Постанова від 07 вересня 2026 р. у справі №200/1368/26 — Перший апеляційний адміністративний суд

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2026 року справа №200/1368/26

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Пивовар І.В., суддів: Геращенка І.В., Сіваченка І.В.,

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 травня 2026 року у справі № 200/1368/26 (головуючий суддя у І інстанції – Куденков К.О.) за позовом ОСОБА_1 до Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області про визнання протиправної бездіяльності, скасування рішення і зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог.

Позивач звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом, в якому просила:

- визнати протиправною бездіяльність Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області щодо не відновлення розгляду заяви від 10.08.2025 про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна – квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер заяви в РПЗМ: 3В-10.08.2025-228351) протягом строку, встановленого ч. 3 ст. 7 Закону України № 2923-IX від 23.02.2023;

- скасувати рішення комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області від 15.09.2025 № 2866 в частині зупинення розгляду заяви ОСОБА_1 від 10.08.2025 про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна – квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер заяви в РПЗМ: 3В-10.08.2025-228351);

- зобов`язати Покровську міську військову адміністрацію Покровського району Донецької області забезпечити під час найближчого засідання комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, розгляд заяви від 10.08.2025 про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна – квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер заяви в РПЗМ: 3В-10.08.2025-228351) з урахуванням висновків суду в цій справі;

- стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7500,00 гривень.

В обґрунтування позову зазначила, що рішення відповідача в частині зупинення розгляду її заяви від 17.01.2026 № 3В-10.08.2025-228351 про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки у Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області достатньо підстав для розгляду цієї заяви по суті і прийняття рішення про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна, а наведена в спірному рішенні підстава зупинення розгляду заяви не передбачена законом.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 14 травня 2026 року позов задоволено частково.

Скасовано рішення комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області від 15.09.2025 № 2866 в частині зупинення розгляду заяви ОСОБА_1 від 10.08.2025 про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна – квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер заяви в РПЗМ: 3В-10.08.2025-228351).

Зобов`язано Покровську міську військову адміністрацію Покровського району Донецької області (в особі Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України) поновити розгляд заяви ОСОБА_1 від 10.08.2025 про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна – квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер заяви в РПЗМ: 3В-10.08.2025-228351).

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області на користь ОСОБА_1 суму судових витрат у розмірі 4282,48 грн.

Суд першої інстанції, частково задовольняючи позов, виснував, шо Законом України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України» від 23.02.2023 № 2923-IX передбачено вичерпний перелік з двох підстав для зупинення розгляду заяв про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна, а надане пунктом 15 Порядку надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна № 600 право комісії право зупинити розгляд заяви щодо знищених об`єктів нерухомого майна в разі, коли проведення обстеження об`єкта є неможливим з міркувань безпеки, є звуженням прав особи, а прийнята на виконання вищевказаного закону й реалізацію його положень Постанова Кабінету Міністрів України від 30.05.2023 № 600, якою затверджено Порядок надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна, не може звужувати чи змінювати права, передбачені Законом № 2923-IX.

Відтак, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність спірного рішення відповідача, яким зупинено розгляд заяви позивача від 10.08.2025 № 3В-10.08.2025-228351.

Стягуючи на користь позивача витрати на правову допомогу, суд першої інстанції виходив з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та визначив їх розмір пропорційно до задоволених позовних вимог – 3750 грн.

Не погодившись з рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Апелянт зауважує, що суд першої інстанції не врахував ключові приписи Закону № 2923-ІХ, зокрема частини першої статті 7 Закону, яка прямо передбачає можливість зупинення розгляду заяви, абзацем другим пункту 15 Порядку № 600, який надає Комісії право зупинити розгляд заяви у разі неможливості проведення обстеження з міркувань безпеки.

Комісією Покровської міської військової адміністрації було встановлено, що об`єкт за адресою: АДРЕСА_1 знаходиться в зоні активних бойових дій, отже проведення обстеження є неможливим з міркувань безпеки.

За таких умов Комісія була зобов`язана відповідно до Закону № 2923-ІХ та Постанови № 600 зупинити розгляд заяви позивача про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна.

