Постанова від 07 вересня 2026 р. у справі №761/28757/24 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2026 року

м. Київ

єдиний унікальний номер судової справи 761/28757/24

номер провадження 22-ц/824/1126/2026

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - суддіЛапчевської О.Ф.,

суддівБерезовенко Р.В., Мостової Г.І.,

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» - Гуріної Любові Василівни на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 19 березня 2025 року /суддя Пономаренко Н.В./

у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» про стягнення грошових коштів, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського районного суду міста Києва з позовом до приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» про стягнення коштів за невиконання умов договору, в якому просила стягнути 58 710,00 грн відшкодування плати за приєднання, 13 503,30 грн пені, 2 950,71 грн 3% річних, 5 113,64 грн інфляційних втрат, а всього 80 277,65 грн.

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 19 березня 2025 року позов задоволено повністю. Стягнуто з ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» на користь ОСОБА_1 58 710,00 грн відшкодування плати за приєднання, 13 503,30 грн пені, 2 950,71 грн 3% річних, 5 113,64 грн інфляційних втрат, а всього 80 277,65 грн, а також судовий збір у розмірі 968,96 грн. /а.с. 102-111/

Не погоджуючись з вказаним рішенням, представник ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» - адвокат Гурін Л.В. звернулася з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

На підтвердження вимог, викладених в апеляційній скарзі, апелянт посилалася на необґрунтованість висновків суду першої інстанції. Вважає, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права та не повно з`ясовано обставини справи. Зазначає, що в діях відповідача не вбачається порушення виконання зобов`язань більш ніж на 120 днів, враховуючи настання обставин непереборної сили (повномасштабне вторгнення 24 лютого 2022 року), оскільки з 30 жовтня 2021 року по 24 лютого 2022 року пройшло 117 днів. Наголошує, що настання обставин непереборної сили є об`єктивним та загальновідомим фактом, а послуга зі стандартного приєднання була надана позивачу 16 червня 2022 року, що не заперечується позивачем. Апелянт вказує, що пункт 5.3 Договору передбачає повернення попередньої оплати лише до моменту надання послуги, а не після її надання, а стягнення 100% вартості приєднання після фактичного надання послуги призведе до безпідставного збагачення позивача. Крім того, посилається на те, що пункт 4.2.5 Кодексу систем розподілу, на який посилається позивач, був виключений з Кодексу на момент подання позову, а постановою НКРЕКП № 352 від 26 березня 2022 року зупинено дію розділу IV Кодексу систем розподілу.

ОСОБА_1 про розгляд справи в порядку письмового провадження поінформована належним чином, через електронну пошту, з відзивом на апеляційну скаргу до суду не зверталась.

Колегія суддів, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а судове рішення скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в позові на підставі наступного.

Судом встановлено, що 09 серпня 2021 року між ОСОБА_1 та ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» укладено типовий договір про стандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу № Р09082119224, на виконання якого відповідачем розроблено технічні умови стандартного приєднання та визначено вартість приєднання на рівні 58 710,00 грн.

30 серпня 2021 року позивач сплатила відповідачу 58 710,00 грн (100% вартості приєднання).

Відповідно до пункту 4.2.4 Кодексу систем розподілу, строк надання послуги зі стандартного приєднання для електроустановок замовника другого ступеня потужності становить 60 календарних днів, починаючи з наступного робочого дня від дати оплати замовником вартості приєднання. Таким чином, кінцева дата надання послуги - 30 жовтня 2021 року.

16 червня 2022 року відповідачем надано послугу з приєднання, що підтверджується повідомленням про надання послуги від 17 червня 2022 року.

24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 в Україні введено воєнний стан.

Листом від 15 квітня 2022 року № 03/810-Пр/ТУ004932 відповідач повідомив позивача про настання обставин непереборної сили та неможливість виконання зобов`язань за Договором.

Постановляючи оскаржене судове рішення, суд першої інстанції керувався статтями 526, 530, 610, 611, 625, 901, 905 ЦК України про те, що зобов`язання повинне виконуватися належним чином, порушення зобов`язання тягне за собою правові наслідки, встановлені договором або законом; пунктом 5.3 Договору про те, що у разі перевищення строку надання послуг з приєднання більше ніж на 120 календарних днів виконавець зобов`язаний повернути замовнику кошти, отримані як попередня оплата.

Судом першої інстанції зроблено висновок про те, що оскільки відповідач порушив строки надання послуги з приєднання на 230 днів, що перевищує 120 днів, наявні підстави для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Однак з таким висновком суду погодитись не можна з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 617 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Пунктом 5.4 Договору передбачено, що сторони не несуть відповідальності за невиконання умов цього Договору, якщо це спричинено дією обставин непереборної сили.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 травня 2025 року у справі № 910/15399/23 дійшла висновку, що з 24 лютого 2022 року в Україні настали обставини непереборної сили у зв`язку з введенням воєнного стану, що є загальновідомим фактом та не потребує доказування в розумінні частини третьої статті 82 ЦПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, з 30 жовтня 2021 року (кінцева дата надання послуги) по 24 лютого 2022 року (дата введення воєнного стану) пройшло 117 календарних днів. Таким чином, станом на момент настання обставин непереборної сили строк прострочення виконання зобов`язання становив 117 днів, що менше ніж 120 днів, передбачених пунктом 5.3 Договору для повернення 100% попередньої оплати.

Відповідно до частини першої статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», Торгово-промислова палата України засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили). Водночас, згідно з усталеною судовою практикою, воєнний стан є загальновідомою обставиною, яка не потребує окремого підтвердження сертифікатом ТПП (постанова Верховного Суду від 18 травня 2024 року у справі № 910/861/23).

Крім того, суд першої інстанції не врахував, що пункт 4.2.5 Кодексу систем розподілу, який передбачав повернення 100% оплати послуги у разі несвоєчасного виконання умов договору про приєднання, був виключений з Кодексу систем розподілу згідно з постановою НКРЕКП від 26 березня 2022 року № 352, якою зупинено дію розділу IV Кодексу систем розподілу на період дії воєнного стану.

Також суд першої інстанції не надав оцінки тому, що відповідач листом від 15 квітня 2022 року № 03/810-Пр/ТУ004932 повідомив позивача про настання обставин непереборної сили та неможливість виконання зобов`язань за Договором. Хоча повідомлення було направлено пізніше передбаченого Договором 10-денного строку, це не спростовує самого факту настання форс-мажорних обставин, оскільки у період з 24 лютого 2022 року по 2 квітня 2022 року частина Київської області перебувала в окупації, а працівники відповідача були позбавлені можливості виконувати свої службові обов`язки.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09 жовтня 2020 року № 1109, послуга з розподілу електричної енергії віднесена до основних послуг критичної інфраструктури держави. ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» з початку воєнного стану працювало над відновленням пошкодженої енергетичної інфраструктури Київської області. Згідно з відомостями, розміщеними на офіційному сайті Товариства, роботи з відновлення електропостачання у Київській області були завершені 18 травня 2022 року. Тобто на період з 24 лютого 2022 року по 18 травня 2022 року всі ресурси відповідача були направлені на ліквідацію наслідків пошкодження електричних мереж.

Зазначене підтверджує, що в діях ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» не вбачається порушення виконання зобов`язань більш ніж на 120 днів, враховуючи настання обставин непереборної сили, спричинених повномасштабним вторгненням на територію України. З 30 жовтня 2021 року по 24 лютого 2022 року пройшло 117 днів, що менше ніж 120 днів, передбачених пунктом 5.3 Договору.

Крім того, пункт 5.3 Договору передбачає повернення коштів, отриманих як попередня оплата, у разі перевищення строку надання послуг більше ніж на 120 днів. Оскільки послуга з приєднання була фактично надана 16 червня 2022 року, що позивачем не заперечується, повернення 100% вартості приєднання після фактичного надання послуги суперечить принципам справедливості та розумності, які згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України є одними з основних засад цивільного законодавства.

Відповідно до статті 1212 ЦК України, особа, яка набула майно без достатньої правової підстави, зобов`язана повернути його. Оскільки позивач отримав послугу з приєднання, стягнення 100% вартості цієї послуги призведе до безпідставного збагачення позивача за рахунок відповідача.

Вимоги про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат є похідними від основної вимоги про повернення 100% вартості приєднання. Оскільки основна вимога не підлягає задоволенню, похідні вимоги також не підлягають задоволенню.

Таким чином, доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та нормам матеріального права, що є підставою для скасування рішення та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, оскільки позивач як споживач послуг звільнена від сплати судового збору, 1816, 50 грн, сплачені апелянтом за оскарження рішення підлягають компенсації в порядку, визначеному Кабміном.

Керуючись ст.ст. 376, 381, 382 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу представника приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» - адвоката Гурін Любові Василівни - задовольнити.

Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 19 березня 2025 року - скасувати.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» про стягнення коштів за невиконання умов договору - відмовити повністю.

Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції розподілити наступним чином:

Компенсувати приватному акціонерному товариству «ДТЕК Київські регіональні електромережі» 1816, 50 грн за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постанова суду апеляційної інстанції касаційному оскарженню не підлягає.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення.

Головуючий: Судді: