсутність факту притягнення поліцейського до адміністративної відповідальності або закриття судом провадження у справі про адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП виключає склад адміністративного правопорушення, однак не виключає наявності в його діях дисциплінарного проступку, за який уповноважена особа у порядку Дисциплінарного статуту Національної поліції України має право застосувати такий вид дисциплінарного стягнення, як звільнення зі служби в поліції. Відповідно, у випадку закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП - це є свідченням відсутності складу саме адміністративного правопорушення, проте не вказує наперед про відсутність ознак дисциплінарного проступку.

У цьому ж контексті слід зауважити, що за правилами частини шостої статті 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Однак, за позицією Верховного Суду, звільнення від доказування, навіть у разі наявності преюдиційних обставин, встановлених у рішенні суду, не може мати абсолютного характеру і не може сприйматися судами як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні. Для спростування преюдиційних обставин учасник процесу, який ці обставини заперечує, повинен подати суду належні та допустимі докази.

Подібних за змістом висновків дійшов Верховний Суд в постановах від 30.08.2022 у справі № 904/1427/21 та від 22.09.2022 у справі № 420/4977/20.

Відповідно до частини сьомої статті 78 КАС України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду.

Ураховуючи, що у межах розгляду справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності суд не досліджує питань наявності в її діях ознак дисциплінарного проступку, адже дисциплінарне провадження має іншу мету, процедуру та правила оцінки дій і матеріалів, висновки такого суду (його правова оцінка) не є обов`язковими для суду, який розглядає справу щодо оскарження індивідуального акта про притягнення цієї особи до дисциплінарної відповідальності. Це ж стосується дисциплінарного органу, який, вирішуючи питання наявності або відсутності у діях особи ознак дисциплінарного проступку, керується виключно правилами та вимогами, встановленими для дисциплінарної процедури, однак не втручається у питання винуватості цієї особи у скоєнні адміністративного правопорушення за правилами і в порядку КУпАП.

Суд першої інстанції під час розгляду справи обґрунтовано виходив із того, що підставою для застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби на підставі наказу ГУНП в Донецькій області від 30.01.2026 № 133 та наказу від 06.02.2026 № 50 о/с стало не саме по собі складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 130 КУпАП, а встановлена висновком службового розслідування від 15.01.2026 цілісна сукупність фактів порушення ним службової дисципліни, Дисциплінарного статуту, Присяги та Правил етичної поведінки поліцейських.

Так, за результатом проведеного службового розслідування відповідачем складено висновок від 15.01.2026, відповідно до якого дисциплінарна комісія у діях дільничного офіцера поліції сектору превенщї відділу поліції № 4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0157732) було встановлено порушення вимог пунктів 2, 4, 6, 11 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, в частині знання законів, інших нормативно-правових актів, що визначають повноваження поліції, а також своїх посадових (функціональних) обов`язків, виконанні наказів керівників, перешкоджанні іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, вчиненні дій, які підривають авторитет Національної поліції, неповазі до інших поліцейських; пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», в частині виконання обов`язку неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; абзацу 2 частини п`ятої статті 14, абзаців 2, 4 та 6 частини другої статті 16 Закону України «Про дорожній рух», пп. «а» п. 2.4, п. 2.5, пп. «а» п. 2.9, пп. «б» п. 9.2 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, в частинах неухильного дотримання вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху, непред`явленні (або ненаданні) в будь-якому вигляді на вимогу поліцейського посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, нездійснення подачі сигналу світлового покажчика правого повороту перед виконанням маневру повороту праворуч, невиконання законної вимоги поліцейського про проходження в установленому порядку медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та заборони керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння; пункту 5 розділу II Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 № 1026, в частині нездійснення безперервної відеозйомки на портативний відеореєстратор з моменту початку виконання ним службових обов`язків до їх завершення; пп. 4 пункту 1 доручення ГУНП в Донецькій області «Про вжиття заходів щодо забезпечення контролю за станом застосування підрозділами поліції ГУНП в області технічних приладів і технічних засобів» від 08.04.2025 № 1166/01/55-2025, в частині невиконання обов`язку щодо використання портативного відеореєстратора з моменту початку виконання службових обов`язків до їх завершення, а особливо під час контактування з населенням; пп. 3 пункту 1 розділу ІІ Інструкції з організації планування в системі Національної поліції України, затвердженої наказом Національної поліції України від 24.12.2015 № 202, в частині розроблення та ведення індивідуального плану своєї роботи; пункту 6 розділу ІІ Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 № 100 в частині не вжиття заходів щодо негайного інформування про виявлене адміністративне порушення за скороченим номером екстреного виклику поліції «102»; пункту 4 розділу «Обов`язки дільничного офіцера поліції», пункту 1 розділу «Організація роботи» Посадової інструкції дільничного офіцера поліції СП ВП № 3 Краматорського РУП в частині виявлення, попередження, припинення адміністративних правопорушень та злочинів, а також не заведенні робочого зошиту з планування та застосовано до нього дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Як зауважив Верховний Суд у постанові від 26.12.2024 у справі № 420/5424/23, відмова від проходження в установленому порядку медичного огляду для встановлення стану алкогольного сп`яніння за наявності у нього визначеного законом обов`язку його пройти у ситуації, що склалася, призвело до вчинення позивачем дій, що підривали авторитет Національної поліції України; порушенні Присяги працівника поліції в частині дотримання законів України та особистого зобов`язання з гідністю нести високе звання поліцейського.

З огляду на викладене, колегія суддів критично оцінює доводи апелянта про те, що закриття постановою Святошинського районного суду міста Києва від 02.03.2026 провадження у справі № 192/67/26 спростовує висновки службового розслідування від 15.01.2026, оскільки вказане судове рішення у справі про адміністративне правопорушення не позбавляє дисциплінарний орган та адміністративний суд права на самостійну оцінку поведінки поліцейського з точки зору дотримання ним Дисциплінарного статуту, Присяги та Правил етичної поведінки поліцейських.

Доводи апелянта про те, що позивач під час подій 29.12.2025 перебував поза службою (на вихідному), не заслуговують на увагу, оскільки в силу специфіки і характеру функцій, покладених на органи Національної поліції, положеннями чинних нормативно-правових актів та Правил етичної поведінки поліцейських (затверджених наказом МВС від 09.11.2016 № 1179) передбачено правила поведінки, дотримання яких вимагається від поліцейського незалежно від того, чи виконує він у цей момент свої службові обов`язки, чи перебуває поза службою.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про те, що закриття справи про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 130 КУпАП не є підставою для скасування оскаржуваних наказів відповідача та не спростовує факту вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, несумісного з подальшим проходженням служби в поліції.

Щодо доводів скаржника про порушення права на захист, гарантованого Конституцією та законами України, що виявилося у незабезпеченні позивачу реальної можливості скористатися професійною правничою допомогою під час службового розслідування; а також у проведенні процедури службового розслідування та прийнятті оскаржуваних наказів під час його перебування на лікарняному з 06.01.2026.

Розглядаючи доводи апеляційної скарги про порушення дисциплінарною комісією права ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу (стаття 59 Конституції України, пункт 2 розділу IV Порядку № 893), а також щодо внутрішньої суперечливості висновків суду першої інстанції стосовно визнання правомірним акта від 05.01.2026 про відмову від надання пояснень, колегія суддів виходить із такого.

Відповідно до статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з пунктом 2 розділу IV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 № 893 (далі Порядок № 893), поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, під час його проведення має право, зокрема, користуватися правничою допомогою, послугами представника.

Водночас за змістом частин першої та другої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службова дисципліна полягає у дотриманні поліцейським Конституції і законів України, Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Надання пояснень під час службового розслідування з одного боку, є способом реалізації поліцейським свого права на захист, з іншого – сприяння об`єктивному з`ясуванню всіх обставин події.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивача було ознайомлено з наказом від 01.01.2026 № 6 «Про призначення службового розслідування» 02.01.2026, що підтверджується його підписом на зазначеному наказі.

05.01.2026 у період часу з 14:12 год. до 14:28 год. членами дисциплінарної комісії було здійснено виїзд за місцем тимчасової дислокації ВП № 3 Краматорського РУП (с. Билбасівка) та запропоновано позивачу надати письмові пояснення стосовно обставин подій, що мали місце 29.12.2025.

Оскільки ОСОБА_1 від надання пояснень відмовився, мотивуючи це відсутністю його адвоката, членами дисциплінарної комісії під відеофіксацію (портативний відеореєстратор № 1014042066; за результатами огляду відповідних відеозаписів складено акт огляду відеозаписів від 05.01.2026 за вх. № 26/55/04-2026; у відповідності до пункту 4 розділу IV Порядку № 893 було складено акт про відмову від надання пояснень від 05.01.2026 за № 25/55/04-2026.

З метою реалізації права позивача на захист із залученням обраного ним адвоката, 05.01.2026 у період часу з 16:57 год. до 17:35 год. членами комісії позивачу під особистий підпис було вручено письмове повідомлення № 27/55/03-2026 про виклик для надання пояснень на 10:00 год. 07.01.2026 у службовому кабінеті ВКЗ (за адресою: Донецька область, с. Билбасівка, вул. Затишна, 6-А).

Проте 06.01.2026 від позивача надійшов рапорт про неможливість прибуття через непрацездатність. При цьому 07.01.2026, під час виклику за номером мобільного телефону, позивач на дзвінки не відповідав, за місцем мешкання ( АДРЕСА_3 ) був відсутній та, за словами сусідів, виїхав у невідомому напрямку, що підтверджено актом від 07.01.2026 № 40/55/04-2026. Факт отримання зазначеного повідомлення підтверджується особистим підписом позивача, а також відеозаписом, який здійснювався під час його вручення.

Позивачем було надано Голові дисциплінарної комісії рапорт про те, що він не може прибути за викликом дисциплінарної комісії для надання пояснень 07.01.2026 з поважної причини непрацездатності з 06.01.2026. До рапорту було надано копію листка непрацездатності.

Згідно з наданим до матеріалів справи медичним висновком № 1111-НМ98-КМ4В-9НТС від 06.01.2026, інформаційна довідка з електронної системи охорони здоров`я, позивач тимчасово не працездатний у період з 06.01.2026 по 09.01.2026, з 10.01.2026 по 15.01.2026, з 16.01.2026 по 22.01.2026, з 23.01.2026 по 29.01.2026, з 30.01.2026 по 02.02.2026, з 03.02.2026 по 06.02.2026.

Згідно з консультаційним висновком експерта встановлено діагноз забій поперекового відділу хребта з враженим больовим синдромом та можливим переломом поперекового відростку 1.3-4 з помірним порушенням функції опори та пересування, травма при падінні 05.01.2026. Потребує звільнення від фізичних навантажень до 2 тижнів для медікаментозного лікування.

07.01.2026 членами дисциплінарної комісії було складено акт про не прибуття позивача для надання пояснень. В акті зазначено, що останній під час здійснення телефонного дзвінку не відповідав, про поважні причини не прибуття не повідомив, пояснень не надав. Перебування на амбулаторному лікуванні не є поважною причиною неприбуття за викликом дисциплінарної комісії. Вказаний акт зареєстрований за № 40/55/04-2026 від 07.01.2026.

07.01.2026 членом дисциплінарної комісії було здійснено виїзд за місцем мешкання ОСОБА_2 , розташованого за адресою: АДРЕСА_3 . Під час перевірки останній за місцем мешкання був відсутній.

Крім того, під час перебування капітана поліції ОСОБА_58 у під`їзді зазначеного будинку, з квартири АДРЕСА_4 вийшла жінка, яка повідомила, що 07.01.2026 о 08:00 год. ОСОБА_4 повідомив їй, що протягом двох днів за місцем мешкання не буде та останній поїхав, не уточнивши куди саме. У зв`язку із викладеним, опитати ОСОБА_1 та встановити його місцезнаходження не представилось можливим.

В матеріалах справи міститься запит від 06.01.2026 № 32/55/03-2026 направлений відповідачем КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1» Краматорської міської ради, щодо підтвердження перебування позивача.

У відповіді від 07.01.2026 № 25.01-19/39 медичним закладом повідомлено про неможливість надання запитуваної інформації у зв`язку з тим, що вона містить лікарську таємницю.

Надаючи оцінку цим обставинам, колегія суддів наголошує, що закріплене у статті 59 Конституції України та Порядку № 893 право на правничу допомогу не є абсолютним і не може використовуватися поліцейським для безпідставного затягування строків службового розслідування або ухилення від виконання своїх службово-дисциплінарних обов`язків.

Частиною третьою статті 26 Дисциплінарного статуту Національної поліції України встановлено, що під час дії воєнного стану службове розслідування проводиться протягом 15 діб з дня його призначення. При цьому згідно з частиною третьою статті 21 Дисциплінарного статуту відсутність письмового пояснення поліцейського не перешкоджає завершенню службового розслідування та прийняттю рішення за його результатами.

Колегія суддів зазначає, що залучення адвоката та надання письмових пояснень за його участю залежало виключно від волевиявлення самого позивача. У період із 05.01.2026 (коли позивачу було відомо про проведення розслідування та вручено виклик) по 15.01.2026 (дата затвердження висновку) ані ОСОБА_1 , ані його адвокат чи представник не подали до дисциплінарної комісії жодних письмових пояснень, клопотань про залучення захисника чи документів, що свідчили б о намірі надати такі пояснення.

Колегія суддів доходить висновку, суб`єкт владних повноважень створив позивачу всі належні та необхідні умови для реалізації права на захист (зокрема, шляхом вручення виклику на іншу дату). Натомість саме пасивно-ухильна поведінка ОСОБА_1 (неприбуття за викликом, відсутність за місцем мешкання, неподання пояснень через пошту чи адвоката) призвела до того, що висновок службового розслідування від 15.01.2026 було складено без його письмових пояснень, що прямо відповідає приписам частини третьої статті 21 Дисциплінарного статуту.

Крім того суд першої інстанції обґрунтовано підкреслив, що з боку позивача не було вчинено жодних активних дій які б свідчили про його бажання надати пояснення, за умови що йому було відомо про призначення службового розслідування, надання пояснень є його правом а не обов`язком. З наданих суду матеріалів не вбачається належної зацікавленості у з`ясуванні обставин справи з боку позивача, в той час як збоку відповідача вчинялись дії щодо надання можливості позивачу надати пояснення.

За таких обставин колегія суддів вважає безпідставними доводи апелянта про порушення його права на професійну правничу допомогу та доходить висновку, що дисциплінарна комісія діяла у межах повноважень, визначених Дисциплінарним статутом Національної поліції України та Порядком № 893, а суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про те, що в даному випадку відсутність пояснень позивача в матеріалах службового розслідування не свідчить про порушення конституційного права позивача.

Розглядаючи доводи апеляційної скарги про обмеження права позивача на захист через проведення службового розслідування і прийняття оскаржуваних наказів під час його перебування на лікарняному з 06.01.2026, що, на думку апелянта, унеможливило його участь у дослідженні доказів, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України та положень пункту 1 розділу V Порядку № 893 службове розслідування призначається з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що наказом ГУНП в Донецькій області від 01.01.2026 № 6 було призначено службове розслідування за фактом можливого порушення службової дисципліни дільничним офіцером поліції сектору превенції ВП № 4 Краматорського РУП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 . З вказаним наказом позивач ознайомився особисто 02.01.2026 під підпис.

Згідно з наданим до матеріалів справи медичним висновком № 1111-НМ98-КМ4В-9НТС від 06.01.2026 КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1» Краматорської міської ради, позивач був тимчасово непрацездатний у період з 06.01.2026 по 06.02.2026 (із послідовним продовженням періодів непрацездатності).

Складаючи висновок від 15.01.2026 за результатами службового розслідування та видаючи оскаржувані накази від 30.01.2026 № 133 і від 06.02.2026 № 50 о/с, відповідач діяв у суворій відповідності до норм Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Зокрема, як вже зазначалося, відповідно до частини третьої статті 26 Дисциплінарного статуту під час дії воєнного стану службове розслідування проводиться протягом 15 діб з дня його призначення. У разі потреби строк проведення службового розслідування може бути продовжений керівником, який його призначив, але не більш як на 15 діб.

Отже, на період дії воєнного стану законодавцем встановлено спеціальний строк проведення службового розслідування, який становить 15 діб з дня його призначення, що відрізняється від загального строку, передбаченого положеннями Дисциплінарного статуту Національної поліції України для звичайних умов.

З огляду на це, висновок службового розслідування від 15.01.2026 було складено у межах імперативно визначеного законом 15-денного строку для умов воєнного стану.

Стосовно прийняття та реалізації наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності під час непрацездатності позивача, колегія суддів звертає увагу на спеціальне правове регулювання цих відносин.

Так, згідно з частиною третьою статті 21 Дисциплінарного статуту перебування поліцейського на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) чи у відпустці не перешкоджає застосуванню до нього дисциплінарного стягнення. Отже, видання наказу ГУНП в Донецькій області від 30.01.2026 № 133 про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції під час перебування позивача на лікарняному повністю відповідає вимогам закону.

Відповідно до частини четвертої статті 22 Дисциплінарного статуту дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади та звільнення із служби в поліції, застосовані до поліцейського, який перебуває у відпустці чи на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності), виконуються (реалізуються) після його прибуття до місця проходження служби.

Як встановив суд першої інстанції, наказом ГУНП в Донецькій області від 06.02.2026 № 50 о/с «По особовому складу» реалізовано дисциплінарне стягнення та звільнено старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» з 07.02.2026 (тобто з наступного дня після закінчення періоду тимчасової непрацездатності, який тривав по 06.02.2026).

Колегія суддів відхиляє твердження апелянта про те, що лікарняний позбавив його можливості брати участь у збиранні та дослідженні доказів і подавати клопотання.

Як свідчать матеріали справи, а суд апеляційної інстанції акцентує увагу, що перебуваючи на амбулаторному лікуванні, позивач мав можливість 06.01.2026 направити рапорт про непрацездатність електронною поштою на адресу УГІ ГУНП в Донецькій області (ugidon@dn.police.gov.ua). Проте впродовж усього строку розслідування (до 15.01.2026) позивач не подав жодного письмового пояснення, клопотання чи заперечення, зокрема, щодо обставин подій 29.12.2025, ані особисто через електронні/поштові засоби зв`язку, ані через свого представника чи адвоката.

Крім того, за місцем мешкання ( АДРЕСА_3 ) під час виїзду члена дисциплінарної комісії капітана поліції ОСОБА_21 07.01.2026 позивач був відсутній, оскільки виїхав у невідомому напрямку.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що перебування ОСОБА_1 на лікарняному не слугувало перешкодою для проведення службового розслідування у встановлений законом спеціальний строк, а реалізація накладеного дисциплінарного стягнення відбулася з дотриманням гарантій, передбачених частиною четвертою статті 22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, у зв`язку з чим доводи апеляційної скарги в цій частині є необґрунтованими.

Щодо доводів скаржника про непропорційність та неспівмірність застосованого дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції (частина третя статті 19 Дисциплінарного статуту, пункт 8 частини другої статті 2 КАС України) через відсутність аналізу особи позивача, його попередньої поведінки, ставлення до служби та відсутність обґрунтування неможливості застосування менш суворого стягнення.

Розглядаючи доводи апеляційної скарги про непропорційність та неспівмірність застосованого дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції (частина третя статті 19 Дисциплінарного статуту, пункт 8 частини другої статті 2 КАС України) через стверджувану відсутність аналізу характеру проступку, обставини його вчинення, ступінь вини поліцейського, його попередньої поведінка, ставлення до служби, наявність заохочень та дисциплінарних стягнень суд виходить з наступного.

Відповідно до частини третьої статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Суд першої інстанції під час дослідження матеріалів службового розслідування встановив, що відповідач у повній мірі дотримався наведених вимог закону та здійснив комплексний аналіз як характеру учиненого проступку, так і особи ОСОБА_1 .

Зокрема, у висновку службового розслідування від 15.01.2026 детально досліджена службова характеристика старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , згідно з якою за період служби в Національній поліції України (із 19.08.2019) та на займаній посаді дільничного офіцера поліції сектору превенції відділу поліції № 4 (м. Слов`янськ) Краматорського районного управління поліції ГУНП в Донецькій області останній зарекомендував себе лише посередньо.

Як слідує зі змісту службової характеристики – накази, статути, положення, закони і інші нормативні документи регламентуючі роботу Національної поліції ОСОБА_1 знає на задовільному рівні, але не завжди застосовує у своїй щоденній практичній діяльності. Не завжди здатний приймати правильні рішення. На критику в свою адресу реагує, але не завжди робить належні висновки. За характером врівноважений. Не виявляє достатньої наполегливості та настійливості у вирішенні службових питань.

Колегія суддів наголошує, що крім факту керування транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння та відмови від проходження огляду, підставою для застосування найсуворішого заходу дисциплінарного впливу слугувала сукупність інших розкритих та доведених під час службового розслідування грубих системних порушень службової дисципліни, вчинених ОСОБА_1 :

Невиконання законних вимог поліцейських про зупинку та порушення правил маневрування.

Як підтверджується матеріалами справи, 29.12.2025 року приблизно о 23:00 год. по вул. Шевченко біля будинку № 16 у с. Солоне Дніпропетровської області ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Volkswagen Passat з номерним знаком невстановленого зразка «МУРА» на білому фоні (дійсний н.з. НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_2 від 20.11.2024 належить матері позивача ОСОБА_5 ), проігнорував сигналізацію проблискових маячків синього та червоного кольорів службового автомобіля Renault Duster (н.з. НОМЕР_4 на синьому фоні) добового наряду «Автопатруль» («Круп`є-162») СРПП Відділення поліції № 1 Дніпровського РУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області у складі інспектора ОСОБА_6 (жетон № 0020429) та інспектора лейтенанта поліції Бурдюка В.В. (жетон № 0178350). Реалізуючи намір ухилитися від перевірки, ОСОБА_1 здійснив поворот у двір житлового будинку АДРЕСА_5 без увімкнення покажчика правого повороту, чим порушив вимоги підпункту «б» пункту 9.2 Правил дорожнього руху України.

Керування транспортним засобом без документів та непред`явлення їх на вимогу.

Під час спілкування з патрульними поліцейськими ОСОБА_6 та ОСОБА_59 у ОСОБА_1 було виявлено комплекс явних ознак алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з ротової порожнини, порушення мови, почервоніння очей, порушення координації рухів). На законну вимогу поліцейських пред`явити для перевірки посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу ОСОБА_1 документи не надав, заявивши, що забув їх у кафе «Світлана» у с. Солоне, де перед цим святкував день народження своєї матері ОСОБА_5 , чим порушив вимоги підпункту «а» пункту 2.4 Правил дорожнього руху України та частини другої статті 16 Закону України «Про дорожній рух». За даним фактом інспектором ОСОБА_6 складено постанову про накладення адміністративного стягнення серії ББА № 611711 за частиною другою статті 122 та частиною першою статті 126 КУпАП.

Спроба введення працівників поліції в оману щодо своєї особи та наявності судимості.

Після доставки до приміщення відділення поліції № 1 Дніпровського РУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області (с. Солоне, вул. Строменка, буд. 1) ОСОБА_1 , намагаючись уникнути відповідальності, відмовився надати документи, що посвідчують особу, назвався вигаданим ім`ям « ОСОБА_40 » та заявив про наявність у нього непогашеної судимості за вчинення кримінального правопорушення, а також про поранення, викликавши карету швидкої медичної допомоги. Назвати реальні анкетні дані позивач погодився лише після втручання та відокремленого спілкування з прибулими працівниками УГІ ГУНП в Донецькій області: старшим лейтенантом поліції ОСОБА_60 (жетон № 0160178) та старшим лейтенантом поліції Аліпою Миколою Дмитровичем (жетон № 0127984), що зафіксовано в акті огляду відеозаписів від 07.01.2026 № 39/55/04-2026 з портативного відеореєстратора № 101480021.

Бездіяльність під час вчинення злочину стосовно працівників поліції та самоусунення від обов`язків.

Під час зупинки автомобіля біля будинку № 16 по вул. Шевченко у с. Солоне на місце події прибула група родичів ОСОБА_1 з ознаками сп`яніння у кількості 6 осіб (зокрема, його дядько ОСОБА_9 та тітка ОСОБА_11 ). Вказані особи взяли поліцейських ОСОБА_6 та ОСОБА_61 у коло, штовхали їх, хапали за формовий одяг і табельну автоматичну зброю, закликаючи ОСОБА_1 втікати. У результаті конфлікту поліцейським СРПП було заподіяно тілесні ушкодження у вигляді саден обличчя, шиї та кінцівок (діагноз КНП «Солонянська багатопрофільна лікарня»), а ОСОБА_9 завдав ударів ногою по правих бокових дверях та бензобаку службового автомобіля Renault Duster н.з. НОМЕР_4 , що стало підставою для внесення відомостей до ЄРДР від 30.12.2025 за № 12025042160000801 за частиною другою статті 345 КК України. Замість припинення протиправних дій, як того вимагає Присяга та посадові обов`язки поліцейського, ОСОБА_1 скористався нападом родичів на поліцейських, втік з місця зупинки та зачинився у квартирі АДРЕСА_6 .

Неінформування органів поліції про надзвичайну подію за номером «102».

Будучи свідком учинення кримінального правопорушення стосовно працівників поліції та пошкодження службового майна, старший лейтенант поліції ОСОБА_1 у порушення пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» та пункту 6 розділу ІІ Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події (наказ МВС від 08.02.2019 № 100) не вжив жодних заходів для негайного повідомлення про подібні факти за скороченим номером екстреного виклику поліції «102» та приховав вказані обставини від свого безпосереднього керівника начальника сектору превенції ВП № 3 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_62 .

Систематичне невиконання вимог щодо застосування портативних відеореєстраторів на блокпостах.

Згідно з довідкою начальника ВП № 3 Краматорського РУП Соломінцева Д. від 09.01.2026 № 204/201/01-2026, ОСОБА_1 у грудні 2025 року залучався до несення служби на території Лиманської ОТГ 15 разів, зокрема 8 разів у складі нарядів на блокпосту «Брусіно» (01.12.2025, 02.12.2025, 05.12.2025, 06.12.2025, 19.12.2025, 20.12.2025, 23.12.2025, 24.12.2025) та 5 разів на блокпосту «Яцківка» (13.12.2025, 14.12.2025, 15.12.2025, 16.12.2025, 17.12.2025). Перевіркою портативних відеореєстраторів встановлено, що ОСОБА_1 під час несення служби та контактування з громадянами у моменти перевірки осіб і транспортних засобів взагалі не здійснював відеозапис, чим систематично порушував пункт 5 розділу ІІ Інструкції із застосування технічних приладів і засобів фото-, кінозйомки, відеозапису (наказ МВС від 18.12.2018 № 1026) та підпункт 4 пункту 1 доручення ГУНП в Донецькій області від 08.04.2025 № 1166/01/55-2025.

Неведення зошита індивідуального планування та самоусунення від обов`язків дільничного.

Під час службового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 повністю самоусунувся від належного виконання посадових обов`язків дільничного офіцера поліції, не розробляв та взагалі не заводив робочий зошит з планування (індивідуальний план роботи), чим грубо порушив вимоги підпункту 3 пункту 1 розділу ІІ Інструкції з організації планування в системі Національної поліції України (наказ НПУ від 24.12.2015 № 202), а також пункт 4 розділу «Обов`язки дільничного офіцера поліції» та пункт 1 розділу «Організація роботи» Посадової інструкції дільничного офіцера поліції СП ВП № 3 Краматорського РУП.

Колегія суддів зазначає, що скоєний ОСОБА_1 комплекс порушень є вчинком морально-дисциплінарного змісту, який повністю дискредитує звання поліцейського, підриває авторитет Національної поліції України та є несумісним із подальшим проходженням служби.

Окремо суд враховує приписи підпункту 2 пункту 1 наказу Національної поліції України від 19.07.2022 № 507 «Про заходи щодо зміцнення дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції» (з вимогами якого ОСОБА_1 був ознайомлений під особистий підпис, що підтверджується поясненнями старшого інспектора ВКЗ Краматорського РУП ОСОБА_63 ), згідно з яким у разі встановлення за результатами службового розслідування, що порушення службової діяльності, зокрема дорожньо-транспортних пригод з тяжкими наслідками, а також керування транспортними засобами в стані (або з ознаками) сп`яніння, стало наслідком неналежної організації та проведення профілактичної роботи, спрямованої на недопущення порушення службової дисципліни, приймати рішення щодо звільнення з посади безпосереднього керівника порушника службової дисципліни, а також про притягнення до дисциплінарної відповідальності старшого прямого керівника.

Відповідно до пункту 5 розділу І Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 № 1026, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо).

Відповідно до пп. 4 пункту 1 доручення ГУНП в Донецькій області «Про вжиття заходів щодо забезпечення контролю за станом застосування підрозділами поліції ГУНП в області технічних приладів і технічних засобів» від 08.04.2025 № 1166/01/55-2025, забезпечено обов`язкове використання портативних відеореєстраторів поліцейськими з моменту початку виконання ними службових обов`язків до їх завершення, а особливо тим, які контактують з населенням, залучаються до несення служби на стаціонарних блокпостах, а відеозйомку вести безперервно, крім випадків особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі, тощо).

Також колегія суддів враховує, що вчинення вказаного комплексу проступків відбулося в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, що вимагає від працівників правоохоронних органів особливої пильності, високої самодисципліни та бездоганної поведінки як під час виконання службових обов`язків, так і у позаслужбовий час.

У постанові від 26.12.2024 по справі 420/5424/23 Верховний суд зазначив таке:

Окремо варто зауважити, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт вчинення дисциплінарного проступку, під чим слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

За таких обставин, необхідно погодитись із висновками судів попередніх інстанції, що при прийнятті рішення про накладення на позивача найсуворішого виду дисциплінарного стягнення, а саме: звільнення зі служби в поліції, відповідач діяв обґрунтовано, в порядку, у межах та у спосіб, що передбачені законодавством України, а тому правові підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Окремого врахування потребує також факт скоєння дисциплінарного проступку позивачем у період дії в країні воєнного стану, який вимагає, зокрема, від правоохоронних органів особливої пильності та додатковим вимогам щодо бездоганної поведінки.

Наведене стосується й справи щодо вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 , ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Позивач зазначає що при проведені розслідування не було враховано всіх фактичних обставин, та не зазначає які саме фактичні обставини не були враховані.

Під час судового розгляду цієї справи позивачем не спростовані обставини вчинення ним вказаних дисциплінарних проступків.

Доводи позивача про відсутність достатніх та належних доказів порушення позивачем службової дисципліни є безпідставними, оскільки як зазначалось, це підтверджуються висновком службового розслідування, який в свою чергу, складений на підставі обставин, що підтверджуються матеріалами справ про адміністративні правопорушення, показами свідків, відео з нагрудних камер поліцейських.

Щодо обраного виду дисциплінарного стягнення, суд зазначає, що застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.06.2023 у справі № 420/8984/20.

Отже, з врахуванням вищевикладеного та правових висновків Верховного Суду щодо доводів апелянта про відсутність у висновку обґрунтування неможливості застосування менш суворого стягнення, колегія суддів зазначає, що застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин справи та не потребує наведення уповноваженим органом мотивів неможливості застосування інших (менш суворих) видів дисциплінарних стягнень.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого та законного висновку про те, що притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції за наказом ГУНП в Донецькій області від 30.01.2026 № 133 та наказом від 06.02.2026 в частині звільнення зі служби в поліції згідно з пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про національну поліцію» є повністю співмірним, пропорційним (пункт 8 частини другої статті 2 КАС України) та відповідає самій суті і меті дисциплінарної відповідальності. Доводи апеляційної скарги в цій частині підлягають відхиленню як безпідставні.

Щодо доводів скаржника про порушення судом першої інстанції спеціальних правил доказування в адміністративному судочинстві (частина друга статті 77, стаття 90 КАС України), що виявилося у безпідставному перекладенні обов`язку доказування на позивача та наданні висновку службового розслідування від 15 січня 2026 року наперед встановленої доказової сили.

Розглядаючи доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції спеціальних правил доказування в адміністративному судочинстві (частина друга статті 77, стаття 90 КАС України), що виявилося у безпідставному перекладенні обов`язку доказування на позивача та наданні висновку службового розслідування від 15.01.2026 наперед встановленої доказової сили, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як убачається з матеріалів справи та змісту оскаржуваного рішення суду, суд першої інстанції у повній мірі дотримався вимог процесуального закону щодо розподілу тягаря доказування та оцінки доказів.

Суб`єкт владних повноважень - Головне управління Національної поліції в Донецькій області на виконання вимог частини другої статті 77 КАС України надав суду повні матеріали службового розслідування, призначеного наказом від 01.01.2026 № 6, які містять належні, допустимі та достатні докази на підтвердження правомірності оскаржуваних наказів від 30.01.2026 № 133 та від 06.02.2026 № 50 о/с.

Так, правомірність висновку службового розслідування від 15.01.2026 та факт скоєння ОСОБА_1 комплексного дисциплінарного проступку доведено відповідачем сукупністю узгоджених між собою доказів, які були ретельно досліджені судом першої інстанції, зокрема:

- актом огляду відеозаписів від 05.01.2026 № 26/55/04-2026, від 07.01.2026 № 3/55/04-2026, від 07.01.2026 № 39/55/04-2026 та від 09.01.2026 № 57/55/04-2026;

- актом про відмову від надання пояснень від 05.01.2026 № 25/55/04-2026 та актом про неприбуття за викликом від 07.01.2026 № 40/55/04-2026;

- письмовими поясненнями та рапортами працівників поліції ОСОБА_6 , Бурдюка В.В., Кінжакова П.В., Аліпи М.Д., Ганзери О.В., Івашко К.П., Соломінцева Д. тощо;

- постановою про накладення адміністративного стягнення серії ББА № 611711 за частиною другою статті 122 та частиною першою статті 126 КУпАП;

- матеріалами ЄРДР від 30.12.2025 № 12025042160000801 за частиною другою статті 345 КК України щодо зафіксованого факту застосування насильства стосовно працівників поліції та пошкодження службового авто Renault Duster (н.з. НОМЕР_4 ) родичами позивача ( ОСОБА_9 та ОСОБА_11 );

- довідкою ВП № 3 Краматорського РУП від 09.01.2026 № 204/201/01-2026 про систематичне невикористання ОСОБА_1 портативних відеореєстраторів під час 13 чергувань на блокпостах «Брусіно» та «Яцківка» у грудні 2025 року, довідкою ВП № 3 Краматорського РУП від 05.01.2026 № 71/201/01-2026 щодо неведення ним робочого зошита індивідуального планування тощо.

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції не надавав висновку службового розслідування від 15.01.2026 наперед встановленої доказової сили, а оцінив його як один із первинних документів у сукупності з усіма долученими до матеріалів справи письмовими та електронними доказами (відеозаписами).

Посилання апелянта на те, що суд безпідставно переклав на нього обов`язок доказування, є помилковими.

Частина перша статті 77 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

У той час як відповідач надав повний обсяг узгоджених між собою доказів на підтвердження правомірності своїх дій, ОСОБА_1 не надав жодного належного та допустимого доказу на спростовування зафіксованих у матеріалах розслідування фактів (зокрема, щодо відмови від огляду, повідомлення неправдивих даних про особу, втечі з місця події, невикористання відеореєстраторів на блокпостах та неведення зошита планування).

Як слідує з висновку Верховного Суду, сформованого в постанові від 06.08.2024 у справі № 400/10311/23, сторони судового процесу, зокрема позивач, повинні брати активну участь у збиранні доказової інформації з метою підтвердження обґрунтованості своєї позиції перед судом. Обов`язок позивача доводити обставини, на які він посилається на обґрунтування своїх доводів, є ключовим аспектом принципу змагальності та рівності в судовому процесі.

За таких обставин колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції дотримався вимог статей 77, 90 КАС України, надав належну процесуальну оцінку всім зібраним у справі доказам у їх сукупності, повністю встановив фактичні обставини справи та обґрунтовано визнав правомірність оскаржуваних відповідача наказів, у зв`язку з чим доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними та скасуванню судового рішення не сприяють.

Беручи до уваги встановлені у справі обставини, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідачем під час проведення службового розслідування та прийняття оскаржуваних рішень дотримано приписів діючого законодавства та прийнято обґрунтоване та правомірне рішення.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

З огляду на вищезазначене доводи апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують.

Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача.

При цьому суд вважає за можливе врахувати позицію Європейського суду з прав людини, яку він висловив у справі "Федорченко та Лозенко проти України" (заява № 387/03, 20.09.2012, п. 53), відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом", тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

Одночасно суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04), згідно з якою у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Окрім того, відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Залишаючи без оцінки окремі аргументи учасників справи, суд виходить з того, що такі обставини лише опосередковано стосуються суті і природи спору, а їх оцінка не має вирішального значення для його правильного вирішення.

Відповідно до частини 3 статті 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення – без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного рішення суд першої інстанцій правильно встановив обставини справи, не допустив неправильного застосуванням норм матеріального права чи порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Висновки щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до частини 6 статті 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог апеляційної скарги, тому з урахуванням положень статті 139 КАС України судові витрати перерозподілу не підлягають.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13 травня 2026 року у справі № 200/1141/26 – залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13 травня 2026 року у справі № 200/1141/26 – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення 08 вересня 2026 року.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення в порядку, визначеному статтею 328 КАС України.

Повне судове рішення складено 08 вересня 2026 року.

Головуючий суддя І.В. Пивовар

Судді А.В. Гайдар

Е.Г. Казначеєв