Рішення від 07 вересня 2026 р. у справі №520/26047/26 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

08 вересня 2026 року №520/26047/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смагар С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу № 520/26047/26 за позовом ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (адреса 61022, Харківська область, місто Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх, ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії (представник позивача - Соймін Валерій Іванович),

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023 на підставі оновленої довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 17.08.2026 № ФХ-121961/10771/с;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344) провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 01.02.2023 на підставі оновленої довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 17.08.2026 № ФХ-121961/10771/с, з урахуванням раніше виплачених сум.

Ухвалою від 24 серпня 2026 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі № 520/26047/26, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), у відповідача витребувано копії всіх доказів, що стосуються предмету спору. Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином. Згідно з нормами частини третьої статті 263 КАС України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що на виконання судового рішення ІНФОРМАЦІЯ_2 склав виправлену довідку про розмір його грошового забезпечення станом на 01.01.2023 і надіслав її до відповідача, проте відповідач у проведенні перерахунку пенсії за цією довідкою відмовив, чим порушив право позивача на пенсійне забезпечення у належному розмірі.

08 вересня 2026 року до суду надійшов відзив на позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 03.09.2026 № 2000-1002-7/150215, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Заперечуючи проти позову, відповідач зазначає, що чинна редакція статті 63 Закону № 2262-ХІІ не містить положень про підстави, розмір та види складових перерахунку пенсії, а вказує лише на право на перерахунок пенсії за умови прийняття відповідного рішення Уряду; що за приписами статті 63 Закону № 2262-ХІІ, пунктів 1 і 5 Порядку № 45 підставою для перерахунку раніше призначеної пенсії є саме подія прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення або про введення нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій, а пунктами 2, 3 і 4 Порядку № 45 визначено послідовність дій відповідних органів і строки проведення такого перерахунку.

До відзиву додано копію протоколу за пенсійною справою позивача від 01.02.2023 та доказ надіслання копії відзиву представнику позивача. Інших витребуваних ухвалою суду від 24 серпня 2026 року копій доказів, що стосуються предмета спору, відповідач суду не надав.

04 вересня 2026 року до суду надійшла заява представника позивача, поіменована «відповідь на відзив», у якій наведено додаткові доводи на обґрунтування позовних вимог з посиланням на постанови Верховного Суду та додано їх копії. У цій заяві позивач заперечує проти пропуску ним строку звернення до суду та проти застосування до спірних правовідносин висновків постанови Великої Палати Верховного Суду від 24 грудня 2020 року у справі № 510/1286/16-а і постанови Верховного Суду від 16 червня 2021 року у справі № 639/8782/16-а. Зазначену заяву долучено до матеріалів справи; наведені в ній доводи оцінені судом нижче за суттю.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , проходив військову службу, обіймав на день звільнення зі служби посаду начальника клубу 61 арсеналу (1 розряду), мав військове звання «старший сержант», звільнений у запас 17.12.2013, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену з 18.12.2013 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ, у розмірі 56 відсотків грошового забезпечення при вислузі 22 роки, пенсійна справа № 2001012879. Ці обставини підтверджені протоколом Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області за пенсійною справою № 2001012879 та листом відповідача від 19.08.2026 № 2000-0308-8/143060.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03 липня 2026 року у справі № 520/9394/26 визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо зазначення в довідці від 21.11.2024 № ФХ-121961 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 відомостей про розміри надбавки за особливості проходження служби та премії, визначені виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, розрахованих із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 (1762,00 грн), та зобов`язано зазначений орган підготувати і надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області виправлену довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023 із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704, з включенням відсоткових розмірів надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, визначених виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, розрахованих із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2684,00 грн, для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2023.

На виконання цього судового рішення ІНФОРМАЦІЯ_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) склав довідку від 17.08.2026 № ФХ-121961/10771/с про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023, у якій розміри складових визначено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704, а саме: посадовий оклад - 4830,00 грн, оклад за військовим (спеціальним) званням «старший сержант» - 1230,00 грн, надбавка за вислугу років (45 відсотків) - 2727,00 грн, надбавка за особливості проходження служби (65 відсотків) - 5711,55 грн, премія (221 відсоток) - 10674,30 грн, а всього для обчислення пенсії - 25172,85 грн.

