Суд: Херсонський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них
Дата: 07 вересня 2026 р.
Справа: №766/7830/25
Суддя: Базіль Л. В.
ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Єдиний унікальний номер справи: 766/7830/25 Головуючий в І інстанції: Шестакова Я.В.
Номер провадження: 22-ц/819/1160/26 Доповідач: Базіль Л.В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 вересня 2026 року Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої судді (судді-доповідача) Базіль Л.В.,
суддів: Майданіка В.В., Приходько Л.А.,
секретар судового засідання Манько К.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 06 травня 2026 року, ухвалене під головуванням судді Шестакової Я.В., зі складенням повного тексту рішення 06 травня 2026 року у цивільній справі № 766/7830/25 за позовом ОСОБА_1 до Херсонської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,-
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог.
У травні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, покликаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати - ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилася спадщина на частину житлового будинку. Звернувшись до нотаріальної контори з метою оформлення спадщини за законом, йому у вчиненні нотаріальної дії було відмовлено у зв`язку з пропуском строку на прийняття спадщини. Позивач вказує, що строк для подання заяви про прийняття спадщини був пропущений ним з поважних причин, оскільки він є особою з інвалідністю ІІ групи з ураженням опорно-рухового апарату, тривалий час перебував на лікуванні, не проживав разом із спадкодавцем на момент її смерті, не мав необхідних правовстановлюючих документів на майно та не був обізнаний із порядком прийняття спадщини. Також зазначає, що тяжкий стан здоров`я та об`єктивні труднощі позбавили його можливості своєчасно звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.
Ураховуючи викладене, просив визначити йому додатковий строк терміном 2 місяці з дня набрання рішенням законної сили для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 06.05.2026 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи позивачу у визначені додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері, суд першої інстанції виходив з недоведеності позивачем причин поважності пропуску строку для прийняття спадщини після смерті матері, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Короткий зміст та узагальнені доводи апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.
В обґрунтування доводів скарги зазначив про те, що суд неналежно оцінив надані позивачем на підтвердження заявлених ним вимог докази та дійшов несправедливого висновку щодо відсутності підстав для визначення йому додаткового строку для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Позиція інших учасників справи.
Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив.
Явка учасників справи в судове засідання.
Від позивача ОСОБА_1 надійшла заява від 03.09.2026 з проханням провести розгляд справи за його відсутності.
Представник відповідача Херсонської міської ради будучи належним чином повідомлений до зали судового засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив.
На підставі викладеного, враховуючи, що сторони та їх представники, належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, апеляційний суд дійшов висновку про можливість розгляду справи на наявних матеріалах справи.
Позиція апеляційного суду.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Наведеним вимогам законодавства оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає.
Судовим розглядом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Прилуки Овруцького району Житомирської області померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , після смерті якої відкрилася спадщина, що складається з 9/100 частин житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що розташований за адресою:
АДРЕСА_1 .
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є сином ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .
В процесі розгляду справи суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 , мати позивача, якій на день смерті на праві власності на підставі договору дарування, посвідченого 12.08.2003 року приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Комаренко Т.М. за реєстровим № 3728, належало 9/100 частин житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_2 була адреса: АДРЕСА_2 . Позивач не був зареєстрований за зазначеною адресою та разом із матір`ю не проживав.
Заповіт ОСОБА_2 не складався, тому спадкування після неї здійснюється за законом.
18.03.2024 року позивач ОСОБА_1 звернувшись до державного нотаріуса Овруцької державної нотаріальної контори Кулініч О. щодо спадкування після ОСОБА_2 , отримав письмову відмову у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку з пропуском строку на прийняття спадщини.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивач не довів наявності об`єктивних, непереборних та істотних труднощів, які перешкоджали йому своєчасно подати заяву про прийняття спадщини.
Суд зазначив, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що у період з часу відкриття спадщини та до спливу шестимісячного строку для її прийняття, позивач був позбавлений можливості звернутися до нотаріуса із відповідною заявою. Сам по собі факт наявності інвалідності та перебування на лікуванні не свідчить про існування об`єктивних, непереборних та істотних труднощів для подання заяви про прийняття спадщини.
Суд першої інстанції врахував, що позивач був обізнаний про смерть матері, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2 , а відтак знав про відкриття спадщини, не був позбавлений можливості подати заяву про прийняття спадщини поштовим відправленням або через іншого нотаріуса, а юридична необізнаність щодо порядку та строків прийняття спадщини, як і необізнаність про необхідність оформлення спадкових прав не є поважними причинами пропуску встановленого законом строку на прийняття спадщини.
Враховуючи відсутність доказів поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для визначення позивачу додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого її оголошено померлою.
Згідно зі ст. 1222 ЦК України право на спадкування виникає в день відкриття спадщини.
Частинами першою та другою ст. 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК України).
Виходячи з викладеного слід дійти висновку, що право на спадкування виникає з дня відкриття спадщини, а спадкоємець, який на момент відкриття спадщини не проживав постійно разом зі спадкодавцем, повинен реалізувати своє право шляхом подання заяви про прийняття спадщини нотаріусу у встановлений законом шестимісячний строк. Неподання такої заяви у зазначений строк тягне правові наслідки, визначені спадковим законодавством України.
Наслідки пропущення строку для прийняття спадщини визначені ст. 1272 ЦК України, частиною першою якої передбачено, що якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Як роз`яснив Пленуму Верховного Суду України у постанові Про судову практику у справах про спадкування від 30 травня 2008 року № 7, вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 червня 2024 року (справа
№ 686/5757/23) зазначила, що якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду із позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
За конкретних фактичних обставин кожної справи пропуск строку для прийняття спадщини суд має оцінювати з урахуванням тривалості такого пропуску та загальних засад цивільного законодавства, як розумність, добросовісність та справедливість. Головною ознакою поважних причин такого пропуску є те, що вони унеможливлюють своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини. Неподання заяви умисно чи з необережності (недбалості) не може бути підставою для визначення спадкоємцю додаткового строку для прийняття спадщини.
Суди мають враховувати, що безпідставне надання додаткового строку для прийняття спадщини є порушенням правової визначеності як елемента правовладдя (верховенства права) та є незаконним втручанням у права спадкоємців, які прийняли спадщину, а у разі відсутності таких спадкоємців в інтереси територіальної громади, яка має право на визнання спадщини відумерлою.
У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду виснувала, що суд не може визнати поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як то: юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна та відкриття спадщини, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, брак коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Апеляційний суд враховує, що за обставинами цієї справи днем відкриття спадщини є 16.02.2018 року, відтак шестимісячний строк для її прийняття спливав 16.08.2018 року.
Як свідчать матеріали справи до спливу встановленого ст. 1270 ЦК України шестимісячного строку позивач до нотаріуса не звертався. Із заявою про заведення спадкової справи після смерті матері він звернувся лише 18.03.2024 року, тобто після закінчення строку, встановленого законом для прийняття спадщини.
Надані позивачем медичні документи щодо стану його здоров`я (а. с. 87) не доводять того, що у період з 16.02.2018 року по 16.08.2018 року позивач тяжко хворів та перебував на стаціонарному лікуванні, а отже не підтверджують обставини наявності об`єктивних перешкод у зверненні із заявою до нотаріуса про прийняття спадщини у 6-місячний строк з дня відкриття спадщини.
Наявність у позивача 2 групи інвалідності з ураженням опорно-рухового апарату не свідчить про існування об`єктивних, непереборних та істотних труднощів, які перешкоджали позивачу у встановлений законом шестимісячний строк звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, оскільки він міг реалізувати свої спадкові права шляхом подання відповідної заяви про прийняття спадщини за допомогою засобів поштового зв`язку, доказів протилежного ні суду першої інстанції, ні апеляційному суду не надано.
Доводи апеляційної скарги правильних висновків суду не спростовують, нових фактів чи засобів доказування не містять, та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, а тому апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги в повному обсязі.
З огляду на викладене, враховуючи тривалість пропуску строку для прийняття спадщини, а також встановлені судом обставини, апеляційний суд визнає обґрунтованими висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для визначення позивачу додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки позивачем не доведено існування об`єктивних та непереборних перешкод для прийняття ним спадщини, а отже ним не доведено, що пропуск зазначеного строку відбувся з поважних причин.
У відповідності до ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За результатами апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу представника позивача необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
Оскільки апеляційна скарга залишена апеляційним судом без задоволення, тому відсутні підстави для відшкодування апелянту судових витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України апеляційний суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 06 травня 2026 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуюча: Л.В. Базіль
судді: В.В. Майданік
Л.А. Приходько
Оригінал: reyestr.court.gov.ua