Суд першої інстанції не врахував, що відсутність можливості проведення обстеження - об`єктивний факт, передбачений законом як підстава для зупинення розгляду заяви. Територія розташування спірного об`єкта нерухомого майна належить до територій активних бойових дій, що унеможливлює проведення обстеження та створює реальні ризики для життя і здоров`я членів Комісії. Прийняття рішення про надання або відмову у наданні компенсації без належного підтвердження факту та ступеня знищення об`єкта нерухомого майна створювало б ризик порушення принципів законності, обґрунтованості та цільового використання бюджетних коштів. Саме з метою недопущення таких порушень законодавством передбачено механізм зупинення розгляду заяв. Зупинення розгляду заяви є формою реалізації наданих законом повноважень, а не проявом бездіяльності.

Крім того, суд першої інстанції, зобов`язавши відповідача поновити розгляд заяви позивача, фактично втрутився у дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень.

Також апелянт вказує, що розмір стягнутих з нього витрат на правничу допомогу є неспівмірним з складністю цієї справи та не відповідає критеріям розумності, співмірності та необхідності.

Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалася, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.06.2026 справу передано судді-доповідачу – Пивовар І.В.

Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 22.06.2026 апеляційну скаргу залишено без руху.

Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів від 02.07.2026 відкрито апеляційне провадження в указаній справі.

Матеріали адміністративної справи надійшли на адресу апеляційного суду 18.08.2026.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , що підтверджується копією паспорта громадянина України НОМЕР_2 , виданого 12.08.2005.

Позивачу на праві приватної власності належить квартира за адресою:

АДРЕСА_1 витязі з ЄРДР від 12.08.2025, виданого Подільським управлінням поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, номер кримінального провадження 12025100070001759, зазначено, що 30.06.2025 близько 07:00 год. в ході збройної агресії з боку РФ, невстановлені особи військовослужбовці та інші військові формування РФ, із застосуванням засобів ведення війни, заборонених міжнародним правом та порушуючи інші закони та звичаї війни нанесли артилерійські чи авіаційні удари, чим пошкодили об`єкт цивільної інфраструктури, а саме квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , чим спричинили ОСОБА_1 значну матеріальну шкоду.

Для підтвердження факту знищення будинку позивач звернулася до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 .

За результатами технічного обстеження експертами було підготовлено звіт про проведення обстеження для оцінки технічного стану та експлуатаційної придатності майна – будинку за адресою: АДРЕСА_3 від 10.09.2025 № 204-09/25-ЕЗ та Акт, складений за результатами проведеного обстеження пошкоджених об`єктів, пошкоджених внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів.

Як зазначено в підрозділі 4.1 Звіту «Висновки за результатами обстеження: Категорія пошкоджень – ІІІ згідно з Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 06.08.2022 № 144. Обґрунтування: Об`єкт непридатний для використання за цільовим призначенням, повністю втратив свою економічну цінність. Наявні пошкодження несучих та огороджувальних конструкцій, ступінь та характер яких свідчить про небезпеку аварійного обвалення об`єкта (зруйнований об`єкт). Орієнтовний ступінь пошкоджень об`єкта в цілому – 81–100%. Можливість подальшої експлуатації: Подальша нормальна експлуатація житлового будинку за його функціональним призначенням неможлива. Перебування людей у будівлі заборонено.

У розділі «Результати технічного обстеження» витягу з реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічне обстеження Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (реєстраційний номер документу: TO01:9411-7236-6062- 5595) «Об`єкт непридатний для використання за цільовим призначенням, повністю втратив свою економічну цінність, наявні пошкодження несучих та огороджувальних конструкцій, ступінь та характер яких свідчить про небезпеку аварійного обвалення об`єкта (зруйновані об`єкти)».

10 серпня 2025 року позивачем було подано заяву про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна – квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер заяви в РПЗМ: ЗВ-10.08.2025-228351).

Відповідно до витягу з рішення Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області від 15.09.2025 № 2866 «Про зупинення розгляду заяв про надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна» вирішено зупинити з 15.09.2025 розгляд заяви ЗВ-10.08.2025-228351 ОСОБА_1 , у зв`язку з неможливістю проведення обстеження об`єкта через міркування безпеки.

Висновки суду за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.

Згідно частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Таким чином, суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, а також дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшов висновку про необхідність ухвалення судового рішення з огляду на такі мотиви та положення законодавства.

Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 47 Конституції України кожному гарантується право на житло.

На підставі статті 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України № 2102-IX, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, дія якого неодноразово продовжувалась і який триває на теперішній час.

Правові та організаційні засади надання компенсації за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, з дня набрання чинності Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні”, затвердженим Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24.02.2022 № 2102-IX, а також правові засади створення та ведення Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, врегульовані Законом України від 23.02.2023 № 2923-ІХ “Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України. Зазначений Закон визначає правові та організаційні засади надання компенсації за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України” (далі Закон № 2923-ІХ).

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону № 2923-ІХ знищені об`єкти нерухомого майна – об`єкти нерухомого майна, які розташовані в Україні та стали непридатними для використання за цільовим призначенням внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, відновлення яких є неможливим шляхом поточного або капітального ремонту, реконструкції, реставрації чи економічно недоцільним, зокрема:

а) квартири, інші житлові приміщення в будівлі, будинки садибного типу, садові та дачні будинки.

Згідно з підпунктом «в» пункту 5 частини першої статті 1 Закону № 2923-ІХ компенсацією за пошкоджений/знищений об`єкт нерухомого майна вважається фінансування придбання квартири, іншого житлового приміщення, будинку садибного типу, садового або дачного будинку (у тому числі фінансування придбання приміщення/будинку, що буде споруджений у майбутньому, або інвестування/фінансування його будівництва) з використанням житлового сертифіката.

На підставі підпункту «а» пункту 1 частини першої статті 2 Закону № 2923-ІХ отримувачами компенсації за пошкоджені/знищені об`єкти нерухомого майна (далі – отримувачі компенсації) є фізичні особи – громадяни України, які є власниками пошкоджених/знищених об`єктів нерухомого майна.

Відповідно до статті 3 Закону № 2923-ІХ для розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна виконавчий орган сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради (далі – виконавчий орган ради), військова адміністрація населеного пункту або військово-цивільна адміністрація населеного пункту утворює Комісію з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України (далі - Комісія з розгляду питань щодо надання компенсації), як консультативно-дорадчий орган та затверджує положення про роботу такої Комісії.

Комісія з розгляду питань щодо надання компенсації у своїй діяльності керується Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами.

Персональний склад Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації затверджується розпорядчим актом виконавчого органу ради, військової адміністрації населеного пункту або військово-цивільної адміністрації населеного пункту.

Комісія з розгляду питань щодо надання компенсації: 1) надає отримувачам компенсації вичерпну інформацію та консультації з питань отримання компенсації; 2) здійснює розгляд питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна, у тому числі: а) приймає рішення про надання/відмову в наданні компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна; б) приймає рішення про наявність/відсутність у спадкодавця правових підстав для отримання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна, яке надається протягом 30 календарних днів з дня отримання запиту від спадкоємця або нотаріуса, який завів спадкову справу; 3) заслуховує на своїх засіданнях інформацію посадових осіб державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, експертів, оцінювачів, суб`єктів оціночної діяльності, виконавців окремих видів робіт (послуг), пов`язаних із створенням об`єктів архітектури, представників міжнародних організацій, інших осіб з питань, що належать до її компетенції; 4) одержує від державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності документи та/або інформацію, необхідні для прийняття рішення про надання компенсації (у тому числі з метою поновлення втрачених документів, необхідних для прийняття рішення про надання компенсації); 5) утворює для виконання покладених на неї завдань тимчасові робочі групи (за потреби); 6) проводить наради, здійснює інші заходи та вирішує питання, що належать до її компетенції; 7) виконує інші повноваження, що випливають з покладених на неї завдань.

Відповідно до частини першої статті 6 Закону № 2923-ІХ розгляд заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна Комісією з розгляду питань щодо надання компенсації включає:

встановлення наявності/відсутності підстав для отримання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна;

встановлення наявності/відсутності пріоритетного права на отримання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна;

збирання документів та/або інформації, необхідних для прийняття рішення про надання компенсації, шляхом:

а) доступу до відповідних інформаційно-комунікаційних систем державної та комунальної форм власності та отримання документів та/або інформації з них;

б) витребовування від державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності документів та/або інформації (у тому числі з метою поновлення втрачених документів, необхідних для прийняття рішення про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна) (за необхідності);

в) витребовування від отримувача компенсації оригіналів документів, визначених частиною сьомою статті 4 цього Закону, для засвідчення вірності поданих копій, у разі якщо такі документи (відомості з таких документів) відсутні в осіб, визначених підпунктом "б" цього пункту, та в інформаційно-комунікаційних системах державної та комунальної форм власності.

Вимоги абзацу першого цього підпункту не поширюються на випадки, якщо вірність копій документів, які додаються до заяви, засвідчено адміністратором центру надання адміністративних послуг, посадовою особою органу соціального захисту населення, нотаріусом, яким прийнято заяву про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна.

Копії документів, визначені частиною сьомою статті 4 цього Закону, можуть бути нотаріально засвідчені та завантажені нотаріусом до Реєстру пошкодженого та знищеного майна або до іншої інформаційно-комунікаційної системи державної форми власності, що взаємодіє з Реєстром пошкодженого та знищеного майна. На електронні копії таких документів, що завантажуються до Реєстру пошкодженого та знищеного майна, нотаріус накладає електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису. У такому разі оригінал відповідного документа не вимагається.

Вимагання надання (отримання) документів (відомостей з таких документів), визначених абзацом першим цього підпункту, отримувачем компенсації самостійно забороняється;

4) забезпечення проведення обстеження об`єкта (крім випадків його проведення до розгляду заяви);

5) прийняття рішення про надання/відмову у наданні компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна;

6) у разі прийняття рішення про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна шляхом видачі житлового сертифіката - виготовлення житлового сертифіката з використанням Реєстру пошкодженого та знищеного майна та направлення його заявнику:

а) в електронній формі - засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг або на адресу електронної пошти;

б) у паперовій формі - на поштову адресу, зазначену заявником, у разі подання заяви у паперовій формі та відсутності електронної пошти.

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону № 2923-ІХ строк розгляду заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна Комісією з розгляду питань щодо надання компенсації не повинен перевищувати 30 календарних днів з дня подання заяви.

За рішенням Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації строк розгляду заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна може бути продовжено на 30 календарних днів, якщо знищений об`єкт нерухомого майна знаходиться на території територіальної громади, яка розташована в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебуває в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованих територій.

Відповідно до частини першої статті 7 Закону № 2923 підставою для зупинення розгляду заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна Комісією з розгляду питань щодо надання компенсації є:

1) неподання або подання не в повному обсязі документів (відомостей), визначених частиною сьомою статті 4 цього Закону;

2) наявність у Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації документально підтверджених відомостей про те, що отримувачу компенсації або його спадкоємцю вручено підозру про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого розділом I "Злочини проти основ національної безпеки України" Особливої частини Кримінального кодексу України.

Згідно з частиною другою статті 7 Закону № 2923 Комісія з розгляду питань щодо надання компенсації у строк, встановлений для розгляду заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна, приймає рішення про зупинення розгляду заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна та невідкладно, але не пізніше наступного робочого дня з дня прийняття такого рішення, повідомляє про це заявника у спосіб, у який було подано заяву.

Рішення має містити вичерпний перелік підстав для зупинення розгляду заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна.

На підставі частини четвертої статті 7 Закону № 2923-ІХ Комісія з розгляду питань щодо надання компенсації не має права вимагати від заявника надання інших документів, крім тих, відсутність яких стала підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна, якщо інше не випливає з документів, наданих додатково.

Відповідно до пункту 7 частини сьомої статті 4 Закону № 2923-ІХ до заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна додаються документи (у тому числі матеріали фото- і відеофіксації) об`єкта нерухомого майна до/після знищення (за наявності).

Документи, визначені цією частиною, засвідчуються особистим підписом заявника або його електронним підписом, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.

Згідно з частиною чотирнадцятою статті 7 Закону № 2923-ІХ у разі якщо документи та/або інформація, визначені частиною сьомою цієї статті, містяться в інформаційно-комунікаційних системах державної та комунальної форм власності, такі документи та/або інформація не подаються, а в заяві про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна зазначаються відомості з таких документів та/або інформації, необхідні для надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна.

У такому разі документи та/або інформація, необхідні для надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна, отримуються Комісією з розгляду питань щодо надання компенсації самостійно, без участі отримувача компенсації, на підставі відомостей, зазначених у заяві про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна, шляхом направлення запитів до осіб, уповноважених на надання відповідних документів та/або інформації, або доступу Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації до відповідних інформаційно-комунікаційних систем, або в автоматичному режимі шляхом електронної інформаційної взаємодії інформаційно-комунікаційних систем у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Вимагання отримання заявником самостійно таких документів та/або інформації від державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, підприємств, установ, організацій, інших осіб забороняється.

Абзацом другим пункту 15 постанови Кабінету Міністрів України № 600 від 30.05.2023 «Про затвердження Порядку надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна» (далі Порядок № 600) передбачено право Комісії, окрім підстав передбачених статтею 7 Закону № 2923-ІХ, зупинити розгляд заяви щодо знищених об`єктів нерухомого майна, якщо проведення обстеження об`єкта є неможливим з міркувань безпеки.

15 грудня 2023 року набрав чинності Закон України «Про адміністративну процедуру» від 17.02.2022 № 2073-IX (далі Закон №2073-ІХ), який регулює відносини органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, інших суб`єктів, які відповідно до закону уповноважені здійснювати функції публічної адміністрації, з фізичними та юридичними особами щодо розгляду і вирішення адміністративних справ шляхом прийняття та виконання адміністративних актів.

Законом № 2073-ІХ визначено, що його дія поширюється на відносини суб`єктів владних повноважень з фізичними та юридичними особами у сфері публічного управління, які виникають у зв`язку з розглядом і вирішенням адміністративних справ шляхом видання адміністративних актів, крім випадків, прямо передбачених частиною другою статті 1 цього Закону.

Спірні правовідносини, що виникли у цій справі, підпадають під дію Закону № 2073-ІХ.

Матеріалами справи підтверджується, що нерухоме майно позивача (квартира) за адресою: АДРЕСА_1 зруйнована внаслідок воєнних дій, що не є спірним питанням у справі.

ОСОБА_1 10.08.2025 було подано заяву про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна – квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер заяви в РПЗМ: ЗВ-10.08.2025-228351).

За результатами технічного обстеження експертами підготовлено звіт про проведення обстеження для оцінки технічного стану та експлуатаційної придатності майна – будинку за адресою: АДРЕСА_1 від 10.09.2025 № 204-09/25-ЕЗ та Акт, складений за результатами проведеного обстеження пошкоджених об`єктів, пошкоджених внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів, згідно якого вказаний об`єкт визнано непридатним для використання за цільовим призначенням, він повністю втратив свою економічну цінність, наявні пошкодження несучих та огороджувальних конструкцій, ступінь та характер яких свідчить про небезпеку аварійного обвалення об`єкта (зруйновані об`єкти).

Відповідно до витягу з рішення Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області від 09.12.2025 № 2913 вирішено зупинити з 09.12.2025 розгляд заяви № ЗВ-09.11.2025-265650, у зв`язку з неможливістю проведення обстеження об`єкта через міркування безпеки.

Суд зауважує, що нормами чинного спеціального законодавства передбачено великий обсяг прав та обов`язків у Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації при вирішенні питання про надання компенсації за знищені та пошкоджені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України.

Отже, відповідач повинен використовувати всі передбачені законом повноваження задля повного та об`єктивного розгляду заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна, виходячи з тих обставин, що склалися.

Пунктом 15 Порядку № 600 визначено, що розгляд заяви здійснюється Комісією відповідно до статей 6, 7, частин четвертої-шостої статті 8 Закону № 2923-ІХ.

Для підтвердження факту знищення об`єкта нерухомого майна Комісія перевіряє наявність в Реєстрі пошкодженого та знищеного майна таких відомостей:

акт комісійного обстеження, проведеного відповідно до пункту 8-1 Порядку виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії Російської Федерації, пов`язаних із пошкодженням будівель та споруд, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2022 року № 473;

та/або звіт з технічного обстеження, проведеного відповідно до пункту 9 зазначеного Порядку;

або акт дистанційного обстеження, проведеного відповідно до особливостей проведення дистанційного обстеження знищених окремих категорій об`єктів нерухомого майна, які розташовані на територіях можливих бойових дій, для яких не визначена дата припинення можливості бойових дій, на територіях активних бойових дій, територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, для яких не визначена дата завершення бойових дій, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 7 липня 2025 р. № 815.

Аналіз наведених нормативних положень дозволяє дійти висновку, що дії Комісії на стадії перевірки матеріалів для підтвердження факту знищення майна пов`язуються передусім із встановленням самого факту наявності в Реєстрі одного з альтернативно визначених підзаконними актами документів. Фіксація будь-якого з вказаних документів в інформаційній системі є достатньою передумовою для подальшого руху адміністративного провадження та здійснення Комісією наступних процедурних кроків у межах її повноважень.

У разі відсутності таких відомостей в Реєстрі пошкодженого та знищеного майна Комісія вживає заходів до проведення обстеження відповідно до законодавства шляхом звернення до уповноваженого органу або самостійно, якщо вона виконує функції Комісії відповідно до зазначеного Порядку та особливостей проведення дистанційного обстеження знищених окремих категорій об`єктів нерухомого майна, які розташовані на територіях можливих бойових дій, для яких не визначена дата припинення можливості бойових дій, на територіях активних бойових дій, територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, для яких не визначена дата завершення бойових дій (далі-особливості), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 7 липня 2025 р. № 815.

Пунктом 1, 2 Особливостей встановлено, що ці особливості визначають механізм проведення обстеження знищених окремих категорій об`єктів нерухомого майна із застосуванням продуктів дистанційного спостереження.

Ці особливості застосовуються з метою фіксації факту знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна, які розташовані на територіях можливих бойових дій, для яких не визначена дата припинення можливості бойових дій, на територіях активних бойових дій, територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, для яких не визначена дата завершення бойових дій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінрозвитку, у разі неможливості проведення на відповідних територіях видів обстеження, передбачених Порядком виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії Російської Федерації, пов`язаних із пошкодженням будівель та споруд, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2022 р. № 473.

Абзацом другим пункту 6 Особливостей зазначено, що дистанційне обстеження проводиться з використанням одного або кількох видів продуктів дистанційного спостереження, які містять зображення об`єкта:

1) фотоматеріали, отримані за допомогою цифрових камер (зокрема мобільних пристроїв), безпілотних повітряних суден тощо.

Згідно із пунктом 10 Особливостей, рішення про дистанційне обстеження приймається комісією, утвореною відповідно до Порядку виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії Російської Федерації, пов`язаних із пошкодженням будівель та споруд, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2022 № 473, на підставі інформаційного повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, відповідно до Порядку подання інформаційного повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 березня 2022 р. № 380 Про збір, обробку та облік інформації про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України (Офіційний вісник України, 2022 р., № 28, ст. 1539; 2023 р., № 61, ст. 3437) (далі - інформаційне повідомлення), в якому стан пошкодженого майна зазначений як непридатне до експлуатації або знищене повністю.

Відповідно до Положення про комісію для обстеження будівель та споруд, які потребують відновлення або встановлення факту непридатності до проживання (Додаток 2 до розпорядження начальника Покровської міської військової адміністрації від 31.07.2025 № 454рг) Комісія у своїй діяльності керується Порядком виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії Російської Федерації, пов`язаних із пошкодженням будівель та споруд, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2022 № 473 (зі змінами), Порядком проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об`єктів будівництва, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2017 № 257 (зі змінами), змінами до Порядку проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об`єктів будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.04.2022 № 423, Особливостями проведення дистанційного обстеження знищених окремих категорій об`єктів нерухомого майна, які розташовані на територіях активних бойових дій, територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 07 липня 2025 р. № 815, Порядком поводження з відходами, що утворились у зв`язку з пошкодженням (руйнуванням) будівель та споруд внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій або проведенням робіт з ліквідації їх наслідків”, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.09.2022 р. № 1073, Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376 “Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією”, Конституцією та законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства України, рішеннями виконавчого комітету міської ради.

Відповідно до частини третьої статті 7 Закону № 2923-IX розгляд заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна поновлюється на підставі рішення Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації про відновлення розгляду заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна у разі усунення обставин, що стали підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду такої заяви. Зазначене рішення приймається протягом п`яти робочих днів з дня отримання Комісією з розгляду питань щодо надання компенсації відомостей про усунення обставин, що стали підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна.

Як свідчать матеріали справи, за результатами проведеного технічного обстеження будівельних конструкцій житлового будинку позивача складено звіт від 10.09.2025 № 204-09/25-ЕЗ.

З огляду на системний аналіз наведених правових норм та встановлених обставин справи, колегія суддів зазначає, що фіксація в державних інформаційних ресурсах вказаного звіту технічного обстеження фактично усунула перешкоди для розгляду заяви про надання компенсації (руху адміністративної справи).