Надходження цієї довідки до відповідача підтверджується його ж листом від 19.08.2026 № 2000-0308-8/143060, у якому прямо зазначено: «До головного управління надійшла довідка ОСОБА_1 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 від 17.08.2026 № ФХ - 121961/10771/С, яка виготовлена ІНФОРМАЦІЯ_2 на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.07.2026 по справі № 520/9394/26».

18 серпня 2026 року представник позивача звернувся до відповідача із запитом (зареєстрований відповідачем за вхідним номером 1109/11), у якому просив провести перерахунок та виплату пенсії позивача з 01.02.2023 за грошовим забезпеченням, визначеним у цій довідці.

Листом від 19.08.2026 № 2000-0308-8/143060 Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області у проведенні перерахунку відмовило. Мотивами відмови зазначено, що пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 визнано протиправним та скасовано в судовому порядку; що після скасування (визнання протиправними) в судовому порядку положень пунктів 1, 2, 3, 6 постанови № 103 умови проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ, не визначалися; що за рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03.07.2026 у справі № 520/9394/26 Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області не є стороною у справі і зобов`язань щодо перерахунку пенсії до головного управління відсутні.

Перерахунок пенсії позивача з 01.02.2023 на підставі довідки від 17.08.2026 № ФХ-121961/10771/с відповідачем не проведено, доказів протилежного матеріали справи не містять; у відзиві відповідач цієї обставини не заперечує. Водночас з доданого до відзиву протоколу за пенсійною справою № 2001012879 від 01.02.2023 вбачається, що основний розмір пенсії позивача з 01.02.2023 обчислено з грошового забезпечення у сумі 19543,85 грн (посадовий оклад - 4830,00 грн, оклад за військовим званням - 1230,00 грн, відсоткова надбавка за вислугу років 45 відсотків - 2727,00 грн, середньомісячна сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці - 10756,85 грн) і становить 10944,56 грн.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, суд виходив з наступного.

Норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб визначено Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі по тексту - Закон № 2262-ХІІ).

Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону № 2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Кабінет Міністрів України постановою від 13.02.2008 № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393» затвердив Порядок № 45 (далі - Порядок № 45).

Пунктом 1 Порядку № 45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.

Процедуру перерахунку раніше призначених пенсій військовослужбовців у разі зміни розміру їх грошового забезпечення врегульовано пунктами 2, 3 Порядку № 45.

Так, пунктами 2, 3 Порядку № 45 визначено, що Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, та надсилає відповідну інформацію державним органам. Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.

Аналіз наведених норм щодо порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», свідчить про необхідність здійснення таких послідовних дій: Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, та надсилає відповідну інформацію державним органам; головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають відповідні списки та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії; на підставі списків уповноважені органи готують такі довідки та подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України; довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.

Таким чином, перерахунок пенсії позивача може бути здійснений відповідачем виключно на підставі довідки уповноваженого органу про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії. Наведене прямо випливає з пунктів 2 і 3 Порядку № 45.

Суд звертає увагу на те, що наведену вище частину четверту статті 63 Закону № 2262-ХІІ викладено в такій редакції Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 № 1774-VIII, який набрав чинності з 1 січня 2017 року.

Аналіз частини четвертої статті 63 Закону № 2262-ХІІ (у редакції від 01.01.2017) дозволяє суду зробити висновок про те, що право на перерахунок пенсії мають особи, пенсії яким призначені за цим Законом, у разі підвищення розміру грошового забезпечення відповідних категорій працюючих військовослужбовців. В той же час повноваження визначати умови, порядок перерахунку пенсій, а також розміри пенсій делеговані Кабінету Міністрів України.

Відповідно до статті 117 Конституції України Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов`язковими до виконання.

30 серпня 2017 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка набирає чинності з 1 березня 2018 року, про що вказано у самій постанові (далі - Постанова КМУ № 704). Постановою КМУ № 704 підвищено грошове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Управління державної охорони, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки та інших розвідувальних органів, органів і підрозділів цивільного захисту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної кримінально-виконавчої служби та деяких інших категорій військовослужбовців.

