Постанова від 06 вересня 2026 р. у справі №205/10719/26 — Новокодацький районний суд міста Дніпра

07.09.2026 Єдиний унікальний номер 205/10719/26

Номер провадження3/205/2751/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2026 року м. Дніпро

Суддя Новокодацького районного суду м. Дніпра Терещенко Т.П., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення Серії ЕПР1 №743655 від 12 серпня 2026 року встановлено, що 30 червня 2026 року приблизно о 20 годині 21 хвилині за адресою: м. Дніпро, вул. Юрія Кондратюка, буд. 16, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Toyota Prado» з державним номерним знаком НОМЕР_2 , та під час виникнення перешкоди, яку він об`єктивно був спроможній виявити, негайно не вжив заходів для зменшення швидкості руху аж до повної зупинки транспортного засобу, у зв`язку з чим вчинив наїзд на перешкоду (металевий паркан), у результаті ДТП металевому паркану та транспортному засобу завдано матеріальні збитки, після чого з місця ДТП зник, органи поліції не повідомив, був встановлений розшуковими заходами, чим порушив п. 2.10.а) ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 122-4 КУпАП.

ОСОБА_1 у судовому засіданні свою провину не визнав та пояснив, що 30 червня 2026 року не був за кермом, так як 26 березня 2026 року віддав ключі в кафе «Жаровня» за проханням власника кафе Павла, та на відео з камер видно, що за кермом була велика людина, з неструнким тілом.

Заслухавши у судовому засіданні пояснення правопорушника та дослідивши матеріали справи, вважаю, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, підтверджується повністю наданими доказами: протоколом про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 . Серії ЕПР1 №743653 від 12 серпня 2026 року, які оформленні згідно з вимогами КУпАП; схемою місця ДТП від 30 червня 2026 року; письмовими поясненнями особи, щодо якої було складено протокол про адміністративне правопорушення, - ОСОБА_1 від 26 липня 2026 року, в яких зазначив, що 25 березня 2026 року залишив ключі від автомобіля в кафе на ж/м Покровське за проханням Павла, бармену. З 26 березня 2026 року по 23 травня 2026 року знаходився в Києві, відношення до ДТП не має; реєстраційною карткою на транспортний засіб «Toyota Prado» з державним номерним знаком НОМЕР_2 , власник – ОСОБА_2 ; викликом ОСОБА_1 до УПП ДПП в Дніпропетровській області для надання пояснень, ознайомлення та прийняття остаточного рішення за фактом ДТП, яка мала місце 30 червня 2026 року, з дублюванням у мессенжер.

Крім того, відповідно до рапорту інспектора взводу №2 роти №4 батальйону №4 УПП в Дніпропетровській області від 30 червня 2026 року, прибувши на місце 30 червня 2026 року було встановлено, що ДТП сталося біля буд. 16 по вул. Юрія Кондратюка. Зі слів заявника, він бачив як транспортний засіб «Toyota Prado» з державним номерним знаком НОМЕР_2 в`їхав у паркан біля арки буд. 16 по вул. Юрія Кондратюка, зніс три секції паркану та поїхав у невідомому напрямку, за кермом перебував чоловік.

Водночас, ОСОБА_1 під час судового засідання не було долучено жодного доказу щодо не вчиненням ним зазначеного адміністративного правопорушення, та що це саме інша людина перебувала за кермом.

Посилання ОСОБА_1 у письмових поясненнях щодо перебування у місті Києві у період з березня 2026 року по травень 2026 року не стосується дати вчинення ДТП – 30 червня 2026 року.

Крім того, ОСОБА_1 не одноразово під час судового засідання було заявлено про наявність відеозапису та переписки з власником кафе ОСОБА_3 , однак, жодного належного та допустимого доказу ним не було долучено, і не заявлено клопотання до суду про його витребування, що свідчить про небажання ОСОБА_1 спростувати викладені у протоколі про адміністративне правопорушення обставини або встановити його причестності у вказаному відео.

Отже, користування вказаним автомобілем підтверджено самим ОСОБА_1 , який як під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, так і в судовому засіданні зазначав, що у нього були ключі від зазначеного транспортного засобу, які він потім повернув, інших доказів непричетності його до вказаного автомобіля суду не надав.

До позиції ОСОБА_1 , суд відноситься критично, оскільки така позиція спростовується об`єктивними доказами, оцінку котрим суд дав, а не визнання ОСОБА_1 провини – спосіб його захисту та намагання уникнути адміністративної відповідальності за вчиненого ним правопорушення.

На переконання суду, під час складання працівником поліції протоколу ОСОБА_1 в повній мірі усвідомлював свої дії, і потенційні наслідки, які можуть бути, та посилання на те, що ним не вчиненого адміністративного правопорушення, і недійсності окремих доказів відхиляються, оскільки вони зводяться до особистого, суб`єктивного тлумачення норм матеріального та процесуального закону і хибній оцінці одиничних доказів.

Відповідно до п.2.10.а) ПДР України у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний: негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

З огляду на вищевказане, суд дійшов висновку, що наявна в адміністративному провадженні сукупність наведених вище прямих і непрямих доказів вчинення адміністративного правопорушення, які за змістом є чіткими, зрозумілими і послідовними, такими, що в достатній мірі повно викривають правопорушника у вчиненні інкримінованого його адміністративному правопорушення, та надає суду можливість постановити рішення за наслідками розгляду адміністративного провадження.

Судом встановлено, що вказані у постанові та досліджені в ході судового розгляду докази є належними, допустимими та достовірними, а з огляду на системну оцінку і достатніми для обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення, доведеність вини у його вчинені та для прийняття законного та обґрунтованого рішення в адміністративному провадженні, що дало змогу суду прийти до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, який зроблено з дотриманням вимог вищевказаного Закону на підставі об`єктивного з`ясування всіх обставин, підтверджених доказами, які були досліджені та перевірені під час судового розгляду, а також оцінені відповідно до вимог КУпАП.

За таких обставин дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ст. 122-4 КУпАП, а саме: залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, дані про особу ОСОБА_1 , який до суду прибув, свою провину не визнав, ступінь вини, відсутність в матеріалах справи відомостей про те, що він у минулому притягався до адміністративної відповідальності, в тому числі і за аналогічні правопорушення, відсутність в матеріалах справи відомостей про настання негативних або тяжких наслідків для інших фізичних чи юридичних осіб, приймаючи до уваги напружену та небезпечну для життя обстановку в країні, та те, що ОСОБА_1 є водієм та має наявне посвідчення водія, вважаю за можливе накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Такий вид адміністративного стягнення буде відповідати завданню КУпАП щодо охорони прав і свобод громадян, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків та відповідальності перед суспільством.

На підставі ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 належить стягнути на користь держави судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В

Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, і притягнути до адміністративної відповідальності, наклавши стягнення у вигляді штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 3 400 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665,60 грн. у дохід державного бюджету.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у випадку несплати накладеного штрафу у передбачений законом строк, до нього може бути застосоване подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.

Постанова судді може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя: Т.П. Терещенко