Рішення від 07 вересня 2026 р. у справі №460/10965/26 — Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

08 вересня 2026 року м. Рівне№460/10965/26

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся через свого представника до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), в якому просить суд: 1) визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , що полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 ; 2) зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виключити відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 . В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач є військовозобов`язаним та перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 . Під час формування військово-облікового документа в мобільному застосунку «Резерв+» позивач виявив у ньому відмітку «Порушення правил військового обліку», а як зміст відповідного порушення зазначено: «Не пройшли (відмовились від проходження) ВЛК», дата звернення - 08.02.2026. Водночас із військово-облікового документа вбачається, що персональні дані позивачем уточнено вчасно 16.07.2024. 05.06.2026 представник позивача звернулася до відповідача з адвокатським запитом, у якому просила надати інформацію щодо порушень позивачем правил військового обліку, документи на підтвердження таких порушень, а також копії протоколів і постанов про притягнення його до адміністративної відповідальності. Листом від 16.06.2026 №11/2/6302 відповідач повідомив, що за відомостями Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів позивач допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, яке має ознаки адміністративного правопорушення, а саме не пройшов або відмовився від проходження військово-лікарської комісії. Також відповідач повідомив, що будь-які адміністративні матеріали стосовно позивача уповноваженими посадовими особами не складалися та постанови не виносилися, а засобами Реєстру було сформовано електронне звернення до Національної поліції в порядку статті 259 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Позивач вважає спірні дії протиправними. Стверджує, що до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку його не притягували, протокол про адміністративне правопорушення не складався, постанова не виносилася. Також наголошує, що повістки для проходження військово-лікарської комісії не отримував, доказів належного оповіщення чи направлення на медичний огляд відповідач не надав. На думку позивача, за відсутності належно встановленого факту порушення правил військового обліку відомості про таке порушення не могли бути внесені до Реєстру. Просить позов задовольнити.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому проти її задоволення заперечив.На обґрунтування своєї позиції зазначив, що позивач є військовозобов`язаним та зобов`язаний дотримуватися правил військового обліку. Відповідач послався, зокрема, на пункт 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 21.03.2024 №3621-IX у редакції Закону України від 12.02.2025 №4235-IX та зазначив, що позивач повинен був до 05.06.2025 пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Також звертає увагу, що у відомостях, відображених в електронному військово-обліковому документі позивача, відсутні дані щодо постанови військово-лікарської комісії та дати проходження військово-лікарської комісії. На думку відповідача, позивач, починаючи з 16.07.2024, не вчиняв активних дій для приведення своїх військово-облікових даних у належний стан. Щодо відсутності протоколу про адміністративне правопорушення та постанови відповідач зазначив, що сама наявність у застосунку «Резерв+» відмітки «Порушення правил військового обліку» не є тотожною притягненню особи до адміністративної відповідальності. Відображення такої інформації, на думку відповідача, передує складенню відповідних адміністративних матеріалів та дає підстави для звернення до органів Національної поліції з метою доставлення особи для їх оформлення. При цьому відповідач підтвердив, що доказів проходження позивачем до 05.06.2025 військово-лікарської комісії матеріали справи не містять.

Позивач подав відповідь на відзив, у якій підтримав заявлені позовні вимоги. Зазначив, що відповідач не надав доказів надсилання або вручення йому повістки для проходження військово-лікарської комісії, доказів отримання відповідного направлення, а також будь-яких документів, які б підтверджували його відмову від проходження медичного огляду. Також позивач наполягав, що відсутність протоколу та постанови про адміністративне правопорушення виключає можливість внесення до Реєстру відомостей про порушення ним правил військового обліку.

Ухвалою суду від 24.06.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є військовозобов`язаним та перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В електронному військово-обліковому документі позивача відображена інформація «Порушення правил військового обліку», а зміст порушення визначено як «Не пройшли (відмовились від проходження) ВЛК», із зазначенням дати звернення 08.02.2026.

Водночас у цьому ж документі зазначено, що дані позивачем уточнено вчасно 16.07.2024, а відомості щодо постанови військово-лікарської комісії та дати її проходження відсутні.

Матеріали справи не містять доказів того, що до 04.05.2024 позивач проходив військово-лікарську комісію та був визнаний обмежено придатним до військової служби.

Також відсутні докази направлення позивача на військово-лікарську комісію, вручення чи належного надсилання йому повістки для проходження медичного огляду, отримання ним електронного направлення на військово-лікарську комісію або відмови позивача від проходження такого огляду.

Адміністративні матеріали за статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення стосовно позивача не складалися, постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності не виносилися, що безпосередньо визнається відповідачем.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті або вчинені вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України, а також обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України від 16.03.2017 №1951-VIII «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів є інформаційно-комунікаційною системою, призначеною для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створеною для забезпечення військового обліку громадян України.