Отже, у зв`язку з набранням чинності Постановою КМУ № 704 у позивача виникло право на перерахунок пенсії, оскільки зазначеною постановою Уряду підвищено грошове забезпечення військовослужбовців.

В свою чергу, пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 № 103 постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до 1 березня 2018 року, з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби, що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до Постанови КМУ № 704. Виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій проводити з 1 січня 2018 року (пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103).

В даному ж випадку рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі № 826/3858/18, залишеним без змін судом апеляційної інстанції 5 березня 2019 року, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку № 45. Крім того, пункти 1-3 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 виключено на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 24.12.2019 № 1088.

Пунктом 4 Постанови КМУ № 704 у первісній редакції передбачалося, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14. Пунктом 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 пункт 4 Постанови КМУ № 704 було викладено в редакції, за якою зазначені оклади визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт.

Судовим рішенням від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103. Отже, у період з 29.01.2020 як календарної дати набрання законної сили зазначеним судовим рішенням до 20.05.2023 як календарної дати набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 пункт 4 Постанови КМУ № 704 діяв у первісній редакції, тобто обчислення грошового забезпечення передбачалось із використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.

Абзацом 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 № 2710-ІХ прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2023 року встановлено у розмірі 2684,00 грн, тоді як абзацом 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 № 1928-ІХ прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2022 року було встановлено у розмірі 2481,00 грн. Таким чином, з 01.01.2023 відбулася зміна (збільшення) розмірів посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням відповідних категорій військовослужбовців, які обчислюються за пунктом 4 Постанови КМУ № 704, а отже - зміна розміру грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій.

Частиною другою статті 51 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що перерахунок пенсій, призначених особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Зазначена зміна (збільшення) розміру грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, що відбулася з 01.01.2023, у розумінні частини другої статті 51 Закону № 2262-ХІІ є обставиною, що тягне за собою зміну розміру пенсії позивача, призначеної на підставі цього Закону. Отже, право позивача на перерахунок пенсії у зв`язку зі зміною розміру грошового забезпечення станом на 01.01.2023 виникло з 01.02.2023 - з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали ці обставини.

Суд звертає увагу на те, що право позивача на перерахунок пенсії є беззаперечним, а передумовою для його проведення є довідка уповноваженого органу. При цьому суд зауважує, що органи Пенсійного фонду України не наділені повноваженнями самостійно визначати розмір пенсії, а здійснюють її нарахування на підставі наданих їм відповідними органами або позивачем довідок про розмір грошового забезпечення, а розмір пенсійних виплат залежить від розміру складових грошового забезпечення, зазначених у довідках.

Довідку від 17.08.2026 № ФХ-121961/10771/с видано ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто органом, уповноваженим згідно з Порядком № 45 видавати такі довідки, та, як зазначено в самій довідці, складено на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.07.2026 у справі № 520/9394/26. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання на всій території України (стаття 129-1 Конституції України, стаття 14 КАС України). Доказів, які спростовували б повноваження зазначеного органу на видачу такої довідки, додержання її форми або правильність наведених у ній розмірів складових грошового забезпечення, матеріали справи не містять; заперечення відповідача проти цієї довідки, наведені у листі від 19.08.2026 № 2000-0308-8/143060 і у відзиві, ґрунтуються виключно на правових підставах і правильності арифметичних розрахунків складових грошового забезпечення не спростовують.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у пункті 56 постанови від 22.11.2024 у справі № 380/9113/23, згідно з якою зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік, є підставою для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою КМУ № 704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ на підставі оновленої довідки про розміри грошового забезпечення, а також у пункті 62 постанови від 02.08.2022 у справі № 440/6017/21, згідно з яким через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку № 45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 постанови № 704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).

Суд відхиляє наведений відповідачем у листі від 19.08.2026 № 2000-0308-8/143060 мотив відмови, за яким після скасування в судовому порядку положень пунктів 1, 2, 3, 6 постанови № 103 умови проведення перерахунку пенсій не визначалися. Умови, порядок і розміри перерахунку пенсій, призначених за Законом № 2262-ХІІ, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення визначені частиною четвертою статті 63 цього Закону та Порядком № 45, які є чинними. Постановою № 103 було лише внесено зміни до Постанови КМУ № 704 і до Порядку № 45; скасування окремих її пунктів не припинило дії ані Закону № 2262-ХІІ, ані Порядку № 45 у редакції до внесення цих змін. Навпаки, саме внаслідок скасування пункту 6 постанови № 103 пункт 4 Постанови КМУ № 704 у період з 29.01.2020 до 20.05.2023 діяв у первісній редакції, яка передбачає обчислення окладів із використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, що і зумовило зміну розміру грошового забезпечення станом на 01.01.2023.

З цих же підстав суд відхиляє доводи відзиву про те, що перерахунок пенсії можливий лише за умови прийняття Кабінетом Міністрів України окремого рішення про зміну розміру грошового забезпечення і що після 01.03.2018 такого рішення Уряд не приймав. Розміри посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням визначено саме рішенням Кабінету Міністрів України - пунктом 4 Постанови КМУ № 704, який у первісній редакції пов`язує ці розміри з показником прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленим законом на 1 січня календарного року. Оскільки у період з 29.01.2020 до 20.05.2023 пункт 4 Постанови КМУ № 704 діяв саме у первісній редакції, встановлення Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» нового розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684,00 грн) саме собою змінило розміри зазначених окладів на умовах, у порядку та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України, як того вимагає частина четверта статті 63 Закону № 2262-ХІІ, і прийняття Урядом додаткового рішення для цього не потрібне.

Твердження відзиву про сталість показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 1762,00 грн для цілей обчислення окладів за Постановою КМУ № 704 суд відхиляє. Показник 1762,00 грн - це розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня 2018 року; його застосування було запроваджено пунктом 4 Постанови КМУ № 704 у редакції пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103, який визнано протиправним та скасовано судовим рішенням від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18, і знову запроваджено пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 лише з 20.05.2023. Спірна дата - 01.01.2023 - належить до періоду між цими двома подіями, коли законної підстави обчислювати оклади з використанням показника 1762,00 грн не існувало. Більше того, у доданому до відзиву протоколі за пенсійною справою позивача від 01.02.2023 сам відповідач визначив посадовий оклад позивача у розмірі 4830,00 грн і оклад за військовим званням у розмірі 1230,00 грн, тобто у розмірах, які отримуються множенням прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2684,00 грн на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з додатками 1, 14 до Постанови КМУ № 704, а не показника 1762,00 грн, що доводу відзиву про сталість цього показника прямо суперечить.

Твердження відзиву про те, що зазначене у довідці від 17.08.2026 № ФХ-121961/10771/с грошове забезпечення є неіснуючим, а сама довідка містить виключно умовні обчислення в частині окладу за посадою без факту реального підвищення поточної винагороди за службу діючого публічного службовця, суд оцінює критично. Довідку складено уповноваженим органом за формою, встановленою Порядком № 45, і на виконання судового рішення; саме така довідка відповідно до пунктів 2, 3 Порядку № 45 є підставою для проведення перерахунку пенсії. Пунктом 9 Порядку № 45 Пенсійному фонду України та його головним управлінням надано право перевіряти правильність складення довідок, проте це право не охоплює можливості відмовити у проведенні перерахунку через незгоду з нормативною базою обчислення складових грошового забезпечення. Правильності обчислення жодної зі складових грошового забезпечення, наведених у цій довідці, відповідач не спростував і доказів на підтвердження своїх тверджень суду не надав. Крім того, пенсія за Законом № 2262-ХІІ обчислюється не з фактично виплаченої конкретному діючому військовослужбовцеві винагороди, а з розмірів грошового забезпечення за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням на момент виникнення права на перерахунок, а тому відсутність фактичної виплати позивачеві такого грошового забезпечення підставою для відмови у проведенні перерахунку бути не може.

Суд відхиляє також довід відповідача про те, що він не є стороною у справі № 520/9394/26, а тому не має зобов`язань щодо перерахунку пенсії позивача. Обов`язок відповідача провести перерахунок пенсії позивача виникає не з рішення у справі № 520/9394/26, а безпосередньо з частини четвертої статті 63 Закону № 2262-ХІІ і Порядку № 45 - з моменту одержання від уповноваженого органу довідки про розмір грошового забезпечення. Судове рішення у справі № 520/9394/26 усунуло перешкоду для перерахунку, зобов`язавши уповноважений орган скласти довідку в належному вигляді, і не могло і не мало покладати обов`язків на особу, яка не була учасником тієї справи. Одержавши таку довідку, відповідач був зобов`язаний провести перерахунок пенсії позивача за нею незалежно від того, чи брав він участь у справі, в якій цю довідку зобов`язано скласти.

Частиною третьою статті 51 Закону № 2262-ХІІ встановлено, що перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком. Відповідно до пункту 4 Порядку № 45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону.

Довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01 січня 2023 року у належному вигляді складено ІНФОРМАЦІЯ_2 лише 17.08.2026 та лише на виконання судового рішення. Оскільки перерахунок пенсії позивача може бути здійснений відповідачем виключно на підставі довідки уповноваженого органу, ненадання такої довідки у визначені Порядком № 45 строки унеможливило проведення перерахунку пенсії позивача у належному розмірі з 01.02.2023. Отже, перерахунок пенсії позивача не був проведений з вини органу, який видає довідки для перерахунку пенсії, та органу Пенсійного фонду України, а тому за частиною третьою статті 51 Закону № 2262-ХІІ такий перерахунок провадиться з дати виникнення права на нього - з 01.02.2023 - без обмеження строком. Правило другого речення частини другої статті 51 Закону № 2262-ХІІ, за яким різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено не більш як за 12 місяців, до спірних правовідносин не застосовується, оскільки частина третя цієї ж статті для випадку, коли перерахунок не проведений з наведених у ній причин, встановлює спеціальне правило про його проведення з дати виникнення права на нього без обмеження строком. Наведений висновок зроблено виключно для цілей застосування частини третьої статті 51 Закону № 2262-ХІІ у спірних правовідносинах між позивачем і відповідачем; питання про права, свободи, інтереси чи обов`язки ІНФОРМАЦІЯ_1 , який учасником цієї справи не є, цим рішенням не вирішується і жодних обов`язків на зазначений орган не покладається.

Окремо суд оцінює довід відзиву про те, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.12.2025 у справі № 520/1055/25 перерахунок пенсії позивача з 01.02.2023 уже проведено на підставі довідки від 21.11.2024 № ФХ-121961 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, з урахуванням раніше виплачених сум, а тому підстави для перерахунку пенсії з тієї самої дати за іншою довідкою відсутні.

Цей довід ототожнює дату, з якої проводиться перерахунок пенсії, з розміром грошового забезпечення, з якого пенсія обчислюється, тоді як це різні складові права на перерахунок. Ідеться про дві різні довідки одного й того самого уповноваженого органу про розмір грошового забезпечення позивача станом на ту саму дату - 01.01.2023: довідку від 21.11.2024 № ФХ-121961, за якою перерахунок проведено, і довідку від 17.08.2026 № ФХ-121961/10771/с, за якою позивач просить провести перерахунок у цій справі. Різниця між ними встановлена не в цій справі: рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03 липня 2026 року у справі № 520/9394/26 дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо зазначення в довідці від 21.11.2024 № ФХ-121961 відомостей про розміри надбавки за особливості проходження служби та премії, визначені виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, розрахованих із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 (1762,00 грн), визнано протиправними, і цей же орган зобов`язано скласти виправлену довідку станом на 01.01.2023 із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2684,00 грн для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2023. Саме на виконання цього судового рішення і складено довідку від 17.08.2026 № ФХ-121961/10771/с.

