Постанова від 07 вересня 2026 р. у справі №954/1265/26 — Херсонський апеляційний суд

Суд: Херсонський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Інші скарги та заяви в процесі виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб)

Дата: 07 вересня 2026 р.

Справа: №954/1265/26

Суддя: Радченко С. В.

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер справи: 954/1265/26

Номер провадження: 22-ц/819/1221/26

Постанова

Іменем України

08 вересня 2026 року м. Херсон

Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого (суддя-доповідач) Радченка С.В.

суддів Бездрабко В.О., Воронцової Л.П.

секретар Андреєва В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_1 , начальника Каховського відділу державної виконавчої служби у Каховському районі Херсонської області Одеського міжрегіонального управління міністерства юстиції України Андрійченко А.В. на ухвалу Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 16 липня 2026 року, постановлену під головуванням судді Олійник В.М. у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Каховський відділ державної виконавчої служби у Каховському районі Херсонської області Одеського міжрегіонального управління міністерства юстиції України,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог і ухвали суду першої інстанції

У червні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця та просив:

- визнати незаконними дії державного виконавця Каховського відділу державної виконавчої служби щодо визначення заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні №37022899;

- скасувати розрахунок заборгованості зі сплати аліментів, складений державним виконавцем 29.04.2026;

- скасувати постанови про застосування тимчасових обмежень та внесення відомостей до Єдиного реєстру боржників;

- зобов`язати Каховський відділ державної виконавчої служби провести новий, повний та об`єктивний розрахунок заборгованості;

- зобов`язати державного виконавця при новому розрахунку заборгованості врахувати фактичне належне виконання рішення суду шляхом регулярної та щомісячної сплати аліментів, підтверджені наданими квитанціями;

- витребувати матеріали виконавчого провадження №37022899 для перевірки належного повідомлення сторін виконавчого провадження, обліку здійснених платежів та дотримання державним виконавцем вимог Закону України «Про виконавче провадження».

В обґрунтування скарги вказав, що у провадженні Каховського відділу державної виконавчої служби перебуває виконавче провадження №37022899, відкрите на підставі виконавчого листа №661/442/13-ц, виданого 26.02.2013 Новокаховським міським судом Херсонської області. Відповідно до виконавчого листа, з ОСОБА_1 підлягали стягненню аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини доходу щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 24.01.2013 та до досягнення дитиною повноліття.

Протягом 2013–2026 років систематично та добросовісно сплачував аліменти розмірах, що відповідали виконавчому документу та мінімальним гарантіям, встановленим законом. До початку повномасштабного вторгнення російської федерації платежі здійснювались через рахунок органу державної виконавчої служби, який приймав кошти та перераховував їх стягувачу. Таким чином, орган ДВС був обізнаний про здійснення платежів, контролював їх надходження та протягом багатьох років не повідомляв про наявність будь-якої заборгованості.

Після окупації території м. Нова Каховка та фактичного припинення нормальної роботи державних органів на території Херсонської області ОСОБА_1 звертався до органу ДВС щодо подальшого порядку сплати аліментів та отримав роз`яснення здійснювати платежі безпосередньо стягувачу на банківську картку. Після цього він продовжив систематично сплачувати аліменти ОСОБА_2 , а копії квитанцій та звернення надсилав до органу ДВС електронною поштою. Починаючи з 2022 року та до 2026 року неодноразово звертався до Каховського відділу державної виконавчої служби засобами електронного зв`язку щодо порядку сплати аліментів, врахування здійснених платежів та надання підтвердження відсутності заборгованості. До звернень додавались копії квитанцій про сплату аліментів.

22.04.2026 повторно звернувся до Каховського відділу ДВС щодо порядку надання квитанцій та підтвердження виконання рішення суду. У відповідь було надано лише розрахунок заборгованості без належного повідомлення про винесення постанов державного виконавця. Про винесення постанов про встановлення тимчасових обмежень та внесення відомостей до Єдиного реєстру боржників ОСОБА_1 дізнався самостійно після перевірки інформації у відповідних державних реєстрах.

29.04.2026 державним виконавцем здійснено розрахунок заборгованості по аліментах за період понад 10 років, після чого ОСОБА_1 внесено до Єдиного реєстру боржників та винесено постанови про встановлення тимчасових обмежень. Жодних постанов, повідомлень чи викликів державного виконавця поштовим зв`язком або електронною поштою належним способом боржнику не надсилалось, що позбавило його можливості своєчасно надати пояснення, додаткові докази сплати аліментів та реалізувати право на захист своїх прав та інтересів.

Спочатку розмір заборгованості був визначений у 245018,10 грн. Після подання ОСОБА_1 04.05.2026 заперечення та квитанцій про фактичну сплату аліментів за 2022–2026 роки державним виконавцем було проведено новий розрахунок. Водночас державний виконавець не змінив спосіб розрахунку аліментів та продовжив визначати заборгованість виходячи із середньої заробітної плати по регіону відповідно до ст.195 Сімейного кодексу України. Разом із тим, положення ст. 195 Сімейного кодексу України щодо визначення заборгованості виходячи із середньої заробітної плати застосовуються у випадках відсутності відомостей про доходи боржника та за відсутності підтвердження фактичного виконання рішення суду.

З огляду на вище вказане, скаржник вважає, що такими діями державним виконавцем було порушено його право на належне інформування сторони виконавчого провадження та принципи відкритості і своєчасності виконавчого провадження.

Ухвалою Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 16 липня 2026 року скаргу задоволено частково.

Визнано незаконними дії державного виконавця Каховського відділу державної виконавчої служби щодо визначення заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні №37022899.

Скасувано розрахунок заборгованості зі сплати аліментів, складений державним виконавцем 29.04.2026 року.

Зобов`язано Каховський відділ державної виконавчої служби провести новий, повний та об`єктивний розрахунок заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні №37022899.

В іншій частині вимог скаржника – відмовлено.

В апеляційній скарзі начальник Каховського відділу державної виконавчої служби Андрійченко А.В. просить ухвалу суду від 16 липня 2026 року в частині задоволених вимог скаржника скасувати та в задоволенні скарги відмовити повністю. Свої вимоги обґрунтовує тим, що згідно відповіді Управління, надісланого на адресу скаржника, заборгованість зі сплати аліментів у нього становить 157 901,63 грн. Зазначений розрахунок міститься і в матеріалах справи. Вважає твердження суду першої інстанції, що виконавець не провів повний та об`єктивний розрахунок заборгованості, такими що не відповідають дійсності.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, апеляційну скаргу подав також і скаржник ОСОБА_1 , який, посилаючись на незаконність ухвали суду в частині відмови у задоволенні його вимог, просив ухвалу скасувати та задовільнити усі його вимоги у повному обсязі. Вважає, що суд першої інстанції неповно дослідив матеріали справи та зробив свої висновки з порушенням норм матеріального і процесуального права. Так, на його думку суд не встановив, на підставі яких конкретних доказів державний виконавець дійшов висновку про відсутність доходу боржника за відповідні періоди; не перевірив правомірність та обґрунтованість застосування середньої заробітної плати за весь спірний період; не дослідив питання щомісячного визначення заборгованості; не встановив, чи повідомлявся боржник про розмір заборгованості; не надав належної оцінки багаторічному прийняттю платежів органом ДВС; не надав належної оцінки всім квитанціям про фактичну сплату аліментів; не навів достатніх мотивів, з яких відхилив доводи скаржника щодо багаторічного прийняття платежів ДВС та відсутності належного повідомлення про заборгованість; не врахував, що в матеріалах справи містяться різні офіційні розрахунки заборгованості за один і той самий період; передчасно визнав законними тимчасові обмеження та внесення відомостей до Єдиного реєстру боржників, оскільки вони ґрунтувалися на розрахунку, який самим же судом було скасовано.

Встановлені судом обставини справи

З матеріалів справи вбачається, що згідно даних Автоматизованої системи виконавчого провадження, на примусовому виконанні відділу перебуває виконавче провадження №37022899 від 19.03.2013 (дата відкриття) з виконання виконавчого листа № 661/442/13-ц. виданого 26.02.2013 Новокаховським міським судом Херсонської області, про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 24.01.2013 та до досягнення дитиною повноліття.

Наявний розрахунок заборгованості зі сплати аліментів боржника ОСОБА_1 ВП №37022899, яка становить 151401,63 грн.

Також додано лист Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській, Херсонській областях, в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, де зазначено, що за інформацією Відділу ДВС, з урахуванням квитанцій про сплату аліментів, наданих ОСОБА_1 04.05.2026 на електронну адресу Відділу ДВС, станом на 08.04.2026 - на момент закінчення строку, передбаченого законом для стягнення аліментів,- заборгованість зі сплати аліментів складає 157901,63 грн;

За інформацією Відділу ДВС, згідно з журналом вхідної кореспонденції, у період з 11.08.2025 по 11.05.2026 звернення від ОСОБА_1 до Відділу ДВС не надходили.

Надані квитанції про сплату аліментів боржником на рахунок стягувача за період 2022 - 2026 років, де призначення платежів зазначено: «аліменти згідно ВП 37022899» 21.05.2022 -1310,00 грн (за березень), 09.06.2022 - 1310,00 грн (за квітень), 12.06.2022 - 1310,00 грн (за травень), 14.06.2022 - 1310,00 грн (за червень), 15.07.2022 - 1400,00 грн (за липень), 29.08.2022 - 1400,00 грн (за серпень), 26.09.2022 - 1400,00 грн (за вересень), 01.11.2022 - 1400,00 грн (за жовтень), 23.11.2022 - 1400,00 грн (за листопад), 27.12.2022 - 1420,00 грн (за грудень), 25.01.2023 - 1420,00 грн (за січень), 22.02.2023 - 1420,00 грн (за лютий), 27.03.2023 - 1420,00 грн (за березень), 03.04.2023 - 1500,00 грн (поповнення рахунку), 26.04.2023 - 1420,00 грн (за квітень), 23.05.2023 - 1420,00 грн (за травень), 27.06.2023 - 1420,00 грн (за червень), 28.07.2023 - 1420,00 грн (за липень), 25.08.2023 - 1420,00 грн (за серпень), 21.09.2023 - 1420,00 грн (за вересень), 23.10.2023 - 1420,00 грн (за жовтень), 01.12.2023 - 1420,00 грн (за листопад), 24.12.2023 - 2220,00 грн (за грудень), 26.02.2024 - 1600,00 грн (за січень), 27.03.2024 - 1600,00 грн (за лютий), 31.03.2024 - 1600,00 грн (за березень), 08.04.2024 - 1500,00 грн (на день народження ОСОБА_4 ), 30.04.2024 - 1600,00 грн (за квітень), 27.05.2024 - 1600,00 грн (за травень), 28.07.2024 - 1600,00 грн (за червень), 30.08.2024 - 1600,00 грн (за липень), 31.08.2024 - 1600,00 грн (за серпень), 30.09.2024 - 1600,00 грн (за вересень), 07.11.2024 - 1600,00 грн (за жовтень), 04.12.2024 - 1600,00 грн (за листопад), 28.12.2024 - 2600,00 грн (за грудень), 04.02.2025 - 1600,00 грн (за січень), 25.02.2025 - 1600,00 грн (за лютий), 14.03.2025 - 1600,00 грн (за березень), 08.04.2025 - 2000,00 грн (на день народження ОСОБА_4 ), 03.05.2025 - 1600,00 грн (за квітень), 22.05.2025 - 1600,00 грн (за травень), 24.06.2025 - 1600,00 грн (за червень), 18.07.2025 - 2000,00 грн (за липень), 26.08.2025 - 5000,00 грн (за серпень), 24.09.2025 - 2000,00 грн (за вересень), 28.10.2025 - 2000,00 грн (за жовтень), 18.11.2025 - 2000,00 грн (за листопад), 11.12.2025 - 4000,00 грн (за грудень), 16.01.2026 - 2000,00 грн (за січень), 21.02.2026 - 2000,00 грн (за лютий), 14.03.2026 - 3000,00 грн (за березень), 08.04.2026 - 3000,00 грн (на день народження ОСОБА_4 ), 08.04.2026 - 2000,00 грн (за квітень).

Висновки апеляційного суду по результатам розгляду апеляційних скарг

Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи (стаття 447 ЦПК України).

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до частин другої, четвертої статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності заборгованості із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці, стягнення може бути звернено на майно боржника. Звернення стягнення на заробітну плату не перешкоджає зверненню стягнення на майно боржника, якщо існує непогашена заборгованість, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.

Виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця, а також проводити індексацію розміру аліментів відповідно до частини першої цієї статті. Виконавець зобов`язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику у разі: 1) надходження виконавчого документа на виконання від стягувача; 2) подання заяви стягувачем або боржником; 3) надіслання постанови на підприємство, в установу, організацію, до фізичної особи - підприємця, фізичної особи, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію чи інші доходи; 4) надіслання виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; 5) закінчення виконавчого провадження.

Заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном. Заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою-підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості. Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом (стаття 195 СК України).

Спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом (частина восьма статті 71 Закону України «Про виконавче провадження»).

У частині дев`ятій статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, державний виконавець виносить вмотивовані постанови: 1) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі; 2) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі; 3) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі; 4) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.

Постанови, зазначені у пунктах 1-4 цієї частини, надсилаються сторонам для відома не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Постанови, зазначені у пунктах 1-4 цієї частини, направляються до виконання відповідними органами після закінчення строку, визначеного частиною п`ятою статті 74 цього Закону, для оскарження рішення, дії виконавця, якщо рішення, дії виконавця не були оскаржені.

У разі оскарження рішення, дії виконавця, постанови, зазначені у пунктах 1-4 цієї частини, якщо їх не скасовано, підлягають виконанню відповідними органами після розгляду справи відповідним судом.

Частинами другою та третьою статті 451 ЦПК України передбачено, що у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене права заявника).

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. В порядку судового контролю за виконанням судових рішень такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси сторони виконавчого провадження порушені, а скаржник використовує цивільне судочинство для такого захисту. По своїй суті ініціювання справи щодо судового контролю за виконанням судових рішень не для захисту прав та інтересів є недопустимим (див. постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 квітня 2020 року в справі № 641/7824/18).

Право сторони виконавчого провадження на звернення зі скаргою до суду на підставі статті 339 ГПК України пов`язане з порушенням прав такої сторони під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 904/7326/17).

Заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості. Поняття «середня заробітна плата для даної місцевості» є макроекономічним показником, який як і інші макроекономічні показники, збирається та складається Державною службою статистики України і використовується, у тому числі, при проведенні грошово-кредитної політики та аналізу фінансової стабільності. Макроекономічні показники розраховуються за допомогою системи національних рахунків як комплексу взаємопов`язаних балансових таблиць, показники яких призначені для визначення розміру доходу, споживання, накопичення і величини капітальних витрат. Середня заробітна плата для даної місцевості як макроекономічний показник обчислюється як середнє арифметичне значення заробітних плат певної групи працівників (наприклад, по підприємству, по галузі, по регіону). Розраховується виходячи із фонду оплати праці працівників (включаючи оплату праці сумісників), премій, винагород за підсумками роботи за рік та одноразових заохочень. Сам розмір середньої заробітної плати як макроекономічний показник, який використовується, у тому числі, і в разі застосування частини другої статті 195 СК України, обраховується органами статистики України на підставі Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року № 5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 року за № 114/8713 (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 квітня 2021 року у справі № 759/1727/16).

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 367 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

У даній справі, ОСОБА_1 при зверненні до суду зі скаргою на дії державного виконавця вказував, що у провадженні Каховського відділу ДВС перебуває виконавче провадження з примусового виконання рішення суду про стягнення з нього аліментів на утримання доньки у розмірі 1/4 частини доходу щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 24.01.2013 року та до досягнення дитиною повноліття. Боржник наголошував, що сплачував аліменти регулярно та у розмірі, що відповідає мінімальним гарантіям, встановленим законом. Про наявність будь-яких заборгованостей його ніколи не повідомляли. Після повномасштабного вторгнення військ рф на територію України, діяльність Каховського відділу ДВС була фактично припиненою та боржник сплачував аліменти самостійно. 22.04.2026 року він письмово звернувся до Каховського відділу ДВС щодо порядку надання квитанцій та підтвердження виконання рішення суду, отримавши у відповідь розрахунок заборгованості без належного повідомлення про винесення постанов державного виконавця про встановлення тимчасових обмежень та внесення відомостей до Єдиного реєстру боржників.

Так, колегією суддів було з`ясовано, що боржник, сплачуючи аліменти на утримання доньки, самостійно визначив їх розмір та не звертався з письмовими вимогами до відділу ДВС про наявність у нього заборгованості зі сплати аліментів. Сплата аліментів дійсно була систематичною, але у меншому розмірі, аніж встановленому вимогам закону, а саме ст.195 СК України. При цьому державним виконавцем враховані усі суми, внесені боржником у якості сплати аліментів, зокрема, за 2022-2026 роки. Доводи апелянта щодо неврахування будь-яких сум, або ж неврахування періодів, під час яких він не мав статусу не працюючої особи, є такими, що не виходять за межі припущень та не доведені доказами. Порушення державним виконавцем вимог закону щодо своєчасного повідомлення боржника про встановлення тимчасових обмежень та внесення відомостей до Єдиного реєстру боржників жодним чином не впливають на правильність проведеного розрахунку заборгованості по сплаті аліментів.

Будь-яких інших доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, апелянтом ОСОБА_1 не наведено. Із урахуванням того, що інші доводи апеляційної скарги є ідентичними доводам скаржника, викладеним у скарзі, яким судом першої інстанції надана належна оцінка, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності повторно відповідати на ті самі аргументи заявника. При цьому судом враховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразова відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії»). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанції просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення («Серявін та інші проти України», № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Щодо доводів апеляційної скарги начальника Каховського відділу ДВС, то вони заслуговують на увагу, оскільки поза увагою суду першої інстанції залишилися наступні обставини.

З матеріалів справи вбачається, що на електронну адресу відділу ДВС надійшла заява боржника від 04.05.2026, з доданими до неї квитанціями щодо сплати аліментів за 2022-2026 роки. Державним виконавцем складено розрахунок заборгованості зі сплати аліментів, яка на момент досягнення дитиною повноліття склала 151 401,63 грн.

Не погоджуючись з даним розрахунком боржником подана скарга начальнику Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській, Херсонській областях в Автономній Республіці Крим, та місті Севастополі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі – Управління). При наданні Відділом інформації стосовно заборгованості за виконавчим провадження на адресу Управління, після повторного огляду квитанцій було встановлено, що боржником подані квитанції на загальну суму 6500,00 грн., які не підлягають врахуванню, оскільки вони стосуються дня народження дитини та не можуть бути віднесені до платежу «аліменти». Враховуючи викладене, складено оновлений розрахунок заборгованості зі сплати аліментів, за яким борг склав 157 901,63 грн.

Отже суд першої інстанції помилково вважав наведені розрахунки суперечливими та визнав дії державного виконавця в цій частині незаконними. Колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про відмову в задоволенні вимог скаржника.

Керуючись статтями 374,376,381-384 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу начальника Каховського відділу державної виконавчої служби у Каховському районі Херсонської області Одеського міжрегіонального управління міністерства юстиції України Андрійченко А.В. задовольнити частково.

Ухвалу Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 16 липня 2026 рокув частині визнання незаконними дій державного виконавця Каховського відділу державної виконавчої служби щодо визначення заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні №37022899, скасування розрахунку та зобов`язання скласти новий розрахунок – скасувати із постановленням нової ухвали про відмову в задоволенні скарги у зазначеній частині.

В іншій частині ухвалу Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 16 липня 2026 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, у випадках передбачених ст.389 ЦПК України, у випадках передбачених ст.389 ЦПК України.

Головуючий С.В. Радченко

Судді В.О. Бездрабко

Л.В. Воронцова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua