Рішення від 07 вересня 2026 р. у справі №480/1631/25 — Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2026 року Справа № 480/1631/25

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Прилипчука О.А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/1631/25

за позовом ОСОБА_1

до Військової частини НОМЕР_1

про визнання протиправним та скасування пункту наказу, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до військової частини НОМЕР_2 , в якій просить:

1. Визнати протиправними та скасувати пункти 1, 3 наказу командира військової частини НОМЕР_2 № 21 від 27.01.2025 р. “Про притягнення до дисциплінарної відповідальності” ОСОБА_1 .

2. Зобов`язати військову частину НОМЕР_2 виплатити ОСОБА_1 грошові кошти, утримані з нього на виконання наказу командира військової частини НОМЕР_2 № 21 від 27.01.2025 р. “Про притягнення до дисциплінарної відповідальності”.

В обгрунтування позовних вимог зазначено, що позивач проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_2 на посаді начальника групи планування, що підтверджується витягом з наказу № 21 від 24.02.2022 року про призначення на посаду

Наказом командира військової частини НОМЕР_2 № 21 від 27.01.2025 р. позивача притягнуто до дисциплінарної відцовідадьності та накладено дисциплінарне стягнення “Сувора догана” з невиплатою премії в розмірі 100% та додаткової винагороди в розмірі 100 % за січень 2025 року.

Так, відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 № 21 від 27.01.2025 р. "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" 27.01.2025 року, близько 13 год 00 хв, в умовах воєнного стану, в населеному пункті АДРЕСА_1 , у районі тимчасового місця дислокації вузлу зв`язку військової частини НОМЕР_2 під час перевірки місця несення служби особового складу, заступником командира військової частини НОМЕР_2 з психологічної підтримки персоналу майором ОСОБА_2 , було виявлено начальника групи планування військової частини ст. лейтенанта ОСОБА_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах з ротової порожнини, нечітка хода, зухвала поведінка. Від проходження освідування на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 відмовився в присутності двох свідків. Про зазначене правопорушення було складено протокол АА №0017 про військове адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

Таким чином внаслідок особистої недисциплінованості та безвідповідальності ОСОБА_1 порушив військову дисципліну, порушив вимоги статей 11, 16, 49, 128, 241 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статті 1,4 Дисциплінарного Статуту ЗСУ, чим вчинив військове адміністративне правопорушення, передбанене ч.3 ст. 172-20 КУпАП, знаходження на території військової частини в нетверезому стані в умовах особливого періоду.

п. 1 - за невиконання доручень та розпоряджень старших начальників та командирів, особисту недисциплінованість, порушення вимог статей 1 та 4 розділу 1 Дисціплінарного статуту ЗСУ, а також порушення вимог ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби ЗСУ, наказу командира військової частини “Про заборону вживання спиртних напоїв, перебування на військовій службі у нетверезому стані” та відповідно до ст. 45, пункту “в” статті 48 та статті 54 Дисціплінарного статуту ЗСУ начальника групи планування військової частини НОМЕР_2 старшого лейтенанта ОСОБА_1 притягнути до дисциплінарної відповідальності та накласти дисциплінарне стягнення - “Сувора догана”.

п. 3 - т.в.о начальника фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_2 відповідно до вимог підпункту 2, пункту 5 розділу XVI Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовця ЗСУ, затвердженого наказом Міністра оборони України № 260 від 07.06.2018 року та окремого доручення Міністра оборони України від 23.06.2022 року №912/з/29 та іншим, начальнику групи планування військової частини НОМЕР_2 старшому лейтенанту ОСОБА_1 не виплачувати 100% премії за січень 2025 року, не виплачувати 100% додаткової винагороди за січень 2025 року.

Позивач не погоджується з зазначеним наказом, вважає його протиправним як через порушення порядку притягнення його до дисциплінарної відповідальності, так і через відсутність складу правопорушенні і доказів вини, зазначивши наступне.

Виходячи з тексту наказу № 21 від 27.01.2025 року позивач вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, про що на нього було складено адміністративний протокол № АА № 0017.

З зазначеного вбачається, що за вчинення правопорушення, передбаченого нормою Кодексу України про адміністративні правопорушення, військовослужбовець ЗСУ підлягає адміністративній відповідальності і не може за це ж саме бути притягнений до дисциплінарної відповідальності.

Службове розслідування за фактом порушення позивачем норм Дисціплінарного статуту та Статуту внутрішньої служби ЗСУ, відповідачем не проводилось і наказ про дисціплінарне стягнення позивачу не оголошувався і не вручався під підпис. Про наказ позивач дізнався коли не виплатили в повному обсязі премії та додаткові винагороди.