Те, що проведений відповідачем перерахунок не охоплює тих складових грошового забезпечення, які визначено у довідці від 17.08.2026 № ФХ-121961/10771/с, підтверджується доданим до самого відзиву протоколом за пенсійною справою позивача № 2001012879 від 01.02.2023. За цим протоколом посадовий оклад позивача становить 4830,00 грн, оклад за військовим званням - 1230,00 грн, відсоткова надбавка за вислугу років (45 відсотків) - 2727,00 грн, тобто ті самі розміри, що і в довідці від 17.08.2026 № ФХ-121961/10771/с, а середньомісячну суму щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки за особливості проходження служби у розмірі 65 відсотків і премії) враховано у розмірі 10756,85 грн. Натомість у довідці від 17.08.2026 № ФХ-121961/10771/с ці ж складові визначено у розмірах 5711,55 грн і 10674,30 грн, а разом - 16385,85 грн. Сума 10756,85 грн, врахована у протоколі, дорівнює сумі надбавки за особливості проходження служби у розмірі 65 відсотків (3751,15 грн) і премії у розмірі 221 відсотка (7005,70 грн), обчислених виходячи з посадового окладу 3170,00 грн та окладу за військовим званням 810,00 грн, тобто з окладів, визначених із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 1762,00 грн. Унаслідок цього загальна сума грошового забезпечення для обчислення пенсії за протоколом становить 19543,85 грн, а за довідкою від 17.08.2026 № ФХ-121961/10771/с - 25172,85 грн.

Отже, перерахунок пенсії позивача з 01.02.2023, на який посилається відповідач, проведено з того самого способу обчислення щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, який рішенням у справі № 520/9394/26 визнано протиправним і задля виправлення якого і складено довідку від 17.08.2026 № ФХ-121961/10771/с. Проведення такого перерахунку не позбавляє позивача права на перерахунок пенсії з тієї самої дати за виправленою довідкою. Дата, з якої проводиться перерахунок, визначається за частинами другою і третьою статті 51 Закону № 2262-ХІІ моментом виникнення права на перерахунок і є однаковою для обох довідок, оскільки обидві складено станом на 01.01.2023; натомість розмір, у якому пенсія має бути перерахована, визначається складовими грошового забезпечення, зазначеними у довідці уповноваженого органу. Позивач не просить провести перерахунок повторно за тими самими показниками - він просить провести перерахунок за показниками, які уповноважений орган визначив на виконання судового рішення замість тих, зазначення яких у попередній довідці визнано протиправним. Тлумачення, яке пропонує відповідач, за яким сам факт раніше проведеного перерахунку з тієї самої дати виключає перерахунок за виправленою довідкою, позбавляло б виконання рішення у справі № 520/9394/26 будь-якого сенсу, а право позивача на перерахунок пенсії у належному розмірі - ілюзорним, що не узгоджується зі статтею 129-1 Конституції України та статтею 14 КАС України. Крім того, позовна вимога заявлена з урахуванням раніше виплачених сум, а отже подвійної виплати за один і той самий період її задоволення не спричиняє.

Копії рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.12.2025 у справі № 520/1055/25 відповідач суду не надав і матеріали справи її не містять. Разом з тим навіть з викладеного у відзиві змісту цього рішення вбачається, що предметом того спору був перерахунок пенсії позивача за довідкою від 21.11.2024 № ФХ-121961, тоді як предметом цього спору є перерахунок пенсії за іншою довідкою - від 17.08.2026 № ФХ-121961/10771/с, складеною пізніше і на виконання іншого судового рішення. Отже, тотожності предмета і підстав позову немає, а раніше ухвалене судове рішення перешкодою для вирішення цього спору по суті не є.

