Рішення від 07 вересня 2026 р. у справі №520/24791/26 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

08 вересня 2026 року №520/24791/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смагар С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу № 520/24791/26 за позовом ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії (представник позивача - адвокат Гнатик Наталя Ігорівна),

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), яка полягає у невнесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , про виключення з військового обліку відповідно до пункту 3 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 року №2232-XII на підставі довідки військово-лікарської комісії від 30.06.2022 №391 та тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_4 , виданого 30.06.2022;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , про виключення з військового обліку відповідно до пункту 3 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 року №2232-XII на підставі довідки військово-лікарської комісії від 30.06.2022 №391 та тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_4 , виданого 30.06.2022;

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про взяття (постановку) на військовий облік ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів усі відомості про перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , на військовому обліку та у статусі військовозобов`язаного;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань пропорційно з ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) та ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , судові витрати, які складаються із судового збору та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 40000 (сорок тисяч) гривень.

Ухвалою від 14 серпня 2026 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі № 520/24791/26, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), у відповідачів витребувано належним чином засвідчені копії всіх наявних в них доказів, що стосуються предмету спору, та встановлено відповідачам п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином.

За правилами частини 5 та частини 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що 30.06.2022 пройшов військово-лікарську комісію при ІНФОРМАЦІЯ_1 , за результатами якої його визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі статті 39 «А» графи ІІ Розкладу хвороб наказу Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402, що оформлено довідкою військово-лікарської комісії від 30.06.2022 № 391; того ж дня йому видано тимчасове посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_4 з відмітками про зняття та виключення з військового обліку 30.06.2022 на підставі пункту 3 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу». Попри це у квітні 2026 року позивач виявив, що в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про виключення його з військового обліку відсутні, а сам він обліковується як військовозобов`язаний у ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивач вважає, що перший відповідач як орган, який ухвалив рішення про виключення позивача з військового обліку, допустив протиправну бездіяльність щодо невнесення відповідних відомостей до Реєстру, а другий відповідач протиправно взяв позивача на військовий облік і не розглянув його мотивовану заяву від 14.05.2026 про виправлення недостовірних відомостей Реєстру. Щодо строку звернення до суду позивач зазначає, що бездіяльність відповідачів є триваючою, а про невідповідність відомостей Реєстру він дізнався лише у квітні 2026 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 подав відзив на позовну заяву (надійшов до суду 27.08.2026), в якому проти задоволення позову заперечував. Зазначив, що довідка військово-лікарської комісії від 30.06.2022 № 391 має ознаки юридичної дефектності, оскільки підписана як головою комісії ОСОБА_2 , тоді як наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 від 24.06.2022 № 205 з метою медичного огляду громадян було створено об`єднану військово-лікарську комісію на базі ІНФОРМАЦІЯ_6 для ІНФОРМАЦІЯ_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та ІНФОРМАЦІЯ_1 , головою комісії призначено лікаря-терапевта Корольову Ольгу Борисівну, а ОСОБА_2 головою військово-лікарської комісії ніколи не призначалася і повноважень проводити огляд та підписувати довідки не мала. Також зазначив, що згідно з розширеними даними Реєстру позивач перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 , тому перший відповідач не є органом ведення військового обліку позивача, його особову справу не формував, повноважень втручатися в електронний профіль громадянина не має, а отже є неналежним відповідачем. Послався на пункти 37 та 43 Порядку ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.2026 № 981, за якими актуалізація відомостей у ручному режимі здійснюється з обов`язковою верифікацією персональних даних, а виправлення недостовірних відомостей - за результатами розгляду мотивованої заяви, поданої до органу ведення Реєстру, в якому особа перебуває на військовому обліку.

ІНФОРМАЦІЯ_4 відзив на позовну заяву до суду не подав, витребувані ухвалою суду від 14 серпня 2026 року докази не надав, про причини неподання суд не повідомив. Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , з 06.06.1996 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з реєстру територіальної громади від 09.05.2025 № 2025/006009354.

30.06.2022 позивач пройшов медичний огляд військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_1 , за результатами якого визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі статті 39 «А» графи ІІ Розкладу хвороб наказу Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402, що оформлено довідкою військово-лікарської комісії від 30.06.2022 № 391 за підписом голови комісії ОСОБА_2 . Того ж дня ІНФОРМАЦІЯ_8 позивачу видано тимчасове посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_4 , у пункті 7 якого зазначено, що 30.06.2022 військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_1 позивач визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку за графою 2 статті 39 «А» наказу Міністерства оборони України № 402, у пункті 13 - про зняття позивача з військового обліку 30.06.2022 ІНФОРМАЦІЯ_8 , у пункті 14 - про виключення позивача 30.06.2022 з військового обліку військовозобов`язаних на підставі пункту 3 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу». Факт проведення 30.06.2022 медичного огляду позивача військово-лікарською комісією при першому відповідачеві, видачі довідки № 391 та тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_4 з наведеними відмітками перший відповідач у відзиві не заперечував.

Згідно з розширеними даними з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, сформованими 08.04.2026, позивач обліковується в категорії «Військовозобов`язаний», органом обліку зазначено ІНФОРМАЦІЯ_4 , у графах «Підстава зняття/виключення», «Номер протоколу ВЛК», «Дата ВЛК», «Постанова ВЛК» відомості відсутні, дата уточнення даних - 24.02.2026; у розділі «Порушення правил військового обліку» зазначено звернення до Національної поліції від 29.01.2026 з причиною «Не прибули за повісткою до ТЦК та СП».

24.04.2026 адвокат позивача направила адвокатські запити № 240426-5 до 12 Регіональної військово-лікарської комісії та № 240426-6 до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України про те, чи переглядалася або скасовувалася довідка військово-лікарської комісії від 30.06.2022 № 391. Листом від 13.05.2026 № 2424 12 Регіональна військово-лікарська комісія повідомила, що за результатами перевірки книг реєстрації вхідних (вихідних) документів, архіву системи електронного документообігу та інформаційно-комунікаційної системи «Е-кабінет ВЛК» відомості з питань, порушених у запиті, до комісії не надходили, медичний огляд позивача не проводився і рішень щодо ступеня його придатності не приймалось. Листом від 19.05.2026 № 598/4/12150 Центральна військово-лікарська комісія Збройних Сил України повідомила, що медичні документи позивача на її адресу не надходили та не розглядались.

Адвокатські запити від 24.04.2026 № 240426-1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (направлений 04.05.2026 на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_9 ) та № 240426-2 до ІНФОРМАЦІЯ_2 (направлений 04.05.2026 на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_10 ) залишені без відповіді, у зв`язку з чим 31.07.2026 адвокатом подано скарги № 228/393/16 та № 228/393/17 до ІНФОРМАЦІЯ_11 .

14.05.2026 позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою, в якій, посилаючись на довідку військово-лікарської комісії від 30.06.2022 № 391 і тимчасове посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_4 , просив внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про наявність постанови військово-лікарської комісії, долучити копію довідки до матеріалів його особової справи, виключити його з військового обліку з внесенням відповідних відомостей до Реєстру та надати документальне підтвердження цього. До заяви додано копії паспорта, витягу з реєстру територіальної громади, довідки військово-лікарської комісії від 30.06.2022 № 391, розширених даних з Реєстру та тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_4 . Заяву направлено на офіційну електронну адресу другого відповідача. Відповіді на заяву позивач не отримав, доказів її розгляду матеріали справи не містять.

