Рішення від 07 вересня 2026 р. у справі №162/717/26 — Любешівський районний суд Волинської області

Справа № 162/717/26

Провадження № 2/162/544/2026

ЛЮБЕШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2026 року селище Любешів

Любешівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Цибень О.В.,

за участю секретаря судового засідання Будько І.М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

До Любешівського районного суду Волинської області 18.08.2026 надійшов вказаний позов.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 17.06.2011, який розірвано рішенням Любешівського районного суду Волинської області від 16.07.2025. У шлюбі у сторін ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася дочка ОСОБА_3 . З часу розірвання шлюбу сторони не мають спільного сімейного бюджету, не ведуть спільного господарства, проживають порізно, а шлюбно-сімейні відносини між ними фактично припинені. Відповідач зобов`язаний надавати матеріальну допомогу на утримання дитини згідно вимог норм Сімейного кодексу України. Відповідач має задовільний стан здоров`я і є працездатним, в даний час він працює за кордоном та має в зв`язку з цим регулярні доходи, необхідні для утримання доньки. Точних відомостей про розмір його доходу позивач не має, однак вважає, що він є стабільним та достатнім для забезпечення матеріальних потреб дитини. Донька є дитиною-інвалідом, оскільки має вроджену ваду серця та у зв`язку з наявним захворюванням 16.06.2026 їй проведено операцію, що зараз зумовлює регулярні витрати на лікування та післяопераційну реабілітацію. Враховуючи те, що донька потребує матеріальної допомоги на своє утримання, позивач самостійно не може забезпечити її всім необхідним, Відповідач має можливість таку допомогу надавати, просить суд стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 у розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред`явлення позову до суду і до досягнення донькою повноліття.

Ухвалою суду від 19.08.2026 прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням сторін.

Сторони у судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи. Клопотань та відзиву від відповідача до суду не надходило.

Відповідно до п.1 ч. 3 ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника), без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

На підставі ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до рішення Любешівського районного суду Волинської області від 16.07.2025 у справі № 162/626/25 шлюб, зареєстрований Бихівською сільською радою Любешівського району Волинської області 17.06.2011 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , розірвано.

Відповідно до копії свідоцтва про народження ОСОБА_3 (серії НОМЕР_1 , виданого повторно 21.02.2025) судом встановлено, що батьком останньої є відповідач ОСОБА_2 .

Згідно з витягом з реєстру територіальної громади № 2026/013755017 від 12.08.2026 та копії паспорта серії НОМЕР_2 позивач і донька зареєстровані за адресою АДРЕСА_1 .

Дочка ОСОБА_3 має захворювання, яке дає право на одержання державної соціальної допомоги на дітей-інвалідів віком до 18 років, що стверджується медичним висновком № 64 від 17.03.2026 та випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого.

Статтею 8 ЗУ «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.

Відповідно до положень Постанови № 3 Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», батьки зобов`язані утримувати своїх дітей незалежно від того, перебувають вони в шлюбі чи шлюб між ними розірвано. Обов`язок батьків утримувати своїх дітей є безумовним і не залежить від того, чи є батьки працездатними та чи є в них кошти, достатні для надання утримання, а лише враховуються судом при визначенні розміру стягуваних аліментів.

Відповідно до ст.180 Сімейного кодексу України (далі СК України) батьки зобов`язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

Згідно зі ст.141 цього Кодексу мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Виходячи з цього, відповідач, як батько, зобов`язаний брати участь у вихованні та утриманні своєї дитини наряду з позивачем.

Відповідно до ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно з ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатньості заробітку (доходу) платника аліментів.

Статтею 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно до ч. 1, ч. 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ст.7 ЗУ «Про державний бюджет на 2026 рік» установлено у 2026 році прожитковий мінімум на дитину віком від 6 до 18 років, починаючи з січня 2026 року - 3512 грн.

Відповідно до ч.1-3 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

Відповідно до ч. 1- 4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідач у судове засідання не з`явився, на даний час є працездатним, належних доказів того, що не може працювати за станом здоров`я чи з інших причин, суду не надав, а тому здатний та зобов`язаний, як один із батьків, утримувати свою неповнолітню дитину та сплачувати аліменти.

Враховуючи загальні засади регулювання сімейних відносин, визначених у ст. 7 СК України, а саме, рівність прав і обов`язків жінки та чоловіка у сімейних відносинах, шлюбі та сім`ї, рівності прав та обов`язків матері та батька щодо неповнолітніх дітей, суд дійшов висновку, що стягненню з відповідача на користь позивачки підлягають аліменти на утримання дитини у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 18.08.2026 до повноліття дитини, визнаючи такий розмір аліментів справедливим та розумним.

З урахуванням положень п. 4 ч.1 ст.161 ЦПК України, ч.5 ст. 183 СК України такий розмір аліментів на утримання однієї дитини фактично визнано законодавцем, як базовий і безспірний (див. постанову Верховного Суду від 04.02.2026 у справі №212/1496/24).

Тож позов підлягає частковому задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України рішення у межах суми платежу за один місяць слід звернути до негайного виконання.

Відповідно до ст.185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом, тощо).

Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Оскільки судом було встановлено, що дочка сторін потребує постійного лікування та нагляду лікарів, то вважає за доцільне роз`яснити позивачці її право на звернення до суду з позовом про стягнення додаткових витрат на дитину.

Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору, на підставі ст.141 ЦПК України з відповідача в дохід держави слід стягнути судовий збір в розмірі 1331,20 гривень.

Керуючись ст.4, 10, 19, 81, 274-279, 354, 430 ЦПК України, на підставі ст.141, 180-182, 184, 191 СК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки усіх доходів (заробітку), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову до суду, 18.08.2026, і до досягнення дитиною повноліття.

Рішення підлягає обов`язковому негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 1331,20 гривень (одна тисяча триста тридцять одну гривню 20 копійок) судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Любешівський районний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач ОСОБА_1 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

Відповідач: ОСОБА_2 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 ).

Суддя Любешівського районного суду Волинської області Ольга ЦИБЕНЬ