Постанова від 07 вересня 2026 р. у справі №760/3550/24 — Миколаївський апеляційний суд

08.09.26

22-ц/812/1714/26

Єдиний унікальний номер судової справи: 760/3550/24

Номер провадження 22-ц/812/1714/26 Суддя - доповідач апеляційного суду Крамаренко Т.В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2026 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Миколаївського апеляційного суду в складі:

головуючого - Крамаренко Т.В.,

суддів: Тищук Н.О., Ямкової О.О.,

розглянувши у спрощеному провадженні без повідомлення (виклику) учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_1

на ухвалу Баштанського районного суду Миколаївської області від 17 червня 2026 року, постановлену під головуванням судді - Муругова В.В., в приміщенні того ж суду по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики,

в с т а н о в и л а:

У лютому 2024 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просив стягнути з останнього на свою користь борг за договором позики у сумі 30 000 доларів США та 3 % річних в розмірі 1 486, 85 доларів США.

Заочним рішенням Баштанського районного суду Миколаївської області від 24 вересня 2026 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики від 01 лютого 2022 року задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 30 000 доларів США в рахунок повернення суми позики, отриманої за договором позики від 01 лютого 2022 року та 3% річних в сумі 1486, 85 доларів США та 9 452,40 грн в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Додатковим рішенням цього ж суду від 11 жовтня 2024 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 50 000 грн в рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

22 квітня 2026 року ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення суду, в якій просив також поновити йому строк на подання такої заяви та скасувати ухвалене Баштанським районним судом Миколаївської області заочне рішення від 24 вересня 002 року та додаткове рішення цього ж суду від 11 жовтня 2024 року.

Заява мотивована тим, що жодних повідомлень про розгляд даної справи та копію вказаного рішення ОСОБА_1 не отримував, а дізнався про наявність заочного рішення лише 16 квітня 2026 року під час відвідування банку з метою відкриття рахунку. Вважає, що оскільки не був належним чином повідомлений про розгляд справи, був позбавлений можливості участі в судовому засіданні, зокрема, надати суду докази та навести свої заперечення проти позовних вимог, а відтак було порушено його право на справедливий судовий розгляд.

Також звертає увагу суду на те, що з 08 лютого 2023 року по 03 квітня 2026 року перебував за межами України.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду, ОСОБА_1 вважає, що судом не було встановлено справжність правової природи укладеного між сторонами договору. При цьому, наголошує, що реальних грошових коштів за договором позики він не отримував, натомість пояснює, що разом з позивачем він вів бізнес.

Ухвалою Баштанського районного суду Миколаївської області від 05 травня 2026 року відповідачу ОСОБА_1 поновлено строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Баштанського районного суду Миколаївської області від 24 вересня 2024 року, а заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення залишено без руху, оскільки вона не відповідає вимогам п.2,4 ч. 2 та ч. 7 ст. 285 ЦПК України. Зокрема в заяві про перегляд заочного рішення заявник не вказує, які докази він має, які повинні були б враховані судом в даній справі для правильного її розгляду, та до заяви про перегляд заочного рішення не долучені такі докази. Крім того, в заяві про перегляд заочного рішення заявник не вказав своєї адреси зареєстрованого місця проживання чи адреси фактичного місця проживання, чи адреси для листування, оскільки вказівка на те, що він проходить військову службу в АДРЕСА_1 у в/ч НОМЕР_1 не дає змоги направляти йому належним чином судові рішення, заяви іншої сторони та інші повідомлення по справі, які б гарантовано були ним отримані.

При цьому, відповідачу було запропоновано у десятиденний строк виправити недоліки, вказані в описовій частині ухвали суду.

17 червня 2026 року, згідно ухвали того ж суду заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Баштанського районного суду Миколаївської області від 24 вересня 2024 року визнано не поданою та повернуто заявнику.

Ухвала суду мотивована тим, що оскільки заява ОСОБА_1 від 19 травня 2026 року на виконання вимог ухвали суду від 05 травня 2026 року подана в електронній формі, але не через Єдину судову інформаційно - комунікаційну систему та не підписана електронним підписом, що свідчить про не виконання заявником в установлений строк вимог ухвали суду, а відтак відповідно до ст. 185 ЦПК України його заява про перегляд заочного рішення суду визнається не поданою та підлягає поверненню.

Не погодившись з такою ухвалою суду, ОСОБА_1 01 липня 2026 року подав до Миколаївського апеляційного суду апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просив ухвалу суду скасувати і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду поданої ним заяви про перегляд заочного рішення.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що на виконання ухвали суду від 05 травня 2026 року, ним було складено та направлено заяву про виконання вказаних недоліків. Між тим, оскільки в той час перебував на значній відстані від військової частини, у зв`язку з виконанням військових обов`язків, заяву було направлено в електронній формі, іншим чином вчасно виконати ухвалу суду, можливості у нього не було.

Звертає увагу, що в самій ухвалі від 05 травня 2026 року суддя не посилався та не роз`яснив йому, як відповідачу положення ч. 6 ст. 14 ЦІК України про необхідність зареєструвати електронний кабінет в системі «Електронний суд», а крім того звертає увагу, що він не є особою, яка зобов`язана зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно - комунікаційній системі.

Вважає, що суд першої інстанції допустив надмірний формалізм у тлумаченні норм процесуального права, оскільки ним дотримано порядку виконання ухвали суду про усунення недоліків заяви про перегляд заочного рішення.

У відзиві на апеляційну скаргу, представник позивача - адвокат Бойко А.М. зазначає, що відповідачем протягом усього часу розгляду питання не надано жодного доказу на підтвердження обставин, викладених у заяві про перегляд заочного рішення.

Ані до первісної заяви від 22 квітня 2026 року, ані до заяви про усунення недоліків від 19 травня 2026 року, ані до апеляційної скарги не додано жодного документа, який би підтверджував факт проходження відповідачем військової служби за межами України у період з 08 лютого 2023 року по 03 квітня 2026 року (довідка командування військової частини, витяг з наказу, посвідчення про відрядження тощо).

Так само не надано жодного доказу на підтвердження дати фактичного ознайомлення відповідача з рішенням суду першої інстанції - 16 квітня 2026 року. Це твердження є голослівним та нічим не підтвердженим (відсутні виписки банку, довідки установи, скріншоти особистого кабінету тощо), а відтак обчислення від цієї дати строку на подання заяви про перегляд заочного рішення є необґрунтованим.

Адвокат вважає, що ухвалою від 05 травня 2026 року відповідачу було надано достатній строк для усунення недоліків заяви. Відповідач фактично скористався цим строком та звернувся до суду електронною поштою, а отже мав технічну можливість для комунікації із судом. Обставини проходження військової служби самі по собі не позбавляли відповідача можливості дотриматися встановленого законом порядку подання процесуального документа - через Єдину судову інформаційно - комунікаційну систему з накладенням кваліфікованого електронного підпису, особисто або поштовим зв`язком.

Зауважує, що Верховний Суд неодноразово наголошував, що самі по собі посилання учасника справи на практичні труднощі чи неможливість використання підсистеми «Електронний суд» за відсутності належних доказів на підтвердження таких обставин не є підставою для відступу від встановленого законом порядку подання процесуальних документів (постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29.04.2025 року у справі № 757/33358/18-ц).

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що заява відповідача від 19 травня 2026 року вважається неподаною.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 353, частини другої статті 369 ЦПК України апеляційна скарга подана на ухвалу про повернення заяви позивачеві розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення (виклику) учасників справи, в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без проведення судового засідання згідно положень частини тринадцятої 13 статті 7 ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ч.3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст. 4 ЦПК України).

Згідно зі ст. 5 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. А у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Зі змісту статті 367 ЦПК України вбачається, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Таким вимогам закону оскаржуване судове рішення в повній мірі відповідає.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі -Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У частині першій статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

У пункті 8 частини другої статті 129 Конституції України визначено, що до основних засад судочинства належить забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава - учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ від 16 грудня 1992 року у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції», заява № 12964/87, § 59).

При цьому складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. ЄСПЛ зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення ЄСПЛ від 21 жовтня 2010 року у справі «Дія 97 проти України»).

Статтею 284 ЦПК України передбачено, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Вимоги до форми і змісту заяви про перегляд заочного рішення встановлені ст. 285 ЦПК України.

Частиною 8 цієї ж статті закріплено, що до неналежно оформленої заяви про перегляд заочного рішення, а також до заяви, поданої особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що 22 квітня 2026 року ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення Баштанського районного суду Миколаївської області від 24 вересня 2026 року, в якій просив також поновити йому строк на подання такої заяви та скасувати ухвалене Баштанським районним судом Миколаївської області заочне рішення від 24 вересня 002 року та додаткове рішення цього ж суду від 11 жовтня 2024 року.

Ухвалою Баштанського районного суду Миколаївської області від 05 травня 2026 року відповідачу ОСОБА_1 поновлено строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Баштанського районного суду Миколаївської області від 24 вересня 2024 року, а заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення залишено без руху, оскільки вона не відповідає вимогам п.2,4 ч. 2 та ч. 7 ст. 285 ЦПК України. Зокрема в заяві про перегляд заочного рішення заявник не вказує, які докази він має, які повинні були б враховані судом в даній справі для правильного її розгляду, та до заяви про перегляд заочного рішення не долучені такі докази. Крім того, в заяві про перегляд заочного рішення заявник не вказав своєї адреси зареєстрованого місця проживання чи адреси фактичного місця проживання, чи адреси для листування, оскільки вказівка на те, що він проходить військову службу в АДРЕСА_1 у в/ч НОМЕР_1 не дає змоги направляти йому належним чином судові рішення, заяви іншої сторони та інші повідомлення по справі, які б гарантовано були ним отримані.

При цьому, відповідачу було запропоновано у десятиденний строк виправити недоліки, вказані в описовій частині ухвали суду.

17 червня 2026 року, згідно ухвали того ж суду заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Баштанського районного суду Миколаївської області від 24 вересня 2024 року визнано не поданою та повернуто заявнику.

Визнаючи неподаною та повертаючи заяву про перегляд заочного рішення, суд першої інстанції виходив з того, що заява ОСОБА_1 від 19 травня 2026 року на виконання вимог ухвали суду від 05 травня 2026 року подана в електронній формі, але не через Єдину судову інформаційно - комунікаційну систему та не підписана електронним підписом, що свідчить про не виконання ним в установлений строк вимог ухвали суду.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з огляду на наступне.

Відповідно до частин п`ятої-дев`ятої статті 43 ЦПК України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). У разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи. Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення. Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов`язку надсилання копій документів такому учаснику справи. Суд, направляючи такому учаснику справи судові виклики і повідомлення, ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом, зазначає у цих документах про обов`язок такої особи зареєструвати свій електронний кабінет та можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами. Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, на такі документи накладається кваліфікований електронний підпис учасника справи (його представника) відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та«Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника). Якщо позов, апеляційна, касаційна скарга подані до суду в електронній формі, позивач, особа, яка подала скаргу, мають подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі.

Згідно з пунктом 9 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішення Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 (далі - Положення про ЄСІТС), процедура реєстрації в ЄСІТС (реєстрація Електронного кабінету, реєстрація офіційної електронної адреси) передбачає проходження запропонованої засобами Електронного кабінету процедури реєстрації з використанням кваліфікованого електронного підпису, та внесенням контактних даних особи, зокрема адреси електронної пошти, номера телефону (в тому числі мобільного), зазначенням інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

Для автентифікації в Електронному кабінеті користувач використовує чинний сертифікат відкритого ключа та особистий ключ кваліфікованого електронного підпису, що зберігається на захищеному носії особистих ключів або на звичайному носії інформації (пункт 13 Положення про ЄСІТС).

Згідно з пунктом 14 Положення про ЄСІТС використання особистих ключів користувачами, а також створення ними кваліфікованого електронного підпису здійснюються в порядку, визначеному Законом України «Про електронні довірчі послуги», з особливостями, встановленими цим Положенням. Відмова користувача від отримання або використання особистих ключів кваліфікованого електронного підпису, їх використання з порушенням зазначених нормативних актів позбавляє його права доступу до ЄСІТС.