До відзиву перший відповідач додав копію наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 від 24.06.2022 № 205 «Про призначення військово-лікарської комісії на базі ІНФОРМАЦІЯ_6 », яким створено медичну комісію на базі ІНФОРМАЦІЯ_6 для медичного огляду громадян, які призиватимуться по мобілізації з ІНФОРМАЦІЯ_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та ІНФОРМАЦІЯ_12 , та призначено її склад на чолі з головою комісії лікарем-терапевтом Корольовою Ольгою Борисівною. Положень про припинення діяльності військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 або про її персональний склад цей наказ не містить. Наказу про призначення персонального складу військово-лікарської комісії при першому відповідачеві, чинного станом на 30.06.2022, перший відповідач суду не надав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив із такого.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-ХІІ).

Відповідно до частини дев`ятої статті 1 Закону № 2232-ХІІ щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період. … Призовникам, військовозобов`язаним, резервістам та військовослужбовцям оформлюється та видається військово-обліковий документ, який є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов`язку.

Відповідно до статті 2 Закону № 2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Згідно з частиною п`ятою статті 33 Закону № 2232-ХІІ військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частиною шостою статті 37 Закону № 2232-ХІІ визначено, що виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки … підлягають громадяни України, які: 3) визнані непридатними до військової служби. У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку. У редакції, чинній на момент виключення позивача з військового обліку, пункт 3 частини шостої статті 37 цього Закону передбачав, що виключенню з військового обліку підлягають громадяни України, які визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.

Відповідно до статті 1 Закону України від 16.03.2017 № 1951-VIII «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» (далі - Закон № 1951-VIII) Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Пунктами 1 та 2 частини першої статті 3 Закону № 1951-VIII визначено, що основними засадами ведення Реєстру є: обов`язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів; повнота та актуалізація відомостей Реєстру про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України (частина восьма статті 5 Закону № 1951-VIII). Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних (частина дев`ята статті 5 Закону № 1951-VIII).

Пунктом 17-1 частини першої статті 7 Закону № 1951-VIII визначено, що до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 9 Закону № 1951-VIII призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право, зокрема, звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

Відповідно до частини першої статті 14 Закону № 1951-VIII ведення Реєстру включає: 1) внесення запису про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів існуючим обліковим даним; 2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними, резервістами; 3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Порядок № 1487).

Відповідно до пункту 20 Порядку № 1487 військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.

Згідно з пунктом 22 Порядку № 1487 взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється відповідно до Закону № 2232-ХІІ.

Пунктом 79 Порядку № 1487 встановлено, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема: організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього; виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відтак до компетенції районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки належить взяття та виключення військовозобов`язаних з військового обліку.

Абзацом другим пункту 81 Порядку № 1487 передбачено, що особиста присутність призовників, військовозобов`язаних та резервістів для зняття або виключення з військового обліку у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів не обов`язкова.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 559 затверджено Порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Порядок № 559). Пунктом 2 цієї постанови установлено, що військово-облікові документи, оформлені до набрання чинності цією постановою, вважаються дійсними на всій території України до видачі військово-облікового документа нового зразка.

Пунктом 4 Порядку № 559 визначено, що у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін: у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку. Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Отже, предметом спору у цій справі є з`ясування судом, чи допущено першим відповідачем протиправну бездіяльність, яка виразилася у невнесенні до Реєстру відомостей про виключення позивача з військового обліку, та чи є протиправними дії другого відповідача щодо внесення до Реєстру відомостей про взяття позивача на військовий облік.

Матеріалами справи підтверджено, що 30.06.2022 позивач за результатами медичного огляду військово-лікарською комісією при першому відповідачеві визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, і того ж дня перший відповідач виключив позивача з військового обліку військовозобов`язаних на підставі пункту 3 частини шостої статті 37 Закону № 2232-ХІІ, про що проставив відмітки у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного № НОМЕР_4 . Разом із тим відомості про результати медичного огляду позивача та про виключення його з військового обліку до Реєстру перший відповідач не вніс, унаслідок чого позивач станом на 08.04.2026 обліковується в Реєстрі як військовозобов`язаний. Доказів внесення таких відомостей матеріали справи не містять, і перший відповідач на них не посилається.

