Постанова від 07 вересня 2026 р. у справі №766/1348/26 — Херсонський апеляційний суд

Суд: Херсонський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 07 вересня 2026 р.

Справа: №766/1348/26

Суддя: Приходько Л. А.

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/819/1161/26

Єдиний унікальний номер справи: 766/1348/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2026 року м. Херсон

Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Приходько Л. А.,

суддів: Базіль Л.В.,

Майданік В.В.,

секретар Манько К.М.,

учасники справи:

позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс»,

відповідач – ОСОБА_1 ,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Херсоніцивільну справу за апеляційною скаргою Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» на ухвалу Херсонського міського суд Херсонської області від 30 червня 2026 року, у складі головуючого судді Майдан С.І.,

встановив:

У лютому 2026 року ТОВ «Діджи Фінанс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 10 лютого 2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного провадження з викликом сторін та призначено судовий розгляд.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 19 травня 2026 року на підставі частини 11 статті 187 ЦПК України позовну заяву ТОВ «Діджи Фінанс» залишено без руху та надано позивачу п`ятиденний строк для усунення недоліків.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 30 червня 2026 року позовну заяву ТОВ «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишено без розгляду

Ухвала суду мотивована тим, що позивач, станом на 30 червня 2026 року, зазначені в ухвалі недоліки не усунув, що є підставою для залишення позову без розгляду у відповідності до пункту 8 частини першої статті 257 ЦПК України.

08 липня 2026 року представник ТОВ «Діджи Фінанс» – адвокат Романенко М.Е. подав апеляційну скаргу, сформувавши її в системі «Електронний суд», в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість ухвали Херсонського міського суду Херсонської області від 30 червня 2026 року, просить її скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу представник ТОВ «Діджи Фінанс» зазначив, що на виконання ухвали суду першої інстанції про залишення позову без руху представником позивача було підготовлено та підписано заяву про усунення недоліків від 26 червня 2026 року, яка сформована в системі «Електронний суд». Попри це, суд першої інстанції 30 червня 2026 року дійшов висновку, що недоліки не усунуті та повернув позовну заяву, пославшись на те, що станом на дату постановлення ухвали заява про усунення недоліків не надійшла до суду.

На думку апелянта суд першої інстанції передчасно ототожнив дату фактичного надходження та реєстрації документів у суді з датою вчинення процесуальної дії позивачем. Такий підхід не відповідає приписам ЦПК України.

Представником товариства вказано, що матеріали, наявні у справі, підтверджують, що заява про усунення недоліків була оформлена 26 червня 2026 року, тобто в межах п`ятиденного строку, наданого позивачу для усунення недоліків позовної заяви. Апелянт вважає, що суд першої інстанції, не з`ясувавши момент подання відповідної заяви через підсистему «Електронний суд», зробив формальний висновок про не усунення недоліків, з огляду на те, що зазначена заява судом зареєстрована 30 червня 2026 року.

Товариством в апеляційній скарзі вказано, що суд першої інстанції застосував надмірно формальний підхід, який фактично призвів до необґрунтованого обмеження права позивача на доступ до суду. Повернення позову за обставин, коли позивач у межах наданого строку вчиняв дії для усунення недоліків, не відповідає завданню цивільного судочинства та принципу пропорційності процесуальних обмежень.

Крім того, апелянт звернув увагу, що процесуальні наслідки у вигляді повернення позовної заяви не можуть наставати виключно з підстав внутрішньої організації роботи суду чи несвоєчасної реєстрації документів, поданих через підсистему «Електронний суд». Позивач, у межах наданого строку, вчинив усі залежні від нього дії для усунення недоліків позовної заяви, сформував та подав відповідну заяву через офіційний електронний сервіс судової влади. Водночас подальша обробка, реєстрація та приєднання документа до матеріалів справи перебуває поза межами процесуального контролю позивача. На думку апелянта факт відсутності реєстрації заяви в автоматизованій системі документообігу суду станом на дату постановлення оскаржуваної ухвали не свідчить про неподання такої заяви позивачем та не може бути безумовною підставою для повернення позову.

Відзиву на скаргу до апеляційного суду не надходило.

Учасники справи, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явились, причини неявки суду не повідомили.

Відповідно до статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

За таких обставин, апеляційний суд вважає можливим розглянути справу у відсутність сторін, які не з`явилися у судове засідання, оскільки їх явка обов`язковою не визнавалась, доказів поважності причин неявки у судове засідання не надано, а відповідно до частини 2 статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце її розгляду не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до частини першої, другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Залишаючи позовну заяву без розгляду з підстав, визначених пунктом 8 частини першої статті 257 ЦПК України, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не усунув встановленні ухвалою суду недоліки позовної заяви у визначений судом термін.

Колегія суддів не може погодитися з даним висновком суду з огляду на наступне.

Згідно частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Згідно приписів частини 11 статті 187 ЦПК України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, не пізніше наступного дня постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду (частини 13 статті 187 ЦПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, у лютому 2026 року ТОВ «Діджи Фінанс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором (а.с.1-9).

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 10 лютого 2026 року відкрито провадження по цивільній справі за позовом ТОВ «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором (а.с.14-15).

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 19 травня 2026 року позовну заяву ТОВ «Діджи Фінанс» залишено без руху на підставі частини 11 статті 187 ЦПК України та надано п`ятиденний строк для усунення недоліків (а.с.30-31).

Залишаючи позовну заяву без руху, суд першої інстанції виходив з того, що позивачу необхідно надати докази про розмір заборгованості за основною сумою боргу за кредитним договором №2034259457_CARD від 18 жовтня 2020 року у заявленому позивачем розмірі 22 000,00 грн та детальний розрахунок щодо нарахованих відсотків на заборгованість за тілом кредиту.

Згідно Довідки про доставку електронного документу ТОВ «Діджи Фінанс» отримано ухвалу суду від 19 травня 2026 року в кабінеті «Електронного суду» 23 червня 2026 року о 4:24 год (а.с.32).

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 30 червня 2026 року позовну заяву ТОВ «Діджи Фінанс» залишено без розгляду, оскільки станом на 30 червня 2026 року зазначені в ухвалі суду від 19 травня 2026 року недоліки неусунуті у встановлений термін (а.с.34-35).

В матеріалах справа наявна заява ТОВ «Діджи Фінанс» про усунення недоліків, сформована в системі «Електронний суд» 26 червня 2026 року. Згідно штампу вхідної кореспонденції Херсонського міського суду Херсонської області заява зареєстрована 30 червня 2026 року (а.с.37-44).

Згідно з пунктом 16 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженим рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21 (далі - Положення), процесуальні документи та докази можуть подаватися до суду в електронній формі, а процесуальні дії - вчинятися в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених процесуальним законом, цим положенням, а також випадків, коли суд до якого подаються документи та докази не інтегровано до Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС (пункт 26 Положення).

Відповідно до пункту 28 Положення дата та час підписання документа в Електронному суді, а також дата та час його надсилання автоматично зберігаються і не підлягають корегуванню.

Документи, що надійшли через Електронний суд, реєструються судами, іншими органами та установами в системі правосуддя в день їх надходження упродовж робочого дня або не пізніше наступного робочого дня, якщо документ надійшов у неробочий час, за загальними правилами реєстрації вхідної кореспонденції, визначеними Положенням про автоматизовану систему документообігу суду та відповідними інструкціями з діловодства в судах чи в інших органах та установах у системі правосуддя (пункт 39 Положення).

Відправлення документа заявником та його отримання судом не обов`язково є одномоментною подією та може не збігатися у часі. Для правильного обрахування строку визначальним є саме момент відправлення відповідного документа заявником за допомогою електронних засобів. Ототожнення понять "час реєстрації" та "час подання процесуальних документів" є необґрунтованим.

Отже, у вирішенні процесуального питання - встановлення дати (часу) подання (пред`явлення) заяви (скарги) до суду потрібно враховувати, коли саме таку скаргу подав заявник, а не коли її було отримано та зареєстровано судом.

Така права позиція викладена у постановах Верховного Суду від 17 жовтня 2024 року у справі № 920/210/24, від 04 липня 2024 року у справі № 908/3274/23, від 25 червня 2024 року у справі № 908/3274/23, від 29 листопада 2023 року справі № 227/477/21, від 19 листопада 2024 року у справі №759/4401/20.

Таким чином, факт реєстрації канцелярію Херсонського міського суду Херсонської області заяви про усунення недоліків 30 червня 2026 року не відміняє момент відправлення відповідного документа заявником за допомогою електронних засобів, а саме 26 червня 2026 року, що є визначальним у вирішенні спірного питання по даній справі.

Тобто, відповідна заява відповідача була подана у порядку та у строки, встановлені ухвалою суду першої інстанції від 19 травня 2026 року, а тому позивач виконав її вимоги, що свідчить про відсутність у суду першої інстанції підстав для прийняття рішення про залишення позову без розгляду.

Наведеного суд першої інстанції не врахував та дійшов передчасного висновку про залишення позовної заяви без розгляду з підстав неусунення зазначених в ухвалі суду недоліків позовної заяви, що призвело до помилкового вирішення питання про залишення позовної заяви без розгляду та не забезпечення у визначений законом спосіб доступу до правосуддя.

При цьому, апеляційний суд приймає до увагу усталену пракриту ЄСПЛ, згідно якої право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним» (рішення у справі «Белле проти Франції» від 04 грудня 1995 року). Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення ЄСПЛ у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року).

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободгарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків, зокрема, цивільного характеру. При цьому, особі має бути забезпечена можливість реалізувати указані права без будь-яких перепон чи ускладнень.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Судом першої інстанції потрібно врахувати те, що за змістом статтей 13, 175 ЦПК України позивач на власний розсуд обґрунтовує свої вимоги з викладом відповідних обставин та зазначенням доказів, що підтверджують такі обставини.

Питання щодо якості такого викладу (підставність, чіткість, обґрунтованість, доведеність), оцінка таким обставинам, а також наявність чи відсутності порушення прав заявника судом не може вирішуватись на стадії відкриття провадження у справі чи вирішення питання про прийняття заяви.

Встановлення судом невідповідності зазначених у позовній заяві (заяві, скарзі) обставин чи доказів на підтвердження позовних вимог, неточності формулювань позовних вимог, їх неузгодження із способами захисту порушеного права, недоведеності підстав позову за кожною вимогою - не є перешкодою для розгляду справи, оскільки це може бути підставою для відмови в задоволенні позову (заяви) по суті.

Суд першої інстанції під час розгляду справи не позбавлений права з`ясувати усі необхідні обставини у справі, в тому числі щодо поданих чи не поданих тих чи інших доказів.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачем надано докази та обґрунтування позову, які він вважав за необхідне подати, та які, на його переконання, підтверджують обставини, на які він посилається. За таких обставин, суду належить розглядати спір на підставі доказів, які наявні в матеріалах справи. Кожна сторона може розпоряджатися своїми процесуальними правами на власний розсуд та несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Відсутність певних доказів не перешкоджає розгляду справи, за результатами якого вирішується питання про доведеність чи недоведеність пред`явлених позовних вимог.

Позивач, реалізуючи своє право на захист, звернувся до суду із вказаним позовом, який за своєю формою та змістом викладений із дотриманням вимог положень статей 175,177 ЦПК України. Відмінність бачення суду щодо повноти викладення позивачем обставин, якими обґрунтовано позовні вимоги, а також щодо надання доказів, які ці обставини підтверджують, не може бути підставою для залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно статті 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:

- неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

- недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими;

- невідповідність висновків суду обставинам справи;

-порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права і підлягає скасуванню на підставі статті 379 ЦПК України з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

У відповідності до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу суду першої інстанції з передачею справи для продовження розгляду до цього ж суду, то розподіл судових витрат позивача, пов`язаних з розглядом відповідної апеляційної скарги, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами статті 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.367, 368, 374, п.4 ч.1 ст.379, ст.ст.381-384 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» задовольнити.

Ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 30 червня 2026 року скасувати.

Справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договоромнаправити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий Л. А. Приходько

Судді Л. В. Базіль

В. В. Майданік

Оригінал: reyestr.court.gov.ua