Оскільки на момент виникнення спірних правовідносин технічне обстеження об`єкта вже було проведено, у відповідача, в силу приписів пункту 4 частини першої статті 6 Закону № 2923-IX, відпала потреба у забезпеченні повторного натурного обстеження силами Комісії. Відтак, посилання відповідача на неможливість проведення обстеження з міркувань безпеки як на обставину, що перешкоджає Комісії самостійно обстежити майно, не могло слугувати підставою для відкладення процедурних дій за наявності достовірних даних у Реєстрі.

Суд також зауважує, що пунктом 5 частини другої статті 64 Закону № 2073-IX визначено, що адміністративний орган може зупинити адміністративне провадження, у тому числі за заявою особи, у разі, зокрема, виникнення інших обставин, що перешкоджають вирішенню справи.

Проте, в межах цієї справи, таких обставин судом не встановлено, навпаки, після надання позивачем звіту про результати технічного обстеження будинку позивача, внесення його до державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України та повідомлення про це уповноваженому органу, відпали обставини, що стали підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви позивача.

Щодо доводів відповідача про втручання в дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 1 Закону №2073-ІХ дискреційне повноваження – повноваження, надане адміністративному органу законом, обирати один із можливих варіантів рішення відповідно до закону та мети, з якою таке повноваження надано. Здійснення адміністративним органом дискреційного повноваження вважається законним у разі дотримання таких умов: дискреційне повноваження передбачено законом; дискреційне повноваження здійснюється у межах та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законом (пункти 1 та 2, частини третьої статті 6 Закону №2073-ІХ).

Згідно зі змісту Рекомендації № R(80) 2 Комітету Міністрів державам - членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11 березня 1980 року під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснити з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень, те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Суди не вправі втручатися в діяльність державних органів та органів місцевого самоврядування при здійсненні ними функцій та повноважень, визначених законодавством, не вправі переймати на себе функції суб`єктів владних повноважень, оскільки чинним законодавством України суди не наділені правом створювати норми права, а наділені лише компетенцією перевіряти уже створені норми права на їх відповідність вищестоящих в ієрархії нормативно - правовим актам. Суб`єкти владних повноважень застосовують надані їм в межах закону повноваження на власний розсуд, без необхідності узгодження у будь-якій формі своїх дій з іншими суб`єктами (дискреційні повноваження). Втручання в дискреційні повноваження суб`єкта влади виходить за межи завдань адміністративного судочинства.

Відповідно до абзацу 2 частини четвертої статті 245 КАС України у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Право на судовий захист гарантовано статтею 55 Конституції України.

Відповідно до статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Тобто, для того, щоб особа могла реалізувати своє право на судовий захист, необхідно встановити, що оскаржуваними рішенням чи діянням суб`єкта владних повноважень порушено права, свободи чи інтереси саме цієї особи або особи в інтересах якої вона звертається.

При цьому, як зазначив Конституційний Суд України в своєму рішенні від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003, правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13).

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Так, дискреційними є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною.

Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова "може".

Натомість, у цій справі, відповідач помилково вважає свої повноваження дискреційними. Відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин (усунення обставин, що стали підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви позивача) діяти не за законом, а на власний розсуд, зокрема, поновлювати розгляд заяви позивача чи ні.

Отже, правомірним у даному випадку є лише один варіант поведінки, залежно від фактичних обставин.

Таким чином, з огляду на протиправне рішення Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області від 15.09.2025 № 2866 в частині зупинення розгляду заяви ОСОБА_1 від 10.08.2025 про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна – квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , – суд вважає правильним обраний судом першої інстанції спосіб захисту порушеного права позивача – зобов`язання Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області (в особі Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України) поновити розгляд заяви ОСОБА_1 від 10.08.2025 про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна – квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер заяви в РПЗМ: 3В-10.08.2025-228351).

Щодо оскарження судового рішення у частині стягнення на користь позивача понесених ним витрат на правничу допомогу, суд зазначає таке.

Згідно з частиною першою статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до частини другої статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (частина друга статті 134 КАС України).

Згідно з частиною третьою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини дев`ятої статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 1 Закону України від 05.07.2012 № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі Закон № 5076-VI) адвокатська діяльність незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту.

Відповідно до частини третьої статті 4 Закону № 5076-VI адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

До видів адвокатської діяльності належать, зокрема, згідно з пунктами 1, 2, 6 абзацу першого частини першої статті 19 Закону № 5076-VI надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Відповідно до абзацу другого частини першої статті 19 Закону № 5076-VI адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI інші види правничої допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушення, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення. Не належить до інших видів правничої допомоги лобіювання, що здійснюється відповідно до Закону України «Про лобіювання».

