Постанова від 07 вересня 2026 р. у справі №766/6990/26 — Херсонський апеляційний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний номер справи: 766/6990/26 Головуюча у 1 інстанції: Дорошинська В.Е.

Номер провадження: 33/819/141/26 Доповідач: Базіль Л.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2026 року Херсонський апеляційний суд в складі судді Базіль Л.В., секретар Андрєєва В.В., за участю захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвоката Сеник Олександра Олександровича, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Сеник Олександра Олександровича на постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 16 червня 2026 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.130 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Херсонського міського суду Херсонської області від 16 червня 2026 року

ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого

ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000,00 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Згідно постанови судді, ОСОБА_1 , 26.04.2026 року о 23:58 год. на автошляху М14

Одеса-Мелітополь-Новоазовськ, 184 км (Херсонська область, Херсонський район) керував транспортним засобом «УАЗ 3741» реєстраційний номер НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, порушення мови). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, відмовився. Подія зафіксована шляхом безперервної фіксації на службову бодікамеру№№ 470708,476547,474555. Своїми діями, ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі – ПДР України). Суд кваліфікував дії ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, як відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Не погодившись із вказаною постановою, захисником особи, яка притягується до адміністративної відповідальності подано апеляційну скаргу, в якій просить постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 16 червня 2026 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, посилаючись на необґрунтованість даної постанови, ухвалення такої із порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Апеляційна скарга мотивована помилковістю висновків суду про те, що процедура проведення огляду військовослужбовця ОСОБА_1 не порушена. Вважає, що такі висновки суду суперечать вимогам ст. 266-1 КУпАП та затвердженого постановою КМУ № 32 від 12 січня 2024 року «Порядку про направлення військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовці ЗСУ для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду».

Зазначає, що, якщо особа є військовослужбовцем і у момент керування транспортним засобом безпосередньо виконувала обов`язки військової служби, то огляд на стан сп`яніння повинен проводитись згідно вимог ст. 266-1 КУпАП.

В судовому засіданні апеляційного суду захисник Сеник О.О. надав пояснення на підтримання доводів апеляційної скарги та просив про її задоволення.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся шляхом направлення судової повістки в електронній формі згідно його заяви від 27.04.2026 р. (а.с.5)

Зважаючи на викладене та враховуючи положення ч.6 ст.294 КУпАП, відповідної до якої неявка в судове засідання учасників судового провадження не перешкоджає розгляду справи, апеляційний суд вважав за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 , який належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції - без змін, з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Визнаючи ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст.130 КУпАП, суд першої інстанції виходив з того, що 26.04.2026 року ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, порушення мови) від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та проведення такого огляду у медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР.

Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. № 1306, встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Проте, ОСОБА_1 вказаних вимог ПДР України не дотримався.

Вказані обставини суд вважав встановленими на підставі:

-протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 601587 від 27.04.2026 року, в якому викладені обставини вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення та в якому засвідчено факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння (а.с.1);

-відеофайлу з нагрудного відеореєстратора поліцейського; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.3); При цьому суд, звернув увагу на те, що такий відеозапис із нагрудного відеореєстратора інспектора, яким зафіксовано обставини, є доказом, котрий може підтверджувати факт вчинення водієм порушення Правил дорожнього руху України, про що констатовано у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 15.11.2018 року у справі № 678/991/17, адміністративне провадження № К/9901/6128/18;

- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп`яніння від 27.04.2026 року (а.с.4); інформаційною довідкою від 28.04.20206 року, відповідно до якої ОСОБА_1 отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами.

Апеляційний суд проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, дійшов висновку, що зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апеляційної скарги сторони захисту про те, що огляд ОСОБА_1 , який є військовослужбовцем мав проводитися посадовою особою, уповноваженою на те начальником органом управління Військової служби правопорядку у ЗСУ, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів відповідно до порядку, встановленого ч. 2-7 ст. 266-1 КУпАП з таких підстав.

Відповідно до ст.15 КУпАП військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів, а також особи рядового і начальницького складів Державної кримінально-виконавчої служби України, служби цивільного захисту і Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, поліцейські несуть відповідальність за адміністративні правопорушення за дисциплінарними статутами. За порушення правил, норм і стандартів, що стосуються, зокрема, забезпечення безпеки правил дорожнього руху, несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.

Відповідно до ст.255 КУпАП складання протоколів про адміністративні правопорушення за ст.130 КУпАП віднесено до компетенції, зокрема, органів Національної поліції.

Відповідно ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 266-1 КУпАП огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп`яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.

Відповідно до ч. 3 ст. 266-1 КУпАП огляд військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.

Виходячи із аналізу зазначених норм права слідує, що положення ст. 266 КупАП визначають процедуру огляду водіїв, тоді як положення ч. 2, 3 ст. 266-1 КУпАП регламентують огляд військовослужбовців на стан сп`яніння, які виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин, або є пішоходами, а не водіями, посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.

Проте, матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 на час зупинки транспортного засобу, яким він керував виконував обов`язки по військовій службі.

Долучені захисником до клопотання про закриття адміністративного провадження в суді першої інстанції докази, а саме довідка №18 від 17.03.2026 року про перебування ОСОБА_1 на військовій службі за призовом під час мобілізації з 20.03.2025 року у військовій частині НОМЕР_3 ОАСР та витягу з наказу №108 від 18.04.2026 року про відрядження ОСОБА_1 до складу НОМЕР_4 окремого полку підтримки військової частини НОМЕР_1 АДРЕСА_2 з 18.04.2026 року до окремого розпорядження не підтверджують виконання ОСОБА_1 на час зупинки т/з (26.04.2026 року), яким він керував обов`язків військової служби. Інших документів на підтвердження виконання ОСОБА_1 військових обов`язків суду не надано.

З огляду на викладене, посилання апелянта на незаконність та необґрунтованість постанови суду першої інстанції, є безпідставними.

Інших переконливих доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції та були підставою для скасування або зміни оскаржуваної постанови суду, апелянтом не наведено і під час апеляційного розгляду не встановлено.

Судом враховано, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2007 у справі « Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Отже, ОСОБА_1 , реалізуючи своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.

Апеляційний суд також звертає увагу на те, що адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, відноситься до тих правопорушень, яке за своїм характером є грубим суспільно небезпечним проступком в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та є небезпечним як для самого правопорушника, так і для інших учасників дорожнього руху.

Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права, що призвели до неправильного вирішення справи.

Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи та не спростовуються доводами апеляційної скарги.

Застосований міським судом до ОСОБА_1 вид адміністративного стягнення є справедливим та достатнім для його виправлення і запобігання вчиненню ним аналогічних правопорушень.

За таких обставин, оскаржувана постанова суду є законною та обґрунтованою, у зв`язку з чим відсутні підстави для її скасування, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника Сеник Олександра Олександровича на постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 16 червня 2026 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП залишити без задоволення.

Постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 16 червня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Херсонського апеляційного суду Л.В. Базіль