Суд зазначає, що позивач вже перебуває у статусі невійськовозобов`язаного, тому за умови належного виконання першим відповідачем покладених на нього функціональних обов`язків позивачу не потрібно було би звертатися із відповідною заявою, в тому числі особисто з`являтися. Відповідальність за зберігання інформації про належність громадян України до військового обов`язку покладається на органи ведення Реєстру. Також суд звертає увагу, що пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 559 установлено, що військово-облікові документи, оформлені до набрання чинності цією постановою, вважаються дійсними на всій території України до видачі військово-облікового документа нового зразка.

Щодо доводів першого відповідача про юридичну дефектність довідки військово-лікарської комісії від 30.06.2022 № 391 суд зазначає таке.

Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі - Положення № 402).

За пунктом 2.1 глави 2 розділу І Положення № 402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Пунктом 2.2 глави 2 розділу І Положення № 402 визначено, що штатні ВЛК є військово-медичними установами. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону. ЦВЛК має право, серед іншого, розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК) Збройних Сил України (підпункти 2.3.4 та 2.3.5 пункту 2.3 глави 2 розділу I Положення № 402).

До позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать, зокрема, ВЛК ТЦК та СП (підпункт 2.5.1 пункту 2.5 глави 2 розділу І Положення № 402). Відповідно до підпунктів 2.5.2, 2.5.3, 2.5.4 пункту 2.5 глави 2 розділу І Положення № 402 позаштатні (постійно та тимчасово діючі) ВЛК (ЛЛК) призначаються у складі голови, заступника голови (може призначатись один з членів комісії), членів комісії (у гарнізонних, госпітальних ВЛК, ВЛК ТЦК та СП не менше ніж три лікарі, в інших ВЛК і ЛЛК - терапевта, хірурга, невропатолога, офтальмолога, стоматолога, оториноларинголога, психіатра) і секретаря з числа фахівців з медичною освітою. До складу ВЛК (ЛЛК) ТЦК та СП входять медичні працівники закладу охорони здоров`я комунальної або державної форми власності, визначеного рішенням виконавчого органу сільської, селищної, міської ради (голови обласної, Київської міської військових адміністрацій, а також районних військових адміністрацій та військових адміністрацій населених пунктів), за погодженням з головою відповідної штатної ВЛК регіону. Штатні і позаштатні (постійно та тимчасово діючі) ВЛК (ЛЛК) з питань військово-лікарської та лікарсько-льотної експертизи підпорядковуються вищим штатним ВЛК.

Відповідно до пунктів 20.1, 20.2 глави 20 розділу ІІ Положення № 402 Постанови ВЛК приймаються колегіально, більшістю голосів. Голова або члени ВЛК відповідальні за прийняте рішення та видачу документів про встановлення причинного зв`язку захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв). Постанови ВЛК згідно з цим Положенням розглядаються, затверджуються, не затверджуються, контролюються, переглядаються, а за необхідності скасовуються або відміняються відповідною штатною ВЛК.

З наведених положень слідує, що постанова позаштатної ВЛК, оформлена довідкою військово-лікарської комісії, є обов`язковою до виконання, а її перегляд або скасування належить до виключних повноважень відповідної штатної ВЛК. Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки такими повноваженнями не наділений, а тому не може на власний розсуд визнати постанову ВЛК недійсною та не виконувати її.

Матеріалами справи підтверджено, що постанова військово-лікарської комісії, оформлена довідкою від 30.06.2022 № 391, штатною ВЛК не переглядалася і не скасовувалася: за листом 12 Регіональної військово-лікарської комісії від 13.05.2026 № 2424 відомості з цього питання до комісії не надходили і рішень щодо ступеня придатності позивача не приймалось, а за листом Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 19.05.2026 № 598/4/12150 медичні документи позивача до неї не надходили та не розглядались. Доказів звернення першого відповідача до штатної ВЛК з питання перегляду цієї постанови матеріали справи не містять. Отже, постанова ВЛК від 30.06.2022 є чинною і обов`язковою до виконання.

Наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 від 24.06.2022 № 205, на який посилається перший відповідач, створив медичну комісію на базі ІНФОРМАЦІЯ_6 для медичного огляду громадян, які призиватимуться по мобілізації, та визначив її персональний склад. Положень про припинення діяльності військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 , про її персональний склад або про позбавлення ОСОБА_2 повноважень голови цієї комісії наказ не містить, а наказу про призначення персонального складу власної ВЛК, чинного станом на 30.06.2022, перший відповідач суду не надав. Суд зауважує, що саме перший відповідач 30.06.2022 видав позивачу тимчасове посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_4 з відмітками про результати медичного огляду та про виключення позивача з військового обліку, тобто сам виконав постанову ВЛК, і ці обставини у відзиві не заперечив. За таких обставин посилання першого відповідача на дефектність довідки ВЛК від 30.06.2022 № 391 не спростовує факту виключення позивача з військового обліку та не звільняє першого відповідача від обов`язку внести відповідні відомості до Реєстру.

Щодо доводів першого відповідача про те, що він є неналежним відповідачем, суд зазначає таке.

Станом на 30.06.2022 позивач перебував на військовому обліку саме у першого відповідача, який і здійснив виключення позивача з військового обліку. За частинами восьмою та дев`ятою статті 5 та пунктом 2 частини першої статті 14 Закону № 1951-VIII перший відповідач як орган ведення Реєстру був зобов`язаний забезпечити внесення до Реєстру відомостей про результати медичного огляду позивача та про виключення його з військового обліку. Той факт, що згідно з розширеними даними Реєстру станом на 08.04.2026 органом обліку позивача зазначено другого відповідача, є наслідком невнесення першим відповідачем відомостей про виключення позивача з військового обліку, а не підставою для звільнення першого відповідача від виконання цього обов`язку. Функції з ведення Реєстру за пунктом 79 Порядку № 1487 покладено на кожен районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, а тому твердження першого відповідача про відсутність у нього повноважень щодо внесення відомостей до Реєстру суд відхиляє.

Посилання першого відповідача на пункти 37 та 43 Порядку ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.2026 № 981, суд до уваги не бере. У Рішенні від 09 лютого 1999 року №1-рп/99 (справа №1-7/99 про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) Конституційний Суд України дійшов висновку про те, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Обов`язок першого відповідача внести до Реєстру відомості про виключення позивача з військового обліку виник 30.06.2022 і не був виконаний, тому нормативний акт, прийнятий 29.07.2026, правомірності бездіяльності першого відповідача не підтверджує. До того ж, і за наведеним першим відповідачем змістом пункту 43 цього Порядку виправлення недостовірних відомостей здійснюється за результатами розгляду мотивованої заяви, поданої до органу ведення Реєстру за місцем обліку, а таку заяву позивач 14.05.2026 подав до другого відповідача, і вона залишена без розгляду.

Щодо позовних вимог до другого відповідача суд зазначає таке.

Позивач з 06.06.1996 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з реєстру територіальної громади від 09.05.2025 № 2025/006009354. Отже територія проживання позивача належить до адміністративно-територіальної одиниці, у межах якої за пунктом 79 Порядку № 1487 організовує та веде військовий облік ІНФОРМАЦІЯ_4 . Згідно з розширеними даними Реєстру, сформованими 08.04.2026, позивач обліковується в Реєстрі у категорії «Військовозобов`язаний», а органом обліку зазначено другого відповідача.

Взяття позивача на військовий облік за місцем його проживання другий відповідач здійснив на підставі тих відомостей, які містилися про позивача в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Відомостей про виключення позивача з військового обліку відповідно до пункту 3 частини шостої статті 37 Закону № 2232-ХІІ Реєстр не містив і не містить, оскільки перший відповідач, який 30.06.2022 виключив позивача з військового обліку, таких відомостей до Реєстру не вніс. Довідка військово-лікарської комісії від 30.06.2022 № 391 і тимчасове посвідчення військовозобов`язаного № 292/22 видані першим відповідачем і зберігалися у позивача; доказів того, що ці документи або особова справа позивача передавалися першим відповідачем другому відповідачеві, матеріали справи не містять. Водночас за пунктом 20 Порядку № 1487 військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів, а за пунктом 2 частини першої статті 14 Закону № 1951-VIII внесення запису про військовозобов`язаного до бази даних Реєстру для взяття на облік здійснюється з перевіркою відповідності персональних та службових даних. Даними, які свідчили б про наявність передбаченої пунктом 3 частини шостої статті 37 Закону № 2232-ХІІ підстави для невзяття позивача на військовий облік, другий відповідач на час вчинення цих дій не володів, і матеріали справи протилежного не підтверджують.

Таким чином, стан Реєстру, який оскаржує позивач, спричинений не діями другого відповідача, а бездіяльністю першого відповідача. Саме на першого відповідача, при якому позивач пройшов медичний огляд, постанову військово-лікарської комісії якого оформлено довідкою від 30.06.2022 № 391 і який 30.06.2022 виключив позивача з військового обліку, за частинами восьмою та дев`ятою статті 5 і пунктом 2 частини першої статті 14 Закону № 1951-VIII покладено первинний обов`язок внести до Реєстру відомості про результати медичного огляду позивача та про виключення його з військового обліку, і цей обов`язок першим відповідачем не виконано. Другий відповідач у межах наданих йому відомостей виконав власну функцію з організації та ведення військового обліку на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, передбачену пунктом 79 Порядку № 1487. Повноважень переглядати або скасовувати постанову військово-лікарської комісії, оформлену довідкою від 30.06.2022 № 391, другий відповідач не має, як не має і повноважень вносити до Реєстру замість першого відповідача відомості про виключення позивача з військового обліку, здійснене 30.06.2022 першим відповідачем. За таких обставин підстав для висновку про протиправність дій другого відповідача щодо внесення до Реєстру відомостей про взяття позивача на військовий облік суд не вбачає, а тому у задоволенні позовної вимоги про визнання цих дій протиправними належить відмовити.

Не підлягає задоволенню і похідна позовна вимога про зобов`язання другого відповідача виключити з Реєстру всі відомості про перебування позивача на військовому обліку та у статусі військовозобов`язаного. Належним і достатнім способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання першого відповідача внести до Реєстру відомості про виключення позивача з військового обліку відповідно до пункту 3 частини шостої статті 37 Закону № 2232-ХІІ, оскільки внесення таких відомостей усуває саму підставу перебування позивача на військовому обліку у другого відповідача. Покладення такого ж за наслідками обов`язку ще й на другого відповідача, дії якого суд протиправними не визнав, виходило б за межі необхідного для відновлення порушеного права. Суд також зазначає, що позовних вимог з приводу нерозгляду другим відповідачем заяви позивача від 14.05.2026 у цій справі не заявлено, а тому суд таких вимог не вирішує.

Щодо строку звернення до суду суд зазначає, що відповідно до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Про невідповідність відомостей Реєстру його фактичному статусу позивач дізнався з розширених даних Реєстру, сформованих 08.04.2026, а з позовом звернувся до суду 11.08.2026, тобто в межах шестимісячного строку. Оскаржувана бездіяльність першого відповідача на час звернення до суду триває. Про пропуск строку звернення до суду відповідачі не заявляли.

Згідно з Рекомендацією № R (80) 2 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою Комітетом Міністрів Ради Європи 11 березня 1980 року, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень: у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Перший відповідач правомірності своєї бездіяльності не довів. Щодо дій другого відповідача суд, вирішуючи справу за наявними матеріалами відповідно до частини шостої статті 162 КАС України, виходить із поданих позивачем доказів, які підтверджують, що відомостей про виключення позивача з військового обліку Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів не містив.

Решта доводів та аргументів сторін, наведених у заявах по суті справи, не потребує окремої оцінки суду, оскільки зроблених судом висновків не спростовує.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, пункт 29).

Згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з нормами частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Приймаючи до уваги наведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, з урахуванням принципів адміністративного судочинства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги до ІНФОРМАЦІЯ_1 підлягають задоволенню, а у задоволенні позовних вимог до ІНФОРМАЦІЯ_2 належить відмовити, тобто позов підлягає частковому задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд встановив, що за подання позову сплачено судовий збір у розмірі 2129,92 грн, що підтверджується платіжною інструкцією АТ «Універсал Банк» № 5K0M-892A-1M86-PH3M від 11.08.2026 з призначенням платежу «Судовий збір … за позовом ОСОБА_1 », платник - представник позивача адвокат Гнатик Н.І. Та обставина, що судовий збір сплачено представником позивача - адвокатом, яка діє на підставі ордера серії ВІ № 1417184 від 31.07.2026, не позбавляє позивача права на відшкодування цих витрат, оскільки платіж здійснено за подання саме цієї позовної заяви в інтересах та від імені позивача, що прямо зазначено у призначенні платежу. Сплачений судовий збір складається з двох ставок по 1064,96 грн - по одній ставці за позовними вимогами до кожного з відповідачів. Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі. Позовні вимоги у цій справі мають немайновий характер, а тому передбачений частиною 3 статті 139 цього Кодексу принцип пропорційного розподілу судових витрат до розміру задоволених позовних вимог до таких вимог не застосовується; аналогічний висновок викладено у додатковій постанові Верховного Суду від 13 серпня 2020 року у справі № 440/3005/19. Оскільки позовні вимоги до ІНФОРМАЦІЯ_1 задоволено, за рахунок бюджетних асигнувань цього відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у повному розмірі сплаченої за вимогами до нього ставки - 1064,96 грн. Ставка судового збору у розмірі 1064,96 грн, сплачена за позовними вимогами до ІНФОРМАЦІЯ_2 , відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань цього відповідача не підлягає, оскільки частина перша статті 139 КАС України пов`язує стягнення судових витрат із задоволенням позову, а у задоволенні позовних вимог до цього відповідача судом відмовлено; у цій частині у розподілі судових витрат належить відмовити.

У позовній заяві позивач зазначив, що докази витрат на професійну правничу допомогу будуть подані протягом п`яти днів з дня ухвалення рішення суду. Відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Заявлена позивачем вимога про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 40000 гривень за своєю правовою природою є не позовною вимогою, а вимогою про розподіл судових витрат, яка вирішується судом за правилами статей 139 та 143 КАС України, а тому висновок суду про часткове задоволення позову її не охоплює. Оскільки докази понесення витрат на професійну правничу допомогу на час ухвалення рішення суду не подано, а позивач до закінчення розгляду справи по суті зробив заяву про подання таких доказів протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, питання про розподіл цих витрат цим рішенням не вирішується. Відповідно до частини третьої та частини п`ятої статті 143 КАС України у такому випадку суд вирішує питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог шляхом ухвалення додаткового судового рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Керуючись статтями 2-17, 19-20, 42-47, 55-60, 72-78, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224, 225-228, 229-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), яка полягає у невнесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , про виключення з військового обліку відповідно до пункту 3 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII на підставі довідки військово-лікарської комісії від 30.06.2022 № 391 та тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_4 , виданого 30.06.2022.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості щодо ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 , про виключення з військового обліку відповідно до пункту 3 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII на підставі довідки військово-лікарської комісії від 30.06.2022 № 391 та тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_4 , виданого 30.06.2022.

В іншій частині позовних вимог у задоволенні відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) гривні 96 копійок.

Рішення ухвалене та повне судове рішення складено 08 вересня 2026 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Другого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Смагар