Постанова від 07 вересня 2026 р. у справі №588/146/26 — Сумський апеляційний суд

Справа №588/146/26

Номер провадження 22-ц/816/2537/26

Категорія - 63

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2026 року м. Суми

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Черних О.М. (суддя-доповідач), суддів: Криворотенка В.І., Худика А.М.,

з участю секретаря судового засідання - Овчаренко М.В.

в присутності представника відповідача - Івах Ганни Анатоліївни

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду та в режимі відеоконференції в м. Суми апеляційну скаргу представника Тростянецької міської ради на рішення Тростянецького районного суду Сумської області від 12.06.2026, ухваленого під головуванням судді Лебедя О.В. у справі №588/146/26 за позовом ОСОБА_1 до Тростянецької міської ради про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

1.Описова частина

Короткий зміст вимог позову

ОСОБА_1 у лютому 2026 року звернувся до суду із указаним позовом, мотивуючи вимоги тим, що з 06.07.2023 він перебуває на квартирному обліку першочергової черги отримання житла.

11.07.2025 він звернувся до Тростянецької міської ради із заявою в якій просив надати житлове приміщення як учаснику бойових дій, отримавшого поранення під час бойових дій, оскільки з дати постановки його на квартирний облік вже пройшло два роки, він має право на позачергове отримання житла у строки, встановлені чинним законодавством.

04.08.2025 Тростянецька міська рада листом №1615/03-17 повідомила про відмову у наданні житла.

ОСОБА_1 вважав таку відмову незаконною та безпідставною, а його житлові права порушеними.

На підставі викладеного в позові, просив суд першої інстанції визнати протиправною бездіяльність Тростянецької міської ради та зобов`язати її надати йому житло, як учаснику бойових дій, що має поранення пов`язане із Захистом Батьківщини в строки передбачені чинним законодавством.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Рішенням Тростянецького районного суду Сумської області від 12.06.2026 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено в повному обсязі. Визнано протиправною бездіяльність Тростянецької міської ради з приводу порушення гарантованих законодавством прав учасника бойових дій ОСОБА_1 щодо отримання передбаченого чинним законодавством житла, зобов`язано Тростянецьку міську раду надати житло ОСОБА_1 як учаснику бойових дій, що має поранення пов`язане із захистом Батьківщини відповідно до встановленої процедури в строки передбачені чинним законодавством. Вирішено питання судових витрат.

Рішення суду мотивоване тим, що відповідач не запропонував позивачу спосіб реалізації його права на житло. Вказав, що у діях відповідача відсутні зусилля щодо сприяння цій вразливій групі ветеранів у отриманні житла. Вважає, що посилання представника Тростянецької міської ради на можливість ОСОБА_1 набути житло після того, як його набудуть всі учасники, які мають право на першочергове та позачергове поліпшення житлових умов, а це 166 осіб, деякі з яких стоять у черзі з 1980-х років, робить реалізацію законного права позивача очевидно ілюзорною.

Зазначив, що абсолютне зрівнювання в правах на житло осіб, які формально перебувають у черзі на житло з 1982 року та учасника бойових дій, який отримав поранення пов`язане з захистом Батьківщини, є не лише ігноруванням вимог закону, а і прикладом непрямої дискримінації, коли суб`єкт владних повноважень демонструє однакове ставлення до людей, які перебувають в різних життєвих ситуаціях.

Вказав, що позов подано 03.02.2026, до втрати чинності ЖК України, тому у даній судовій справі застосуванню підлягають саме положення ЖК України. Вказана позиція узгоджується з положеннями частини 3 статті 3 ЦПК України, згідно якого провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Суд першої інстанції аналізуючи норми Закону, дійшов висновку, що відповідні органи, уповноважені державою на виконання функцій з розподілу житла, протягом двох років від дня взяття на квартирний облік зобов`язані надати особі, на яку поширюється дія цієї норми, таке житло, а тому, ненадання позивачу як учаснику бойових дій житла з червня 2023 року, з часу його перебування на обліку, є порушенням його прав та охоронюваних законом інтересів.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погоджуючись з вказаним рішення суду, представник Тростянецької міської ради Сумської області подала апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків щодо бездіяльності Тростянецької міської ради.

Вказала, що Тростянецька міська рада неодноразово звертала увагу суду першої інстанції на принцип черговості отримання житла особами, які потребують поліпшення житлових умов. Посилаючись на норми законодавства (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) вказала, що забезпечення житлом осіб можливе лише згідно з існуючою черговістю, з урахуванням часу взяття на облік та у порядку, передбаченому законодавством.

Зазначила, що суд першої інстанції застосував до спірних правовідносин норми матеріального права без урахування правових усталених висновків Верховного Суду, зокрема викладених у справі № 725/3605/16 постанова Верховного Суду від 14.02.2020, у справі № 725/3605/19 постанова від 24.02.2020, у справі № 344/16215/17 постанова від 06.11.2020, у справі 328/1568/19 постанова від 28.01.2021, у справі № 754/5252/19 постанова від 09.02.2022

Крім того звернула увагу, що суд під час ухвалення рішення не має права підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу. Наголосила, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

На підставі викладеного, представник Тростянецької міської ради Сумської області просила суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Надходження апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.06.2026 справу передано судді-доповідачеві – Черних О.М.

Ухвалою Сумського апеляційного суду у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ від 08.07.2026 відкрито апеляційне провадження в указаній справі.

Ухвалою Сумського апеляційного суду у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ від 08.07.2026 справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні

Відзив на апеляційну скаргу не надійшов.

Позиція апеляційного суду

У судове засідання належним чином повідомлений апеляційним судом про дату, час і місце розгляду справи позивач не з`явився, направив до апеляційного суду заяву в якій просив слухати справу в його відсутність.

За змістом ст. 372 ч. 2 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи апеляційним судом.

При вищевикладених обставинах, на підставі ст.ст.371-372 ЦПК України апеляційний суд ухвалив розглядати дану справу у даному судовому засіданні за відсутності позивача, який не з`явився

2. Мотивувальна частина

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною другою статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального права неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню чи порушення норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга представника відповідача ОСОБА_2 підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Мотиви з яких виходить апеляційний суд

За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення не відповідає в повній мірі.

Вислухавши суддю-доповідача, заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Фактичні обставини справи

Судом установлено, що позивач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 25 зв.).

15.06.2023 ОСОБА_1 подав заяву до Тростянецької міської ради про прийняття на квартирний облік для одержання житлової площі та включення в списки на отримання житлового приміщення як учасника бойових дій, який не має власного житла (а.с. 24).

Відповідно до посвідченням серії НОМЕР_1 від 24.04.2023 ОСОБА_1 є учасником бойових дій та має право на пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни – учасників бойових дій (а.с. 7, 25).

Відповідно до витягу з протоколу засідання 12 Регіональної ВЛК від 13.06.2022 ОСОБА_1 має поранення пов`язане із захистом батьківщини (а.с 3 зв).

Згідно з рішенням Тростянецької міської ради № 297 від 06.07.2023 ОСОБА_1 прийнято на квартирний облік за № 83/370 першочергової черги отримання житла (а.с. 4).

Заступник міського голови виконавчого комітету Тростянецької міської ради листом № Г-1615/03-17 від 04.08.2025 повідомила ОСОБА_1 , що житло йому може бути надано лише після того, як особи з попередніх черг (позачергової або першочергової) отримають житло (а.с. 4зв.).

