Постанова від 07 вересня 2026 р. у справі №373/1473/25 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2026 року

м. Київ

єдиний унікальний номер судової справи 373/1473/25

номер провадження 22-ц/824/6236/2026

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - суддіЛапчевської О.Ф.,

суддівБерезовенко Р.В., Мостової Г.І.,

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Фінтраст Капітал» - Крюкової Марини Володимирівни на рішення Переяславськогоміськрайонного суду Київської області від 03 грудня 2025 року /суддя Залеська А.О./

у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» звернулося до Переяславського міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 50 994,00 грн, з яких: 10 000,00 грн - сума кредиту; 18 308,00 грн - відсотки за користування кредитом, нараховані первісним кредитором; 22 686,00 - додаткові відсотки, нараховані позивачем за 114 календарних днів.

Рішенням Переяславського міськрайонного суду Київської області від 03 грудня 2025 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» кредитну заборгованість у розмірі 28 308,00 грн, з яких: 10 000,00 грн - неповернутий кредит; 18 308,00 грн - проценти за користування кредитом. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто судові витрати в сумі 5 344,67 грн (1 344,67 грн - судовий збір та 4 000,00 грн - витрати на правничу допомогу). /а.с. 120-125/

Не погоджуючись з вказаним рішенням, представник ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» - адвокат Крюкова М.В. звернулася з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати рішення суду першої інстанції повністю та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі, стягнувши з відповідача 50 994,00 грн заборгованості, 2 422,40 грн судового збору за першу інстанцію, 10 000,00 грн витрат на правничу допомогу за першу інстанцію, 3 633,60 грн судового збору за апеляційну інстанцію та 8 000,00 грн витрат на правничу допомогу за апеляційну інстанцію.

На підтвердження вимог, викладених в апеляційній скарзі, апелянт посилалася на необґрунтованість висновків суду першої інстанції. Вважає, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, зокрема статті 1078, 1080, 1082 ЦК України, оскільки позивач набув за договором факторингу не лише наявну вимогу, а й майбутню вимогу за кредитним договором в межах строку кредитування. Зазначає, що строк кредитного договору становив 360 днів до 17.09.2024, тому на момент переходу права вимоги 27.05.2024 строк кредитування не сплив, а отже, позивач мав право нараховувати проценти за користування кредитом у межах строку кредитування. Апелянт наголошує, що нараховані проценти за 114 днів (27.05.2024-17.09.2024) є процентами за правомірне користування кредитом за ст. 1048 ЦК України, а не штрафними санкціями, а тому підлягають стягненню в повному обсязі.

ОСОБА_1 про розгляд справи в порядку письмового провадження поінформований належним чином, через електронну пошту, з відзивом на апеляційну скаргу до суду не звертався.

Колегія суддів, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а судове рішення скасуванню в частині відмови у стягненні 22 686,00 грн процентів за користування кредитом, з ухваленням в цій частині нового рішення на підставі наступного.

Судом встановлено, що 23 вересня 2023 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 7097098 про надання споживчого кредиту, за умовами якого відповідачу надано кредит у розмірі 10 000,00 грн на строк 360 днів до 17.09.2024 зі сплатою процентів за ставкою 1,99% в день.

23 вересня 2023 року кредитні кошти перераховано на картку відповідача, що підтверджується довідкою платіжного провайдера.

Відповідач не сплачував проценти за користування кредитом, у зв`язку з чим кредитодавець ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» 06 грудня 2023 року, керуючись п. 5.4 договору та ч. 2 ст. 1050 ЦК України, припинив нарахування процентів та зафіксував борг відповідача у розмірі 28 308,00 грн (10 000,00 грн - кредит, 18 308,00 грн - проценти).

27 травня 2024 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» (клієнт) та ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» (фактор) укладено Договір факторингу № 27.05/24-Ф, за умовами якого клієнт відступив факторові право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 7097098 у загальній сумі 28 308,00 грн, що підтверджується витягом з Реєстру боржників.

Позивач ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» (правонаступник ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА») після переходу права вимоги нарахував відповідачу проценти за 114 календарних днів з 27.05.2024 по 17.09.2024 у сумі 22 686,00 грн.

Постановляючи оскаржене судове рішення, суд першої інстанції керувався статтею 1054 ЦК України про те, що за кредитним договором позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти; статтею 1050 ЦК України про те, що в разі прострочення повернення чергової частини кредиту кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів; статтею 1078 ЦК України про те, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Судом першої інстанції зроблено висновок про те, що оскільки первісний кредитор достроково припинив кредитування відповідача з 06.12.2023, позивач не має права поновлювати нарахування процентів після переходу права вимоги.

Однак з таким висновком суду погодитись не можна з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтею 1078 ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23 травня 2018 року у справі № 910/1238/17 розмежувала проценти за правомірне користування кредитом (стаття 1048 ЦК України) та проценти за неправомірне користування чужими грошовими коштами (частина друга статті 625 ЦК України). У разі порушення позичальником умов договору щодо повернення кредиту нараховуються проценти, передбачені договором, як спеціальний вид відповідальності.

Як вбачається з матеріалів справи, строк кредитного договору № 7097098 від 23.09.2023 становить 360 днів (до 17.09.2024). На момент укладення договору факторингу (27.05.2024) строк кредитування не сплив, а отже, право вимоги за кредитним договором в частині процентів, які підлягали нарахуванню в межах строку кредитування, є майбутньою вимогою в розумінні статті 1078 ЦК України.

Дії первісного кредитора щодо дострокового припинення нарахування процентів з 06.12.2023 на підставі п. 5.4 договору та ч. 2 ст. 1050 ЦК України є реалізацією права на дострокове стягнення заборгованості, а не зміною строку кредитування. Закон не забороняє новому кредитору нараховувати проценти за користування кредитом у межах строку кредитування після переходу права вимоги, якщо це передбачено договором факторингу.

Як вбачається з пункту 1.1 Договору факторингу № 27.05/24-Ф від 27.05.2024, клієнт відступив факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.

Таким чином, позивач мав право на нарахування процентів за кредитним договором у межах строку кредитування до 17.09.2024, оскільки це право було передане йому за договором факторингу як майбутня вимога.

Наданий позивачем розрахунок процентів за період з 27.05.2024 по 17.09.2024 (114 днів) у сумі 22 686,00 грн (10 000,00 грн ? 1,99% ? 114 днів) є правильним та відповідає умовам кредитного договору.

З огляду на викладене, позовні вимоги про стягнення 22 686,00 грн процентів за користування кредитом є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, колегія суддів зазначає, що на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції позивачем надано договір про надання правової допомоги (а.с. 71), акт приймання-передачі наданих послуг (а.с. 35) та ордер на надання правничої допомоги (а.с. 36), згідно з якими розмір гонорару становить 10 000,00 грн. Відповідач не заявляв клопотання про зменшення розміру цих витрат та не надавав доказів їх неспівмірності, а тому, оскільки позов задоволено повністю, на підставі частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції у повному обсязі. З відповідача на користь позивача стягується судовий збір 2 422,40 грн, витрати на правничу допомогу: 10 000,00 грн.

Крім того, позивачем понесено витрати на професійну правничу допомогу у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, що підтверджується договором про надання правової допомоги (а.с. 202), звітом про надану правничу допомогу (а.с. 145 зворот) та ордером на надання правничої допомоги (а.с. 146), згідно з якими розмір гонорару становить 8 000,00 грн. Оскільки апеляційну скаргу задоволено частково, а рішення суду першої інстанції скасовано в частині відмови у стягненні 22 686,00 грн, що становить 44,49% від суми, на яку апелянт просив скасувати рішення суду першої інстанції (50 994,00 грн), судові витрати за апеляційну інстанцію підлягають стягненню з відповідача пропорційно задоволеним вимогам, а саме: судовий збір у розмірі 3 633,60 грн ? 44,49% = 1 616,25 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн ? 44,49% = 3 559,20 грн, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 376, 381, 382 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу представника товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» - адвоката Крюкової Марини Володимирівни - задовольнити частково.

Рішення Переяславського міськрайонного суду Київської області від 03 грудня 2025 року в частині відмови у стягненні процентів за користування кредитом у розмірі 22 686,00 грн - скасувати.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» (ЄДРПОУ 44559822, адреса: 03045, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, буд. 27, приміщення 2) проценти за користування кредитом за період з 27 травня 2024 року по 17 вересня 2024 року у розмірі 22 686 (двадцять дві тисячі шістсот вісімдесят шість) грн 00 коп.

В іншій частині рішення Переяславського міськрайонного суду Київської області від 03 грудня 2025 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» судові витрати, понесені у суді першої інстанції, у розмірі 2 422,40 грн - судовий збір, 10 000,00 грн - витрати на професійну правничу допомогу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, у розмірі 1 616,25 грн - судовий збір, 3 559,20 грн - витрати на професійну правничу допомогу.

Постанова суду апеляційної інстанції касаційному оскарженню не підлягає.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення.

Головуючий: Судді: