Рішення від 07 вересня 2026 р. у справі №580/7297/26 — Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2026 року справа № 580/7297/26

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово в складі головуючої судді Бабич А.М., розглянувши в залі суду в порядку спрощеного письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

06.07.2026 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) (далі – позивач) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) (далі – відповідач) про:

визнання протиправною бездіяльності щодо не нарахування та невиплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати у належному розмірі грошового забезпечення із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року, за весь час затримки виплати з 14.05.2025 до дня її фактичної виплати – 26.06.2026;

зобов`язання нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати у належному розмірі грошового забезпечення із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року, за весь час затримки виплати з 14.05.2025 до дня її фактичної виплати – 26.06.2026.

Обґрунтовуючи зазначено, що відповідач протиправно не здійснив виплату позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати у належному розмірі грошового забезпечення на виконання рішення суду в справі №580/6615/25.

Ухвалою від 13.07.2026 суд відкрив провадження у справі та вирішив здійснити розгляд вказаної справи за правилами спрощеного провадження.

23.07.2026 від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву з проханням відмовити у задоволенні позову стверджуючи, що вимоги позивача є безпідставними. Зокрема, наказом 3 позивача виключено зі списків відповідача та всіх видів грошового забезпечення, проведено повний розрахунок, який позивач не оскаржив. Присудження судом коштів не є підставою вважати несвоєчасним розрахунком та не надає заявленого в цій справі права, оскільки строки виплати розпочинаються у зв`язку з виконанням рішення суду.

Правом подати відповідь позивач не скористався.

Усі документи, що надійшли від учасників, суд долучив до матеріалів адміністративної справи, як докази.

Оскільки обґрунтованих клопотань від учасників спору про розгляд справи у судовому засіданні з їх повідомленням та викликом суду не надійшло, зважаючи на відсутність необхідності призначити у справі експертизу або викликати та допитати свідків, суд дійшов висновку розглянути справу без виклику сторін у судове засідання за наявними письмовими доказами.

Оцінивши заявлені доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Позивач розпочав військову службу у відповідача на підставі наказу від 28.02.2022 №48. Наказом відповідача від 14.05.2025 №146 його відраховано зі списків та направлено у військову частину НОМЕР_4 АДРЕСА_3 . Згідно зі вказаним наказом в розрахунок для звільнення увійшли: щомісячна премія, надбавка за особливості проходження служби, посадовий оклад, оклад за спеціальним військовим званням, надбавка за вислугу років.

Між тими ж сторонами вирішений судовий спір у справі №580/6615/25. Зокрема, 11.08.2025 Черкаський окружний адміністративний суд ухвалив рішення, що набрало законної сили 26.12.2025. Визнав протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо не вірного нарахування та виплати ОСОБА_1 з 28.02.2022 по 12.05.2023 грошового забезпечення. Зобов`язав Військову частину НОМЕР_1 провести ОСОБА_1 з 28.02.2022 до 12.05.2023 перерахунок та виплату грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення за 2022-2023 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022-2023 роки з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” із зазначенням посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного року, з урахуванням раніше виплачених сум.

Виписка з карткового рахунку позивача підтверджує виплату 26.06.2026 позивачу відповідачем суми коштів 122593,38грн для виконання вказаного вище рішення.

Тому звернувся в суд з позовом.

Надаючи оцінку спірним обставинам, суд врахував ч.2 ст.19 Конституції України, якою встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1ст.2 Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі - Закон № 2232-XII) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Згідно з ч.ч.1-3 ст.9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі – Закон №2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Тобто, грошове забезпечення є доходом та складовою для повного розрахунку при звільненні особи.

Зважаючи на обов`язковість судового рішення, що набрало законної сили, відповідно до ст.129-1 Конституції України та ст.ст.72-79, 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), суд врахував преюдиційність факту права позивача на перерахунок виплаченого за неналежно обчисленою методикою грошового забезпечення під час проходження служби у відповідача за вказаний період. Тому дата фактичної її виплати на виконання рішення суду не спростовує факту несвоєчасної виплати цієї частини грошового забезпечення позивача.

Відповідно до статей 1, 2 Закону України від 19.10.2000 №2050-III “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати” (далі - ЗУ №2050-III) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру:

пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством); соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) сума індексації грошових доходів громадян; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.

Отже, дія зазначеного нормативного акту поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України, у т.ч. суми щомісячного грошового забезпечення, індексації грошових доходів громадян. Водночас компенсація не нараховується на одноразові виплати (грошові допомоги, компенсації тощо).

Відповідно до ст.3 ЗУ №2050-III сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Згідно з ст.4 ЗУ №2050-III виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Отже, для безспірних сум коштів борг виникає з дати нарахування, а для спірних сум коштів сума боргу виникає після набрання рішення суду законної сили.

Відповідно до абзацу третього ст.6 ЗУ №2050-III компенсацію виплачують за рахунок коштів відповідного бюджету - підприємства, установи і організації, що фінансуються чи дотуються з бюджету.

З метою реалізації ЗУ №2050-III Кабінет Міністрів України 21 лютого 2001 року прийняв постанову №159, якою затвердив Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі – Порядок).

Згідно з п.1 Порядку його дія поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Пунктом 2 Порядку передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.

Отже, виплачуючи перераховане грошове забезпечення у 2026році, при звільненні позивача у 2025році та вирішення у вказаній частині судом спору у 2025 році, відповідач мав обов`язок нарахувати та виплати позивачу компенсацію втрати частини доходу. Тому відповідна бездіяльність протиправна. Проте її період інший, аніж вказав позивач. Зокрема, не зважаючи на виплату позивачу перерахованого грошового забезпечення єдиною сумою, її попереднє нарахування обчислене та мало відбуватися щомісячно за вказаний період служби у відповідача. Заборгованість щодо сукупної суми виникла виключно після набрання судом рішення суду. До вирішення спору заборгованості не існувало, позаяк відповідне право набуло статусу спірного з дати ініціювання позивачем позову. Тому вказаний період протиправної бездіяльності стосується виключно проміжку часу між набранням законної сили та фактичною виплатою коштів (з 26.12.2025 до 26.06.2026).

У п.4 Порядку закріплено, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Відповідно до п.5 Порядку сума компенсації виплачується громадянам у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Згідно з п.7 Порядку компенсація проводиться за рахунок джерел, з яких здійснюються відповідні виплати:

власних коштів - підприємствами, установами та організаціями, які не фінансуються і не дотуються з бюджету, а також об`єднаннями громадян;

коштів відповідного бюджету - підприємствами, установами та організаціями, що фінансуються чи дотуються з бюджету;

коштів Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування, Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, інших цільових соціальних фондів, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету.

Отже, кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Тому позивач має право на компенсацію втрати доходів у зв`язку з несвоєчасною виплатою його грошової індексації. Оскільки відповідач під час виплати 26.06.2026 перерахованого на виконання рішення суду грошового забезпечення позивача дій з нарахування та виплати компенсації втрати доходів не вчинив, саме бездіяльність за вказаний період порушує його права та є протиправною. Наявні підстави зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити на його користь компенсацію втрати частини грошових доходів за період з 26.12.2025 до 26.06.2026 включно компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати належного розміру щомісячного грошового забезпечення під час виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11.08.2025 у справі №580/6615/25. В іншій частині позовні вимоги не достатньо підтверджені.

Отже, позов обґрунтований у вказаних вище частинах та підлягає частковому задоволенню.

Зважаючи на наявність доказів понесення позивачем судових витрат зі сплати судового збору за звернення з позовною заявою до адміністративного суду відповідно до платіжної інструкції від 05.07.2026 у сумі 1332,00грн, наявні підстави для їх розподілу відповідно до ст.139 КАС України шляхом стягнення на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно задоволеній частині позовних вимог – половина вказаної суми коштів.

Керуючись ст.ст.2-20, 72-78, 242-245, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати йому компенсації втрати частини доходів з 26.12.2025 до 26.06.2026 у зв`язку з порушенням строків виплати в належному розмірі щомісячного грошового забезпечення.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) за період з 26.12.2025 до 26.06.2026 включно компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати належного розміру щомісячного грошового забезпечення під час виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11.08.2025 у справі №580/6615/25.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

2. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 666,00грн.

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.

Суддя Анжеліка БАБИЧ