Постанова від 07 вересня 2026 р. у справі №486/918/25 — Миколаївський апеляційний суд

08.09.26

22-ц/812/1509/26

Справа № 486/918/25 Головуюча у 1-й інстанції Далматова Г. А.

Провадження № 22ц/812/1509/26 Доповідачка в апеляційній інстанції Ямкова О. О.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

8 вересня 2026 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Миколаївського апеляційного суду у складі:

головуючої-судді: Ямкової О. О.,

суддів: Крамаренко Т. В., Царюк Л. М.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу

за апеляційною скаргою

ОСОБА_1

на заочне рішення Південноукраїнського міського суду Миколаївської області від 28 жовтня 2025 року, ухваленого під головуванням судді Далматової Г. А. у місті Південноукраїнську Миколаївської області, зі складенням повного судового рішення у справі

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) «Новий Колектор»

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И Л А:

22 травня 2025 року ТОВ «Новий Колектор» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 44 617 грн 50 коп. заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування своїх вимог зазначало, що 9 листопада 2022 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та відповідачем ОСОБА_1 укладено в електронній формі договір про відкриття кредитної лінії №1111-1610 про надання кредитних коштів на суму 4 500 грн строком на 300 днів, а саме до 5 вересня 2023 року, зі сплатою процентної ставки за користування коштами у розмірі 3 % від залишку неповернутої суми за кожен день користування кредитом, які сплачуються наприкінці кожного поточного базового періоду який складає 17 днів.

Між тим, відповідачем ОСОБА_1 зобов`язання за укладеним з ТОВ «Селфі Кредит» договором про відкриття кредитної лінії не виконані, внаслідок чого первісним кредитором ТОВ «Укр Кредит Фінанс» 26 грудня 2024 року на підставі укладеного між ними договору факторингу №УКФ-261224-2 передано право вимоги позивачу до боржника про стягнення з нього заборгованості у розмірі 44 617 грн 50 коп., яка складається з: 4 500 грн заборгованості за тілом кредиту та 40 117 грн 50 коп. боргу за процентами за користування кредитом.

Одночасно позивачем до суду подано клопотання про витребування доказів належності зарахування грошових коштів за наданим кредитом.

Ухвалою Південноукраїнського міського суду Миколаївської області від 28 жовтня 2025 року постановлено про проведення заочного розгляду справи.

Заочним рішенням Південноукраїнського міського суду Миколаївської області від 28 жовтня 2025 року позов ТОВ «Новий Колектор» задоволено, ухвалено про стягнення на його користь з ОСОБА_1 - 44 617 грн 50 коп. заборгованості за договором про надання фінансового кредиту № 1111-1610 від 9 листопада 2022 року, яка складається з 4 500 грн заборгованості за тілом кредиту та 40 117 грн 50 коп. заборгованості за відсотками. Розподілені судові витрати.

Ухвалюючи рішення місцевий суд вважав пред`явлений позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, у зв`язку з порушенням відповідачем умов договору.

30 березня 2026 року відповідач ОСОБА_1 направив до суду заяву про перегляд заочного рішення, посилаючись на ті обставини, що він не був повідомлений належним чином про розгляд справи, не отримав ухвалу про відкриття провадження з копією позовної заяви та доданими до неї матеріалами, а також судові виклики, оскільки проживає у місті Бориспіль Київської області, що позбавило його можливості направити до суду відзив на позовну заяву, та інші письмові заяви про суті справи, а тому зазначене порушує принципи рівності та змагальності сторін, що є складовою права на справедливий судовий розгляд. Просив про скасування заочного рішення.

Заперечував по суті задоволеного позову, посилаючись на нарахування процентів після припинення права кредитодавця та відсутність належних доказів надання кредиту. Крім того вважав відсутнім обов`язок зі сплати процентів за користування кредитом через введення в Україні воєнного стану.

23 квітня 2026 року направив заяву про розгляд заяви про скасування заочного рішення без його участі.

Ухвалою Південноукраїнського міського суду Миколаївської області від 7 травня 2026 року заяву відповідача ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Після чого відповідачем подано апеляційну скаргу, у який він просив скасувати заочне рішення суду та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, порушення судом норм матеріального та процесуального права, не повне з`ясування ним усіх фактичних обставин, та з порушенням принципу змагальності сторін.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що відповідач не знав про розгляд справи та постановлення заочного рішення, до того часу, як з державного порталу Дія надійшло повідомлення про його ухвалення. Також не отримував копії позовної заяви з додатками та повідомлень про призначені дати розгляду, що призвело до порушення принципів змагальності та рівності учасників судового розгляду.

Крім того позивачем не надано доказів на підтвердження факту отримання кредитних коштів відповідачем, а проценти за користування кредитом всупереч вимогам ЦК України та сталій судовій практиці нараховані після закінчення строк дії кредитного договору, тобто після 5 вересня 2023 року, оскільки в тексті оскаржуваного рішення зазначено про розмір заборгованості станом на 26 грудня 2024 року.

Також відповідач вважав, що нарахування процентів за користування кредитом суперечать положенням пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Посилався на відповідну судову практику.

Відзиву на апеляційну скаргу не подано.

Ухвалами колегії суддів Миколаївського апеляційного суду з розгляду цивільних справ від 7 та 16 липня 2026 року справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами, у порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи у письмовому провадженні, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

З матеріалів справи слідує, що на підставі ухвали Південноукраїнського міського суду Миколаївської області від 3 червня 2025 року відкрито провадження за позовом ТОВ «Новий Колектор». Постановлено про проведення розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

При цьому копія ухвали про прийняття позову до провадження направлена за зареєстрованим місцем проживання відповідача повернулась до суду із відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с.72), як і направлена копія ухвали про призначення справи до розгляду на 1 серпня 2025 року (а.с.76).

Ухвала місцевого суду про відкладення розгляду справи та 29 серпня 2025 року повернулась до суду із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.80).

Докази направлення копій ухвал про призначення справи до розгляду на 6 та 28 жовтня 2025 року в матеріалах справи відсутні, а відправлення копій документів здійснене судом 30 жовтня 2025 року повернулось до суду із відміткою «адресат відсутній» (а.с.101)

За частиною 2 статті 128 ЦПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Зокрема, відповідно до статті 277, частиною 5 статті 279 ЦПК України в ухвалі про відкриття провадження вирішує питання про розгляд справи в порядку спрощеного провадження, яку розглядає за відсутності учасників справи, якщо від них не надійшло клопотання про розгляд справи в порядку загального провадження. Тому судова повістка та у випадках встановлених цим Кодексом разом з копіями відповідних документів згідно до частини 6 статті 128 ЦПК України надсилається відповідному учаснику рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Отже, відповідно до пунктів 1, 3-4 частини 8 статті 128 цього Кодексу днем вручення судової повістки є розписка особи, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Разом з тим, відомості про направлення копії позовної заяви з додатками у матеріалах справи відсутні. Копія ухвали про прийняття позову до провадження, як і направлена копія ухвали про відкладення розгляду справи повернулась з відміткою про закінченням терміну зберігання, тобто без належного вручення. Зворотні повідомлення про направлення судом поштової кореспонденції про призначені дати судового розгляду відповідно 6 та 28 жовтня 2025 року в матеріалах справи відсутні, а направлені поштові відправлення після ухвалення рішення у справі не мають відміток на наявних конвертах (а.с.105,106).

Таким чином, судом першої інстанції під час розгляду справи за позовом пред`явленим до ОСОБА_1 допущено процесуальне порушення щодо належного повідомлення відповідача про дату та час слухання його справи, її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження.

Процесуальне порушення, яке допущено судом першої інстанції щодо належного повідомлення учасника справи про дату, час і місце судового засідання, за положеннями пункту 3 частини 3 статті 376 ЦПК України є обов`язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового.

За наведеного, колегія суддів висновує про необхідність скасування заочного рішення суду, ухваленого у справі, та ухвалення нового про задоволення позову ТОВ «Новий Колектор» пред`явленого до ОСОБА_1 , враховуюче наступне.

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначається, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Аналогічні положення містять статі 626, 628 ЦК України, де ще передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом статей 1046, 1049 ЦК України визначається, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Положення цих статей застосовується і до відносин за кредитним договором, якщо інше не встановлено параграфом 2 «Кредит» цієї глави і не випливає із суті кредитного договору, а особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлюються законом (частина 3 статті 1054 ЦК України), зокрема, і стосовно нарахування процентів (стаття 1056? ЦК України)

З матеріалів справи вбачається, що 9 листопада 2022 року, після ознайомлення з умовами кредитування, викладеними у паспорті споживчого кредитування, між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та позичальником ОСОБА_1 укладено договір №1111-1610 про відкриття кредитної лінії на суму 4 500 грн строком на 300 днів тобто по 5 вересня 2023 року, зі сплатою за користування кредитом кожні 17 днів, як поточного базового періоду, стандартної процентної ставки у розмірі 3% в день на суму непогашеної заборгованості та із узгодженням обчислення загальної вартості кредиту у окремо наведеній таблиці та можливістю застосування у вигляді заохочення пільгової або зниженої процентної ставки у розмірі 2,5 % на день протягом першого базового періоду за умови своєчасного погашення відсотків за користування кредитом (п. 10.2 договору)(а.с.13-18, 25зв-28).

Договір, додатки до нього та паспорт споживчого кредитування підписано позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора А799, та на підтвердження своєї особи надіслано первісному кредитору фотографію позичальника разом із паспортом громадянина України (а.с.18, 27, 28).

На виконання умов договору ТОВ «Укр Кредит Фінанс» за допомогою системи LIQPAY 9 листопада 2022 року здійснено платіж № 2131513728 із переказу коштів на суму 4 500 грн для зарахування на платіжну картку № НОМЕР_1 та яка зазначена у тексті кредитного договору у розділі реквізити сторін (а.с.12).

Тому доводи, викладені в апеляційній скарзі, стосовно відсутності доказів на підтвердження отримання ОСОБА_1 кредитних коштів є необґрунтованими та спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.

В подальшому між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та позивачем ТОВ «Новий Колектор» 26 грудня 2024 року укладено договір факторингу № УКФ-261224-2 за умовами якого фактор, яким є позивач, набуває права грошової вимоги (боргових зобов`язань) Первісного кредитора за кредитними договорами до боржників щодо погашення заборгованостей, які виникли на підставі укладених між первісним кредитором та боржниками договорів, в тому числі і за договором укладеним з ОСОБА_1 (а.с. 29-32, 36-37,8-13, 23).

Отже, враховуючу наявну суму боргу, яка 26 грудня 2024 року передана первісним кредитором фактору, позивачем пред`явлено позов до позичальника в межах нарахованої кредитної заборгованості на суму 44 617 грн 50 коп., яка складається з боргу за тілом кредиту у розмірі 4 500 грн. та нарахованих процентів за користування кредитом у розмірі 40 117 грн 50 коп. в межах строку кредитування за 300 днів, виходячи із застосування кредитором для нарахування стандартної процентної ставки у розмірі 3 % на день за весь період кредитування окрім першого базового періоду в який застосована ставка 2,5 % на день, із перенесенням цієї суми заборгованості до кінцевої дати розрахунку тобто до 26 грудня 2024 року (а.с.38-26, 57-64). Тому підстави для зменшення суми нарахованих процентів за користування кредитом відсутні, оскільки вони нараховані в межах строку кредитування, а їх загальний розмір станом на строк настання виконання зобов`язань і в подальшому до дати передачі права вимоги не змінювався та залишився однаковий, тобто наданий до суду розрахунок з вересня 2023 року і до моменту передачі права вимоги є незмінним.

Також відсутні підстави для застосування положень частини 1 статті 1048 ЦК України, оскільки проценти за користування кредитом нараховані в межах строку дії договору, та пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України щодо відсутності підстав для нарахування процентів під час діє воєнного стану, оскільки за цими положеннями на час введеного воєнного стану позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення, а не процентів за користування кредитом.

За такого через встановлення колегією суддів факту невиконання відповідачем, як позичальником, своїх обов`язків щодо повернення кредитної заборгованості, наявні підстави для задоволення позову.

У відповідності до статті 141 ЦПК України, під час скасування рішення суду та ухвалення нового, колегія суддів вважає за необхідне розподілити судові витрати, як за суд першої інстанції, так і за апеляційною інстанцією. З відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати: за розгляд справи в суді першої інстанції - 2 422 грн. 40 коп. Витрати за перегляд справи в суді апеляційної інстанції – слід залишити за рахунок відповідача.

Керуючись статтями 367, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Заочне рішення Південноукраїнського міського суду Миколаївської області від 28 жовтня 2025 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» до ОСОБА_1 про стягнення сум – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» за договором про відкриття кредитної лінії №1111-1610 від 9 листопада 2022 року заборгованість в загальній сумі 44 617 грн 50 коп., яка складається з: 4 500 грн заборгованості за тілом кредиту та 40 117 грн 50 коп. – заборгованості за процентами за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» 2 422 грн 40 коп. судових витрат за розгляд справи в суді першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена з цього дня в касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду у випадках, передбачених статтею 389 ЦПК України.

Головуюча О. О. Ямкова

Судді Т. В. Крамаренко

Л. М. Царюк