Рішення від 06 вересня 2026 р. у справі №560/8600/26 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/8600/26

РІШЕННЯ

іменем України

07 вересня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом, у якому, з урахуванням позовної заяви у редакції заяви про усунення недоліків від 21.05.2026, просять:

1. Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови в направленні до Міністерства оборони України документів ОСОБА_1 та ОСОБА_3 для призначення та виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013, у зв`язку із загибеллю (смертю) військовослужбовця ОСОБА_4 .

2. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 направити до Міністерства оборони України заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з доданими документами для призначення та виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013, у зв`язку із загибеллю (смертю) військовослужбовця ОСОБА_4 .

В обґрунтування позову позивачі зазначають, що є, відповідно, матір`ю та донькою загиблого військовослужбовця ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 внаслідок протиправних дій іншої особи під час проходження військової служби. У березні 2026 року позивачі звернулися до відповідача із заявами про призначення та виплату одноразової грошової допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013. Листами від 30.04.2026 №№ 6/2004, 6/2005 відповідач повернув позивачам подані документи, повідомивши про відсутність підстав для оформлення висновку та направлення документів на розгляд комісії Міністерства оборони України з посиланням на відсутність у наданих документах відомостей, визначених пунктом 20 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги, затвердженого постановою № 975, при цьому не конкретизувавши, яких саме документів не вистачає. Позивачі вважають такі дії відповідача протиправними, оскільки до заяв додано повний передбачений законодавством пакет документів, а вирішення питання про наявність підстав для призначення допомоги віднесено до компетенції розпорядника бюджетних коштів, а не районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Ухвалою судді від 19.05.2026 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою від 02.06.2026 відкрито провадження у справі. Вирішено її розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. У відповідача витребувано належним чином засвідчені копії заяв позивачів про призначення одноразової грошової допомоги та доданих до них документів.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву в установлений судом строк не скористався, доказів поважності причин пропуску строку суду не надав.

Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд приходить до таких висновків.

Солдат ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 на посаді водія-механіка ремонтного відділення автомобільної техніки з 10.04.2024.

09.12.2024 близько 20 год. 30 хв. ОСОБА_4 разом із солдатом ОСОБА_5 , перебуваючи в бліндажі в лісовій смузі в районі н.п. Пазено Бахмутського району Донецької області, розпивали спиртні напої. Під час сварки, що виникла на ґрунті неприязних стосунків, ОСОБА_5 , діючи з прямим умислом, з мотивів помсти, схопив ОСОБА_4 за шию та почав душити, внаслідок чого останній помер на місці події. Зазначені обставини встановлені наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 502 від 19.02.2025 «Про результати службового розслідування за фактом смерті», відповідно до якого за цим фактом 12.12.2024 Бахмутським районним відділом поліції ГУНП в Донецькій області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 115 Кримінального кодексу України, та розпочато досудове розслідування.

Причина смерті ОСОБА_4 за лікарським свідоцтвом про смерть № 778 від 12.12.2024, виданим Слов`янським відділенням КЗОЗ «Донецьке обласне бюро судово-медичної експертизи» - механічна асфіксія внаслідок стиснення шиї руками.

Протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії (11 Регіональна ВЛК, м. Вінниця) № 2025-1121-0923-4271-3 від 21.11.2025 встановлено причинний зв`язок смерті ОСОБА_4 відповідно до вимог підпункту «г» пункту 21.5 глави 21 розділу II Положення (зі змінами) - травма, одержана в результаті нещасного випадку (навмисне вбивство або травма, заподіяна іншою особою), яка призвела до смерті, та причина смерті, пов`язана з проходженням військової служби.

Згідно з повідомленням ДСУ «Донецьке обласне бюро судово-медичної експертизи» № 06/301 від 21.01.2026 за результатами судово-токсикологічного дослідження крові трупа ОСОБА_4 вмісту стилового, метилового, ізопропілового, пропілового, ізобутилового, бутилового, ізоамілового, амілового спиртів не виявлено.

Витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 19.02.2025 № 50 ОСОБА_4 виключено зі списків особового складу військової частини з 09.12.2024 із зазначенням, що смерть пов`язана з проходженням військової служби. Довідкою командира військової частини НОМЕР_1 від 12.02.2026 № 996 підтверджено безпосередню участь ОСОБА_4 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації, під час перебування в н.п. Пазено Соледарської МТГ Бахмутського району Донецької області.

