Рішення від 07 вересня 2026 р. у справі №276/1276/26 — Хорошівський районний суд Житомирської області

Справа № 276/1276/26

Провадження по справі №2/276/949/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2026 року селище Хорошів

Хорошівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Семенюка А.С.,

при секретарі судового засідання Процюк О.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позицій сторін

22.07.2026 до суду надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , в якій позивач просить розірвати шлюб, укладений між ними та який зареєстрований 29 серпня 2014 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Оболонського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис №1589; судові витрати покласти на позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що 29 серпня 2014 року сторони зареєстрували шлюб, від шлюбу мають неповнолітнього сина ОСОБА_3 , 2017 року народження. Після укладення шлюбу сторони певний час проживали однією сім`єю, однак у подальшому між ними виникли істотні розбіжності у поглядах на сімейне життя, ведення спільного господарства та подальше сімейне майбутнє. Понад сім років сторони фактично припинили сімейні відносини. Позивач проживає разом із сином на території Чеської Республіки, тоді як відповідач постійно проживає на території України. Сторони проживають у різних країнах, спільного господарства не ведуть, спільного бюджету не мають, сімейних (подружніх) відносин не підтримують, кожен веде самостійний спосіб життя. За час окремого проживання у кожного із подружжя склалося власне особисте життя. Таким чином, сім`я фактично припинила своє існування, а шлюб між сторонами існує лише формально. Подальше збереження шлюбу не відповідає інтересам ні позивача, ні відповідача. Неповнолітній син проживає разом із матір`ю на території Чеської Республіки, де навчається, має сформоване соціальне середовище та постійне місце проживання. Спір щодо визначення місця проживання дитини, порядку її виховання, участі батька у вихованні та утриманні між сторонами відсутній. Також між сторонами відсутній спір щодо поділу спільного сумісного майна подружжя. Оскільки сторони понад сім років не проживають однією сім`єю, сімейні відносини фактично припинені, примирення між ними неможливе, а відповідач не заперечує проти розірвання шлюбу, існують усі правові підстави для його розірвання.

Відповідач відзиву на позов не подавав.

ІІ. Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі

Ухвалою судді Хорошівського районного суду Житомирської області від 23.07.2026 відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідачу ОСОБА_2 було надіслано копію ухвали про відкриття провадження у справі разом із копією позовної заяви та доданими до неї документами на адресу його місця проживання.

03.08.2026 відповідач подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовну вимогу про розірвання шлюбу визнає в повному обсязі та не заперечує проти розірвання шлюбу. Спору щодо визначення місця проживання їх неповнолітнього сина ОСОБА_3 , а також щодо його виховання, участі батька у вихованні та утриманні дитини між сторонами на даний час немає. Водночас зазначає, що не відмовляється від здійснення своїх батьківських прав та має намір і надалі брати участь у вихованні сина, підтримувати з ним особисте та дистанційне спілкування. Просить не надавати строк на примирення сторін.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

ІІІ. Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин

Судом встановлено, що між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, який зареєстрований 29 серпня 2014 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Оболонського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис №1589. Після державної реєстрації шлюбу дружині було присвоєно прізвище « ОСОБА_5 ». Дана обставина підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 29 серпня 2014 року.

Від спільного подружнього життя сторони мають одну малолітню дитину – сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 10 лютого 2017 року.

ІV. Застосовані норми права та мотиви з яких виходить суд при прийнятті рішення

Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються нормами Сімейного кодексу України (далі – СК України) та Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України).

Відповідно до ст. 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї. Згідно із ч. 2 ст. 24 СК України примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Статтею 51 Конституції України та ст. 5 СК України проголошено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно з ч. 2 ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Право одного з подружжя на звернення до суду з позовом про розірвання шлюбу передбачено ч. 1 ст. 110 СК України.

Переходячи до вирішення спору по суті, суд керується положеннями ст. 112 СК України. Відповідно до ч. 1 цієї статті, суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини та інші обставини життя подружжя.

Частиною 2 ст. 112 СК України встановлено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Позивач у позовній заяві наполягає на розірванні шлюбу, вказуючи про фактичне припинення шлюбних відносин. Відповідач у своєму клопотанні не заперечує проти задоволення позову. Відсутність з боку відповідача будь-яких дій, спрямованих на збереження шлюбу, свідчить про те, що шлюбні відносини між сторонами існують лише формально, а збереження такого шлюбу не відповідає волі та інтересам принаймні одного з подружжя – позивача.

Оскільки сторони не виявили жодного бажання зберегти сім`ю, суд доходить висновку, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. Позивачка не просила суд про відновлення свого дошлюбного прізвища.

Щодо судових витрат, позивач у позовній заяві просила судові витрати покласти на неї. Враховуючи вказане, суд залишає судові витрати за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 104, 105, 110, 112, 113 Сімейного кодексу України, ст.ст. 12, 13, 81, 141, 263-265, 274, 279 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити повністю.

Розірвати шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , який зареєстрований 29 серпня 2014 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Оболонського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис №1589.

Після розірвання шлюбу прізвище позивача залишити – « ОСОБА_5 ».

Судові витрати по сплаті судового збору залишити за позивачем.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_4 .

Повне судове рішення складено 08.09.2026.

Суддя А.С. Семенюк