Відповідно до статті 30 Закону № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту (частина перша).

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги (частина друга).

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (частина третя).

Згідно зі статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09.06.2017, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту (частина перша).

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги (частина друга).

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання), розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю (частина третя).

Не погодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката (частина четверта).

Адвокат має право вимагати від клієнта та/або особи, яка уклала договір в інтересах клієнта, попередньої виплати гонорару та/або компенсації можливих витрат, пов`язаних з виконанням доручення (частина п`ята).

Адвокат, який надає безоплатну правову допомогу, отримує винагороду виключно за рахунок держави у порядку та розмірах, встановлених законодавством (частина шоста).

З наведених правових норм убачається, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань цього суб`єкта. При цьому склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою такої допомоги, входять до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду необхідно надати договір про надання правової допомоги, а також документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із її наданням, оформлені у встановленому законом порядку.

Також відповідно до частин шостої та сьомої статті 134 КАС України в разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Довести неспівмірність цих витрат зобов`язана та сторона, яка заявляє клопотання про їх зменшення.

На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції позивач надала, ордер серія АН № № 1920903 від 24.02.2026 і копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Серія ДН № 5363 від 30.01.2019, які видані адвокату Келембет Ірині Ігорівні, копію договору про надання професійної правничої допомоги від № 21/02/2026 від 21.02.2026, який укладено між ОСОБА_1 і адвокатом Келембет І.І.

Відповідно до п. 4.1 договору про надання професійної правничої допомоги від № 21/02/2026 від 21.02.2026 установлено, що розмір гонорару за надання юридичної допомоги під час представлення інтересів клієнта (позивачки)у суді першої інстанції складає 7500,0 грн (в тому числі: 4000,0 грн - складання позовної до Донецького окружного адміністративного суду; 3000,0 грн - складання відповіді на відзив у суді першої інстанції; 500,00 грн - консультаційні послуги) і сплачується протягом 3-х днів з дати укладання цього Договору.

До суду надана платіжна інструкція № 1.546426393.1 від 25.02.2026 щодо сплати позивачкою суми в розмірі 7500,00 грн на користь ФОП ОСОБА_3 . В графі призначення платежу зазначено - сплата за надання професійної правничої допомоги згідно з договором від 21.02.2026 номер 21/02/2026.

Суд першої інстанції, керуючись критеріями, визначеними частинами третьою, п`ятою статті 134, частиною дев`ятою статті 139 КАС України, враховуючи предмет та підстави позову, наявну судову практику в аналогічних спорах і обсяг виконаних безпосередньо адвокатом робіт, дійшов висновку, що справедливим та співмірним розміром відшкодування позивачу витрат на професійну правничу допомогу у цій справі за рахунок бюджетних асигнувань відповідача є зменшення їх розміру до суми 3750,00 грн, що є цілком обґрунтованим та пропорційним до предмета задоволеного позову.

Згідно з частиною шостою статті 13 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд вважає за підставне урахувати правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 25.04.2025 у справі № 260/8523/23, за якими вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним із ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись, та вважає, що витрати на професійну правничу допомогу підлягають частковому задоволенню.

Застосовуючи правові висновки Верховного Суду до цієї справи, дотримуючись критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, суд у складі колегії суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань скаржника витрат на правничу допомогу в зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції у розмірі 3750,00 грн.

Суд вважає, що такий розмір витрат на правничу правову допомогу відповідає критеріям реальності, розумності та ураховує конкретні обставини цієї справи. Скаржник не надав доказів, які б спростовували такі висновки суду.

З огляду на вищезазначене доводи апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення адміністративного позову.

Висновки щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до частини 6 статті 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог апеляційної скарги, тому з урахуванням положень статті 139 КАС України судові витрати перерозподілу не підлягають.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 травня 2026 року у справі № 200/1368/26 – залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 травня 2026 року у справі № 200/1368/26 – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення 08 вересня 2026 року.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення в порядку, визначеному статті 328 КАС України.

Повне судове рішення складено 08 вересня 2026 року.

Головуючий суддя І.В. Пивовар

Судді І.В. Геращенко

І.В. Сіваченко