Підсистема «Електронний суд» (Електронний суд) - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи (пункт 24 Положення про ЄСІТС).

Електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС (пункт 26 Положення про ЄСІТС).

До створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються. Технічні вимоги щодо форм електронних документів та їхніх додатків, обмеження щодо їхнього розміру, формату та інших характеристик встановлюються Інструкцією користувача Електронного суду (пункт 27 Положення про ЄСІТС).

Підсистема «Електронний суд» забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених. До Електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів (далі - АСДС) та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до Електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя (далі - автоматизована система діловодства). Документи, які один з учасників справи надіслав до суду, іншого органу чи установи у системі правосуддя з використанням Електронного суду, в передбачених законодавством випадках автоматично надсилаються до Електронних кабінетів інших учасників справи чи їхніх повірених після реєстрації цих документів в АСДС або автоматизованих системах діловодства. До Електронного кабінету користувачів надсилаються відомості, у тому числі про отримання та реєстрацію документів у справі, а також інші відомості, що призвели до зміни стану розгляду справи. Особам, які не мають зареєстрованих Електронних кабінетів, документи у передбачених цим пунктом випадках можуть надсилатися засобами підсистем ЄСІТС на адресу електронної пошти, вказану такими особами під час подання документів до суду (пункт 37 Положення про ЄСІТС).

З урахуванням викладеного відповідач ОСОБА_1 мав можливість подати заяву про перегляд заочного рішення до Баштанського районного суду Миколаївської області таким чином:

1) у письмовій (паперовій) формі з власноручним підписом;

2) в електронному вигляді з використанням сервісу «Електронний суд», розміщеного за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua/login, з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (електронного кабінету) та з використанням власного електронного підпису.

3) в електронній формі, з накладенням на такий документ кваліфікованого електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 вересня 2023 року у справі № 204/2321/22 (провадження № 14-48цс22) зазначила, що подання процесуальних документів в електронній формі можливе лише з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Надсилання процесуального документа іншим способом, зокрема електронною поштою або іншим способом поза межами ЄСІТС, не відповідає встановленому процесуальним законом порядку. Суд також підкреслив, що електронний підпис застосовується під час подання документа через підсистему "Електронний суд", тоді як у разі подання документа в паперовій формі він повинен відповідати вимогам до паперового документа, зокрема містити власноручний підпис.

Крім того, у постанові від 12 лютого 2025 року у справі № 944/6062/23 (провадження № 61-4035св24) Верховний Суд зазначив, що процесуальні документи можуть подаватися до суду або в паперовій формі з власноручним підписом особи, яка їх подає, або в електронній формі через ЄСІТС із накладенням кваліфікованого електронного підпису. Суд наголосив, що спосіб подання процесуального документа визначає вимоги до його підпису. Якщо документ направлений до суду поштовим зв`язком, він вважається паперовим процесуальним документом, а відсутність власноручного підпису особи, яка його подає, є підставою для повернення такого документа.

Отже, поєднання способів подання процесуального документа, за якого документ створено в електронній формі з накладенням кваліфікованого електронного підпису, але направлено до суду у паперовій формі поштовим зв`язком без власноручного підпису особи, яка його подає, процесуальним законом не передбачене.

Суд першої інстанції встановив, що заява про перегляд заочного рішення подана 02 червня 2026 року в електронній формі, але не через Єдину судову інформаційно - комунікаційну систему та не підписана електронним підписом.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про повернення вказаної заяви.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що ОСОБА_1 не міг подати заяву про перегляд заочного рішення в інший спосіб, оскільки в той час перебував на значній відстані від військової частини, у зв`язку з виконанням військових обов`язків, на увагу суду не заслуговують, оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження цих обставин.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не містять жодних вагомих підстав для визнання скасування ухвали суду, яка постановлена з додержанням норм процесуального права, і правильним застосуванням норм матеріального права.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України колегія суддів,

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Баштанського районного суду Миколаївської області від 17 червня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання її повного тексту у порядку та випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Головуючий Т.В. Крамаренко

Судді: Н.О. Тищук

О.О. Ямкова