Частиною першою статті 6 цього Закону передбачено, що до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються персональні та службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

При цьому частиною третьою статті 6 Закону №1951-VIII особам, які працюють з базами даних Реєстру, заборонено вимагати, обробляти та використовувати будь-яку інформацію, не передбачену законодавством.

За змістом пункту 20-1 частини першої статті 7 Закону №1951-VIII до персональних даних належать відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, із зазначенням дати, номера та короткого змісту протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення.

Водночас відповідно до статті 8 Закону №1951-VIII до службових даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать, зокрема, відомості про виконання військового обов`язку та результати проходження медичного огляду.

Отже суд не погоджується з доводом позивача у тій частині, що сама лише відсутність протоколу про адміністративне правопорушення або постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за будь-яких обставин унеможливлює відображення у Реєстрі інформації, пов`язаної з виконанням особою військового обов`язку.

Відомості про виконання військового обов`язку та відомості про вже здійснене притягнення до адміністративної відповідальності є різними за своєю правовою природою категоріями інформації.

Для вирішення цього спору визначальним є не лише питання наявності чи відсутності постанови про адміністративне правопорушення, а насамперед те, чи доведено відповідачем фактичну та правову підставу для висновку про порушення позивачем конкретного обов`язку військового обліку.

З матеріалів справи встановлено, що відповідач пов`язує спірний запис виключно з не проходженням або відмовою позивача від проходження військово-лікарської комісії.

На підтвердження існування у позивача обов`язку самостійно пройти повторний медичний огляд до 05.06.2025 відповідач посилається на пункт 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №3621-IX у редакції Закону України від 12.02.2025 № 4235-IX.

Проте відповідно до зазначеної норми обов`язок до 05.06.2025 пройти повторний медичний огляд було встановлено для громадян України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності Законом №3621-IX, крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю.

Отже, попереднє визнання особи обмежено придатною до військової служби є необхідною юридичною передумовою виникнення спеціального обов`язку, передбаченого цією нормою.

Сам лише вік позивача та його перебування на військовому обліку такого обов`язку не породжують.

Проте, відповідач не надав суду жодного рішення військово-лікарської комісії, довідки військово-лікарської комісії, військово-облікового документа або іншого належного доказу, з якого вбачалося б, що позивач до набрання чинності Законом № 3621-IX був визнаний обмежено придатним до військової служби.

Навпаки, наданий військово-обліковий документ не містить відомостей про попередню постанову військово-лікарської комісії чи дату її проходження.

За таких обставин посилання відповідача на пункт 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3621-IX, як на правову підставу обов`язку позивача самостійно пройти повторний медичний огляд до 05.06.2025, суд вважає необґрунтованим.

Загальний порядок проходження військовозобов`язаними медичного огляду врегульовано Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» та Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560.

Частиною десятою статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» передбачено обов`язок громадян, які перебувають на військовому обліку, прибувати за викликом відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, зокрема для проходження медичного огляду, а також проходити медичний огляд згідно з рішеннями відповідних комісій.

Пунктом 69 Порядку № 560 передбачено, що особи, які не проходили медичний огляд, або в яких закінчився строк дії рішення про придатність, направляються на військово-лікарську комісію.

Цим же пунктом встановлено, що громадяни, які перебувають на військовому обліку та прибули до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для уточнення облікових даних, можуть бути направлені на медичний огляд шляхом вручення повістки за наявності відповідних підстав.

Відповідно до пункту 74 Порядку № 560 направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду військовозобов`язаним видається за рішенням керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Пунктом 74-1 цього Порядку передбачена можливість формування такого направлення за допомогою Реєстру, а пунктом 74-3 Порядку № 560 встановлено можливість його формування на запит самого військовозобов`язаного, якщо він самостійно виявив бажання пройти медичний огляд.

Отже стосовно військовозобов`язаного, щодо якого не доведено існування спеціального обов`язку самостійно пройти повторну військово-лікарську комісію до 05.06.2025, сам факт відсутності в Реєстрі результату військово-лікарської комісії не свідчить про порушення ним правил військового обліку.

Для висновку про невиконання обов`язку щодо проходження медичного огляду відповідач повинен довести принаймні існування належної правової підстави для проходження такого огляду та доведення відповідної вимоги до особи у спосіб, передбачений законодавством.

Однак матеріали справи не містять ані рішення про направлення позивача на військово-лікарську комісію, ані самого направлення, ані повістки про виклик для проходження медичного огляду, ані доказів її вручення чи належного надсилання.

Пунктом 41 Порядку № 560 визначено вичерпні способи підтвердження оповіщення військовозобов`язаного про виклик, зокрема особистий підпис, відповідний відеозапис або визначені поштові відмітки у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку. Жодного з таких доказів відповідач суду не надав.