Крім того, відповідно до тексту наказу командира військової частини НОМЕР_2 № 21 від 27.02.2025 р., на позивача 27.01.2025 року складено адміністративний протокол АА № 0017 про військове адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

Згідно ст. 221 КУпАП розгляд правопорушень передбачених ст. 172-20 підвідомчі районним, міським та міськрайонним судам.

01.02.2025 року зазначений протокол разом з матеріалами направлено на розгляд до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровській області і на час подання позову не розглянуто. Тобто фактично на момент винесення Наказу № 21 від 27.01.2025 року рішення про винуватість позивачаза цим протоколом та матеріалами адміністративної справи, Дніпропетровським районним судом не прийнято. Таким чином, якщо відповідач мав право притягати позивача до дисціплінарної відповідальності за цим фактом, то наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності мав би бути винесений виключно після рішення (постанови) про вину позивача у скоєнні адміністративного правопорушення, ухваленого Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області.

З зазначеного вбачається, що притягнення позивача до дисціплінарної відповідальності шляхом винесення оскаржуваного наказу № 21 від 27.01.25 року є незаконним, передчасним, та таким, що не відповідає нормам Дисциплінарного статуту ЗСУ.

Щодо наявності складу правопорушення в діях позивача та наявності доказів правопорушення позивач зазначив, що згідно тексту наказу командира військової частини НОМЕР_2 № 21 від 27.02.2025 р. на ОСОБА_1 27.01.2025 року складено адміністративний протокол АА № 0017 про військове адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, знаходження на території військової частини в нетверезому стані в умовах особливого періоду. Від проходження освідування на стан алкогольного сп`яніння зазначений військовослужбовець відмовився в присутності двох свідків, що не відповідає дійсності, оскільки позивач заперечує знаходження в нетверезому стані під час несення служби на території військової частини і намагання притягти його до відповідальності викликано конфліктом з керівництвом у службовій діяльності. Пройти освідування чи огляд на стан сп`яніння ніхто не пропонував. Документування відмови або перебування його в нетверезому стані проведено належним чином не було. Лікаря для підтвердження викликано не було, а свідками про його відмову в протокол записали його керівників, двох заступників командира військової частини ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

З протоколом про адміністративне правопорушення позивача не ознайомлено та копію не вручено. Відеозапис події, виявлення в ОСОБА_1 нетверезому стану та відмову від проходження освідування не проводилось.

Позивач вважає, що відповідачем порушено Порядок огляду на стан алкогольного сп`яніння та направлення військовослужбовця на такий огляд. Ніякі технічні засоби не використовувались, відеозапис не проведено, а свідки, які засвідчили перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння та про відмову від проходження освідування чи огляду в лікарському закладі, є його командири, які перебувають у відносинах підлеглості з позивачем, яким він має підпорядковуватись, і не можуть бути неупередженими свідками події.

Таким чином, необхідних та допустимих доказів винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, як це передбачено ст. 251 КУпАП в матеріалах адміністративної справи не має, відмову позивача від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння належним чином не задокументовано. Складання протоколу це лише припущення особи, яка уповноважена на збір матеріалів про адміністративне правопорушення.

Вважаючи оскаржуваний наказ протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями даний позов розподілено судді Осіповій О.О.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 04.03.2025 р. позовну заяву було залишено без руху.

Ухвалою суду від 25.03.2025 відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву в обґрунтування якого зазначив, що дисциплінарна відповідальність та адміністративна відповідальність є різними видами юридичної відповідальності, що регулюються різними нормативно-правовими актами, і можуть застосовуватися одночасно за різні, хоч і пов`язані, порушення.

Дисциплінарний статут Збройних Сил України регулює відносини, пов`язані з військовою дисципліною, зокрема, статті 45, 84, 85, 86, а Кодекс України про адміністративні правопорушення (КУпАП) - адміністративні правопорушення, зокрема, стаття 172-20.

Військовослужбовець може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, навіть якщо за цей же факт він притягається до адміністративної відповідальності.

Щодо позбавлення премії відповідач зазначив, що відповідно до наказу Міністра оборони України № 260 від 07.06.2018 року, пункт 5 розділу XVI Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, а саме: "5. Військовослужбовцям щомісячні премії не виплачуються в таких випадках: ... за вживання алкогольних напоїв (наркотичних речовин) на території військової частини як у службовий, так і в позаслужбовий час, прибуття на службу в нетверезому стані (у стані наркотичного сп`яніння) - за місяць, у якому здійснено таке порушення", вживання військовослужбовцем алкогольних напоїв є підставою для позбавлення його премії у повному обсязі.