ОСОБА_1 (матір загиблого) та ОСОБА_2 (донька загиблого) є членами сім`ї загиблого військовослужбовця в розумінні пункту 9 Порядку № 975.

У березні 2026 року позивачі звернулися до відповідача із заявами про призначення та виплату одноразової грошової допомоги, до яких додали: завірені копії паспортів та РНОКПП заявниць; копії свідоцтв про народження; завірену копію свідоцтва про смерть; завірену копію лікарського свідоцтва про смерть та довідки про причину смерті; завірену копію протоколу засідання штатної військово-лікарської комісії; завірену копію повідомлення ДСУ «Донецьке обласне бюро СМЕ» про результати судово-токсикологічного дослідження; завірену копію витягу з наказу командира військової частини (по стройовій частині); копію довідки про безпосередню участь особи в заходах, необхідних для забезпечення оборони України.

Листами ІНФОРМАЦІЯ_1 № 6/2004 та № 6/2005 від 30.04.2026 відповідач повернув позивачам подані документи з посиланням на лист ІНФОРМАЦІЯ_5 про відсутність підстав для оформлення висновку та направлення документів на розгляд комісії Міністерства оборони України, оскільки в наданих документах відсутні документи, визначені Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги (п. 20), без зазначення, яких саме документів з переліку пункту 20 Порядку № 975 не вистачає.

Позивачі, вважаючи відмову відповідача протиправною, звернулися до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та відповідним доводам сторін, суд враховує таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, за пунктом 1 частини першої - спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності.

Спеціальне матеріально-правове регулювання спірних правовідносин здійснюється Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII), Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII) та Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 (далі - Порядок № 975).

Відповідно до статті 41 Закону № 2232-XII виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Частиною першою статті 16 Закону № 2011-XII встановлено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Пунктом 2 частини другої статті 16 Закону № 2011-XII передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних з проходженням військової служби.

Стаття 16-4 Закону № 2011-XII визначає вичерпний перелік підстав, за наявності яких призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються. Відповідно до частини першої цієї статті призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), захворювання, інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста є наслідком: вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення; вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом); подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги. Відповідно до частини другої цієї статті одноразова грошова допомога не призначається особі, яка умисно позбавила життя чи вчинила замах на особу (осіб), яка (які) має (мають) відповідно до цього Закону право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або притягалася до адміністративної чи кримінальної відповідальності за вчинення правопорушення щодо загиблої (померлої) особи, за рішенням суду, яке набрало законної сили.

Кореспондуюча норма пункту 29 Порядку № 975 дослівно відтворює ці підстави і жодних додаткових підстав для відмови не встановлює.

Пункт 20 Порядку № 975 визначає перелік документів, що додаються до заяви про виплату одноразової грошової допомоги, серед яких, зокрема, постанова відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку смерті (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документ, що свідчить про причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, зокрема про те, що вона не пов`язана з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства; висновок судово-медичної експертизи за результатами токсикологічного дослідження про неперебування/перебування загиблої (померлої) особи в стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння або документ, виданий закладами судово-медичної експертизи, органами Національної поліції та/або закладом охорони здоров`я, в якому настала смерть військовослужбовця, про те, що таке дослідження не здійснювалося.

Відповідно до пункту 123 Порядку № 975 керівник уповноваженого органу після визначення переліку осіб, зазначених у пунктах 8 і 9 цього Порядку, які мають право на одержання одноразової грошової допомоги (зокрема з урахуванням особистого розпорядження), подає у 15-денний строк з дня реєстрації документів, передбачених пунктами 20 і 21 цього Порядку, розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого обов`язково додаються документи, зазначені в пунктах 20 і 21 цього Порядку.

Відповідно до пункту 128 Порядку № 975 розпорядник бюджетних коштів у місячний строк після надходження від уповноваженого органу висновку щодо виплати одноразової грошової допомоги та документів, зазначених у пунктах 20 і 21 цього Порядку, приймає рішення про призначення одноразової грошової допомоги або про відмову в її призначенні, або про повернення зазначених документів на доопрацювання (у разі, коли документи подано не в повному обсязі, потребують підтвердження обставин, зазначених у документах, чи подано не за належністю).

Із наведеного нормативного регулювання видно, що прийняття рішення по суті питання про наявність чи відсутність підстав для призначення одноразової грошової допомоги (в тому числі оцінка достатності поданих документів) віднесено законодавцем до виключної компетенції розпорядника бюджетних коштів, а не територіального центру комплектування та соціальної підтримки, функції якого є суто процедурними - прийняття, засвідчення та передача документів за належністю.

Щодо тягаря доказування, частиною другою статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача; суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Оцінюючи встановлені обставини справи у світлі наведених норм права, суд виходить з такого.

Причина смерті ОСОБА_4 , встановлена компетентним органом військово-лікарської експертизи, а саме: нещасний випадок (навмисне вбивство, вчинене іншою особою), причинно пов`язаний з проходженням військової служби, відповідає підставі, передбаченій пунктом 2 частини другої статті 16 Закону № 2011-XII.

Жодна з підстав для відмови у призначенні допомоги, вичерпно визначених статтею 16-4 Закону № 2011-XII та пунктом 29 Порядку № 975, у справі не встановлена: ОСОБА_4 був потерпілим від кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 115 Кримінального кодексу України, а не особою, яка його вчинила. За висновком судово-токсикологічного дослідження вмісту жодного зі спиртів у його крові не виявлено, що виключає застосування підпункту «б» частини першої статті 16-4 Закону. Ознак самогубства чи подання завідомо неправдивих відомостей матеріали справи не містять.

Суд зауважує, що документи, подання яких вимагається пунктом 20 Порядку № 975, зокрема постанова військово-лікарської комісії про встановлення причинного зв`язку смерті та висновок судово-медичної (токсикологічної) експертизи про неперебування загиблого у стані сп`яніння, позивачами подано в повному обсязі, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами. Відповідач у листах від 30.04.2026 не конкретизував, яких саме документів з наведеного переліку не вистачає, обмежившись загальним посиланням на пункт 20 Порядку № 975, що не відповідає вимозі обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, встановленій пунктом 3 частини другої статті 2 КАС України.

Крім того, приймаючи рішення про повернення документів без формування висновку та направлення справи на розгляд комісії Міністерства оборони України, відповідач фактично здійснив оцінку достатності підстав для призначення допомоги, тобто вирішив питання, віднесене пунктом 128 Порядку № 975 до виключної компетенції розпорядника бюджетних коштів, чим перевищив надані йому законом повноваження всупереч вимогам частини другої статті 19 Конституції України та пункту 1 частини другої статті 2 КАС України.

Відповідач, на якого частиною другою статті 77 КАС України покладено обов`язок доведення правомірності оскаржуваних дій, не подав суду жодних доказів на підтвердження недостатності поданих позивачами документів чи наявності визначених законом підстав для відмови.

За таких обставин суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо відмови в направленні до Міністерства оборони України документів позивачів для призначення та виплати одноразової грошової допомоги є такими, що вчинені не на підставі, не в межах повноважень та не в спосіб, що визначені законом, необґрунтовано, а тому є протиправними. Належним та ефективним способом захисту порушених прав позивачів відповідно до пункту 4 частини другої статті 245 КАС України є зобов`язання відповідача вчинити дії, спрямовані на усунення допущеного порушення, а саме - направити документи позивачів за належністю для розгляду питання про призначення одноразової грошової допомоги.

Позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Оскільки позов задоволено в повному обсязі, судовий збір, сплачений позивачами при поданні позовної заяви в розмірі по 1331 грн 20 коп. кожною, підлягає стягненню на їх користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_3 задовольнити.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови в направленні до Міністерства оборони України документів ОСОБА_1 та ОСОБА_3 для призначення та виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013, у зв`язку із загибеллю (смертю) військовослужбовця ОСОБА_4 .

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 направити до Міністерства оборони України заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з доданими документами для призначення та виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013, у зв`язку із загибеллю (смертю) військовослужбовця ОСОБА_4 .

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі по 1331,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі по 1331,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ) ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_3 )

Відповідач:ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_4 )

Головуючий суддя В.К. Блонський