Рішення від 24 серпня 2026 р. у справі №161/13709/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/13709/26

Провадження № 2-а/161/190/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 серпня 2026 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі:

головуючого - судді Смоковича М.В.,

при секретарі судового засідання - Хилько О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку справу за адміністративною позовною заявою ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Волинській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

25.06.2026 року позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду із позовною заявою до відповідача, Управління патрульної поліції у Волинській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що постановою командира 1 взводу 4 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції у Волинській області капітана поліції Цигульова С.Ю. серії ЕНА № 7348448 від 10.06.2026 року, його було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн. за ч. 1 ст. 126 КУпАП за те, що 03.06.2026 року, 0 18 год. 49 хв., в м. Луцьку по вул. Декабристів, 2А, він керував транспортним засобом та під час перевірки документів не пред`явив до огляду посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційних документів на транспортний засіб, полісу ОСЦПВ власників наземних транспортних засобів, чим порушив п. 2.1.а, 2.1.б та 2.1. ґ Правил дорожнього руху.

З зазначеним рішенням інспектора він не погоджується, вважає інкриміноване правопорушення надуманим і необґрунтованим належними та допустимими доказами, а постанову такою, що підлягає скасуванню, оскільки викладені у ній факти не відповідають дійсності. Зазначає, що він не керував транспортним засобом, а тому не може бути суб`єктом даного адміністративного правопорушення. Зазначає, що дана постанова винесена з порушенням процедури, так як події, які в ній зазначені, відбувалися 03.06.2026 року, а саме постанова була винесена 10.06.2026 року. Крім цього вказує, що працівником поліції, який виносив дану постанову, не правильно кваліфіковано дії, які йому інкримінуються, так як йому інкримінується не пред`явлення для огляду посвідчення водія відповідної категорії, за що встановлено відповідальність ч. 1 ст. 126 КУпАП, тоді як постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05.12.2025 року у справі № 161/21696/25 його було визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 3 ст. 130 КУпАП та, окрім іншого, було позбавлено права керування транспортними засобами строком на десять років, а отже його дії мали б кваліфікуватися за ч. 4 ст. 126 КУпАП (керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами).

З урахуванням вищенаведеного просить постанову серії ЕНА № 7348448 від 10.06.2026 року у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 126 КУпАП визнати протиправною та скасувати, а провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно нього - закрити.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30.06.2026 року відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.

10.07.2026 року до суду від представника відповідача, Управління патрульної поліції у Волинській області, надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить у задоволенні позовної заяви відмовити. В обґрунтування своїх заперечень зазначає, що оскаржувана позивачем постанова винесена на підставі належних та допустимих доказів з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи позовної заяви зводяться до суб`єктивної оцінки обставин справи та не спростовує факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП підтверджується відеозаписом з портативного нагрудного відеореєстратора поліцейського УПП у Волинській області ДПП № 477641 від 03.06.2026 року, відеозаписом з портативного нагрудного відеореєстратора поліцейського УПП у Волинській області ДПП № 475406 від 10.06.2026 року, відеозаписами з автомобільного відеореєстратора від 03.06.2026 року та відеозаписами від 10.06.2026 року. Крім цього зазначає, що працівником поліції дії позивача були кваліфіковані вірно, так як, окрім не пред`явлення останнім для огляду посвідчення водія, ним також не було пред`явлено реєстраційних документів на транспортний засіб і поліс ОСЦПВ власників наземних транспортних засобів, що є окремою підставою на притягнення позивача до відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП.

13.07.2026 року позивач, ОСОБА_1 , подав до суду додаткові пояснення, в яких зазначив, що окрім оскаржуваної постанови, працівниками поліції 10.06.2026 року відносно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення за фактом вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП за керування транспортним засобом, будучи позбавленим права на керування транспортними засобами, в якому зазначено, що він нібито 03.06.2026 року, о 18 год. 49 хв., керував транспортним засобом у м. Луцьку по вул. Чорновола, 2 (справа про адміністративне правопорушення № 161/13130/26 перебуває на розгляді Луцького міськрайонного суду Волинської області), що суперечить відомостям, які зазначені в оскаржуваній постанові. Крім цього зазначає, що працівник поліції у судовому засіданні, яке відбувалося 08.07.2026 року у справі № 161/13125/26, визнав факт допущення помилки в частині зазначення вулиці, а саме те, що в оскаржуваній постанові не вірно зазначено, що він керував транспортним засобом по вул. Декабристів, 2А, замість вірного вул. Чорновола, 2.

21.08.2026 року до суду від представника відповідача, Управління патрульної поліції у Волинській області, надійшли додаткові пояснення, в яких зазначено працівником поліції у оскаржуваній постанові дійсно було допущено описку та невірно зазначено вулицю, де відбувалися вказані у ній події, але дана описка не спростовує факту вчинення позивачем інкримінованого йому правопорушення. Крім цього, до даних пояснень було долучено копію постанови Волинського апеляційного суду від 03.08.2026 року винесену у справі № 161/13125/26, якою було залишено без змін постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 08.07.2026 року ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-2, ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Частиною першою та другою статті 12 КАС України передбачено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Суд зауважує, що вказаний перелік порядків, за якими здійснюється судочинство в адміністративних справах, є вичерпним.

Оскільки вказана справа є незначної складності і для неї пріоритетним є швидке вирішення, суд розглянув її в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, які визначені у ст.ст. 268, 269, 271, 286 КАС України. В свою чергу вищенаведені положення КАС України не містять у собі заборони або обмежень на застосування правил, передбачених для спрощеного позовного провадження у ч. 5 ст.262 КАС України, а саме щодо можливості розгляду справи без повідомлення сторін за наявними матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Вивчивши обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Щодо заявлених позивачем позовних вимог до відповідача, УПП у Волинській області, суд зазначає наступне.

Правомірність та обґрунтованість вказаної вище постанови є предметом спору у даній справі.

Судом встановлено, що 10.06.2026 року командиром 1 взводу 4 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції у Волинській області капітаном поліції Цигульовим Сергієм Юрійовичем винесено постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 425,00 грн. Відповідно до вказаної постанови 03.06.2026 року, о 18 год 49 хв., у м. Луцьку по вул. Декабристів, 2А, ОСОБА_1 керував транспортним засобом та під час перевірки документів не пред`явив до огляду посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційних документів на транспортний засіб, полісу ОСЦПВ власників наземних транспортних засобів, чим порушив п. 2.1.а, п. 2.1.б, п. 2.1. ґ ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Також, судом встановлено, що командиром 1 взводу 4 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції у Волинській області капітаном поліції Цигульовим Сергієм Юрійовичем у оскаржуваній постанові було допущено описку, а саме не вірно зазначено вулиці, по якій рухався транспортний засіб під керуванням позивача та на якій останнього було зупинено працівниками поліції, а саме замість вірної вулиця Чорновола, 2, було не вірно вказано вул. Декабристів, 2А.

Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Згідно з статтею 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно з пункту 8 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

В силу положень пункту 11 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

На виконання приписів частини п`ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Відповідно до п. 2.1.а, 2.1.б, 2.1. ґ Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10 жовтня 2001 № 1306, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, Національної поліції, Служби безпеки, Управління державної охорони - технічний талон), чинний страховий поліс (договір) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в Єдиній централізованій базі даних щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або страховий сертифікат «Зелена картка» (на електронному або паперовому носії), виданий іноземним страховиком відповідно до правил міжнародної системи автомобільного страхування «Зелена картка».

Згідно п. 2.4.а Правил дорожнього руху на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.

Положеннями частини 1 статті 126 КУпАП передбачено, що керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 статті 268 КУпАП законодавцем визначено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

У наведених положеннях визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному (необґрунтованому) притягненню такої особи до відповідальності.

Статтею 251 КУпАП визначено перелік фактичних даних в справі про адміністративне правопорушення, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з пунктом 1 статті 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до положень статті 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до пункту 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року за № 1395, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Пунктом 5 розділу ІV Інструкції встановлено, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, складається у письмовій формі (заповнюється відповідно до вимог пункту 10 розділу ХІV цієї Інструкції) або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, наведеної у додатку 5 до цієї Інструкції.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Як зазначено попередньо, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Таке провадження спрямоване, зокрема, на своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідач як представник державного органу, наділеного повноваженнями щодо виявлення та притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності, у своїй діяльності має керуватися виключно законом та діяти відповідно до нього.

Постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності є офіційним документом - рішенням суб`єкта владних повноважень за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, в якому, поміж іншого, має бути чітко зазначено опис обставин, установлених при розгляді справ та посилання на норму закону, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення.

Згідно з статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Факт вчинення позивачем, ОСОБА_1 , інкримінованого йому правопорушення, підтверджується наданими стороною відповідача відеозаписами, на яких чітко прослідковується: дата та місце зупинки транспортного засобу, факт невиконання вимоги поліцейського пред`явити запитувані ним документи (посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб та поліс ОСЦПВ власників наземних транспортних засобів), процедура розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно позивача, а також постановами Луцького міськрайонного суду Волинського області від 08.07.2026 року, Волинського апеляційного суду від 03.08.2026 року, які винесені у справі № 161/13125/26 та якими встановлено факт, що ОСОБА_1 керував транспортним 03.06.2026 року, о 18 год. 49 хв., у м. Луцьку по вул. Чорновола, 2 та факт допущення поліцейським описки у оскаржуваній постанові та не вірного зазначення місця вчинення правопорушення – вул. Декабристів, 2А, замість вірного – вул. Чорновола, 2.

Отже, наявні в матеріалах справи докази підтверджують порушення позивачем п. 2.1.а, 2.1.б, 2.1. ґ, п. 2.4.а Правил дорожнього руху та вчинення адміністративного правопорушення відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Суд відхиляє твердження позивача з приводу того, що він 03.06.2026 року, о 18 год. 49 хв., не керував транспортним засобом, а тому й не може був суб`єктом інкримінованого йому правопорушення, так як дані твердження спростовуються наданими відповідачем доказами – відеозаписами та постановами судів першої та апеляційної інстанції.

Також, суд відхиляє й твердження сторони позивача щодо невірної кваліфікації поліцейським дій позивача, так як з наданих суду доказів вбачається, що позивач відмовився надати працівнику поліції запитувані ним документи, в тому числі й посвідчення водія відповідної категорії, покинувши (без дозволу працівника поліції) місце зупинки транспортного засобу, що підпадає під ознаки правопорушення, яке передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП. Більш того, окрім як не пред`явлення працівнику поліції на його вимогу посвідчення водія відповідної категорії, позивачу інкримінується не пред`явлення на вимогу поліцейського реєстраційного документу на транспортний засіб, полісу ОСЦПВ власників наземних транспортних засобів, що є окремою підставою для й ого притягнення до відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Крім того, не заслуговують на увагу суду й твердження сторони позивача з приводу того, постанова про притягнення до відповідальності винесена не в день виявлення порушення (03.06.2026 року), а лише 10.06.2026 року, що викликає сумніви у дотриманні процедури її винесення, так як поліцейським, в даному випадку, були дотримані вимоги ст. 277 КУпАП щодо строків розгляду справи. Більш того, позивач покинув місце вчинення адміністративного правопорушення, що, в тому числі, унеможливило його розгляд безпосередньо після виявлення, а сама справа була розглянута після відшукання порушника, позивача у даній справі.

Крім цього, суд звертає увагу, що виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття. Дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків. Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним.

Фундаментальне порушення - це таке порушення суб`єктом владних повноважень норм права, допущення суттєвої, істотної помилки при прийнятті певного рішення, яке мало наслідком прийняття незаконного рішення. Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність. Відтак, порушення такої процедури може бути підставою до скасування рішення суб`єкта владних повноважень лише за тієї умови, що воно вплинуло або могло вплинути на правильність рішення.

Аналогічний вимір суттєвості порушень застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), який у своїх рішеннях демонструє виважений підхід до оцінки характеру допущених порушень належної процедури з точки зору їх можливого впливу на загальну справедливість судового розгляду. Метод «оцінки справедливості процесу в цілому» не передбачає дослідження правомірності будь-якої окремої процесуальної дії у відриві від інших етапів процесу. По суті, ЄСПЛ у своїх рішеннях акцентує увагу на необхідності з`ясувати, «чи перетворили допущені порушення (в контексті конкретних обставин справи) судовий розгляд у цілому на несправедливий». При цьому, як свідчить практика ЄСПЛ, навіть виявлення судом серйозних (чи вагомих), на його думку, порушень права на справедливий судовий розгляд, допущених національними судами, не завжди тягне загальну оцінку проведеного судового розгляду та ухваленого підсумкового рішення як несправедливого.

Інакше кажучи, за принципами, що сповідує ЄСПЛ, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.

На думку суду, напрацьовані ЄСПЛ положення щодо правові наслідки допущених судами порушень при розгляді справ та критерії його застосування можуть бути вжиті за аналогією й до аналізу оскаржуваного у цій справі адміністративного акту відповідача.

Зокрема, не може бути скасовано правильне по суті рішення та відступлено від принципу правової визначеності лише задля правового пуризму. Рішення може бути скасоване лише для виправлення істотної помилки. Процесуальні норми є вторинними порівняно з матеріальними, оскільки призначення перших полягає в забезпеченні реалізації других. Тобто характер, зміст і призначення процесуальних норм підпорядковані вимогам матеріальних норм і тому зумовлені ними та є похідними від них.

Водночас під час розгляду цієї справи судом не встановлено порушень процедури, які б могли вплинути на кінцевий результат розгляду відповідачем питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи вищенаведене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, суд приходить до висновку, що під час розгляду судом цієї адміністративної справи відповідачем належними та допустимими доказами доведений факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, а тому постанову серії ЕНА № 7348448 від 10.06.2026 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладення на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 425,00 грн. слід залишити без змін, а позовну заяву без задоволення.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 5, 8, 9, 19, 20, 22, 72-77, 79, 143, 192, 211, 241-246, 250, 255, 286, 293, 295, 297 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Волинській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення- залишити без задоволення, постанову командира 1 взводу 4 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції у Волинській області капітана поліції Цигульова Сергія Юрійовичасерії ЕНА № 7348448 від 10.06.2026 року - залишити без змін.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення складений 01.09.2026 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області М.В. Смокович