Постанова від 07 вересня 2026 р. у справі №373/2744/25 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2026 року

м. Київ

єдиний унікальний номер судової справи 373/2744/25

номер провадження 22-ц/824/6598/2026

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - суддіЛапчевської О.Ф.,

суддівБерезовенко Р.В., Мостової Г.І.,

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» - Мосійчук Альони Ігорівни на рішення Переяславського міськрайонного суду Київської області від 04 грудня 2025 / суддя Лебідь В.В./

у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» звернулося до Переяславського міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 1172-0390 від 16.03.2023 у розмірі 31 000,00 грн.

Рішенням Переяславського міськрайонного суду Київської області від 04 грудня 2025 року у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю. /а.с. 72-77/

Не погоджуючись з вказаним рішенням, представник ТОВ «Укр Кредит Фінанс» - Мосійчук А.І. звернулася з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

На підтвердження вимог, викладених в апеляційній скарзі, апелянт посилалася на необґрунтованість висновків суду першої інстанції та неправильне застосування норм матеріального і процесуального права. Вважає, що судом першої інстанції не надано належної оцінки доказам, які підтверджують факт укладення кредитного договору та перерахування кредитних коштів відповідачу. Зазначає, що відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальникові, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. ТОВ «Укр Кредит Фінанс» не є банком, тому не може надати виписку з рахунку, а здійснює переказ коштів через платіжну систему LiqPay на підставі договору з АТ КБ «ПриватБанк» № 4010 від 02.12.2019. Апелянт наголошує, що відповідач при заповненні заявки самостійно зазначив номер своєї банківської картки ( НОМЕР_1 ), на яку було перераховано кредитні кошти, що підтверджується довідкою АТ КБ «ПриватБанк», підписаною КЕП. Крім того, апелянт звертає увагу на те, що кредитний договір підписаний відповідачем електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора A0979, що відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» прирівнюється до письмової форми договору, а сам відповідач не подавав відзиву на позов та не заперечував факту отримання кредитних коштів.

ОСОБА_1 про розгляд справи в порядку письмового провадження поінформований належним чином, звернувся з відзивом на апеляційну скаргу. Вказував, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованих і вірних висновків, апеляційна скарга не містить нових доказів, зводиться до повторення доводів які вже були предметом розгляду. Суд повно дослідив обставини справи, а тому апеляційна скаргу задоволенню не підлягає.

Колегія суддів, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а судове рішення скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог на підставі наступного.

Судом встановлено, що 16 березня 2023 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи кредитодавця, шляхом обміну електронними повідомленнями та документами, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1172-0390 на суму 6 200,00 грн на строк 300 днів зі сплатою процентів (знижена процентна ставка - 2,5 % в день, стандартна процентна ставка - 3 % в день).

Кредитний договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора A0979, що підтверджується розділом 10 Договору, протоколом створення та перевірки кваліфікованого електронного підпису та моніторингом дій користувача в інформаційно-телекомунікаційній системі.

Відповідач у заяві на отримання кредиту зазначив номер своєї платіжної картки НОМЕР_1 , на яку мали бути перераховані кредитні кошти.

16 березня 2023 року кредитні кошти в сумі 6 200,00 грн перераховано на картковий рахунок відповідача, що підтверджується довідкою ТОВ «Укр Кредит Фінанс» про перерахування суми кредиту № 1172-0390 від 16.03.2023 та листом АТ КБ «ПриватБанк», підписаним КЕП, який містить номер картки відповідача НОМЕР_1 , суму переказу 6 200,00 грн та дату операції 16.03.2023.

Відповідач не виконав своїх зобов`язань за кредитним договором, у зв`язку з чим утворилася заборгованість у загальному розмірі 31 000,00 грн.

Постановляючи оскаржене судове рішення, суд першої інстанції керувався статтею 1054 ЦК України про те, що за кредитним договором позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти; статтею 526 ЦК України про те, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином; статтями 76-80, 89 ЦПК України про оцінку доказів.

Судом першої інстанції зроблено висновок про те, що позивачем не доведено факту перерахування кредитних коштів відповідачу, оскільки надані документи не є первинними бухгалтерськими документами, а номер картки зазначено частково, без підтвердження належності цієї картки відповідачу.

Однак з таким висновком суду погодитись не можна з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти) у такій самій сумі, у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному цією статтею, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Моментом підписання електронного правочину є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до пункту 10 Постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про додаткові вимоги до договорів небанківських фінансових установ про надання коштів у позику (споживчий, фінансовий кредит)» від 03.11.2021 № 113, договори, умови яких передбачають безготівкове перерахування кредитодавцем коштів у рахунок кредиту на банківський рахунок споживача, повинні містити номер особистого електронного платіжного засобу споживача у форматі ХХХХ ХХ** **** ХХХХ (перші шість знаків і останні чотири знаки номера електронного платіжного засобу).

Як вбачається з матеріалів справи, кредитний договір № 1172-0390 від 16.03.2023 містить номер особистого електронного платіжного засобу відповідача у форматі, передбаченому Постановою НБУ № 113 ( НОМЕР_1 ). Цей номер зазначений на підставі даних, наданих самим відповідачем при заповненні заявки на отримання кредиту, що підтверджується моніторингом дій користувача в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця.

Перерахування кредитних коштів на вказану картку підтверджується: довідкою ТОВ «Укр Кредит Фінанс» про перерахування суми кредиту № 1172-0390 від 16.03.2023; листом АТ КБ «ПриватБанк», підписаним КЕП, який містить номер картки відповідача НОМЕР_1 , суму переказу 6 200,00 грн, дату операції 16.03.2023) та номер кредитного договору 1172-0390.

Відповідно до статті 46 Закону України «Про платіжні послуги», надавач платіжних послуг отримувача під час виконання платіжної операції з метою встановлення належного отримувача коштів за платіжною операцією зобов`язаний перевірити відповідність номера рахунку отримувача та коду отримувача. У разі невідповідності номера рахунку та/або коду отримувача надавач платіжних послуг має право зупинити проведення платіжної операції або повернути кошти. Оскільки перерахування коштів відбулось, вказане свідчить про те, що картковий рахунок належить саме відповідачу.

Відповідно до частини першої статті 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність», інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта, є банківською таємницею. Тому позивач не міг отримати інформацію про банківські реквізити відповідача інакше як від самого відповідача.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідач не подав відзиву на позовну заяву, не заперечував факту отримання кредитних коштів та не надав доказів на спростування позовних вимог.

Відповідно до частини четвертої статті 82 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню. Оскільки відповідач не заперечував факту укладення договору та отримання кредитних коштів, ці обставини вважаються визнаними.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про недоведеність факту перерахування кредитних коштів відповідачу, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позов задоволено повністю, судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 376, 381, 382 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу представника товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» - Мосійчук Альони Ігорівни - задовольнити.

Рішення Переяславського міськрайонного суду Київської області від 04 грудня 2025 року - скасувати.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.

Стягнути зі ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (ЄДРПОУ 38548598, адреса: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 407) заборгованість за кредитним договором № 1172-0390 від 16.03.2023 у розмірі 31 000 (тридцять одна тисяча) грн 00 коп.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» судові витрати, понесені у суді першої інстанції, у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, у розмірі 3 633 (три тисячі шістсот тридцять три) грн 60 коп.

Постанова суду апеляційної інстанції касаційному оскарженню не підлягає.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення.

Головуючий: Судді: