Постанова від 27 серпня 2026 р. у справі №758/20259/25 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2026 року місто Київ

єдиний унікальний номер справи: 758/20259/25

номер провадження: 33/824/3024/2026

Суддя Київського апеляційного суду Верланов С.М., за участюпредставникаЕнергетичної митниці Носко Юлії Юріївни, захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Ковалевського Романа Володимировича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві справу про порушення митних правил за апеляційною скаргою представника Енергетичної митниці Носко Юлії Юріївнина постанову судді Подільського районного суду міста Києва від 04 травня 2026 року,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до постанови судді Подільського районного суду міста Києва від 04 травня 2026 року провадження у справі про порушення митних правил, передбачених ч.1 ст.483 МК України, відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , керівника товариства з обмеженою відповідальністю «Вамоіл-Л» (далі - ТОВ «Вамоіл-Л»),

закрито у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Як зазначено в постанові судді, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення №0519/903000/2025 від 26 листопада 2025 року вбачаєаться, що 13 жовтня 2023 року через пункт пропуску «Рава-Руська - Хребенне» митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці з Литовської Республіки транспортним засобом р.н. НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , підприємство перевізник ФОП « ОСОБА_2 » ( АДРЕСА_2 ) на митну територію України на адресу ТОВ «Вамоіл-Л» (місто Львів, вул. Жасминова, буд.9/94А, код ЄДРПОУ 41462254) ввезено товар «паливо дизельне» у кількості 25,316 тон, 30,120 тис.л при 15о С, вартістю 24 809,68 Євро.

Переміщення товару через митний кордон України було здійснено на підставі наступних документів:

- митної декларації типу «ІМ 40 ЕА» поданої до митного оформлення 11 жовтня 2023 року №23UA903050033803U0;

- товаротранспортної накладної CMR від 10 жовтня 2023 року №1155;

- рахунку (invoice) від 10 жовтня 2023 року №EKO 8088;

- сертифікату (паспорту) якості від 10 жовтня 2023 року №168070_5371447;

- зовнішньоекономічного контракту від 01 вересня 2022 року №2022/09/01.

Відповідно до умов зазначеного зовнішньоекономічного контракту продавцем та відправником товару є литовська компанія UAB «Ekoenergija» (Granito g. 11, LT-02241, Vilnius, Lithuania), одержувачем та покупцем є ТОВ «Вамоіл-Л».

13 жовтня 2023 року зазначений товар був випущений у вільний обіг за митною декларацією типу «ІМ 40 ЕА» №23UA903050033803U0.

Відповідно до вимог ст.198 МК України митному органу в пункті пропуску через державний кордон України згідно із статтею 335 цього Кодексу подаються документи, що містять відомості про товари, достатні для їх ідентифікації.

Нормами ст.335 МК України встановлено, що під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України декларант, уповноважена ним особа або перевізник залежно від виду транспорту, яким здійснюється перевезення товарів, надають митному органу в паперовій або електронній формі документи та відомості зокрема, що підтверджують дотримання обмежень, які виникають у зв`язку із застосуванням захисних заходів. Незалежно від виду транспорту, яким здійснюється переміщення товарів, під час прибуття товарів у пункт пропуску через державний кордон України надаються документи (відомості) або їх реквізити, у тому числі засобами інформаційних технологій (або у вигляді електронного документа), які підтверджують дотримання заборон та/або обмежень згідно із законами України.

Постановами Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 року №1147 «Про заборону ввезення на митну територію України товарів, що походять з Російської Федерації» та від 09 квітня 2022 року №426 «Про застосування заборони ввезення товарів з Російської Федерації» заборонено ввезення на митну територію України в митному режимі імпорту товарів з Російської Федерації.

Вимоги до нафтопродуктів, що вводяться в обіг та реалізуються на території України, з метою захисту життя та здоров`я людини, тварин, рослин, національної безпеки, охорони навколишнього середовища та природних ресурсів встановлені «Технічним регламентом щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2013 року №927 (далі - Технічний регламент №927).

Положеннями п.8 Технічного регламенту №927 передбачено, що кожна партія палива, що вводиться в обіг або перебуває в обігу, повинна мати документ про якість (паспорт якості) палива.

Згідно з нормами Технічного регламенту №927, обігом палива на ринку є переміщення (транспортування) палива від виробника (імпортера, розповсюджувача) до споживача.

Таким чином, посадовими особами ТОВ «Вамоіл-Л» з метою ввезення вказаного товару в Україну (переміщення товару через митний кордон України) до митних органів, для підтвердження відомостей про фізико-хімічні характеристики товару, відповідності нафтопродукту стандартам EN 590:2022 та його ідентифікації, подано документ про якість, а саме, сертифікат (паспорт) якості від 10 жовтня 2023 №168070_5371447, який містить відповідні штампи (печатки) заводу виробника - «Orlen Lietuva» та поданий 11 жовтня 2023 року разом з митною декларацією типу «ІМ 40 ЕА» №23UA903050033803U0, відомості про який внесені до гр. 44 даної митної декларації.

01 березня 2023 року листом №20/20-01-01/7.6/211 Держмитслужба проінформувала Енергетичну митницю стосовно використання суб`єктами ЗЕД, з метою приховування походження нафтопродуктів, зокрема вироблених в російській федерації, підроблених сертифікатів (паспортів) якості виданих Public Company «Orlen Lietuva».

З метою перевірки законності ввезення на митну територію України нафтопродуктів, Енергетичною митницею на адресу Public Company «Orlen Lietuva» був направлений лист від 16 червня 2025 року №7.6-3/20-01/13/2518 стосовно сертифікатів (паспортів) якості нафтопродуктів виданих компанією «Orlen Lietuva» щодо яких існує ризик фальсифікацій.

04 вересня 2025 року Енергетичною митницею отримано відповідь Public Company «Orlen Lietuva» (лист від 04 вересня 2025 року №D2 (12.11-9)-1841) стосовно проведеної перевірки сертифікатів (паспортів) якості, виданих компанією «Orlen Lietuva».

За результатами опрацювання відповіді, наданої Public Company «Orlen Lietuva» встановлено, що сертифікат (паспорт) якості від 10 жовтня 2023 року №168070_5371447 був виданий на партію товару «паливо дизельне» у кількості 24,890 тон, яка була реалізована підприємству UAB «Ekoenergija».

Public Company «Orlen Lietuva» неодноразово інформувала митні органи України (зокрема листами від 16 жовтня 2023 року №D2 (12.11-9)-2356, від 22 листопада 2023 року №D2 (12.11-9)-2742, від 09 лютого 2024 року №D2 (12.11.-9)339, від 20 березня 2024 року №D2 (12.11-9)-622, від 06 травня 2024 року №D2 (12.11-9)-1011), що продукція, придбана в «Orlen Lietuva», може бути перепродана покупцями третім особам за умови, що сертифікат (паспорт) якості, виданий компанією, використовується виключно для кількості придбаної продукції. Якщо продукція зберігається в терміналах покупців з різних джерел або коли параметри продукції змінюються, покупці зобов`язані видати власні сертифікати якості та не мають права використовувати сертифікати, видані «Orlen Lietuva».

Листом від 13 березня 2024 року №D2 (12.11-9)-555 Public Company «Orlen Lietuva» зазначала, що компанія UAB «Ekoenergija» зобов`язана видати власний сертифікат якості на відповідний товар, який був складений з декількох партій. Категорично забороняється вносити зміни до сертифікатів якості, виданих «Orlen Lietuva».

В свою чергу Енергетична митниця зверталась до литовського підприємства UAB «Ekoenergija» (листи від 27 травня 2025 року №7.6-1/20/14/2186, від 10 червня 2025 року №7.6-3/20/14/2418) з метою отримання пояснень про обставини використання сертифікатів (паспортів) компанії «Orlen Lietuva», а також виникнення різниці у вазі товару, на які поширювались дії сертифікатів, та у вазі товарів, відвантажених на адреси українських підприємств.

У своїх відповідях UAB «Ekoenergija» неодноразово повідомляла Енергетичну митницю стосовно надання послуг із зберігання змішування різних партій продукції виробництва «Orlen Lietuva» у резервуарах на паливному терміналі UAB «Ekoenergija».

Проте ТОВ «Вамоіл-Л» з використанням сертифіката (паспорта) якості від 10 жовтня 2023 року №168070_5371447 фактично ввезено на митну територію України товар «паливо дизельне» у кількості 25,316 тон, що більше на 0,426 тон ніж продано (відвантажено) компанією «Orlen Lietuva» згідно з сертифікатом (паспортом) якості від 10 жовтня 2023 року №168070_5371447 (24,890 тон).

Тобто посадовими особами ТОВ «Вамоіл-Л» до митних органів України був поданий сертифікат (паспорт) якості від 10 жовтня 2023 року №168070_5371447, виданий компанією «Orlen Lietuva» на іншу кількість товару (24,890 тон).

Відповідно до ч.8 ст.264 МК України з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Згідно з п.4.2 розділу 4 «Відповідальність сторін» договору від 17 червня 2022 року №1055, укладеного між ТОВ «Вамоіл-Л» (замовник) та ТОВ «Групп СВ» (виконавець), замовник несе повну юридичну відповідальність за достовірність наданої інформації та документів, наданих виконавцю та митним органам.

Згідно з пунктом 3 Технічного регламенту №927 визначено, що імпортер - це будь-яка фізична чи юридична особа, яка є резидентом України і вводить в обіг на ринку України продукцію походженням з іншої держави та несе відповідальність за її відповідність вимогам цього Технічного регламенту.

Таким чином, посадовими особами ТОВ «Вамоіл-Л» вчинено дії, спрямовані на переміщення через митний кордон України товару «паливо дизельне» у кількості 0,426 тон, 0,507 тис. л при 15о С, вартістю 417,48 Євро або 16 132 грн 35 коп. (станом на 13 жовтня 2023 року курс становив 1 Євро = 38,6422 грн) з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо кількості (ваги) товару.

Відповідно до ч.2 ст.459 МК України суб`єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами - посадові особи цих підприємств.

Згідно з інформацією ІКС «Податковий блок» керівником ТОВ «Вамоіл-Л», на час вчинення правопорушення був громадянин ОСОБА_1 .

Згідно з інформацією розміщеною в АСМО «Інспектор» ПІК «Провадження в справах про ПМП» Держмитслужби встановлено, що ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, відповідальність за які передбачена ст.ст. 482, 483 МК України, не притягувався.

Таким чином Енергетична митниця вважала, що директор ТОВ «Вамоіл-Л» ОСОБА_1 вчинив дії, спрямовані на переміщення товару «паливо дизельне» у кількості 0,426 тон, 0,507 тис. л при 15о С, вартістю 16 132 грн 35 коп. через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо кількості (ваги) товару.

Не погоджуючись із вказаною постановою судді першої інстанції, представник Енергетичної митниці Носко Ю.Ю. подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Подільського районного суду міста Києва від 04 травня 2026 року та прийняти нову постанову про визнання директора ТОВ «Вамоіл-Л» ОСОБА_1 винним в порушенні митних правил, передбачених ч.1 ст.483 МК України та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 100% вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил в розмірі 16 132 грн 35 коп. з конфіскацією цих товарів (шляхом стягнення вартості цих товарів (ч.2 ст.541 МК України) в розмірі 16 132 грн 35 коп.

Апеляційна скарга мотивована тим, що саме директор ТОВ «Вамоіл-Л» ОСОБА_1 відповідає за дотримання вимог митного законодавства України (у тому числі зобов`язаний перевіряти сертифікати якості) та знати, яке походження та характеристики товару, в силу тих спрощень, які були надані під час війни та які затверджені Технічним регламентом №927.

Вказує, що посилання продавця товару про факт змішування партій товару, а також на те, що якщо під час змішування товару технічні характеристики партії залишилися незмінними, то надають сертифікат якості «Orlen Lietuva» є такими, що лише підтверджує вину імпортера товару, оскільки кожна партія палива, що вводиться в обіг в Україні повинна мати документ про якість (сертифікат якості) палива, який підтверджує фізико-хімічні характеристики товару. Також цей сертифікат якості видається на конкретну партію товару (кількість товару) і тільки виробник може підтвердити дані щодо кількості та іншої інформації у цьому сертифікаті; змішування - це не вироблення (виготовлення) товару за однакових умов на одній і тій самій потужності. UAB «Ekoenergija» не є виробником, а є лише терміналом.

Посилається на те, що об`єктивною стороною даного правопорушення є вчинення директором ТОВ «Вамоіл-Л» ОСОБА_1 дій, спрямованих на переміщення через митний кордон України товару «Паливо дизельне» у кількості 0,426 тон, вартістю 16 132 грн 35 коп. з приховуванням від митного контролю шляхом подання до митного органу як підстави для переміщення документів, що містять неправдиві відомості щодо ваги (кількості) товару.

Додатково звертає увагу на те, що 22 серпня 2023 року Енергетичною митницею було складено протоколи про порушення митних правил №№0145/90300/23, 0147/90300/23 у відношенні директора ТОВ «Вамоіл-Л» ОСОБА_1 , підставою для складання яких стало переміщення через митний кордон України нафтопродуктів із використанням сертифікатів якості компанії «Orlen Lietuva», видачу яких не було підтверджено заводом-виробником. 13 жовтня 2023 року відбувалося переміщення товарів через митний кордон України по справі, що розглядається. Таким чином, директору ТОВ «Вамоіл-Л» ОСОБА_1 на момент переміщення вже було відомо про випадки шахрайства з використанням сертифікатів якості компанії «Orlen Lietuva», але жодних дій для додаткового з`ясування обставин (яким чином і в якій кількості UAB «Ekoenergija» було отримано товар від «Orlen Lietuva» за вказаним сертифікатом якості і чи взагалі цей товар був закуплений саме в «Orlen Lietuva» і має литовське походження) ним вчинено не було. На думку Енергетичної митниці ці обставини додатково свідчать про наявність умислу у діях ОСОБА_3 , оскільки він чітко розумів та усвідомлював характер протиправної дії, ввів в обіг паливо дизельне у кількості 0,426 тон невідомого походження та з невідомими фізико-хімічними характеристиками на підставі документів, що містять неправдиві відомості та свідомо припускав настання шкідливих наслідків (складання протоколу про ПМП, завдання шкоди населенню, національній економіці України, безпеці та обороноздатності держави, тощо). Вважає, що директором ТОВ «Вамоіл-Л» ОСОБА_1 умисно вчинено вказане порушення митних правил.

Захисник ОСОБА_1 - адвокат Ковалевський Р.В. подав пояснення у справі, в яких просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову судді першої інстанції - без змін. Вказує, що з вересня 2022 року по грудень 2023 року ЗАТ «Ekoenergija» здійснювало поставки дизельного палива та бензину в порядку, визначеному умовами контракту (загальна сума контракту 3 млн. Євро, тому поставки здійснювалися частинами в межах зазначеної суми - п.5.1 контракту). Оскільки перелік документів, що супроводжують товар є стандартним та визначений контрактом та правилами зовнішньоекономічної діяльності, всі минулі поставки товару супроводжувалися аналогічними документами: міжнародна товаро-транспортна накладна (CMR); паспорт якості/сертифікат відповідності поставленого товару; інвойс (рахунок - фактура). Поставки товару здійснювались на умовах FCA Incoterms 2010, відповідальність продавця товару припиняється з моменту завантаження товару на транспорт покупця. Організацією перевезення товару займався та здійснював сам покупець. Отже ТОВ «Вамоіл-Л» самостійно прибувало на нафтобазу/порт продавця та з цієї нафтобази/порту самостійно забирало поставлений товар (дизельне пальне та бензин), а тому покупець напевне знає звідки саме здійснювалося постачання товару ТОВ «Вамоіл-Л». 10 жовтня 2023 року ТОВ «Вамоіл-Л» завантажило у місті Вільнюс (Литва) на заводі UAB «Ekoenergija» дизельне паливо в кількості 25 316 кг (30 120 л при температурі 15 град. С) та самостійно транспортував зазначений товар на територію України. Посилається на те, що у даній ситуації, навіть відсутня така складова, як відомості, що не відповідають дійсності, оскільки ні паспорт (сертифікат) якості від 10 жовтня 2023 року №168070_5371447, ні відповідь Public Company «Orlen Lietuva» (лист від 04 вересня 2025 року №D2(12.11-9)-1841), яка не є стороною договору поставки, не є документами, що підтверджують кількість поставленого товару, а дані, у виданих продавцем товаросупровідних документах та документи, які були надані ТОВ «Вамоіл-Л» при ввезенні товару на митну територію України, повністю співпадають.

В судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з`явився. В той же час його захисник - адвокат Ковалевський Р.В. вважав за можливе проводити розгляд даної справи за відсутності ОСОБА_1 .

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника Енергетичної митниці Носко Ю.Ю., яка підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити, захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Ковалевського Р.В., який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи про порушення митних правил та перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Згідно з п.3 ч.1 ст.8 МК України державна митна справа здійснюється на основі принципів законності та презумпції невинуватості.

Відповідно до ст.458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення - сукупності юридичних ознак (об`єктивних і суб`єктивних), що визначаються вчинене протиправне діяння як конкретне адміністративне правопорушення.

При складанні протоколу про порушення митних правил враховуються ознаки складу правопорушення, які мають узгоджуватись з диспозицією статті, до відповідальності за якою притягується особа. У іншому випадку відсутність однієї із ознак складу правопорушення виключає можливість притягнення особи до відповідальності.

Відповідно до ст.489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст.486 МК України передбачено, що завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Закриваючи провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.483 МК України, суддя першої інстанції виходив із того, що Енергетичною митницею не доведено вчинення ОСОБА_1 умисних дій, спрямованих на приховування товарів від митного контролю, шляхом подання митному органу, як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо ваги (кількості) товару.

Апеляційний суд погоджується з висновками судді першої інстанції, виходячи з такого.

За змістом ст.483 МК України об`єктивна сторона складу даного правопорушення характеризується діями, що направлені на переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Об`єктивною стороною правопорушення є дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України, тобто, активна поведінка (вчинок) особи.

Переміщення предметів із приховуванням від митного контролю - це їх переміщення через митний кордон різними шляхами, зокрема, шляхом подання до митного органу України підроблених документів, які містять неправдиві дані.

Суб`єктивна сторона передбачає наявність прямого умислу, тобто винний у скоєнні злочину чітко розуміє та усвідомлює обставини і характер незаконного переміщення товарів, предметів і речовин через митну територію України і прагне їх ввезти на територію України з порушенням встановленого порядку чи вивезти з України.

Згідно зі ст.198 МК України митному органу в пункті пропуску через державний кордон України згідно із статтею 335 цього Кодексу подаються документи, що містять відомості про товари, достатні для їх ідентифікації та необхідні для прийняття рішення про пропуск їх через митний кордон України. Товари, що переміщуються через митний кордон України в режимі транзиту, у разі необхідності довантаження транспортного засобу або перевантаження з метою транзиту через митний склад можуть направлятися для митного оформлення в митний орган, у зоні діяльності якого буде здійснено таке перевантаження (довантаження). Митному органу в такому разі подаються лише заява перевізника і копія договору, який є підставою для перевантаження (довантаження). Якщо за умовами перевезення митне оформлення товарів у повному обсязі здійснюється не в місці перетину митного кордону, а перевезення здійснюється із зміною транспортного засобу у пункті пропуску через державний кордон України, митному органу у пункті пропуску через державний кордон України подаються транспортні, комерційні та інші супровідні документи, що містять відомості про товари, достатні для їх ідентифікації та необхідні для прийняття рішення про можливість їх пропуску через митний кордон України.

За приписами ч.7 ст.257 МК України перелік відомостей, що підлягають внесенню до митних декларацій, обмежується лише тими відомостями, які є необхідними для цілей справляння митних платежів, формування митної статистики, а також для забезпечення додержання вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Заявлення таких відомостей здійснюється за встановленою законом формою в ході процедури декларування, повноваженнями щодо якого відповідно до положень статті 265 МК України наділений декларант.

У пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» від 03 червня 2005 року №8, судам роз`яснено, що підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів. Документами, що містять неправдиві дані, є, зокрема, такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості товарів, а також їх відправника чи одержувача, держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, не відповідають дійсності.

У ст.257 МК України вичерпно сформульовано поняття «декларування», яке здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Згідно з ч.8 ст.264 МК України з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Суддею першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що між продавцем литовською компанією UAB «Ekoenergija» (Granito g. 11, LT-02241, Vilnius, Lithuania) та покупцем ТОВ «Вамоіл-Л» було укладено зовнішньоекономічний контракт.

Відповідно до п.3.4 укладеного контракту, товар вважається наданий продавцем та прийнятий покупцем, зокрема щодо якості - згідно з паспортом якості/сертифікатами відповідності.

Відповідно до п.4.1.2 контракту, одночасно з передачею товару продавець зобов`язаний передати покупцю, зокрема, паспорт якості/сертифікати відповідності товару.

Указане свідчить про те, що за умовами укладеного контракту, всі документи надавались підприємством UAB «Ekoenergija» як продавцем, зокрема сертифікат якості. При цьому, ТОВ «Вамоіл-Л» як покупець приймало товар, в тій кількості та тієї якості, яка відповідала умовам укладеного контракту, про що продавцем було надано необхідні товаросупровідні документи.

Тому апеляційний суд погоджується з висновком судді першої інстанції про те, що ОСОБА_1 ані як керівник компанії-покупця, ані як фізична особа, сертифікат якості від 10 жовтня 2023 року №168070_5371447 в компетентних органах/організаціях не отримував та не мав права/обов`язку його отримувати.

Також митний орган, як на підставу для притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за порушення митних правил, передбачених ч.1 ст.483 МК України, посилається на інформацію та копії документів, наданих компанією «Orlen Lietuva».

Енергетичною митницею отримано лист Держмитслужби від 01 березня 2023 року №20/20-01-01/7.6/211 (з додатком листа компанії «Orlen Lietuva» від 17 лютого 2023 року №62) щодо вжиття заходів стосовно можливого шахрайства з боку постачальників пального шляхом надання підроблених сертифікатів якості «Orlen Lietuva» з метою приховування походження нафтопродуктів, особливо вироблених в РФ.

У листі компанія «Orlen Lietuva» від 17 лютого 2023 року №62 зазначала, що у разі виникнення сумнівів щодо сертифікатів якості, виданих компанією на продукцію, отриману від інших постачальників, компанія просить надіслати копії сертифікатів для перевірки їх достовірності.

З метою дотримання вищезазначених норм, посадовими особами під час переміщення товару через митний кордон України до митних органів для підтвердження відомостей про фізико-хімічні характеристики товару, відповідності нафтопродукту стандартам EN 589:2018 (палива автомобільні газ нафтовий скраплений) і його ідентифікації, надано документ про якість, а саме, сертифікат (паспорт) якості від 10 жовтня 2023 року №168070_5371447, який містить відповідні штампи (печатки) заводу виробника - «Orlen Lietuva».

04 вересня 2025 року Енергетичною митницею отримано відповідь Public Company «Orlen Lietuva» (лист від 04 вересня 2025 року №D2 (12.11-9)-1841) стосовно проведеної перевірки сертифікатів (паспортів) якості, виданих компанією «Orlen Lietuva».

За результатами опрацювання відповіді, наданої Public Company «Orlen Lietuva» встановлено, що сертифікат (паспорт) якості від 10 жовтня 2023 року №168070_5371447 був виданий на партію товару «паливо дизельне» у кількості 24,890 тон, яка була реалізована підприємству UAB «Ekoenergija».

Апеляційний суд вважає, що суддя першої інстанції правильно визнав необґрунтованими доводи митниці про те, що за отриманих відомостей від компанії «Orlen Lietuva», є підстави вважати, що товар, ввезений ТОВ «Вамоіл-Л» на підставі сертифікату (паспорту) якості від 10 жовтня 2023 року №168070_5371447 у більшій кількості, аніж зазначено у вказаному сертифікаті (паспорті), оскільки як встановлено суддею, товаросупровідні документи на товар надавалися продавцем, а тому покупець, імпортуючи товар до України, надав до митних органів України ті товаросупровідні документи, які у відповідності до контракту надавалися продавцем.

При цьому, при переміщенні товару через митний кордон ТОВ «Вамоіл-Л» використовувало відомості сертифікату якості від 10 жовтня 2023 року №168070_5371447, який містить посилання на сертифікат «Orlen Lietuva», тобто діяв у межах та у спосіб, визначений законодавством України, а отже переміщення товарів здійснювалось у відповідності до вимог чинного митного законодавства України.

Суддею першої інстанції встановлено, що на підставі наданих перевізником до митних органів України товаросупровідних документів в пункті пропуску у митниці не виникло підстав вважати, що імпортований товар ТОВ «Вамоіл-Л» завозиться на підставі документів, що містять неправдиві відомості. Зазначений товар було пропущено та ввезено для вільного обігу на митній території України.

Також в матеріалах справи відсутні документи, які вказують на те, що ТОВ «Вамоіл-Л» було ввезено на територію України товар у кількості більшій, ніж та, на яку видано відповідний сертифікат якості.

Суддею першої інстанції правильно вказано, що паспорт якості не є документом, який посвідчує кількість, а фізико-хімічні показники товару, тому сертифікати якості не містять відомостей про вагу/об`єм товару, а стосуються його фізико-хімічних властивостей.

Доказами у справі про порушення митних правил згідно з приписами ч.1 ст.495 МК України є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків; поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта; іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Матеріали справи про порушення митних правил щодо ОСОБА_1 , окрім протоколу про порушення митних правил, не містять будь-яких доказів, які б поза розумним сумнівом, дозволили зробити висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України.

При цьому протокол про порушення митних правил сам по собі не може вважатись беззаперечним доказом вини особи у порушенні митних правил, якщо викладені в ньому обставини не підтверджуються іншими доказами, належність та достовірність яких не викликає будь-яких сумнівів.

Сертифікат (паспорт) якості від 10 жовтня 2023 року №168070_5371447 не містить зазначення ваги (кількості) товару, який фактично ввезено на митну територію України.

