Постанова від 06 вересня 2026 р. у справі №759/4106/26 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження Справа № 759/4106/26

№ 33/824/3863/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2026 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Саліхова В.В., за участю секретаря судового засідання Зеленчука М.М.

розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Сачка Андрія Вікторовича на постанову Святошинського районного суду міста Києва від 28 квітня 2026 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. 124 КУпАП, -

в с т а н о в и в:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 583893,10.03.2025 року о 17:35 год. у м. Києві по вул. Кільцева дорога, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «DAF XF 105.460», д.н.з. НОМЕР_1 , при перестроюванні не надав перевагу в русі автомобілю марки «Chevrolet Aveo», д.н.з. НОМЕР_2 , що рухався в попутному напрямку по тій смузі, на яку він мав намір перестроїтися, та скоїв з ним зіткнення. При ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив вимоги п. 10.3 ПДР, за що передбачена відповідальність ст. 124 КУпАП.

Постановою судді Святошинського районного суду міста Києва від 28 квітня 2026 року визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП закрито у зв'язку з закінченням на момент її розгляду строку накладення адміністративного стягнення.

Не погоджуючись з такою постановою судді, захисник ОСОБА_1 - адвокат Сачок А.В. звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Святошинського районного суду міста Києва від 28 квітня 2026 року та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Апеляційна скарга обгрунтована тим, що постанова суду винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що судом не надано належної оцінки наявним у справі доказам, які підтверджується, що саме водій ОСОБА_2 змінював смугу руху, а не водій ОСОБА_1 . Тому порушення п. 10.3 ПДР України зі сторони водія ОСОБА_1 неможливе, так як водії не рухалися в одній смузі руху і саме водій автомобіля «Шевроле Авео», д.н.з. НОМЕР_2 , здійснював перестроювання з правої крайньої смуги руху в середню.

Посилається на те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди відсутня, оскільки своїми діями він не порушив жодного пункту ПДР України. В той же час саме водій ОСОБА_2 при перестроюванні у смугу руху водія ОСОБА_1 повинен був дати дорогу вантажному автомобілю, оскільки він рухався в попутному напрямку по тій смузі, на яку ОСОБА_2 мав намір перестроюватися.

Стверджує, що саме дії водія ОСОБА_2 спричинили ДТП, оскільки під час перестроювання водій зобов`язаний дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтись, тобто водій ОСОБА_2 порушив п. 10.3 ПДР.

Крім того, захисник ОСОБА_1 - адвокат Сачок А.В. просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови, посилаючись на те, що він пропущений з поважних причин, оскільки копію постанови не отримували, зі змістом постанови ознайомилися в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

При цьому, зауважував, що 28 квітня 2026 року захисником було направлено через електронний суд заяву про перенесення розгляду справи.

Відповідна заява надійшла до суду о 12 год. 13 хв. (судове засідання було призначене на 15 год 00 хв.), однак судом було зареєстровано відповідну заяву лише 11 травня 2026 року.

В подальшому, захисником надсилались заяви про надання інформації щодо стану розгляду справи та наступної дати судового засідання, однак, суд відповіді на них не надав.

29 червня 2026 року було подано запит про отримання публічної інформації по стану розгляду справи і 06 липня 2026 року на електронну пошту захисника надійшла відповідь.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Сачок А.В. підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Заслухавши доповідь судді Саліхова В.В., пояснення захисника, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, проаналізувавши доводи апеляційної скарги та клопотання про поновлення строку, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Відповідно до ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

З матеріалів справи вбачається, що постанова винесена 28 квітня 2026 року, докази отримання копії постанови ОСОБА_1 матеріали справи не містять.

28 квітня 2026 року адвокат Сачок А.В. надіслав через систему «Електронний суд» заяву про перенесення судового засідання, однак вказана заява була зареєстрована судом лише 11 травня 2026 року.

28 травня 2026 року та 16 червня 2026 року адвокат Сачок А.В. надіслав через систему «Електронний суд» заяви про надання інформації щодо стану розгляду справи.

29 червня 2026 року адвокат Сачок А.В. надіслав запит про отримання публічної інформації, на який надано відповідь від 03 липня 2026 року.

Враховуючи вказані обставини, положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та з метою забезпечення права на апеляційне оскарження судового рішення, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови та вважає за доцільне його поновити.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п. 2.3б ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну.

Відповідно до п. 10.3 ПДР України у разі перестроювання водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися.

Статтею 124 КУпАП передбачено відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Умовами настання адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП є обов`язкова наявність причинного зв`язку між порушенням правил дорожнього руху та настанням наслідків у вигляді майнової шкоди (механічних пошкоджень транспортного засобу/транспортних засобів) як обов`язкового елементу об`єктивної сторони матеріального складу правопорушення.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 583893,10.03.2025 року о 17:35 год. у м. Києві по вул. Кільцева дорога, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «DAF XF 105.460», д.н.з. НОМЕР_1 , при перестроюванні не надав перевагу в русі автомобілю марки «Chevrolet Aveo», д.н.з. НОМЕР_2 , що рухався в попутному напрямку по тій смузі, на яку він мав намір перестроїтися, та скоїв з ним зіткнення. При ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив вимоги п. 10.3 ПДР, за що передбачена відповідальність ст. 124 КУпАП.

З письмових пояснень ОСОБА_1 від 10 березня 2025 року, які він надав працівнику поліції на місці ДТП, слідує, що 10 березня 2025 року о 17 год 37 хв. він, керуючи транспортним засобом «DAF Xf 105.460», д.н.з. НОМЕР_1 , в місті Києві по вул. Велика окружна дорога зі сторони Борисполя в сторону Житомира, їхав в середній полосі, почув скрегіт і якийсь стук. Подивившись по дзеркалам нічого не побачив. Подумав, що щось попало під колесо, коли побачив попереду розвернений автомобіль. Водій, який їхав в крайній правій смузі включив поворот і почав перестроюватися та думав, що він, ОСОБА_1 , їде на легковому автомобілі і бачить його та повинен пропустити. Тільки водій легкового автомобіля не врахував, що він у нього, ОСОБА_1 , в «мертвій зоні», в якій його не бачить, хоча водій легкового автомобіля повинен пропустити ОСОБА_1 і упевнитися, що не спричинить перешкоду іншому транспортному засобу і тоді перестроюватися (а.с.4).

З письмових пояснень ОСОБА_2 від 10 березня 20205 року, наданих ним працівнику поліції на місці ДТП, слідує, що 10 березня 2025 року приблизно о 17 год 30 хв. він, керуючи автомобілем «Chevrolet Aveo», д.н.з. НОМЕР_2 , в місті Києві по вул. Велика окружна зі сторони житлового масиву Теремки в сторону житлового масиву Софіївської Борщагівки, рухався у першій смузі. У подальшому почав перестроюватися у другу смугу. Переконавшись у тому, що з лівого боку у нього немає жодних перешкод він почав рух, але вантажний автомобіль, який рухався у цій смузі, не зробив зниження швидкості, не загальмувавши (гальмівний шлях був відсутній) протаранив його і зупинився тільки приблизно через 15-20 метрів. Своїми діями водій вантажного автомобіля створив аварійну ситуацію, що призвела до ДТП. Вважає, що з його боку порушень ПДР не відбулось. Доказів на відеоносіях події ДТП немає (як у водія вантажного автомобіля «DAF Xf 105.460», д.н.з. НОМЕР_1 , так і у водія автомобіля «Chevrolet Aveo», д.н.з. НОМЕР_2 ). Подія відбулась відносно руху вантажного автомобіля - знаходилась з правого боку. Тобто водій вантажівки повинен був переконатись, що перешкоди з правого боку немає. Доводить до відома, що з протоколом згоден, знаходиться у шоковому стані (а.с.5 -6).

Відтак, апеляційний суд, дослідивши докази, наявні у матеріалах справи: зокрема протокол про адміністративне правопорушення від 05.02.2026 року, дані схеми ДТП, механічні пошкодження транспортних засобів, їх локалізацію та механізм утворення, - оцінивши кожен доказ як окремо, так і в їх сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 порушення п. 10.3 ПДР України, як це вказано у протоколі, тобто відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

З технічної точки зору в даній дорожній обстановці висновки суду першої інстанції про невідповідність дій ОСОБА_1 п. 10.3 ПДР України не узгоджуються із фактичними обставинами дорожньо-транспортної пригоди.

Отже, в діях ОСОБА_1 порушення п. 10.3 ПДР України не вбачається.

Апеляційний суд не вбачає підстав для висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, оскільки обов`язкова ознака такого складу, тобто причинний-наслідковий зв`язок, - не доведена.

Сам по собі факт зіткнення транспортних засобів не є безумовною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності без встановлення її вини та причинного зв`язку між її діями і відповідними наслідками.

У п. 7 постанові Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз`яснено, що у випадках, коли суспільно небезпечні наслідки настали через порушення правил безпеки дорожнього руху двома водіями транспортних засобів, потрібно з`ясовувати характер порушень, які допустив кожний з них, а також чи не було причиною порушення зазначених правил одним водієм їх недодержання іншим і чи мав перший можливість уникнути дорожньо-транспортної події та її наслідків. Виключається відповідальність особи, яка порушила правила дорожнього руху вимушено, через створення аварійної ситуації іншою особою, яка керувала транспортним засобом.

Склад адміністративного правопорушення передбачає наявність об`єктивних і суб`єктивних ознак. Відсутність хоча б однієї ознаки означає відсутність складу адміністративного правопорушення в цілому.

Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Карелін проти Росії» (20 вересня 2016 року, заява №926/08) зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має право самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист та принципу рівності сторін процесу.

З огляду на наведене, даних про порушення ОСОБА_1 п. 10.3 ПДР України адміністративні матеріали не містять.

На переконання суду апеляційної інстанції, суд першої інстанції всебічно, повно та об`єктивно не з`ясував обставини, не надав належної оцінки наявним у справі доказам та дійшов необґрунтованого висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, який не відповідає фактичним обставинам та спростовується дослідженими доказами.

З огляду на викладене, апеляційна скарга захисника ОСОБА_1 - адвоката Сачка А.В. підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП підлягає скасуванню, провадження у справі відносно ОСОБА_1 - закриттю, за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. 294 КУпАП, -

п о с т а н о в и в :

Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Святошинського районного суду міста Києва від 28 квітня 2026 року.

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Сачка Андрія Вікторовича - задовольнити.

Постанову судді Святошинського районного суду міста Києва від 28 квітня 2026 року про визнання винним ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП - скасувати, провадження у справі відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя

Київського апеляційного суду В.В. Саліхов