Оскільки факт вживання позивачем алкогольних напоїв зафіксовано, позбавлення його премії є правомірним.

Щодо доказів правопорушення відповідач зазначив, що позивач стверджує, що докази його правопорушення є неналежними.

Відповідач вважає, що наявні докази, зокрема протокол про адміністративне правопорушення АА №0017 від 27.01.2025 року (складений відповідно до статей 254-256 КУпАП), рапорт, пояснення свідків, є достатніми для підтвердження факту правопорушення.

Позивач стверджує, що докази його правопорушення є неналежними, зокрема, ставить під сумнів об`єктивність свідчень заступників командира військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , посилаючись на їхню підлеглість.

Відповідач не погоджується з даним твердженням, вважаючи, що сам факт підлеглості свідків не робить їхні свідчення автоматично недостовірними. Військова служба передбачає чітку ієрархію та підпорядкованість. Свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є заступниками командира військової частини НОМЕР_2 , тобто посадовими особами, наділеними повноваженнями щодо контролю за дотриманням військової дисципліни. Їхні посадові обов`язки включають фіксування правопорушень та надання відповідних звітів.

Відсутні будь-які докази заінтересованості зазначених свідків у спотворенні фактів або наданні неправдивих свідчень. Їхні свідчення узгоджуються між собою та з іншими матеріалами справи, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення.

Посилання позивача на Постанову КМУ № 32 від 12.01.2024 року "Про затвердження порядку направлення військовослужбовців ЗСУ для огляду на стан алкогольного сп`яніння" є необґрунтованим, оскільки ця постанова регулює порядок проведення огляду на стан сп`яніння, а не питання допустимості свідчень посадових осіб, дана постанова не могла застосовуватись, оскільки позивач в присутності свідків відмовився добровільно пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння.

Враховуючи зазначене, відповідач вважає, що притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та позбавлення його премії здійснено на законних підставах, а тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с. 50-51).

У відповіді на відзив позивач не погоджується з позицією відповідача, вважає, що відповідачем не спростовано доволи, викладені у позовній заяві, просить позовні вимоги задовольнити (а.с. 55-58).

05.08.2025 представником Військової частини НОМЕР_1 подано до суду через систему "Електронний суд" клопотання про заміну відповідача Військової частини НОМЕР_2 на його правонаступника Військову частину НОМЕР_1 .

У зв`язку з відрахуванням судді ОСОБА_4 зі штату Сумського окружного адміністративного суду на підставі Указу Президента України № 958/2025 від 13.12.2025 та наказу голови Сумського окружного адміністративного суду від 08.01.2026 за № 5-ОС та відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями дану справу розподілено судді Прилипчуку О.А.

Ухвалою суду від 14.01.2026 прийнято справу № 480/1631/25 до свого провадження, розгляд справи продовжено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвалою суду від 26.01.2026 клопотання представника Військової частини НОМЕР_1 про заміну відповідача правонаступником задоволено. Замінено відповідача у справі № 480/1631/25 Військову частину НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) на його правонаступника - Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_4 ). Встановлено Військовій частині НОМЕР_1 15-денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідачу копію ухвали про відкриття провадження у справі надіслано до електронного кабінету через систему "Електронний суд", документ доставлено до електронного кабінету 26.01.2026 (а.с. 86).

У встановлений судом строк відповідач відзив не надав.

Дослідивши матеріали адміністративної справи та зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні відносини, суд виходить з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходить військову службу на посаді начальника групи планування штабу військової частини НОМЕР_2 (а.с.18).

27.01.2025 помічником командира батальйону з правової роботи військової частини НОМЕР_2 старшим лейтенантом юстиції ОСОБА_5 складено протокол АА № 0017 відносно ОСОБА_1 про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 172-20 Кодексу України про адміністративне правопорушення (а.с. 22-23).

Згідно вищевказаного протоколу встановлено, що 27.01.2025 близько 13:00 заступником командира військової частини НОМЕР_2 майором ОСОБА_2 виявлено в населеному пункті Костянтинівка Донецької області, у районі тимчасового місця дислокації вузлу зв`язку військової частини НОМЕР_2 , начальника групи планування військової частини НОМЕР_2 старшого лейтенанта ОСОБА_1 з ознаками алкогольного сп`яніння в умовах особливого періоду, що настав з моменту введення воєнного стану в Україні та останній відмовився проходити медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння.

Наказом командира військової частини НОМЕР_2 (з основної діяльності) № 21 від 27.01.2025 за невиконання доручень та розпоряджень старших начальників та командирів, особисту недисциплінованість, порушення вимог статей 1 та 4 розділу 1 Дисціплінарного статуту ЗСУ, а також порушення вимог ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби ЗСУ, наказу командира військової частини “Про заборону вживання спиртних напоїв, перебування на військовій службі у нетверезому стані” та відповідно до ст. 45, пункту “в” статті 48 та статті 54 Дисціплінарного статуту ЗСУ начальника групи планування військової частини НОМЕР_2 старшого лейтенанта ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення - “Сувора догана” (п. 1), а також позбавлено 100% премії за січень 2025 року та вирішено не виплачувати 100% додаткової винагороди за січень 2025 року (п. 3) (а.с. 20-21).

Не погодившись з прийнятим наказом, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі по тексту - Закон №2232-XII).

Згідно з ч.1 ст.2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Загальні права та обов`язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов`язки основних посадових осіб полку і його підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах визначає Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24.03.1999 року №548-XIV.

Згідно з пунктом 11 розділу 1 частини І Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов`язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов`язки: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини; постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно; дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України; поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, які перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини, не допускати порушень, пов`язаних із дискримінацією за ознакою статі, сексуальним домаганням, насильством за ознакою статі, правопорушень проти статевої свободи та статевої недоторканості; бути пильним, суворо зберігати державну таємницю; вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно.

Відповідно до статті 13 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України військовослужбовець зобов`язаний додержуватися вимог безпеки, вживати заходів до запобігання захворюванню, травматизму, повсякденно підвищувати фізичну загартованість і тренованість, утримуватися від шкідливих для здоров`я звичок.

Статтею 1 Закону України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» визначено, що військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України.

Згідно зі статтею 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов`язків військової служби.

Відповідно до пункту 16 розділу 1 частини І Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

Пунктами 26 та 27 розділу 1 частини І Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України визначено, що військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.

Військовослужбовці, на яких накладається дисциплінарне стягнення за вчинене правопорушення, не звільняються від матеріальної та цивільно-правової відповідальності за ці правопорушення. За вчинення злочину військовослужбовці притягаються до кримінальної відповідальності на загальних підставах.

Сутність військової дисципліни, обов`язки військовослужбовців, а також військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг визначається Дисциплінарним статутом Збройних Сил України, затвердженим Законом України від 24 березня 1999 року №551-XIV (далі - Дисциплінарний статут; в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України.

Згідно зі статтею 45 Дисциплінарного статуту у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов`язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов`язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.

Статтею 48 Дисциплінарного статуту визначено, що на військовослужбовців можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини чи з корабля на берег (стосовно військовослужбовців строкової військової служби та курсантів вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти); ґ) попередження про неповну службову відповідність (крім осіб рядового складу строкової військової служби); д) пониження в посаді; е) пониження у військовому званні на один ступінь (стосовно осіб сержантського (старшинського) та офіцерського складу); є) пониження у військовому званні з переведенням на нижчу посаду (стосовно військовослужбовців сержантського (старшинського) складу); ж) звільнення з військової служби через службову невідповідність (крім осіб, які проходять строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, а також військовозобов`язаних під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів та резервістів під час проходження підготовки та зборів).

Відповідно до положень статей 83-86 Дисциплінарного статуту на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.

Прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.

Службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який прийняв рішення притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром (начальником), доручено військовослужбовцю офіцерського складу, а в разі вчинення правопорушення військовослужбовцем рядового, сержантського (старшинського) складу - також військовослужбовцю сержантського (старшинського) складу.

Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). У необхідних випадках цей термін може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більш як на один місяць.

Якщо під час службового розслідування буде з`ясовано, що правопорушення військовослужбовця містить ознаки кримінального правопорушення, командир військової частини письмово повідомляє про це орган досудового розслідування.

Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України визначається наказом Міністерства оборони України, в інших військових формуваннях, правоохоронних органах спеціального призначення - наказами державних органів, які мають у своєму підпорядкуванні військові формування, утворені відповідно до законів України, правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України.

Якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир, який призначив службове розслідування, приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення.

Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що підставою для притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності є неналежне виконання ним службових обов`язків, порушення військової дисципліни. При цьому, з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення та визначення ступеня вини, прийняттю рішення про накладення на військовослужбовця дисциплінарного стягнення передує проведення службового розслідування.

Підстави та механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України (далі - Збройні Сили), а також військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовослужбовці), які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов`язки або вчинили правопорушення під час проходження служби (зборів), а також дії (бездіяльність) яких призвели до завдання шкоди державі визначені Порядком проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженим Наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 № 608 (далі по тесту Порядок; в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Порядку рішення про призначення службового розслідування приймається командиром (начальником), який має право видавати письмові накази та накладати на підлеглого дисциплінарне стягнення.

Згідно з пунктами 3, 4 цього ж розділу Порядку службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), у якому зазначаються підстава, обґрунтування або мета призначення службового розслідування, особа, стосовно якої воно проводиться, строк проведення службового розслідування, а також визначаються посадова (службова) особа, якій доручено його проведення, або голова та члени комісії з проведення службового розслідування (далі - особи, які проводять службове розслідування).

Днем початку службового розслідування вважається день видання наказу про його призначення. Днем закінчення службового розслідування вважається день надання командиру (начальнику), який призначив службове розслідування, акта службового розслідування та матеріалів на розгляд, визначений в наказі про призначення службового розслідування.

Службове розслідування у випадках, передбачених Дисциплінарним статутом Збройних Сил України, може проводитись з усуненням військовослужбовця, дисциплінарне правопорушення якого підлягає розслідуванню, від виконання службових обов`язків, про що видається наказ із зазначенням причин усунення.

Згідно з пунктом 13 розділу ІІІ Порядку службове розслідування має бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). В окремих випадках цей строк може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більше ніж на один місяць.

Загальний строк службового розслідування не може перевищувати двох місяців.

Пунктом 1 розділу V Порядку визначено, що за результатами службового розслідування складається акт службового розслідування, який містить вступну, описову та резолютивну частини.

Відповідно до пунктів 5, 6 розділу V Порядку акт службового розслідування підписується особами, які його проводили. У разі виявлення суперечностей та незгоди з результатами службового розслідування кожен учасник службового розслідування має право висловити свою окрему думку, яка викладається на окремому аркуші (від руки або у друкованому вигляді) та долучається до акта службового розслідування.

Після підписання акт службового розслідування подається на розгляд командиру (начальнику), який призначив розслідування. До акта службового розслідування додаються всі матеріали службового розслідування.

Згідно з пунктами 1-3 розділу VІ Порядку за результатами розгляду акта та матеріалів службового розслідування, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир (начальник) приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності, визначає вид дисциплінарного стягнення та призначає особу, якій доручає підготувати проект відповідного наказу.

Вид дисциплінарного стягнення зазначається особисто службовою особою, яка призначила службове розслідування, в аркуші резолюції або на висновку за результатами службового розслідування.

Дисциплінарне стягнення накладається у строки, визначені Дисциплінарним статутом Збройних Сил України.

Наказ (витяг з наказу) про притягнення до відповідальності доводиться до військовослужбовця у частині, що його стосується, під підпис із зазначенням дати доведення.

У разі відмови військовослужбовця поставити свій підпис про ознайомлення з наказом (витягом з наказу) про притягнення його до відповідальності складається акт про відмову. Зміст акта про відмову засвідчується підписами не менше двох свідків цього факту.

Якщо військовослужбовець вважає, що не вчинив правопорушення, він має право протягом місяця з дня накладення дисциплінарного стягнення подати скаргу старшому командиру (начальнику) або звернутися до суду у визначений законом строк.

Так, судом встановлено, що відповідачем службове розслідування не проводилося.

З надісланих матеріалів, а саме з протоколу про адміністративне правопорушення АА №0017 судом встановлено, що 27.01.2025 близько 13:00 заступником командира військової частини НОМЕР_2 майором ОСОБА_2 виявлено в населеному пункті Костянтинівка Донецької області, у районі тимчасового місця дислокації вузлу зв`язку військової частини НОМЕР_2 , начальника групи планування військової частини НОМЕР_2 старшого лейтенанта ОСОБА_1 з ознаками алкогольного сп`яніння в умовах особливого періоду, що настав з моменту введення воєнного стану в Україні та останній відмовився проходити медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння.

Відповідно до протоколу, факт вчиненого правопорушення підтверджують свідки: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння старший лейтенант ОСОБА_1 відмовився в присутності 2 свідків.

Також, відповідно до протоколу АА №0017, старший лейтенант ОСОБА_1 відмовився від надання пояснень, підписання протоколу та отримання другого примірника протоколу про військове адміністративне правопорушення.

Враховуючи обставини та факти, що були встановлені в ході проведення службового розслідування, відповідач вважає, що старший лейтенант ОСОБА_1 в умовах воєнного стану введеного в дію Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, чим вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 статті 172-20 КУпАП.

Наказом командира військової частини НОМЕР_2 (з основної діяльності) № 21 від 27.01.2025 за невиконання доручень та розпоряджень старших начальників та командирів, особисту недисциплінованість, порушення вимог статей 1 та 4 розділу 1 Дисціплінарного статуту ЗСУ, а також порушення вимог ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби ЗСУ, наказу командира військової частини “Про заборону вживання спиртних напоїв, перебування на військовій службі у нетверезому стані” та відповідно до ст. 45, пункту “в” статті 48 та статті 54 Дисціплінарного статуту ЗСУ начальника групи планування військової частини НОМЕР_2 старшого лейтенанта ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення - “Сувора догана” (п. 1), а також позбавлено 100% премії за січень 2025 року та вирішено не виплачувати 100% додаткової винагороди за січень 2025 року (п. 3) (а.с. 20-21).

Так, порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам затверджений наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260 (далі по тексту Порядок №260; в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Розділом XVI вказаного Порядку №260 встановлений порядок преміювання військовослужбовців.

Відповідно до пункту 1 розділу XVI Порядку №260 командири (начальники) військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій Збройних Сил України мають право щомісяця здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби) відповідно до їх особистого внеску в загальні результати служби.

Виплата щомісячної премії військовослужбовцям здійснюється на підставі наказу командира військової частини, який видається до 05 числа місяця, наступного за місяцем преміювання, з урахуванням військової дисципліни, наявності дисциплінарних стягнень, показників виконання службових обов`язків (пункт 3 розділу XVI Наказу №260).

Відповідно до пункту 5 розділу XVI Порядку №260 військовослужбовцям щомісячні премії не виплачуються, зокрема, за вживання алкогольних напоїв (наркотичних речовин) на території військової частини як у службовий, так і в позаслужбовий час, прибуття на службу в нетверезому стані (у стані наркотичного сп`яніння) - за місяць, у якому здійснено таке порушення.

Виходячи з аналізу наведених норм Порядку №260, позбавлення щомісячної премії (частково або в повному обсязі) військовослужбовця із визначенням конкретних підстав невиплати премії, як і виплата щомісячної премії, має здійснюватися на підставі наказу командира військової частини.

Наведене вище правове регулювання встановлює вичерпні підстави, згідно яких за вживання алкогольних напоїв (наркотичних речовин) на території військової частини як у службовий, так і в позаслужбовий час, прибуття на службу в нетверезому стані (у стані наркотичного сп`яніння) премії не виплачуються за місяць, у якому здійснено таке порушення.

Відповідно до абзаців 1, 2 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Пунктом 3 розділу І Порядку №260 встановлено, що підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов`язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).

Відповідно до пункту 17 розділу І Порядку №260 на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.

Згідно із пунктом 14 розділу XXXIV Порядку №260 до наказів про виплату додаткової винагороди не включаються військовослужбовці, які зокрема: вживали алкогольні напої (наркотичні або психотропні речовини) на території військової частини як у службовий, так і в позаслужбовий час, прибували на службу та/або виконували обов`язки військової служби в стані алкогольного (наркотичного) сп`яніння, - за місяць, у якому здійснено таке порушення, оголошене наказом командира (начальника).

Отже, аналізуючи наведені норми, слід зазначити, що військовослужбовці, які зокрема: вживали алкогольні напої (наркотичні або психотропні речовини) на території військової частини як у службовий, так і в позаслужбовий час, прибували на службу та/або виконували обов`язки військової служби в стані алкогольного (наркотичного) сп`яніння, - за місяць, у якому здійснено таке порушення не включаються до наказів про виплату додаткової винагороди.

Частиною третьою статті 172-20 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність, зокрема, за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння,

Згідно із частиною четвертою статті 266-1 КУпАП у разі незгоди військовозобов`язаного та резервіста під час проходження зборів, а також військовослужбовця Збройних Сил України на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, уповноваженими особами з використанням спеціальних технічних засобів та тестів або у разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Частиною дев`ятою статті 266-1 КУпАП встановлено, що огляд військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння військовослужбовців регламентований Інструкцією про організацію патрульно-постової служби Військовою службою правопорядку у Збройних Силах України, яка затверджена наказом Міністерства оборони України від 10.10.2016 року №515 (далі по тексту Інструкція №515).

Відповідно до пункту 7 частини третьої розділу VIII Інструкції №515 затриманих військовослужбовців (військовозобов`язаних) приймає оперативний черговий органу управління Служби правопорядку (посадова особа підрозділу Служби правопорядку в гарнізоні), про що складає протокол про адміністративне затримання і здійснює запис до книги обліку затриманих (доставлених) осіб.

