Рішення від 07 вересня 2026 р. у справі №520/26201/26 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

08 вересня 2026 року №520/26201/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смагар С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу № 520/26201/26 за позовом ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (адреса: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, буд. 3, ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо обмеження основного розміру пенсії позивача, гарантованого статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити з 01.03.2026 перерахунок пенсії позивачу ОСОБА_1 відповідно до вимог статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», а саме у розмірі 80% заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, без урахування обмеження індексації та сплатити відповідну заборгованість за недоотримані суми.

Крім того, у позовній заяві позивач просив розглядати справу у спрощеному порядку без його участі, зобов`язати відповідача надати для огляду копію його пенсійної справи, а також у разі необхідності, на розсуд суду, здійснити огляд справи № 200/2692/26.

Ухвалою від 24 серпня 2026 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі № 520/26201/26, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), у відповідача витребувано копії всіх доказів, що стосуються предмету спору, та, задовольнивши відповідне клопотання позивача, витребувано належним чином засвідчену копію пенсійної справи ОСОБА_1 . Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином. Згідно з нормами частини третьої статті 263 КАС України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що з 02.01.2019 є одержувачем пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», розмір якої визначається за правилами статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», та перебуває на обліку у відповідача. З протоколу перерахунку пенсії від 27.02.2026 з датою перерахунку 01.03.2026 позивачу стало відомо, що відповідач обчислив гарантований статтею 8 названого Закону розмір пенсії у сумі 18981,88 грн, що становить 80 відсотків від середньомісячного заробітку 23727,35 грн, проте до виплати визначив меншу суму - 18060,22 грн, зменшивши нарахований розмір на 675,21 грн та на 246,45 грн як на суми обмеження індексації, запроваджені постановами Кабінету Міністрів України. На переконання позивача, обмеження максимального розміру індексації пенсії, встановлене актами Кабінету Міністрів України, не є тотожним обмеженню гарантованого законом основного розміру пенсії шахтаря і не може його зменшувати. Позивач також зазначає, що 02.02.2026 звернувся до відповідача із заявою щодо правильності нарахування та виплати пенсії, а листом від 11.03.2026 відповідач підтвердив факт застосування зазначених обмежень. На підтвердження своєї позиції позивач посилається на постанову Верховного Суду від 26 серпня 2025 року у справі № 360/948/24.

04 вересня 2026 року до суду надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 01 вересня 2026 року № 0500-1003-8/90220 на позовну заяву.

Заперечуючи проти позову, відповідач зазначив, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області з 02.01.2019 та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», призначену із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2016-2018 роки у розмірі 6188,89 грн; що індексація пенсії проводиться відповідно до частини другої статті 42 названого Закону та Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124, шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати станом на 01.10.2017 на коефіцієнти, визначені щороку Кабінетом Міністрів України (1,17; 1,11; 1,11; 1,14; 1,197; 1,0796; 1,115; 1,121), унаслідок чого збільшений показник з 01.03.2026 становить 9992,40 грн; що постановами Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168, від 23.02.2024 № 185 та від 25.02.2025 № 209 загальний розмір збільшення пенсії за результатами перерахунку обмежено сумою 1500 грн, а постановою від 25.02.2026 № 236 - сумою 2595 грн; що при перерахунку з 01.03.2023 загальний розмір підвищення склав 2175,21 грн, тому застосовано обмеження в індексації у розмірі 675,21 грн, а при перерахунку з 01.03.2025 загальний розмір підвищення склав 1746,45 грн, тому застосовано обмеження у розмірі 246,45 грн; що частиною третьою статті 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» максимальний розмір пенсії обмежено десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність, розмір якого з 01.01.2026 становить 2595,00 грн; що розмір пенсії позивача обчислено відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» у розмірі 80% заробітної плати (доходу) і з 01.03.2026 становить: середньомісячний заробіток - 23727,35 грн, розмір пенсії за віком - 11092,54 грн, доплата за понаднормовий стаж - 285,45 грн, доплата до пенсії за Законом України «Про підвищення престижності шахтарської праці» - 7603,89 грн, сума пенсії за цим Законом (80% від 23727,35 грн) - 18981,88 грн, обмеження в індексації з 01.03.2023 - 675,21 грн, обмеження в індексації з 01.03.2025 - 246,45 грн, розмір пенсії з надбавками - 18060,22 грн; що пенсію обчислено відповідно до чинного законодавства, а постанови Кабінету Міністрів України № 124, № 251, № 127, № 118, № 168, № 185 є чинними та підлягають обов`язковому застосуванню з огляду на принцип юридичної визначеності. На обґрунтування своєї позиції відповідач послався на постанову Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у зразковій справі № 802/2196/17-а та постанову Верховного Суду від 29.09.2020 у справі № 263/14242/17, а також зазначив, що з постановою Верховного Суду від 13.01.2025 у справі № 160/28752/23 не погоджується. Крім того, відповідач зазначив, що позивач не звертався до нього із заявою встановленого зразка про перерахунок пенсії відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, а рішення про відмову у перерахунку пенсії не приймалося, а тому порушень при здійсненні владних повноважень відносно позивача не допущено. Відповідач просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Разом із відзивом відповідач надав копії матеріалів електронної пенсійної справи позивача (розрахунки заробітку та стажу, рішення про призначення та перерахунок пенсії), довіреність представника, наказ про призначення представника на посаду, виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань і докази надіслання відзиву позивачу.

Щодо викладеного у позовній заяві клопотання про огляд справи № 200/2692/26, заявленого позивачем на розсуд суду у разі необхідності, суд зазначає, що копії ухвал Донецького окружного адміністративного суду від 14 квітня 2026 року та від 12 травня 2026 року у справі № 200/2692/26 (ухвалою від 14 квітня 2026 року відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до суду за позовними вимогами за період з 01.03.2020 по 04.10.2025 та позовну заяву залишено без руху з наданням позивачу десятиденного строку на усунення недоліків шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших поважних причин пропуску строку, а ухвалою від 12 травня 2026 року позовну заяву повернуто позивачу на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України у зв`язку з неусуненням недоліків у встановлений строк) додані позивачем до позову, провадження у тій справі не відкривалося, а предметом цього спору є перерахунок пенсії позивача з 01.03.2026, тобто інший період, а обставини, що мають значення для вирішення цього спору, підтверджені наявними у матеріалах справи доказами, у тому числі наданими відповідачем матеріалами пенсійної справи. За таких умов суд не вбачає потреби у витребуванні та огляді матеріалів справи № 200/2692/26.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та отримує пенсію за віком, призначену з 02.01.2019 відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (пенсійне посвідчення серії НОМЕР_2 від 18.02.2020, особовий рахунок № НОМЕР_3 відкритий 02.01.2019). За даними рішень відповідача про перерахунок пенсії повний страховий стаж позивача становить 46 років 9 місяців 17 днів, у тому числі 19 років, додатково зарахованих до страхового стажу за кожний повний рік стажу роботи позивача на підземних роботах за списком № 1 (тривалість стажу, що дає право на зниження пенсійного віку, - 25 років 0 місяців 9 днів), а розмір пенсії позивача з дати її призначення обчислюється відповідно до Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу), з якої обчислюється пенсія. Отже, позивач відпрацював на підземних роботах за списком № 1 не менш як 15 років, як це передбачено статтею 8 названого Закону. Ці обставини сторонами не оспорюються та підтверджені відповідачем у відзиві.

02 лютого 2026 року позивач звернувся до відповідача із письмовою заявою щодо правильності нарахування та виплати пенсії, яку зареєстровано відповідачем 11 лютого 2026 року. Листом від 11 березня 2026 року відповідач повідомив позивача, що пенсії, призначені у період з 01.01.2019 по 01.05.2020, у 2020 році індексації не підлягали; при перерахунку у 2021 році встановлено доплату в розмірі 100 грн, у 2022 році - 135 грн; у період 2023-2025 років індексацію пенсії позивача обмежено відповідно до постанов Кабінету Міністрів України, а саме з 01.03.2023 - на 675,21 грн, з 01.03.2025 - на 246,45 грн; нарахований розмір пенсії з надбавками становить 16011,34 грн.

Згідно з рішенням про перерахунок пенсії № 057250000849 (протокол перерахунку від 27 лютого 2026 року, вид перерахунку - «Індексація заробітку (масовий)»), складеним Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області, з датою перерахунку 01.03.2026 відповідачем визначено такі показники: середньомісячний заробіток для обчислення пенсії - 23727,35 грн; коефіцієнт страхового стажу - 0,46750; розмір пенсії за віком (стаття 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування») - 11092,54 грн; доплата за понаднормовий стаж (абзац 2 частини 1 статті 28 цього Закону) за 11 років - 285,45 грн; загальний розмір пенсії - 11377,99 грн; доплата до пенсії за Законом України «Про підвищення престижності шахтарської праці» - 7603,89 грн; сума пенсії за Законом України «Про підвищення престижності шахтарської праці» (80% від 23727,35 грн) - 18981,88 грн; обмеження в індексації з 01.03.2023 - 675,21 грн; обмеження індексації з 01.03.2025 - 246,45 грн; розмір пенсії з надбавками - 18060,22 грн. Саме у сумі 18060,22 грн пенсію призначено до виплати з 01.03.2026 довічно. Ті самі показники наведені відповідачем у відзиві.

Арифметична правильність наведених у рішенні величин судом перевірена: 23727,35 грн х 0,46750 = 11092,54 грн; 11092,54 грн + 285,45 грн + 7603,89 грн = 18981,88 грн, що дорівнює 80 відсоткам від 23727,35 грн; 18981,88 грн - 675,21 грн - 246,45 грн = 18060,22 грн. Факт виплати позивачу за березень 2026 року саме 18060,22 грн підтверджується доданими до позовної заяви відомостями з особистого кабінету позивача на вебпорталі Пенсійного фонду України («сума останньої виплати») та відомостями банку про зарахування позивачу 20 березня 2026 року пенсії у сумі 18060,22 грн.

З наданих відповідачем рішень про перерахунок пенсії також вбачається, що обмеження в індексації у розмірі 675,21 грн застосовується відповідачем безперервно з 01.03.2023, а обмеження у розмірі 246,45 грн - з 01.03.2025, і обидві суми віднімаються від суми пенсії, обчисленої за Законом України «Про підвищення престижності шахтарської праці», при кожному наступному перерахунку, у тому числі з 01.03.2026.

Таким чином, між сторонами відсутній спір щодо розміру середньомісячного заробітку, коефіцієнта страхового стажу та щодо самого факту поширення на позивача статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці». Відповідач цю норму застосував і визначив гарантований нею розмір пенсії - 18981,88 грн. Спір зводиться виключно до правомірності зменшення відповідачем цього розміру на суми 675,21 грн та 246,45 грн.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року (надалі - Закон №1058-IV).

Згідно з частиною 1 статті 27 Закону №1058-IV розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп х Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

Згідно з частиною 2 статті 42 Закону №1058-IV для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 року №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (надалі Порядок №124).

Відповідно до пункту 8 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 24.02.2023 року №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» (надалі постанова КМУ №168), якою зокрема постановив:

1. Установити, що з 1 березня 2023 р. перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,197.

10. Установити, що:

- у разі коли розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-7 цієї постанови, не досягає 100 гривень, встановлюється щомісячна доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії;

- розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-7 цієї постанови, не може перевищувати 1500 гривень.

Відповідно до пункту 6 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 25.02.2025 року № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» (надалі постанова КМУ №209), якою зокрема постановив:

1. Установити, що з 1 березня 2025 р. перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,115.

3. Установити, що:

- у разі, коли розмір підвищення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктом 1 і підпунктами 1-7 пункту 2 цієї постанови, не досягає 100 гривень, встановлюється щомісячна доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії;

- розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктом 1 та підпунктами 1-7 пункту 2 цієї постанови, не може перевищувати 1500 гривень.

Аналізуючи зазначені правові норми, суд дійшов висновку, що оскільки Кабінет Міністрів України запровадив тимчасове обмеження на максимальний розмір індексації пенсій, а саме: розмір підвищення пенсії за результатами індексації обмежено 1500,00 грн, індексація пенсії позивача з 01.03.2023 та з 01.03.2025 проведена відповідачем у межах чинного законодавства із дотриманням умови, що підвищення, відповідно до пункту 10 постанови КМУ №168 та пункту 3 постанови КМУ №209, не може перевищувати 1500,00 грн.

При цьому, суд звертає увагу, що положеннями статті 42 Закону № 1058-IV Уряду надано право визначати розмір, умови та порядок здійснення індексації пенсій.

Отже, в межах наданих повноважень Кабінет Міністрів України постановами № 168 та № 209 визначив верхню межу розміру індексації пенсії - 1500,00 грн, яку не може перевищувати сума індексації у разі здійснення підвищення розміру пенсії на виконання цих постанов, що означає, якщо сума індексації пенсії в результаті проведеного перерахунку перевищує 1500,00 грн, доплата до пенсії встановлюється у межах граничної суми - в розмірі 1500 грн.

Разом з тим, суд зауважує, що 16.09.2008 набрав чинності Закон України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02 вересня 2008 року № 345-VI (далі Закон № 345-VI).

Цей Закон спрямований на підвищення престижності шахтарської праці, надання додаткових гарантій у виплаті та підвищенні заробітної плати і розв`язанні соціально-побутових проблем шахтарів.

Відповідно до положень статті 1 Закону № 345-VI, дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.

Нормами статті 8 Закону № 345-VI визначені особливості пенсійного забезпечення. Так, мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Аналогічні гарантії закріплені у статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV, абзацом 3 частини 1 якої визначено, що мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Аналіз вищезазначених норм дає підстави для висновку про те, що мінімальний розмір пенсії у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, є додатковою гарантією для шахтарів, які працювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків за списком № 1.

У цій справі не є спірним питання, що позивач є отримувачем пенсії на підставі статті 8 Закону № 345-VI.

Позивачем не оскаржується визначений розмір пенсії за віком, доплати за понаднормовий стаж, сума доплати і розмір пенсії, визначений відповідачем за нормами Закону № 345-VI, - 18981,88 грн.

Як підтверджується матеріалами справи, при проведенні індексації з 01.03.2023 загальний розмір підвищення склав 2175,21 грн та застосовано обмеження в індексації з 01.03.2023 в розмірі - 675,21 грн, а при проведенні індексації з 01.03.2025 загальний розмір підвищення склав 1746,45 грн та застосовано обмеження в індексації з 01.03.2025 в розмірі - 246,45 грн. Обидва обмеження відповідач продовжує застосовувати і при перерахунку пенсії з 01.03.2026, віднімаючи їх від суми пенсії, обчисленої за Законом № 345-VI, унаслідок чого розмір пенсії позивача до виплати (18060,22 грн) є меншим за 80 відсотків його заробітної плати (доходу), з якої обчислюється пенсія (18981,88 грн).

На переконання суду, обмеження розміру пенсії позивача суперечить гарантованому Законом України «Про підвищення престижності шахтарської праці» розміру, адже приписами ст. 8 вказаного Закону передбачено, що мінімальний розмір пенсії встановлено у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря.

Європейський Суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п.53 рішення у справі Ковач проти України від 7 лютого 2008 року, п. 59 рішення у справі Мельниченко проти України від 19 жовтня 2004 року, п.50 рішення у справі Чуйкіна проти України від 13 січня 2011 року, п.54 рішення у справі Швидка проти України від 30 жовтня 2014 року тощо).

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Загальної Декларації прав людини, п. 4 ч. 1 Європейської Соціальної хартії та ч. 3 ст. 46 Конституції України, кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист за роки важкої праці та шкідливих робіт, яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що відповідач протиправно зменшив гарантований статтею 8 Закону № 345-VI розмір пенсії позивача - 18981,88 грн - на суми обмеження індексації 675,21 грн та 246,45 грн.

Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В аналогічній справі, в якій постанова суду апеляційної інстанції від 19.12.2024 у справі №360/948/24 про відмову у позові була скасована, а рішення Луганського окружного адміністративного суду від 21.10.2024 у справі №360/948/24, яким позов задоволено, залишено в силі, Верховний Суд відзначив, що «Під час розгляду справи, судом першої інстанції встановлено, що під час перерахунку пенсії позивача, відповідачем обмежено передбачений статтею 8 Закону № 345-VI її розмір на 1083,70 грн. Такі фактичні обставини судом першої інстанції встановлено на підставі наданих суду протоколів призначення та перерахунку пенсії і відповідачем такі обставини не спростовано. За таких обставин, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку щодо протиправності дій відповідача та постановив рішення про задоволення позовних вимог. Покликання відповідача, в обґрунтування своїх доводів, на правомірність дій щодо обмеження індексації пенсії під час її перерахунку, є безпідставним, оскільки таке не спростовує висновки суду першої інстанції щодо зменшення встановленого законом мінімального розміру пенсії» (Постанова ВС у справі №360/948/24 від 26.08.2025).

Доводи відповідача про те, що індексацію пенсії позивача проведено відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV, Порядку №124 та постанов КМУ №168 і №209 з дотриманням граничного розміру збільшення 1500 грн, а тому пенсію обчислено відповідно до чинного законодавства, суд відхиляє. Предметом цього спору є не коефіцієнти збільшення показника середньої заробітної плати і не право Кабінету Міністрів України обмежувати граничний розмір підвищення пенсії за результатами індексації, а те, що суми такого обмеження (675,21 грн та 246,45 грн) відповідач відняв не від розміру підвищення пенсії, а від суми пенсії, обчисленої відповідачем за статтею 8 Закону № 345-VI як мінімальний розмір пенсії, гарантований законом. Відповідач у відзиві сам зазначає, що сума пенсії позивача за Законом № 345-VI (80% від 23727,35 грн) становить 18981,88 грн, а до виплати визначено 18060,22 грн. Ані постанова КМУ №168, ані постанова КМУ №209 не містять приписів, які дозволяли б зменшувати мінімальний розмір пенсії, встановлений статтею 8 Закону № 345-VI та абзацом 3 частини 1 статті 28 Закону №1058-IV, а підзаконний нормативно-правовий акт не може звужувати обсяг гарантії, встановленої законом. Саме такий висновок викладено у наведеній вище постанові Верховного Суду від 26.08.2025 у справі №360/948/24. Не спростовує наведеного і посилання відповідача на постанову Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 № 236, якою граничний розмір збільшення пенсії за результатами перерахунку з 01.03.2026 встановлено у сумі 2595 грн: за рішенням про перерахунок пенсії № 057250000849 від 27.02.2026 обмеження за цією постановою до пенсії позивача не застосовувалося, а від гарантованого статтею 8 Закону № 345-VI розміру пенсії відповідач відняв саме суми обмеження індексації 2023 і 2025 років - 675,21 грн та 246,45 грн.

З цих же підстав суд відхиляє посилання відповідача на постанову Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у зразковій справі № 802/2196/17-а та на постанову Верховного Суду від 29.09.2020 у справі № 263/14242/17. Повноваження Кабінету Міністрів України визначати розмір та порядок збільшення показника середньої заробітної плати для індексації пенсій і чинність постанов КМУ №168 та №209 у цій справі під сумнів не ставляться; висновок суду ґрунтується не на незастосуванні цих постанов, а на тому, що мінімальний розмір пенсії шахтаря встановлений законом і зменшенню на підставі підзаконного акта не підлягає. Висновки постанови Верховного Суду від 13.01.2025 у справі № 160/28752/23, з якими відповідач не погоджується, в основу цього рішення не покладені.

Посилання відповідача на частину третю статті 27 Закону №1058-IV, за якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, суд відхиляє, оскільки ця норма до спірних правовідносин не застосовується. Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 1 січня 2026 року встановлено у розмірі 2595 гривень, отже десять прожиткових мінімумів становлять 25950 грн, тоді як гарантований статтею 8 Закону № 345-VI розмір пенсії позивача - 18981,88 грн - цієї межі не перевищує. Спірне зменшення пенсії відповідач здійснив не на підставі частини третьої статті 27 Закону №1058-IV, а як «обмеження в індексації», що прямо зазначено в рішенні про перерахунок пенсії.

Доводи відповідача про те, що позивач не звертався із заявою встановленого зразка про перерахунок пенсії відповідно до Порядку, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, а рішення про відмову у перерахунку пенсії не приймалося, суд також відхиляє. Предметом оскарження у цій справі є не відмова відповідача у перерахунку пенсії за заявою позивача, а дії відповідача при проведенні перерахунку пенсії з 01.03.2026, який за частиною 2 статті 42 Закону №1058-IV проводиться щороку з 1 березня за матеріалами пенсійних справ без звернення особи і який відповідач провів самостійно рішенням № 057250000849 від 27.02.2026 (вид перерахунку - «Індексація заробітку (масовий)»). Саме у цьому рішенні відповідач визначив розмір пенсії позивача до виплати з відніманням сум обмеження індексації від гарантованого статтею 8 Закону № 345-VI розміру. Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист; звернення до суду з вимогою про визнання протиправними дій суб`єкта владних повноважень законом не поставлено в залежність від попереднього подання такій особі заяви встановленого зразка. До того ж позивач 02.02.2026 звертався до відповідача із заявою щодо правильності нарахування та виплати пенсії, і листом від 11.03.2026 відповідач застосування спірних обмежень підтвердив. Відсутність окремого рішення про відмову у перерахунку за таких обставин не свідчить про відсутність порушення прав позивача.

Позивач у позовних вимогах просить зобов`язати відповідача здійснити перерахунок пенсії з 01.03.2026, тобто з дати, визначеної відповідачем як дата перерахунку у рішенні від 27.02.2026. Спірні правовідносини вирішуються судом в межах заявлених вимог.

З огляду на встановлені обставини, суд вважає, що права позивача порушені протиправними діями відповідача та мають бути відновлені шляхом зобов`язання відповідача здійснити з 01.03.2026 перерахунок пенсії позивача відповідно до вимог статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону №1058-IV, з якої обчислюється пенсія, без урахування обмеження індексації, та виплатити заборгованість, яка виникне у зв`язку з таким перерахунком, з урахуванням фактично виплачених сум.

Решта доводів та аргументів сторін, наведених у заявах по суті справи, не потребує окремої оцінки суду, оскільки зроблених судом висновків не спростовує.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, пункт 29).

Згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з нормами частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, на якого частиною 2 статті 77 КАС України покладено обов`язок доказування правомірності своїх дій, доказів на підтвердження правомірності зменшення гарантованого статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» розміру пенсії позивача на суми 675,21 грн та 246,45 грн суду не надав, а наведені у відзиві доводи висновків суду не спростовують. Натомість обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, підтверджені наявними у матеріалах справи доказами, у тому числі наданими самим відповідачем.

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог повністю.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд встановив, що за подання позову позивач сплатив судовий збір у розмірі 1331,20 грн, що підтверджується квитанцією від 16.08.2026 (платіжний сервіс GOVPAY24, АТ «ТАСКОМБАНК»). Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі. Отже, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1331,20 грн підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2-17, 19-20, 42-47, 55-60, 72-78, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224, 225-228, 229-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (адреса: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, буд. 3, ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (адреса: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, буд. 3, ЄДРПОУ 13486010) щодо обмеження основного розміру пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), гарантованого статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (адреса: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, буд. 3, ЄДРПОУ 13486010) здійснити з 01.03.2026 перерахунок пенсії ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) відповідно до вимог статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», а саме у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, без урахування обмеження індексації, та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) відповідну заборгованість за недоотримані суми пенсії з урахуванням фактично виплачених сум.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (адреса: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, буд. 3, ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

Рішення ухвалене та повне судове рішення складено 08 вересня 2026 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Другого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Смагар