Постанова від 06 вересня 2026 р. у справі №381/1217/26 — Київський апеляційний суд

справа № 381/1217/26 головуючий у суді І інстанції Осаулова Н.А.

провадження № 22-ц/824/13834/2026 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Фінагеєв В.О.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

07 вересня 2026 року м. Київ

Київський апеляційний суд

у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Фінагеєва В.О. (суддя-доповідач), Кашперської Т.Ц., Яворського М.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські Регіональні Електромережі» на рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 27 травня 2026 року, ухвалене під головуванням судді Осаулової Н.А, у м. Фастів Київської області, у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські Регіональні Електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення вартості не облікованої електричної енергії, -

В С Т А Н О В И В:

У березні 2026 року ПАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» звернулося до суду з позовом та просило стягнути з відповідача на його користь вартість безобліково використаної електричної енергії у розмірі 95 638,82 грн. та 3 % річних у розмірі 1 273,44 грн. та інфляційні втрати у розмірі 2 120,07 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за адресою: АДРЕСА_1 , під час перевірки працівниками ПрАТ «ДТЕК Київські Регіональні Електромережі» виявлено порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 року № 312, а саме, самовільне підключення електропроводки до електричної мережі позивача з порушенням схеми обліку. Після виявлення порушення складено акт № К 048849. Вартість електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 року № 312, становить 95 638,82 грн. Оскільки відповідач у добровільному порядку борг за необліковану електричну енергію не погашає, позивач вимушений звернутись до суду за його примусовим стягненням.

Рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 27 травня 2026 року у задоволенні позову ПАТ «ДТЕК Київські електромережі» відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ «ДТЕК Київські електромережі» просить скасувати рішення суду першої інстанції через неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги ПАТ «ДТЕК Київські електромережі» посилається на аналогічні обставини викладені у позовній заяві та вказує, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у стягненні з відповідача вартості необлікованої електроенергії, адже не взяв до уваги, що позивачем належними та допустимими доказами доведено право користування відповідачем нерухомим майном (електроустановкою) де у відповідності до приписів чинного законодавства було виявлено та у встановленому порядку задокументовано факт порушення ПРРЕЕ. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції фактично легітимізував можливість подальшого порушення ПРРЕЕ з боку відповідача, дозволивши безоблікове споживання електричної енергії особою, яка має таку можливість, користується там електроенергією, але не має статусу власника та не зареєстрована. Причетність відповідача до виявленого порушення підтверджується єдиним можливим у даній ситуації, допустимим доказом - актом про порушення цих правил.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи вищезазначене, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що 18 червня 2025 року під час перевірки працівниками ПрАТ «ДТЕК Київські Регіональні Електромережі» за адресою: Київська область, Фастівський р-н, с. Ярошівка, вул. Квітнева, 3, виявлено порушення п. 8.4.2. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 року № 312, а саме самовільне підключення струмоприймачів та електропроводки до електричної мережі оператора системи розподілу з порушенням схеми обліку. Самовільне підключення виконано на гофрі труба до ввідного кабелю до внутрішньої електропроводки будинку; також самовільно підключено cin-2к16 ввідний на опорі 0,23 кВт після відключення за борги відкритим способом, виявити яке при контрольованому огляді можливість існувала. Порушення продемонстровано споживачу, про що складено Акт про порушення № К 048849.

Вказаним актом ОСОБА_1 повідомлено, що засідання комісії з його розгляду відбудеться 23 липня 2025 року о 15:30 год. за адресою: м. Київ, вул. Стеценка, 1а. З актом ОСОБА_1 ознайомлена, про що свідчить її підпис. ОСОБА_1 вказала, що з порушенням згодна, проживає в будинку 14 днів, про самовільне підключення не знала.

26 червня 2025 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 направлено лист про те, що засідання комісії відбудеться 28 липня 2025 року о 15:30 год. за адресою: м. Київ, вул. Стеценка, 1а.

23 липня 2025 року відбулося засідання Комісії з розгляду Акту №К 048849 від 18 червня 2025 року про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, яке оформлено Протоколом №743 від 23 липня 2025 року. Комісією вирішено розгляд акту перенести на іншу дату, споживача повідомити та запросити належним чином.

28 липня 2025 року відбулося засідання Комісії з розгляду Акту №К 048849 від 18 червня 2025 року про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, яке оформлено Протоколом №755 від 28 липня 2025 року.

Комісією встановлено, що споживач порушив п.п. 6 п. 8.4.2 ПРРЕЕ. Прийнято рішення про розрахунок акту на підставі п. 8.4.13 формули 8 ПРРЕЕ за 182 дні (6 місяців) з урахування допустимо тривалого струму (30 ампер), що може перетікати через провід самовільного підключення згідно з главою 1.3 ПУЕ. Обсяг електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення цих правил, становить 8649 кВт. Період нарахування з 18 грудня 2024 року по 17 червня 2025 року на суму 95 638,82 грн.

Позивачем на адресу відповідача надсилався лист від 30 липня 2025 року з копією протоколу №755 від 28 липня 2025 року, розрахунком та рахунком, але заборгованість погашена не була.

Згідно відповіді № 2578811 від 08 квітня 2026 року щодо реєстрації особи в Державному реєстрі фізичних осіб платників податків вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

З наданої інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , є власником квартири АДРЕСА_3 .

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що доказів того, що відповідач була/є власником нерухомого майна, або зареєстроване її місце проживання у вказаному будинку, є споживачем електричної енергії за вказаною адресою, могла вчинити порушення, при встановленні яких було складено акт від 18 червня 2025 року матеріали справи не містять.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Правовідносини з постачання фізичним особам електричної енергії регулюються статтею 714 ЦК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», статтями 56-58, 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» та Правилами роздрібного ринку електричної енергії, які затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року № 312 (далі - Правила роздрібного ринку електричної енергії, ПРРЕЕ).

Статтею 714 ЦК України визначено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Згідно з частиною 2 статті 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Пунктом 84 частини першої статті 1 цього Закону визначено значення термінів. Споживач - фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання.

Частиною 6 статті 56 цього Закону передбачено, що постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням правил роздрібного ринку.

Відповідно до частини 3 статті 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» споживач зобов`язаний, зокрема, сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів, дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії та умов укладених договорів.

Згідно пункту 4 частини 2 статті 77 цього Закону правопорушеннями на ринку електричної енергії є крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку.

Згідно підпункту 20 пункту 5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії споживач зобов`язаний не допускати безоблікового використання електричної енергії або використання електричної енергії для професійної та/або господарської діяльності на об`єктах, які розраховуються за електричну енергії за тарифом побутових споживачів, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового використання електричної енергії.

У разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 9 до цих Правил (пункт 8.2.5 ПРРЕЕ).

У разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до порядку, визначеного главою 8.4 цього розділу (пункт 8.2.4 ПРРЕЕ).

У разі причетності споживача до порушень, зазначених у пункті 8.4.2 глави 8.4 цього розділу, у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. У такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти глави 8.4 цього розділу та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків (пункт 8.2.6 ПРРЕЕ).

Відповідно до підпункту 7 пункту 8.4.2 ПРРЕЕ визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення, зокрема, самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електромережі, що не є власністю оператора системи, з порушенням схеми обліку.

На підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Комісія з розгляду актів про порушення створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з 3 уповноважених представників оператора системи. Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення (пункт 8.2.4 ПРРЕЕ).

Кошти за необліковану електричну енергію та суми збитків перераховуються споживачем на поточний рахунок оператора системи.

Споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка (у випадку неотримання споживачем рахунка у поштовому відділенні упродовж 5 робочих днів з дня надходження рахунка до поштового відділення споживача рахунок вважається отриманим споживачем на 5 робочий день).

У разі незгоди споживача з фактом безоблікового споживання електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту безоблікового споживання електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії (пункт 8.2.7 ПРРЕЕ).

Тобто у разі встановлення оператором системи порушень правил користування електричної енергії, а саме - безоблікового споживання електричної енергії саме споживач має сплатити вартість необлікованої електричної енергії.

Згідного з п. 1.1.2. Правил роздрібного ринку електроенергії - споживач електричної енергії - фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання.

Відповідно до частини 4 статті 319 ЦК України власність зобов`язує.

В силу положень статті 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до пункту 6 статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Згідно пунктів 1 та 11 частини другої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом, а також інформувати управителя, виконавців комунальних послуг про зміну власника житла (іншого об`єкта нерухомого майна).

Виходячи з наведених положень закону саме власник або уповноважена ним особа має право та зобов`язаний укладати договори щодо постачання електричної енергії до його об`єкту нерухомого майна, а отже є особою, відповідальною за порушення умов таких договорів.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 11 березня2019 року у справі № 477/146/17 (провадження № 61-32408св18) та від 09 грудня 2024 року у справі № 333/115/20 (провадження № 61-17281св23).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Відповідно до вимог пп. 11 п. 1.2.15. Правил роздрібного ринку електроенергії - При переході права власності (користування) на об`єкт до нового власника (користувача) переходять права та обов`язки за договорами, укладеними відповідно до цих Правил, крім випадків, передбачених законодавством.

Як зазначає позивач у позовній заяві, особовий рахунок по розподілу електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 відкрито на ім`я ОСОБА_2 .

В Акті № К 048849 про порушення, який долучений до позовної заяви, вказано, що він був складений за участі представника споживача ОСОБА_1 , зазначений акт нею же був підписаний. ОСОБА_1 вказала, що з порушенням згодна, проживає в будинку 14 днів, про самовільне підключення не знала.

У протоколах № 743 від 23 липня 2025 року та № 755 від 28 липня 2025 року засідання комісії по розгляду акта № К 048849 від 18 червня 2025 року про порушення ПРРЕЕ зазначено, що споживачем послуг є ОСОБА_2 (власник за договором), а ОСОБА_1 є особою що допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача.

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За приписами с. 83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Ухвалюючи оскаржуване рішення суд першої інстанції встановив, що матеріали справи не містять будь-яких доказів які б підтверджували, що відповідач у справі ОСОБА_1 , є споживачем за договором про постачання електричної енергії до будинку чи власником будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Не надавши таких доказів суду, позивач також не вказував, що у нього є труднощі в отриманні таких доказів та з посиланням на ст. 84 ЦПК України не заявляв суду клопотань про їх витребування.

За таких обставин, суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок, що позивач не довів що ОСОБА_1 є споживачем послуг з електропостачання за цією адресою, або ж є власником зазначеного житлового будинку, за адресою якого відкритий цей особовий рахунок.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

Згідно з чч. 1, 3 ст. 182 ЦПК України, при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлено - він встановлюється судом.

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).

Відповідач - це особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами, та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред`явленими вимогами.

Відповідач є обов`язковим учасником цивільного процесу - його стороною. Основною ознакою сторін цивільного процесу є їхня особиста і безпосередня заінтересованість, саме сторони є суб`єктами правовідношення, з приводу якого виник спір. Крім того, відповідач є тією особою, на яку вказує позивач як на порушника свого права.

Тобто, відповідач це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього. При цьому неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 18 березня 2021 року у справі № 344/16101/17.

Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку (стаття 51 ЦПК України).

Пред`явлення позову до неналежного відповідача або незалучення належного відповідача є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову. Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, провадження № 14-61цс18).

В даному випадку, зазначення відповідачем ОСОБА_1 в акті № К 048849 про порушення, що воназ порушенням згодна,не звільняє позивача від його процесуального обв`язку надати суду докази не тільки про виявлені порушення, а й докази, які свідчать, що відповідати за дане порушення має особа, яка в позовній заяві зазначене відповідачем.

Вказаних обов`язків позивач не виконав, доказів належності будинку ОСОБА_1 як і доказів наявності з нею договірних відносин, а відтак і можливості застосування підпункту 11 п. 1.2.15. Правил роздрібного ринку електроенергії суду не надав.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burgandothers v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no. 2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41).

Право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32.) Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бюрг та інші проти Франції» (Burg and others v. France), (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гору проти Греції» №2) [ВП], § 41» (Gorou v. Greece no.2).

З огляду на викладене, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, судом повно з`ясовані фактичні обставини справи, які мають істотне значення для справи в межах наданих сторонами доказів, правильно визначені правовідносини, що склалися між сторонами, вірно застосовані норми матеріального права не допущено порушення норм процесуального права, які б могли бути підставою до скасування рішення суду.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного та керуючись статтями 374, 375, 381, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» залишити без задоволення.

Рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 27 травня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених частиною 3 статті 389 Цивільного процесуального кодексу України.

Судді Фінагеєв В.О.

Кашперська Т.Ц.

Яворський М.А.