Постанова від 07 вересня 2026 р. у справі №200/9177/25 — Перший апеляційний адміністративний суд

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2026 року справа №200/9177/25

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Гайдара А.В., Гаврищук Т.Г., Казначеєва Е.Г., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09 лютого 2026 року (головуючий суддя І інстанції – Стойка В.В.), складене в повному обсязі 09 лютого 2026 року, у справі № 200/9177/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просив суд:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 з урахуванням індексації, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 року №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» визначеної згідно ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» в частині проведення 15.10.2025 року перерахунку (індексацію) пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2025 з застосуванням обмежень з урахуванням в індексації з 01.03.2025 - в сумі 915.53 грн.;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2025 року у відповідності до вимог статті 8 Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці, а саме у розмірі 80% заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, без застосування механізму обмеження розміру збільшення пенсій до загального розміру місячної пенсійної виплати та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 09 лютого 2026 року позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 з урахуванням індексації, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 року №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» визначеної згідно ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» в частині проведення 15.10.2025 року перерахунку (індексацію) пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2025 з застосуванням обмежень з урахуванням в індексації з 01.03.2025 - в сумі 915.53 грн.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2025 року у відповідності до вимог статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», а саме у розмірі 80% заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, без застосування механізму обмеження розміру збільшення пенсій до загального розміру місячної пенсійної виплати та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії.

Не погодившись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу та посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтуванні апеляційної скарги зазначив, що розмір пенсії позивача розраховано відповідно до норм діючого законодавства щодо індексації пенсії.

Сторони в судове засідання не викликались, про дату та місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином.

Суд, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.

ОСОБА_1 , відповідно до виписки з акту огляду МСЕК серії АВ № 0605658 та довідки МСЕК серії 12 ААБ № 062590 є особою ІІІ групи інвалідності 29.12.2016 року з причин професійного захворювання та 24.01.2019 року ІІІ групи інвалідності довічно.

У зв`язку з чим, ОСОБА_1 з 2017 року отримував пенсію по інвалідності та перебував на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області.

04.04.2024 року позивач звернувся до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок пенсії, у зв`язку з переходом на пенсію за віком відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Вказана заява за принципом екстериторіальності була розглянута головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

За результатами розгляду вказаним територіальним органом Пенсійного фонду прийнято рішення № 914210192707 від 11.04.2024 року про відмову у перерахунку у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу на підземних роботах понад 25 років.

Позивач оскаржив таку відмову у судовому порядку.

На виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 17 квітня 2025 року у справі № 120/13640/24 (яке залишено без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2025 року) Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області виконало рішення суду та ОСОБА_1 було переведено з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах з 04.04.2024 року відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". До розрахунку розміру пенсії позивача, було застосовано додаткову соціальну гарантію відповідно приписів ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Відповідно заяви позивача від 06.10.2025 року, позивача було узято на облік у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області.

А саме, рішенням відповідача № 914210192707 від 15.10.2025 до пенсії позивача з 01.03.2025 року застосовано у тому числі обмеження розміру індексації на 915, 53грн.

Не погодившись із діями відповідача щодо обмеження розміру пенсії, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Суд погоджує висновки суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 92 Конституції України встановлено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов`язки громадянина.

Статтею 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці” визначено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Тобто, мінімальний розмір пенсії у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, є додатковою гарантією для шахтарів, які працювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків за списком № 1.

До розміру пенсії після перерахунку (тобто, понад три розміри прожиткового мінімуму) додаються тільки надбавки, підвищення, компенсаційна виплата за втрату годувальника, додаткова пенсія, пенсія за особливі заслуги, доплата у зв`язку із закриттям ЧАЕС, цільова грошова допомога на прожиття інвалідам війни.

З аналізу наведених вище положень законодавства слідує, що основний розмір пенсії пенсіонера визначається з урахуванням належних йому доплат за його понаднормовий стаж, а потім формується розмір доплати шахтарю.

При цьому, законодавством не передбачено зменшення мінімального розмірі пенсії у наслідок проведення її перерахунку.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30 січня 2020 року у справі № 345/882/17, висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (частина 5 статті 242 КАС України).

Щодо індексації пенсій.

Статтею 18 Закону України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” визначено, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (ч. 2 ст. 19 зазначеного Закону).

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг; поріг індексації - це величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення.

Статтею 2 вказаного Закону визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема: пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення); суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їхніх сімей і пенсій, які індексуються відповідно до закону за цими видами страхування.

Індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (ч. 5 ст. 2 зазначеного Закону у редакції, яка згідно з внесеними до неї Законом України від 15.02.2022 року № 2040-IX змінами застосовується з 01.03.2022 року).

Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 42 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (у редакції, яка згідно з внесеними до неї Законом України від 15.02.2022 року № 2040-IX змінами застосовується з 01.03.2022 року) для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.

З метою забезпечення ефективної реалізації права громадян на перерахунок пенсії (для забезпечення індексації пенсії) постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 року № 124 затверджено, зокрема Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Згідно з п. 5 зазначеного Порядку у 2019 році перерахунок пенсій у зв`язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 року на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку.

Кожен наступний перерахунок у зв`язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Пунктом 4 зазначеного Порядку визначено, що розмір коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається щороку Кабінетом Міністрів України у межах бюджету Пенсійного фонду України. При цьому в разі відсутності даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, для визначення розміру коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком зазначеного коефіцієнта для підвищення пенсії відповідно до цього Порядку.

Перерахунок пенсій відповідно до цього Порядку проводиться щороку з 1 березня.

Кабінетом Міністрів України щорічно приймалися постанови, якими визначався розмір коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (індексації пенсії).

Так, були прийняті, зокрема:

- постанова Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 року № 168 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році”;

- постанова Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 року №185 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році”;

- постанова Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 року №209 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році”.

Кожною із зазначених постанов визначено, що розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого відповідними пунктами постанови, не може перевищувати 1500 гривень.

Отже, зазначеними постановами запроваджено тимчасове обмеження максимального розміру індексації пенсій сумою 1500 грн.

Так, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 року № 168 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році”, проведено перерахунки пенсії з 01.03.2023.

На підставі постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 року №209 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році”, проведено перерахунки пенсії з 01.03.2025.

Внаслідок перерахунку пенсії, що розмір пенсії позивача з 01.03.2025 (протокол перерахунку пенсії від 13.10.2025) склав 9465.60 грн, а саме: розмір пенсії за віком (ст.27) (29275.34 * 0.32333); доплата до пенсії по ЗУ «Про підвищення престижності шахтарської праці» 13954.67 грн, сума пенсії по ЗУ «Про підвищення престижності шахтарської праці» (80% від 29275.34 грн) 23420.27 грн; надбавка на 1-го утриманця Пост. №654 п.4.3 – 150.00 грн.; обмеження в індексації з 01.03.2025 «-915.53грн».

Отже, відповідачем обмежено гарантований статтею 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці”, основний розмір пенсії, що не є тотожним обмеженню максимального розміру індексації на підставі відповідних постанов Кабінету Міністрів України.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем обмеження в індексації застосовані після нарахування доплати до пенсії по Закону № 345, тобто, до мінімального розміру пенсії визначеного ст. 8 Закону № 345 та абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону № 1058, що не відповідає приписам законодавства.

Таким чином, застосовуючи до пенсії позивача такі обмеження суб`єктом владних повноважень не враховано те, що такі обмеження суперечать гарантіям, що надані позивачу абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” та ст. 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці”, та порушують пенсійні права позивача.

З огляду на наведене порушені права позивача підлягають захисту шляхом задоволення позову, який гарантував би повне їх відновлення (п. 10 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відтак, висновок суду першої інстанції щодо зобов`язання відповідача здійснити перерахунок основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2025 року у відповідності до вимог статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», а саме у розмірі 80% заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, без застосування механізму обмеження розміру збільшення пенсій до загального розміру місячної пенсійної виплати та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії є правильним.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

У справі, що розглядається, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржникові надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду попередньої інстанції.

Відповідно до положень ч.1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.

Керуючись статтями 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09 лютого 2026 року у справі № 200/9177/25 – залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09 лютого 2026 року у справі № 200/9177/25 – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 08 вересня 2026 року.

Судді А.В. Гайдар

Т.Г.Гаврищук

Е.Г. Казначеєв