Постанова від 06 вересня 2026 р. у справі №750/7890/26 — Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/7890/26

Провадження № 3/750/2381/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2026 року м. Чернігів

Суддя Деснянського районного суду м. Чернігова Григор`єв Р.Г., дослідивши матеріали начальника ВАП УПП в Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , за ст. 173 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В :

12 липня 2026 року, приблизно о 15 год. 53 хв., ОСОБА_1 , перебуваючи в громадському місці, а саме в 1 під`їзді на 5 поверсі в коридорі будинку АДРЕСА_2 розпилив газ дратівливої дії, а саме «Перець4» вбік ОСОБА_2 , чим порушив порядок і спокій громадян.

В судові засідання, призначені на 28.07.2026, 07.09.2026, ОСОБА_1 не з`явився. Примусовий привід відносно нього працівниками поліції не виконаний.

Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Зважаючи на те, що судом були створені всі належні процесуальні можливості для реалізації цією особою права на захист, з метою дотримання необхідного балансу між забезпеченням права особи на участь у розгляді справи та самим розглядом справи з дотриманням як строків розгляду справи судом, так і строку можливого притягнення особи до адміністративної відповідальності, суд вважає за можливе розглянути дану справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Дослідивши матеріали справи, переглянувши відеозаписи з камер патрульних поліцейських, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, а саме: дрібне хуліганство, тобто, інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян, з огляду на таке.

Відповідно до вимог статті 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

За змістом статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до положень статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Адміністративна відповідальність за ст. 173 КУпАП наступає за вчинення дрібного хуліганства, тобто нецензурної лайки в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Як вбачається зі змісту наведеної диспозиції, об`єктивна сторона складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП розкривається через форми хуліганських дій, а саме: нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

З суб`єктивної сторони склад даного правопорушення характеризується умислом, тобто особа, яка скоює дрібне хуліганство, усвідомлює, що своїми діями порушує громадський порядок і спокій громадян і бажає або свідомо допускає вчинення таких дій.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП, 12 липня 2026 року, приблизно о 15 год. 53 хв., перебуваючи в громадському місці, а саме в 1 під`їзді на 5 поверсі в коридорі будинку АДРЕСА_2 розпилив газ дратівливої дії, а саме «Перець4» вбік ОСОБА_2 , чим порушив порядок і спокій громадян.

Наведені обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, підтверджуються протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення чи іншу подію від 12.07.2026 та письмовими поясненнями потерпілого ОСОБА_2 , згідно яких останній пояснив, що 12.07.2026 в денний час до нього у двері квартири подзвонив ОСОБА_3 , коли він відчинив двері, то той прискнув йому в обличчя перцовий газ, вимагаючи гроші, які він начебто винен ОСОБА_4 . Він тримав ОСОБА_3 до приїзду поліції. В свою чергу з письмових пояснень ОСОБА_1 вбачається, що останній підтвердив, що 12.07.2026 він прийшов до квартири ОСОБА_2 , щоб забрати гроші та речі ОСОБА_4 , потерпілий напав на нього, а він змушений був захищатися і застосував газовий балончик.

Ці ж пояснення обох учасників події зафіксовані на відеозапису з камер патрульних поліцейських

Водночас суд критично ставиться до пояснень ОСОБА_1 з приводу того, що він прийшов додому до потерпілого ОСОБА_2 , щоб забрати гроші та речі ОСОБА_4 та розпилив балончик з газом дратівливої дії вбік потерпілого з метою самозахисту і не приймає їх до уваги, оскільки такі є захисною версією з метою уникнути відповідальності за вчинене. Пояснення ОСОБА_1 в цій частині не підтверджені жодними належними та допустимими доказами.

Так, з відеозапису та і інших доказів не встановлено об`єктивних даних про реальний напад ОСОБА_2 на ОСОБА_1 , який безпосередньо передував застосуванню газового балончика.

При вирішенні питання про доведеність винуватості ОСОБА_1 , суд враховує не ізольовано сам факт застосування газового балончика, а характер і спрямованість усієї його поведінки: він за власною ініціативою прибув до місця проживання ОСОБА_2 , вступив із ним у конфлікт та умисно застосував у коридорі під`їзду багатоквартирного будинку газ дратівливої дії.

При цьому коридор та сходова площадка під`їзду багатоквартирного житлового будинку є місцем загального користування, доступним мешканцям будинку та іншим особам. Розпилення у такому місці газу дратівливої дії об`єктивно здатне порушити нормальні умови перебування інших осіб у під`їзді, створити для них істотні незручності та порушити громадський спокій.

За встановлених обставин застосування ОСОБА_1 газу дратівливої дії щодо іншої особи під час конфлікту в місці загального користування за своїм характером виходило за межі звичайного міжособистісного спору та становило умисну дію, подібну за характером до форм поведінки, прямо зазначених у диспозиції ст. 173 КУпАП, яка порушила громадський порядок і спокій громадян.

ОСОБА_1 усвідомлював характер застосованого ним засобу та свідомо здійснив його розпилення у напрямку ОСОБА_2 . Отже, характер його дій, спосіб їх учинення та обстановка події свідчать про умисну форму вини.

Таким чином, оцінюючи зазначені докази у їх сукупності, суд доходить висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні дрібного хуліганства доведена належними та допустимими доказами, а його дії правильно кваліфіковані за ст. 173 КУпАП як інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, судом не встановлено.

Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення, суд враховує характер та обставини вчиненого правопорушення, особу правопорушника, його сімейний та майновий стан, ступінь його вини, і вважає за необхідне накласти на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 7 (семи) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 119 грн. 00 коп.

Керуючись ст.ст. 173, 268, 283, п. 1 ч. 1 ст. 284 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В :

Притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП і накласти на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 7 (семи) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 119 (сто дев`ятнадцять) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а вразі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Штраф накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, якщо інше не встановлено законодавством України.

У разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Чернігівського апеляційного суду через Деснянський районний суд

м. Чернігова.

Суддя Р. Г. Григор`єв