Перевіряючи додержання позивачем строку звернення до суду, на застосуванні якого наполягає відповідач у відзиві, суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Предметом цього спору є дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати пенсії позивача на підставі довідки від 17.08.2026 № ФХ-121961/10771/с, тобто поведінка, яка не могла виникнути раніше, ніж цю довідку було складено і ніж відповідач розглянув відповідне звернення позивача. Довідку складено 17.08.2026, звернення про проведення перерахунку пенсії на її підставі подано 18.08.2026, про відмову у проведенні перерахунку відповідач повідомив листом від 19.08.2026 № 2000-0308-8/143060, а позовну заяву подано до суду через підсистему «Електронний суд» 21 серпня 2026 року, тобто в межах шестимісячного строку, обчисленого від будь-якої з наведених дат. Дата 01.02.2023, з якої позивач просить провести перерахунок, є датою виникнення матеріального права на перерахунок пенсії, а не днем, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про відмову відповідача провести перерахунок за конкретною довідкою, якої на той час ще не існувало. Крім того, за частиною третьою статті 51 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсії, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком. При цьому відповідач у відзиві не зазначає, від якої саме дати він обчислює строк звернення до суду і коли цей строк, на його думку, сплив, і відповідного розрахунку не наводить. Отже, строк звернення до суду позивачем не пропущено.

Висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 грудня 2020 року у справі № 510/1286/16-а, до спірних правовідносин суд не застосовує. Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Разом з тим такий висновок враховується за умови, що його сформульовано у правовідносинах, подібних до спірних. Висновки у справі № 510/1286/16-а сформульовані у правовідносинах щодо перерахунку пенсії, призначеної на підставі статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ, тоді як спірні правовідносини стосуються перерахунку пенсії, призначеної відповідно до Закону № 2262-ХІІ, і врегульовані спеціальною нормою частини третьої статті 51 цього Закону, за якою перерахунок, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком. Крім того, предметом цього спору є дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії за довідкою від 17.08.2026 № ФХ-121961/10771/с, тобто поведінка, яка не могла мати місця раніше складення цієї довідки. За таких обставин наведений висновок до спірних правовідносин не застосовується.

З тих самих підстав суд не застосовує до спірних правовідносин і висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 16 червня 2021 року у справі № 639/8782/16-а. Той спір стосувався визначення розміру посадового окладу, який має враховуватися для перерахунку пенсії, і розглядався за участю як органу Пенсійного фонду України, так і органу, уповноваженого видавати довідку про розмір грошового забезпечення. У цій же справі розміри складових грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023 визначено уповноваженим органом у довідці від 17.08.2026 № ФХ-121961/10771/с, складеній на виконання судового рішення, правильність цієї довідки матеріалами справи не спростована, а спір зводиться до обов`язку відповідача провести перерахунок пенсії позивача на її підставі. Отже, правовідносини не є подібними.

Решта доводів та аргументів сторін, наведених у заявах по суті справи, не потребує окремої оцінки суду, оскільки зроблених судом висновків не спростовує.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, пункт 29).

Згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з нормами частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, на якого частиною 2 статті 77 КАС України покладено обов`язок доказування правомірності своїх дій, доказів правомірності відмови у проведенні перерахунку пенсії позивача за довідкою від 17.08.2026 № ФХ-121961/10771/с, проведення такого перерахунку або наявності перешкод для його проведення суду не надав, а наведені у відзиві доводи правомірності відмови у проведенні перерахунку не підтверджують з мотивів, викладених вище. Натомість обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, підтверджені наявними у матеріалах справи доказами.

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог повністю.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне. Розподіл судових витрат належить провести за правилами статей 139-143 КАС України. Разом із тим доказів сплати судового збору за подання цієї позовної заяви матеріали справи не містять, а тому підстав для розподілу судових витрат немає.

Керуючись статтями 2-17, 19-20, 42-47, 55-60, 72-78, 80, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224, 225-228, 229-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (адреса 61022, Харківська область, місто Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх, ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (адреса 61022, Харківська область, місто Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх, ЄДРПОУ 14099344) щодо відмови ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) у проведенні перерахунку пенсії з 01.02.2023 на підставі оновленої довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 17.08.2026 № ФХ-121961/10771/с.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (адреса 61022, Харківська область, місто Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх, ЄДРПОУ 14099344) провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з 01.02.2023 на підставі оновленої довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 17.08.2026 № ФХ-121961/10771/с про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішення ухвалене та повне судове рішення складено 08 вересня 2026 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Другого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Смагар