Вирок від 07 вересня 2026 р. у справі №175/3009/24 — Дніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 175/3009/24

Провадження № 1-кп/175/149/24

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2026 року селище Слобожанське Дніпровського

району Дніпропетровської області

Дніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого: судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,

прокурора: ОСОБА_3 ,

обвинуваченого: ОСОБА_4 ,

захисника: ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12022052390000865 від 04 вересня 2022 року за обвинувальним актом відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Краматорська, Донецької області, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, не одруженого, який на утриманні неповнолітніх дітей не має, офіційно не працевлаштованого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

- 23 квітня 2026 року Дніпровським районним судом Дніпропетровської області за ч.2 ст.307 КК України до 6 (шести) років 5 (п`яти) місяців позбавлення волі з конфіскацією майна.

- обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України,

В С Т А Н О В И В:

І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 03 вересня 2022 року приблизно о 19.00 годині, ОСОБА_4 разом з ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та особою матеріали стосовно, якої виділенні в окреме провадження, пересувались по вул. Проїзна в м. Краматорськ на автомобілі марки «Газель» (більш точних даних про автомобіль під час досудового розслідування встановити не надалось можливим).

Так, рухаючись неподалік будинку №151 по вул. Проїзна в м. Краматорськ, у лісосмузі, вони побачили раніше незнайомий автомобіль біля якого дві особи грузили в причіп автомобіля сухі гілля дерев. В цей час у ОСОБА_6 виник злочинний умисел спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману, ОСОБА_6 запропонував ОСОБА_4 , ОСОБА_7 та особі матеріали стосовно якої виділенні в окреме провадження, здійснити заволодіння чужим майном, а саме причепу до автомобіля, належного потерпілому ОСОБА_8 , на що останні погодились.

Продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману, ОСОБА_6 підійшов до потерпілого ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 , та його доньки ОСОБА_9 , які перебували біля автомобіля ЗАЗ «Славута» з бортовим причепом, представився лісничим вищевказаної лісосмуги та зробив зауваження щодо нібито протиправних дій потерпілого ОСОБА_8 в вигляді збирання деревини на території лісосмуги. При цьому, ОСОБА_6 стверджував, що ОСОБА_4 , ОСОБА_7 та особа матеріали стосовно якої виділенні в окреме провадження, допомагають йому у роботі, а сам ОСОБА_6 , як лісничий має законне право на вилучення причепу з деревиною.

В цей момент ОСОБА_4 , ОСОБА_7 та особа матеріали стосовно якої виділенні в окреме провадження, словесно підтверджуючи повноваження ОСОБА_6 , як лісничого, запевнюючи потерпілого про необхідність та законність вилучення належного останньому причепа, реалізовуючи свій спільний злочинний намір, спрямований на протиправне заволодіння чужим майном шляхом обману, за попередньою змовою групою осіб, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи ставлення потерпілого та очевидця у вигляді сприйняття вищевказаних дій як правомірних, заволоділи особистим майном ОСОБА_8 , а саме бортовим причепом марки КМЗ, моделі 8136, 1992 року виробництва, д.н.з. НОМЕР_1 , вартістю 13 131,85 гривень та з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, розпорядившись майном за власним розсудом, чим спричинили потерпілому ОСОБА_8 матеріальну шкоду на суму 13 131,85 гривень.

Cуд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб.

ІІ. Інші питання, які були вирішені судом під час судового розгляду

У даному кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022052390000865 від 04 вересня 2022 року обвинувальний акт було складено відносно обвинувачених ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 246 КК України.

Ухвалою від 05 травня 2026 року матеріали кримінального провадження №12022052390000865 від 04 вересня 2022 року про обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, та про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 246 КК України, були виділені в окреме судове провадження.

ІІІ. Встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Обставини вчинення обвинуваченим ОСОБА_4 вказаного вище кримінального правопорушення встановлені судом шляхом дослідження сукупності доказів, обсяг дослідження яких був визначений з урахуванням думок учасників судового провадження в порядку, передбаченому ст. 349 КПК України.

В зв`язку з тим, що обвинувачений повністю визнав свою провину та погодився з кваліфікацією вчинених ним злочинів, а прокурор та захисник не висловили жодних заперечень щодо встановлених обставин, суд відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, і під час судового розгляду обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням доказів щодо обставин, які характеризують особистість обвинуваченого та обтяжують чи пом`якшують покарання, а дослідження інших доказів у провадженні не здійснювалось. При цьому судом з`ясовано правильність розуміння зазначеними вище учасниками судового провадження обставин щодо недоцільності дослідження доказів, добровільність їх позиції та роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину свою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, визнав повністю та пояснив, що ним дійсно вчинене це кримінальне правопорушення за викладених в обвинувальному акті обставин. В скоєному кається та просить суд суворо не карати.

В судове засідання потерпілий ОСОБА_8 не з`явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином, надав суду заяву, в якій просив проводити розгляд справи без його участі, матеріальних та будь-яких інших претензій потерпілий до обвинуваченого не має, покарання просить призначити на розсуд суду.

ІV. Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання.

Обставиною, яка пом`якшує покарання ОСОБА_4 відповідно до п.1 ч.1 ст.66 КК України, є щире каяття.

Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_4 відповідно до ст. 67 КК України, є вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.

V. Мотиви призначення покарання.

При визначені виду та міри покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особистість винного, його вік та соціальне положення, характер, мотиви та обставини вчиненого кримінального правопорушення, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Так, обвинувачений ОСОБА_4 , раніше судимий за вчинення умисних злочинів, на шлях виправлення не став, він офіційно не працює, з середньою-спеціальною освітою, не одруженого, який на утриманні неповнолітніх дітей не має, має постійне місце мешкання, знаходиться під динамічним наглядом у лікаря-нарколога, на обліку у лікаря психіатра як особа, яка страждає будь-якими захворюваннями психічного характеру, не перебуває.

Суд, враховуючи викладене, вважає, що його виправлення та перевиховання можливе лише в умовах ізоляції від суспільства. Тому обвинуваченому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі на строк у межах, визначених відповідною санкцією статті (частиною статті), із застосуванням положень ч.4 ст.70 КК України, оскільки обвинувачений вчинив цей злочин до постановлення попереднього вироку.

Саме таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

VІ. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, яким керувався суд.

Під час досудового розслідування обвинуваченому запобіжний захід не обирався, тому суд не вбачає підстав для обрання обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

Цивільний позов не заявлявся.

Щодо вирішення питання речових доказів. Оскільки матеріали кримінального провадження відносно ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, та ОСОБА_6 обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 246 КК України - були виділені ухвалою від 05 травня 2026 року в окреме провадження, то питання речових доказів має бути вирішено у виділеному кримінальному провадженні.

Судові витрати відсутні.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік.

На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового складання призначеного за цим вироком покарання з покаранням, призначеним вироком від 23 квітня 2026 року Дніпровського районного суду Дніпропетровської області, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років 7 (сім) місяців з конфіскацією майна.

Зарахувати ОСОБА_4 в строк покарання частково відбуте покарання за вироком від 23 квітня 2026 року Дніпровського районного суду Дніпропетровської області з 21 грудня 2025 року по день набрання цим вироком законної сили.

Початок строку відбування покарання рахувати з дня набрання вироком законної сили.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід не обирати.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому і прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення. Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України. Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст вироку складено 08 вересня 2026 року. У відповідності до положень ч.15 ст.615 КПК України в судовому засіданні проголошено резолютивну частину вироку.

Суддя ОСОБА_1