Так само матеріали справи не містять документа, який би засвідчував відмову позивача від проходження військово-лікарської комісії.

Таким чином відображений у Реєстрі висновок «Не пройшли (відмовились від проходження) ВЛК» не підтверджено жодним первинним документом, який дозволяв би встановити, коли, на якій правовій підставі та за яких обставин позивач повинен був пройти військово-лікарську комісію та в чому конкретно полягало невиконання ним цього обов`язку.

Суд також враховує, що у відповіді на адвокатський запит відповідач на підтвердження факту порушення фактично послався на ті самі відомості Реєстру та витяг із мобільного застосунку «Резерв+», правомірність внесення яких є предметом цього спору.

Однак спірний запис у Реєстрі не може сам по собі бути достатнім доказом достовірності фактичної обставини, на підставі якої цей запис було сформовано. Інакше перевірка правомірності дій суб`єкта владних повноважень фактично зводилася б до підтвердження інформації тією ж інформацією, законність внесення якої оспорюється.

У цьому контексті частиною першою статті 10 Закону № 1951-VIII на держателя, адміністраторів та органи ведення Реєстру покладено обов`язок забезпечувати, серед іншого, цілісність та достовірність даних Реєстру.

За пунктом 2 частини першої статті 9 цього ж Закону військовозобов`язаний має право звертатися до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення запису про себе та виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

Отже внесена до Реєстру інформація повинна ґрунтуватися на фактично встановлених даних, а не на припущенні про можливе невиконання особою військового обов`язку.

Суд відхиляє аргумент відповідача про те, що позивач із 16.07.2024 не вчиняв активних дій для приведення своїх військово-облікових даних у належний стан.

По-перше, наявний у справі електронний військово-обліковий документ прямо містить відомості «Дані уточнено вчасно 16.07.2024».

По-друге, невчинення особою дій, які законом на неї не покладено, не може бути кваліфіковане як порушення правил військового обліку.

По-третє, обов`язок довести правомірність саме тієї дії суб`єкта владних повноважень, яка оскаржується, не може бути перекладений на позивача шляхом покладення на нього необхідності спростовувати непідтверджені дані Реєстру.

Щодо посилань сторін на Порядок ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджений наказом Міністерства оборони України від 28.03.2022 № 94, то суд зазначає, що такий нормативно-правовий акт втратив чинність 22.08.2024, а тому не регулював спірні правовідносини у лютому 2026 року. Тому посилання учасників справи на окремі положення цього Порядку не впливають на вирішення спору.

Щодо доводу позивача про презумпцію невинуватості, то суд зазначає, що в межах цієї справи не вирішується питання про наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення та не здійснюється перевірка правомірності його притягнення до адміністративної відповідальності, оскільки відповідна постанова відсутня.

Предметом цього спору є виключно правомірність дій відповідача щодо внесення та збереження у Реєстрі відомостей про порушення позивачем правил військового обліку. Тому для вирішення спору достатньо встановити, чи мав відповідач належну фактичну та правову основу для відображення таких відомостей. Судом такої основи не встановлено, а відповідачем її існування не доведено.

При цьому суд не надає оцінки правомірності звернення відповідача до органів Національної поліції, оскільки такі дії не є предметом заявлених позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Разом з тим частиною другою цієї статті встановлено спеціальний розподіл обов`язку доказування у справах щодо протиправності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень: обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У цій справі відповідач не довів правомірності внесення до Реєстру відомостей про те, що позивач порушив правила військового обліку у зв`язку з не проходженням або відмовою від проходження військово-лікарської комісії.

Отже, дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку не відповідають критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому є протиправними.

Щодо вимоги про зобов`язання відповідача виключити спірні відомості з Реєстру суд зазначає таке.

ІНФОРМАЦІЯ_2 є органом ведення Реєстру та уповноважений забезпечувати ведення та актуалізацію його бази даних.

Оскільки судом встановлено відсутність належних правових і фактичних підстав для збереження щодо позивача відомостей про порушення правил військового обліку, після визнання дій щодо їх внесення протиправними у відповідача відсутня правомірна альтернатива щодо подальшого збереження таких відомостей.

За наведених обставин зобов`язання відповідача виключити спірні дані з Реєстру не є втручанням у дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень, а є способом усунення наслідків установленого судом порушення та повного відновлення права позивача на достовірність відомостей, що містяться про нього в державному реєстрі, тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, судові витрати, що підлягають відшкодуванню відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, який виступав відповідачем у справі.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір та заявлено до стягнення 1331,20 грн.

Враховуючи задоволення позову в повному обсязі, зазначена сума судового збору підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , правил військового обліку.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів дані про порушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , правил військового обліку.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 08 вересня 2026 року

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 )

Суддя Т.О. Комшелюк