Згідно копії витягу зі списків громадян, які знаходяться на квартирному обліку і користуються правом першочергового отримання при виконавчому комітеті Тростянецької міської ради станом на 01.01.2026, ОСОБА_1 у списку перебуває під № 81 (а.с.29-30)

Згідно копії витягу зі списків громадян, які знаходяться на квартирному обліку і користуються правом позачергового отримання та позачергового отримання при виконавчому комітеті Тростянецької міської ради станом на 01.01.2026, список налічує 67 осіб (а.с. 31-32)

Згідно рішення Виконавчого комітету Тростянецької міської ради № 529 від 05.08.2025 «Про порядок розподілу житлових приміщень відповідно до списків квартирного обліку у 2025 році» виконком міської ради вирішив проводити у 2025 році розподіл житла, що належить до комунальної власності Тростянецької міської територіальної громади, в рівних долях по 33,3% від кількості вивільнених і побудованих квартир на всі черги: позачергову, першочергову, згідно списків квартирного обліку (а.с. 33)

Згідно рішення Виконавчого комітету Тростянецької міської ради № 77 від 22.01.2026 «Про порядок розподілу житлових приміщень відповідно до списків квартирного обліку у 2026 році» виконком міської ради вирішив проводити у 2026 році розподіл житла, що належить до комунальної власності Тростянецької міської територіальної громади, в рівних долях по 33,3% від кількості вивільнених і побудованих квартир на всі черги: позачергову, першочергову, згідно списків квартирного обліку (а.с. 34).

Застосовані норми права

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 перебуває у списку осіб, що перебувають на першочерговій черзі по отриманню житла, має право на отримання житла, однак Тростянецька міська рада свої зобов`язання не виконує, а тому вважав бездіяльність відповідача протиправною та зобов`язав Тростянецьку міську раду надати ОСОБА_1 житло.

Колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції з урахуванням наступних обставин справи.

Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що оскільки позивачем позов подано 03.02.2026, до втрати чинності ЖК України, тому у даній судовій справі застосуванню підлягають саме положення ЖК України. Вказана вище позиція узгоджується з положеннями частини 3 статті 3 ЦПК України, згідно якого провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи

Згідно з ч.1 ст. 5 Житлового кодексу УРСР встановлено, що державний житловий фонд перебуває у віданні місцевих Рад народних депутатів (житловий фонд місцевих Рад) та у віданні міністерств, державних комітетів і відомств (відомчий житловий фонд).

Верховною Радою України 12 січня 2006 року прийнятий Закон України № 3334-IV «Про житловий фонд соціального призначення». Як зазначено в преамбулі Закону Цей Закон визначає правові, організаційні та соціальні засади державної політики щодо забезпечення конституційного права соціально незахищених верств населення України на отримання житла.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про житловий фонд соціального призначення» житловий фонд соціального призначення формується органами місцевого самоврядування шляхом:

1) будівництва нового житла;

2) реконструкції існуючих жилих будинків, а також переобладнання нежилих будинків у жилі;

3) отримання житла, переданого в дар органам місцевого самоврядування українськими та іноземними юридичними та фізичними особами, міжнародними громадськими організаціями;

4) передачі в комунальну власність житла, вилученого на підставі судових рішень або визнаного в установленому законом порядку безхазяйним або відумерлим;

5) передачі забудовниками місцевим радам частки жилої площі в новозбудованих будинках на підставах, передбачених законодавством;

6) передачі з державної в комунальну власність соціального житла, побудованого за рахунок коштів державного бюджету;

7) використання на договірних засадах приватного житлового фонду;

8) набуття права власності на житло на інших підставах, не заборонених законом.

Відповідно до ст.ст. 8, 9 Закону України «Про житловий фонд соціального призначення», місцеві державні адміністрації відповідно до закону:

1) забезпечують виконання державної політики з питань формування й утримання житлового фонду соціального призначення та здійснюють контроль за її реалізацією;

2) беруть участь у розробленні загальнодержавної програми розвитку соціального житла;

3) забезпечують спільно з відповідними органами місцевого самоврядування виконання затверджених загальнодержавної та місцевих програм розвитку соціального житла;

4) здійснюють інші повноваження у цій сфері відповідно до закону.

Органи місцевого самоврядування відповідно до закону:

1) створюють за рахунок коштів місцевих бюджетів, інших джерел фінансування житловий фонд соціального призначення;

2) здійснюють управління житловим фондом соціального призначення, організовують його належне обслуговування та ремонт, упорядкування та утримання прибудинкових територій;

3) здійснюють контроль за використанням соціального житла за призначенням, визначають виконавця житлових та комунальних послуг у порядку, встановленому законом, вживають заходів щодо забезпечення збереження житлового фонду соціального призначення незалежно від форми власності;

4) встановлюють плату за соціальне житло відповідно до статті 28 цього Закону;

5) приймають рішення про проведення реконструкції, капітального ремонту, переобладнання нежилих будинків у жилі або знесення непридатних для проживання жилих будинків з житлового фонду соціального призначення;

6) забезпечують пристосування жилих будинків до потреб осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю, які мешкають у них, шляхом обладнання спеціальними засобами і пристосуваннями під`їздів, сходових клітин та житла, займаного особами з інвалідністю чи сім`ями, в яких є особи з інвалідністю та/або діти з інвалідністю;

7) ведуть облік громадян, які мають право на отримання квартир, садибних (одноквартирних) жилих будинків із житлового фонду соціального призначення, приймають рішення про надання цим громадянам соціального житла на підставах і в порядку, визначених законом;

8) ведуть щорічний моніторинг сукупного доходу громадян, які перебувають на соціальному квартирному обліку або вже отримали таке житло;

9) укладають та розривають договори найму соціального житла;

10) затверджують у межах своїх повноважень місцеві програми розвитку соціального житла, здійснюють контроль за їх виконанням;

11) здійснюють інші повноваження у цій сфері відповідно до закону.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» облік громадян, які відповідно до законодавства потребують поліпшення житлових умов; розподіл та надання відповідно до законодавства житла, що належить до комунальної власності; вирішення питань щодо використання нежилих приміщень, будинків і споруд, що належать до комунальної власності віднесені до виключної компетенції виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.

Відповідно до ст.ст. 6, 19 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України та зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 144 Конституції України регламентовано, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Діяльність Тростянецької міської ради Сумської області унормована Законом України «Про місцеві державні адміністрації».

Відповідно до ст. 156 ЖК УРСР повноваження щодо обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, розподіл та надання житла, видача ордеру а жиле приміщення, прийняття рішень про включення жилих приміщень до числа службових та включення їх з числа службових, затвердження рішень про надання службових жилих приміщень, відповідно до чинного законодавства відносяться до компетенції районних державних адміністрацій.

Згідно норм ст. 51 Житлового кодексу УРСР жилі приміщення в будинках житлового фонду місцевих Рад народних депутатів надаються громадянам виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів за участю громадської комісії з житлових питань, створюваної при виконавчому комітеті з депутатів рад, представників громадських організацій, трудових колективів.

Умови та порядок отримання позачергового житла ветеранами та інвалідами війни визначені нормами Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а також ЖК Української РСР.

Частинами 1, 3, 4 ст. 43 Житлового кодексу УРСР передбачено, що громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, жилі приміщення надаються в порядку черговості. З числа громадян, взятих на облік потребуючих поліпшення житлових умов, складаються списки осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень. Черговість надання жилих приміщень визначається за часом взяття на облік (включення до списків осіб, які користуються правом позачергового одержання жилих приміщень).

Згідно з абзацом першим пункту 18 частини першої статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» інваліди війни та прирівняні до них особи позачергово забезпечуються житлом, у тому числі за рахунок жилої площі, що передається міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, підприємствами та організаціями у розпорядження місцевих рад та державних адміністрацій. Особи, зазначені в цій статті, забезпечуються жилою площею протягом двох років з дня взяття на квартирний облік.

Отже, відповідні органи, уповноважені державою на виконання функцій з розподілу житла, протягом двох років з дня взяття на квартирний облік зобов`язані надати особі, на яку поширюється дія цієї норми, житло.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.

Статтею 47 Конституції України передбачено, що кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону.

Разом з тим, порядок надання жилих приміщень громадянам, які перебувають на квартирному обліку, врегульовано Правилами обліку громадян, потребуючих поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень, затверджені постановою Ради Міністрів УРСР та Української республіканської ради професійних спілок від 11 грудня 1984 року № 470. (далі - Правила)

Відповідно до п.п. 1 п. 39 зазначених Правил жилі приміщення надаються в порядку загальної черги, за винятком осіб, маючих право першочергового отримання цих приміщень.

Підпунктом 3 п. 38 згаданих Правил встановлено, що черговість надання жилих приміщень визначається за часом взяття осіб, які потребують поліпшення житлових умов, на облік (включенням до списків осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень).

Частиною першою статті 46 ЖК Української PCP визначено перелік осіб, яким жилі приміщення можуть бути надані поза чергою, зокрема, до таких віднесено осіб з інвалідністю внаслідок Другої світової війни і прирівняним до них у встановленому порядку особам протягом двох років з дати прийняття рішення про включення їх до списку на позачергове одержання жилого приміщення, а з них особам з інвалідністю першої групи з числа учасників бойових дій на території інших держав - протягом року з визначенням переважного права осіб з інвалідністю внаслідок Другої світової війни і прирівняних до них у встановленому порядку осіб на одержання жилих приміщень перед всіма іншими категоріями позачерговиків.

Відповідно до ч. 3 ст. 46 ЖК Української PCP громадяни, які мають право на позачергове одержання жилих приміщень, включаються до окремого списку.

Вказане право на отримання житла поза чергою особами з числа учасників бойових дій також закріплено у п. 14 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Отже, забезпечення житлом таких осіб можливе лише згідно з існуючою черговістю з урахуванням часу взяття на облік та у порядку, передбаченому законодавством.

Іншого порядку, ніж дата взяття на облік у формуванні черговості забезпечення житлом осіб, які користуються певним правом (мають однакові пільги) в черговості одержання таких приміщень діючим законодавством не встановлено.

Аналогічна позиція Верховного Суду висловлена у постановах від 03 квітня 2020 року у справі № 344/8248/17-ц (провадження № 61-40928св18), від 16 листопада 2020 року у справі № 344/16215/17 (провадження № 61-6434св19), від 22 квітня 2021 року у справі № 750/2087/19 (провадження № 61-19007св19), від 20 січня 2023 у справі № 761/1724/21 (провадження № 61-8225св22), відповідно до якої, іншого порядку, ніж за датою взяття на облік, у формуванні черговості забезпечення житлом осіб, які користуються певним правом (мають однакові пільги), законодавством не встановлено. Даною Постановою Верховний Суд прийшов до висновку, що право на позачергове отримання житла відповідно до п. 18 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» має реалізовуватися лише згідно з існуючою черговістю з урахуванням часу взяття на облік та в порядку, передбаченому законодавством.

З врахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що надавши право певній категорії осіб на забезпечення житловими приміщеннями позачергово, протягом визначеного законом строку, законодавець не встановив відмінний від встановленого Правилами порядку забезпечення цих осіб житлом порядок, а саме не передбачив механізму, за яким житло розподіляється між особами, які мають однаковий статус, без врахування дати взяття на квартирний облік.

Окрім того, суд не може перебирати на себе дискреційні повноваження органу місцевого самоврядування та зобов`язувати його до виділення майна, за відсутності у відповідача вільного та сформованого житлового фонду.

Отже, відсутні підстави для визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо забезпечення позивача протягом двох років з часу постановки на квартирний облік окремою квартирою, оскільки вони не можуть забезпечити дотримання прав позивача без порушення прав інших осіб, які мають з позивачем однаковий статус і однакові права.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно з частиною другою статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального права неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню чи порушення норм процесуального права.

Враховуючи викладені норми права, наведені правові позиції Верховного Суду, колегія суддів доходить висновку, що оскаржуване рішення суду постановлене з порушенням норм матеріального права, а тому апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а оскаржуване рішення суду першої інстанції – скасувати, прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимого відмовити.

Керуючись ст.ст. 367, 369, 374, 376 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу представника Тростянецької міської ради Сумської області Івах Ганни Анатоліївни задовольнити.

Рішення Тростянецького районного суду Сумської області від 12.06.2026 скасувати та ухвалити нове.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Тростянецької міської ради про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Повне судове рішення складено 08.09.2026.

Головуючий - О.М. Черних

Судді: В.І. Криворотенко

А.М. Худик