За наявності ознак алкогольного сп`яніння у затриманої особи, установлених Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858, уповноважена посадова особа органу управління Служби правопорядку (підрозділу Служби правопорядку в гарнізоні) у присутності двох свідків пропонує затриманій особі, з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння, пройти добровільно тест з використанням спеціальних технічних засобів в органі управління Служби правопорядку (підрозділі Служби правопорядку в гарнізоні).

Перед проведенням огляду на стан алкогольного сп`яніння уповноважена посадова особа органу управління Служби правопорядку (підрозділу Служби правопорядку в гарнізоні) інформує особу, яка підлягає огляду, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

За результатами проведення огляду на стан сп`яніння посадовою особою органу управління Служби правопорядку (підрозділу Служби правопорядку в гарнізоні) складається акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (додаток 15), який підписується посадовою особою, яка проводила огляд, та двома свідками.

Акт огляду складається у двох примірниках, один з яких вручається порушнику, а другий підшивається до протоколу про адміністративне правопорушення.

Результати огляду, проведеного уповноваженою посадовою особою органу управління Служби правопорядку (підрозділу Служби правопорядку в гарнізоні), зазначаються у відповідних графах протоколів про адміністративне правопорушення та адміністративне затримання.

У разі незгоди порушника на проведення огляду уповноваженою посадовою особою органу управління Служби правопорядку (підрозділу Служби правопорядку в гарнізоні) з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами оперативний черговий органу управління Служби правопорядку (посадова особа підрозділу Служби правопорядку в гарнізоні) у супроводі посадової особи, визначеної начальником органу управління Служби правопорядку (підрозділу Служби правопорядку в гарнізоні), організовує направлення затриманого до закладів охорони здоров`я Збройних Сил України, або закладів охорони здоров`я, які підпорядковані Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним державним (військово-цивільним) адміністраціям, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям, для проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Направлення на огляд затриманого з метою виявлення стану алкогольного чи наркотичного сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (додаток 16), здійснюється оперативним черговим органу управління Служби правопорядку (посадовою особою підрозділу Служби правопорядку в гарнізоні) на підставі письмового звернення начальника органу управління Служби правопорядку (підрозділу Служби правопорядку в гарнізоні).

З метою забезпечення достовірності результатів огляду затриманих посадова особа Служби правопорядку забезпечує доставлення таких осіб до закладів охорони здоров`я Збройних Сил України, або закладів охорони здоров`я, які підпорядковані Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним державним (військово-цивільним) адміністраціям, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям, протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Огляд для встановлення стану сп`яніння затриманого, який вчинив адміністративне правопорушення, здійснюється в закладах охорони здоров`я, яким надано право на проведення такого огляду, лікарями, які пройшли тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством.

За результатами огляду на стан сп`яніння та за лабораторними дослідженнями встановлюється ступінь сп`яніння, який вноситься до акта медичного огляду.

Огляд у закладі охорони здоров`я та складання висновку за результатами огляду проводиться в присутності посадової особи Служби правопорядку.

Висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння складається в усіх випадках безпосередньо після огляду особи в трьох примірниках (перший примірник видається під підпис посадовій особі Служби правопорядку, яка доставила особу на огляд, другий - оглянутій особі, а третій залишається в закладі охорони здоров`я).

Після проведення огляду посадова особа Служби правопорядку доставляє затриманого до органу управління Служби правопорядку (підрозділу Служби правопорядку в гарнізоні).

Результати огляду на стан сп`яніння затриманого зазначаються уповноваженою посадовою особою органу управління Служби правопорядку (підрозділу Служби правопорядку в гарнізоні), якій надано право складати протоколи, у відповідних графах протоколів про адміністративне правопорушення та адміністративне затримання, а висновок щодо результатів медичного огляду на стан сп`яніння підшивається до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі відмови затриманої особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, передбачене статтею 172-20КУпАП, від проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння в закладі охорони здоров`я уповноважена посадова особа органу управління Служби правопорядку (підрозділу Служби правопорядку в гарнізоні) у присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії порушника щодо ухилення від огляду.

Отже, норми Інструкції №515 є бланкетними, тобто відсилають до іншого нормативно-правового акту, зокрема, як в цьому випадку, до Інструкції №1452/735.

Згідно із частиною другою розділу І цієї Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Відповідно до пункту 3 Розділу І цієї Інструкції, ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Отже, зазначені нормативні акти чітко передбачають, що у випадку відмови військовослужбовця на проведення огляду уповноваженою посадовою особою органу управління Служби правопорядку (підрозділу Служби правопорядку в гарнізоні) з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами уповноважена особа Військової служби правопорядку ще не має права скласти протокол за статтею 172-20 КУпАП. У такому випадку закон покладає обов`язок на уповноважену особу запропонувати військовослужбовцю пройти огляд у медичному закладі.

Крім цього, проходження огляду в медичному закладі пропонується не лише усно, а шляхом складання письмового направлення на медичний огляд до закладу охорони здоров`я. У цьому письмовому направленні має бути вказано конкретний заклад охорони здоров`я, який входить до затвердженого переліку, дані про особу військовослужбовця, якого направляють, точний час видачі направлення тощо.

І лише у разі, якщо складено письмове направлення та військовослужбовець відмовляється від проведення медичного огляду і в закладі охорони здоров`я, тільки тоді уповноважена особа має право скласти протокол про адміністративне правопорушення за статтею 172-20 КУпАП.

Відповідно до частини шостої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Суд звертає увагу, що постановою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 07.04.2025 по справі № 175/4157/25 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 172-20 КУпАП, провадження по справі закрите у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення (а.с.65-66).

У вказаній постанові зазначено, що в матеріалах справи відсутній акт огляду на стан сп`яніння, відсутні докази згоди чи відмови щодо направлення ОСОБА_1 для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я, немає взагалі будь-яких доказів про знаходження позивача у стані алкогольного сп`яніння.

Свідками по справі свідки, які надавали свої пояснення стосовно знаходження ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння є посадовими особами ВЧ НОМЕР_2 , які складали протокол та рапорт., які відповідно до Порядку не можуть бути свідками в даній справі.

Суд, розглядаючи питання щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 172-20 КУпАП, дійшов висновку про закриття провадження по справі у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, обставини, за яких вчинено адміністративне правопорушення, яке позивачу поставлено за провину, були досліджені при розгляді Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області справи №175/4157/25 щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 172-20 КУпАП.

Суд враховує посилання відповідача, що притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності не ставиться у залежність до факту притягнення чи не притягнення його до адміністративної відповідальності.

Однак, суд зауважує, що надані до суду відповідачем матеріали, не дають підстави стверджувати, що позивач 27.01.2025 вживав алкогольні напої як у службовий, так і в позаслужбовий час, прибував на службу та/або виконував обов`язки військової служби в нетверезому стані.

Також, суд наголошує, що факт відмови позивача пройти медичний огляд з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, не є передумовою для складання протоколу про адміністративне правопорушення за статтею 172-20 КУпАП оскільки виключно у разі наявності письмового направлення на огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння уповноваженої посадової особи складається відповідний протокол.

Як зазначено вище, сутність дисциплінарного проступку полягає у невиконанні чи неналежному виконанні особою службової дисципліни. Такими обставинами є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях особи ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.

Натомість, з наданих до суду доказів не встановлено порушень позивачем вимог статей 11, 13, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, про що вказано у спірному наказі Військової частини НОМЕР_2 від 27.01.2025 №21.

Частинами 1, 2 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї (п. 1 ст. 32), неодноразово наголошував, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумним сумнівом. Проте, таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпцій щодо фактів (п. 45 рішення у справі Бочаров проти України від 17.06.2011 р.; п. 75 рішення у справі Огороднік проти України від 05.05.2015 р.; п. 52 рішення у справі «Єрохіна проти України» від 15.02.2013 р.).

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви, щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Суд зазначає, що матеріали провадження не містять достовірних відомостей, з яких можна було б беззаперечно, за принципом «поза розумним сумнівом» встановити факт перебування позивача в стані алкогольного сп`яніння під час виконання ним службових обов`язків.

Обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 у справі Чахал проти Об`єднаного Королівства (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Таким чином, спосіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 (заява № 38722/02)).

Ефективний засіб правого захисту в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Згідно положень частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суд вважає, що для повного та ефективного захисту прав, інтересів позивача необхідно, з урахуванням статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України необхідно скасувати пункти 1, 3 наказу командира військової частини НОМЕР_2 № 21 від 27.01.2025 р. “Про притягнення до дисциплінарної відповідальності” та зобов`язати відповідача нарахувати та виплати позивачу премію за січень 2025 року та додаткову винагороду відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за січень 2025 року, з урахуванням проведених виплат.

Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування пункту наказу, зобов`язання вчинити дії – задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати пункти 1, 3 наказу командира військової частини НОМЕР_2 № 21 від 27.01.2025 р. “Про притягнення до дисциплінарної відповідальності” ОСОБА_1 .

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ: НОМЕР_4 ) нарахувати та виплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_5 ) премію за січень 2025 року та додаткову винагороду відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за січень 2025 року, з урахуванням проведених виплат.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.А. Прилипчук