Складаючи протокол про порушення митних правил щодо ОСОБА_1 за порушення митних правил, передбачених ч.1 ст.483 МК України, Енергетична митниця не звернула уваги, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчинені дій, спрямованих на переміщення через митний кордон України товару шляхом надання до митного органу як підстави для переміщення документів, що містять неправдиві відомості стосовно ваги (кількості) товару.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що 13 жовтня 2023 року через пункт пропуску «Рава-Руська - Хребенне» митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці з Литовської Республіки транспортним засобом, р.н. НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , перевізником ФОП « ОСОБА_2 » ( АДРЕСА_2 ) на митну територію України на адресу ТОВ «Вамоіл-Л» (місто Львів, вул. Жасминова, буд.9/94А, код ЄДРПОУ 41462254) ввезено товар «паливо дизельне» у кількості 25,316 тон, 30,120 тис.л при 15о С, вартістю 24 809,68 Євро.

Саме таку кількість дизельного палива було задекларовано в митній декларації.

Отже жодного документу про неправдиві відомості щодо ваги (кількості) товару ОСОБА_1 митному органу не подавав.

Посилання представника митниці на те, що ТОВ «Вамоіл-Л» з використанням сертифіката (паспорта) якості від 10 жовтня 2023 року №168070_5371447 фактично ввезено на митну територію України товар «паливо дизельне» у кількості 25,316 тон, що більше на 0,426 тон ніж продано (відвантажено) компанією «Orlen Lietuva» згідно з сертифікатом (паспортом) якості від 10 жовтня 2023 року №168070_5371447 (24,890 тон), апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки зазначений сертифікат взагалі не містить відомостей про кількість (вагу) товарів, а відтак не свідчить про подання декларантом документа з неправдивими відомостями щодо ваги товару.

З матеріалів справи вбачається, що переміщення дизельного пального відбулась на підставі зовнішньоекономічного контракту від 01 вересня 2022 року №2022/09/01, продавцем та відправником товару є литовське підприємство UAB «Ekoenergija» (Granito 11, Vilnius, 02241, Lithuania), а одержувачем та покупцем є ТОВ «Вамоіл-Л».

Відповідно до п.3.4 контракту, товар вважається наданий продавцем та прийнятий покупцем, зокрема щодо якості - згідно з паспортом якості/сертифікатами відповідності.

Відповідно до п.4.1.2 контракту, одночасно з передачею товару продавець зобов`язаний передати покупцю, зокрема, паспорт якості/сертифікати відповідності товару.

Таким чином ТОВ «Вамоіл-Л», як покупець товару (нафтопродуктів), купувало товар, де за вищезазначеним укладеним контрактом саме на продавця UAB «Ekoenergija» покладено обов`язок забезпечити товар належної якості з підтвердженням належних доказів якості товару (зокрема, сертифікатів (паспортів) якості, виданих виробником).

Пакет документів, які стосувалися відвантаження товару та були необхідні для його розмитнення, формувалися постачальником, тобто UAB «Ekoenergija». До складу сформованого пакету відвантажувальних документів входив також і сертифікат якості, виданий литовською компанією «OrlenLietua».

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що ОСОБА_1 не брав участі у складанні чи коригуванні цих документів, оскільки їх підготовка повністю здійснювалася постачальником відповідно до усталеної міжнародної практики оформлення зовнішньоекономічних поставок.

Що стосується отриманих Енергетичною митницею та долучених до справи даних про те, що сертифікат якості від 10 жовтня 2023 року №168070_5371447 був виданий на партію товару - паливо дизельне у кількості 24,890 тон, яка була реалізована литовському підприємству UAB «Ekoenergija», однак фактично ТОВ «Вамоіл-Л» з поданням сертифікату якості від 10 жовтня 2023 року №168070_5371447 було ввезено на митну територію України 25,316 то, що на 0,426 тон перевищує кількість відвантаженого за даним сертифікатом якості товару, то вони не можуть слугувати беззаперечним підтвердженням того, що ОСОБА_1 намагався приховати кількість товару, якість товару чи країну походження такого товару, як зазначає представник митного органу, оскільки відповідно до умов укладеного контракту саме продавець зобов`язується гарантувати якість товару, що підтверджується відповідним сертифікатом якості (паспортом якості), виданим виробником та доданим до супровідних документів на товар.

При цьому сертифікат якості від 10 жовтня 2023 року №168070_5371447 не містить інформації щодо кількості дизельного палива. В ньому зазначені лише фізико-хімічні характеристики дизельного палива на підтвердження його якості.

З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що обвинувачення Енергетичної митниці, вказані у протоколі про порушення митних правил щодо невідповідності ваги задекларованого товару документам, поданим для оформлення, ґрунтуються на припущеннях та на внутрішньому листуванні між представництвом AT «OrlenLietuva» та митницею, яке не було доведене до відома імпортера на момент перетину кордону.

Тобто директор ТОВ «Вамоіл-Л» ОСОБА_1 не знав про кількість дизельного палива, на яке було видано сертифікат якості від 10 жовтня 2023 року №168070_5371447.

Таким чином відсутні докази обізнаності ОСОБА_1 щодо можливого внесення недостовірних відомостей у сертифікат якості, оскільки він мав підстави покладатися на достовірність інформації, зазначеної в сертифікаті якості, наданому відповідно до умов контракту.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що не можна розглядати як порушення митних правил дії особи, яка, переміщуючи товари через митний кордон України, надала митним органам супровідні документи з відомостями, що не відповідають дійсності, без умислу порушити митні правила, передбачені чинним законодавством України (пункт 6 постанови Пленуму Верховного суду від 03 червня 2005 року №8 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил»).

Крім того, суддею першої інстанції правильно встановлено, що товар був розмитнений на підставі наданих документів, належність яких не викликала сумніву під час розмитнення, що було перевірено митними органами, товар було введено в вільний обіг.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Щокін проти України» (заяви № 23759/03 та №37943/06, п. 50-56) зазначив, зокрема, що верховенство права, один із основоположних принципів демократичного суспільства, притаманний усім статтям Конвенції; відсутність в національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення…, порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника.

Так само уніфіковано ЄСПЛ інтерпретував «якість законодавства» і в іншому своєму рішенні, а саме, у справі «Сєрков проти України» (заява № 39766/05, п. 51; державні органи неправомірно зобов`язали заявника сплатити податок) «… якість законодавства … - доступне для зацікавлених осіб, чітке і передбачуване у застосуванні»; відсутність необхідної передбачуваності та чіткості національного законодавства з важливого питання, що призводило до його суперечливого тлумачення судом, стала причиною порушення вимог положень Конвенції щодо «якості закону».

Як зазначено у пункті 186 рішення ЄСПЛ у справі «Промислово-фінансовий Консорціум «Інвестиційно-металургійний Союз» проти України» (заява № 10640/05, п. 186) принцип законності передбачає, що чинні положення національного законодавства є достатньо доступними, чіткими та передбачуваними у своєму застосуванні (рішення у справі «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy), заява № 33202/96, пункти 109, 110). Аналогічно національне законодавство має надавати засіб юридичного захисту від свавільного втручання державних органів влади у права, захищені Конвенцією (рішення у справі «Хасан і Чауш проти Болгарії» [ВП] (Hasan and Chaush v. Bulgaria), заява № 30985/96, п. 84).

Крім того, у справі «Новік проти України» (заява № 48068/06, п. 19) ЄСПЛ зробив висновок, що надзвичайно важливою умовою є забезпечення загального принципу юридичної визначеності. Вимога «якості закону» у розумінні пункту 1 статті 5 Конвенції означає, що закон має бути достатньо доступним, чітко сформульованим і передбачуваним у своєму застосуванні для убезпечення від будь-якого ризику свавілля.

Обов`язок суду щодо забезпечення презумпції невинуватості і права на справедливий судовий розгляд, які передбачені ст.62 Конституції України, поєднуються з такими ж положеннями ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, яка відповідно до вимог ч.1 ст.9 Конституції України ратифікована 17 липня 1997 року Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, Першого протоколу та протоколів 2, 4, 7 та 11 до Конвенції».

Положення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Відповідно до ч.3 ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

В той же час, у справі «Barbera, Messeguand Jabardov. Spain» від 06 грудня 1998 року (п.146) ЄСПЛ встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Згідно зі ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Таким чином у суду відсутні належні та достатні докази, які б слугували підставою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачених ч.1 ст.483 МК України.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суддя першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу порушення митних правил, передбачених ч.1 ст.483 МК України.

Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки судді в оскаржуваній постанові і були підставами для її скасування та прийняття нової постанови про визнання винним ОСОБА_1 у вчиненні порушення митних правил, передбачених ч.1 ст.483 МК України, представником Енергетичної митниці не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.

За таких обставин, постанова судді першої інстанції відповідає вимогам закону, підстав для її скасування суд апеляційної інстанції не вбачає, у зв`язку з чим приходить до висновку про залишення апеляційної скарги представника Енергетичної митниці без задоволення, а оскаржуваної постанови судді Подільського районного суду міста Києва від 04 травня 2026 року - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.529 МК України, ст.294 КУпАП, суддя апеляційного суду,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргупредставника Енергетичної митниці Носко Юлії Юріївни залишити без задоволення.

Постанову судді Подільського районного суду міста Києва від 04 травня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя Київського

апеляційного суду С.М.Верланов