Рішення від 07 вересня 2026 р. у справі №420/20906/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/20906/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Юхтенко Л.Р.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_3 ) (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_3 ) (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ), в якій позивач просить:

визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військової частини НОМЕР_3 ), яка виразилась у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року індексації грошового забезпечення, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, з визначенням місяців, в яких відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців, - січень 2008 року;

зобов`язати НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (Військову частину НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року індексацію грошового забезпечення із застосуванням місяців для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базових місяців) - січень 2008 року, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44, з урахуванням раніше виплачених сум.

Ухвалою від 16.07.2026 року позивачу поновлено строк звернення до суду та прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у порядку ч. 5 ст. 262 КАС України.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 проходила військову службу у НОМЕР_2 прикордонному загоні Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_3 ) та 10 березня 2026 року була виключена зі списків особового складу та всіх видів забезпечення.

Позивач зазначає, що за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року їй не була нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення у належному розмірі.

Представник позивача звернувся до відповідача із заявою щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення з урахуванням вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, із застосуванням для обчислення індексу споживчих цін січня 2008 року.

Листом від 30.04.2026 року відповідач повідомив, що нарахування та виплата індексації належить до дискреційних повноважень прикордонного загону та проводиться відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку №1078.

Позивач вважає таку бездіяльність відповідача протиправною та зазначає, що останнє підвищення посадових окладів військовослужбовців перед спірним періодом відбулося 01 січня 2008 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294, а наступне підвищення посадових окладів відбулося лише 01 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704.

Тому, на думку позивача, за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації її грошового забезпечення повинно здійснюватися із застосуванням січня 2008 року.

Також позивач зазначає, що виплата належної їй індексації грошового забезпечення має бути проведена з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до Порядку №44, з урахуванням раніше виплачених сум.

До канцелярії суду 31.07.2026 року (сформовано в ЕС 30.07.2026 року) від НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_3 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти задоволення позовних вимог заперечує та просить у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначає, що нарахування та виплата індексації грошового забезпечення військовослужбовцям здійснюється відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

Відповідач зазначає, що визначення місяця, з якого має здійснюватися обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення, належить до повноважень органу, який здійснює нарахування та виплату грошового забезпечення.

Також відповідач посилається на положення пункту 5 Порядку №1078 та зазначає, що при визначенні права на індексацію необхідно враховувати підвищення грошового доходу військовослужбовця та його складових.

При цьому відповідач вказує, що посадові оклади військовослужбовців були визначені постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка набрала чинності з 01.01.2008, а з 01.03.2018 розміри посадових окладів військовослужбовців визначалися відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704.

Щодо вимоги позивача про одночасну компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб відповідач зазначає, що Порядком виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44, передбачено виплату такої компенсації військовослужбовцям одночасно з виплатою грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

З огляду на викладене відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідь на відзив не надходило.

Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, судом встановлено таке.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходила військову службу у НОМЕР_2 прикордонному загоні Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_3 ), що підтверджено записами у військовому квитку НОМЕР_5 .

Відповідно до витягу з наказу НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 10 березня 2026 року № 141-ОС сержанта ОСОБА_1 , звільнену з військової служби у запас, з 10 березня 2026 року виключено зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення.

З матеріалів справи судом встановлено, що представник позивача звернулася до відповідача з адвокатським запитом щодо надання інформації та документів стосовно нарахування і виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення.

За результатами розгляду адвокатського запиту відповідачем листами від 21.04.2026 року та 30.04.2026 року надано відповідь та відповідні документи. Факт надання цих відповідей відповідач також зазначає у відзиві на позовну заяву.

На виконання ухвали суду від 16.07.2026 року відповідачем разом із відзивом надано картки грошового забезпечення позивача за 2016-2018 роки із зазначенням періодів та складових грошового забезпечення, а також витяги з наказів про зарахування позивача до списків особового складу військової частини та виключення зі списків особового складу військової частини.

З матеріалів справи вбачається, що при здійсненні розрахунку індексації грошового забезпечення позивача відповідач для визначення місяця, з якого здійснюється обчислення індексу споживчих цін, враховував збільшення доходу у зв`язку із підвищенням розмірів доплат та надбавок до грошового забезпечення військовослужбовця. Вказану обставину відповідач безпосередньо зазначив у відзиві на позовну заяву.

При цьому відповідачем у відзиві зазначено, що на момент виникнення спірних правовідносин розміри посадових окладів військовослужбовців визначалися відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року №1294, яка набрала чинності з 01.01.2008 року, а нові розміри посадових окладів військовослужбовців були встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 з 01.03.2018 року.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року із застосуванням січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Проаналізувавши положення чинного законодавства, обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать задоволенню, з огляду на таке.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни здійснюється Законом України від 20.12.1991 року №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно з частинами другою, третьою статті 9 Закону №2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03.07.1991 року №1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно зі статтею 2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення).

Статтею 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» визначено, що індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно зі статтею 19 цього Закону, є обов`язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій, яка є обов`язковою для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

Зазначений порядок індексації передбачений пунктом 1-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, з наступними змінами та доповненнями, яким передбачено, що підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, встановлений законодавством.

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Відповідно до пункту 2 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема грошове забезпечення військовослужбовців.

Відповідно до пункту 4 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці, грошове забезпечення, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного.

Відповідно до пункту 6 Порядку №1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню.

Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

До 01.12.2015 року рішення про затвердження особливого порядку індексації не було прийнято.

Аналіз наведених нормативно-правових актів, за відсутністю затвердженого особливого порядку індексації військовослужбовців, дає підстави для нарахування індексації грошового забезпечення у встановленому Урядом України порядку, а саме: Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

Також аналіз наведених норм доводить, що індексація грошового забезпечення має нараховуватись підприємством, організацією, установою, яка здійснює виплату доходу.

Відповідно до частини шостої статті 5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Ця норма безпосередньо не скасовує виплату індексації грошового забезпечення та не пов`язує індексацію з надходженням коштів до власника підприємства, установи, організації. В Законі йдеться про фінансові ресурси бюджетів усіх рівнів.

Тобто, сума індексації грошового забезпечення відповідно до Закону підлягає обов`язковому нарахуванню та виплаті.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі №825/1987/17.

Водночас нормами Закону №1282-XII та Порядку №1078 визначено джерело коштів на проведення індексації.

Пунктом 6 Порядку №1078 безпосередньо не скасовано виплату індексації грошового забезпечення та не пов`язано індексацію з надходженням коштів до власника підприємства, установи, організації.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» внесено зміни до Порядку №1078, які застосовуються з 01.12.2015 року.

Відповідно до пункту 5 Порядку №1078 у редакції, чинній у спірний період, у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

Отже, з 01.12.2015 року визначальним для встановлення місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін, є саме підвищення тарифної ставки (посадового окладу), а не збільшення розміру інших складових грошового забезпечення.

При цьому сам відповідач у відзиві зазначає, що зміна розміру доплат, надбавок та премій не впливає на встановлення відповідного місяця індексації для початку обчислення індексу споживчих цін.

На момент виникнення спірних правовідносин розміри посадових окладів військовослужбовців визначалися відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка набрала чинності 01.01.2008 року.

Вказана постанова діяла до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою нові розміри посадових окладів військовослужбовців встановлені з 01.03.2018 року.

Таким чином, у спірному періоді з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року підвищення тарифних ставок (посадових окладів) військовослужбовців не відбувалося.

Отже, для проведення індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року місяцем, в якому відбулося останнє підвищення тарифної ставки (посадового окладу) та з якого здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації, є січень 2008 року.

При цьому суд не приймає до уваги доводи відповідача щодо необхідності врахування при визначенні такого місяця збільшення розміру доплат, надбавок та премій до грошового забезпечення позивача.

Так, відповідно до пункту 5 Порядку №1078 у редакції, яка застосовується з 01.12.2015 року, визначальним є саме факт підвищення тарифної ставки (посадового окладу). Зростання грошового забезпечення за рахунок інших його складових без підвищення тарифної ставки (посадового окладу) не змінює місяця, з якого здійснюється обчислення індексу споживчих цін.

Більш того, у відзиві на позовну заяву відповідач сам зазначає, що підставою для прийняття індексу споживчих цін за 1 або 100 відсотків є підвищення, зокрема, посадових окладів особи, а зміна розміру доплат, надбавок та премій не впливає на встановлення відповідного місяця для початку обчислення індексу споживчих цін.

Водночас відповідач зазначає, що при здійсненні розрахунку індексації грошового забезпечення позивача для визначення відповідного місяця ним враховувалося збільшення доходу у зв`язку із підвищенням розмірів доплат та надбавок до грошового забезпечення військовослужбовця.

Таким чином, наведена позиція відповідача є суперечливою та не відповідає положенням пункту 5 Порядку №1078 у редакції, чинній у спірний період.

Посилання відповідача на постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду у справах №420/1373/20, №420/2748/20 та №540/2464/20 суд не приймає до уваги, оскільки при вирішенні цієї справи суд враховує правові висновки Верховного Суду щодо застосування положень Порядку №1078 у подібних правовідносинах.

Верховний Суд у постанові від 26.01.2022 року у справі №400/1118/21 зазначив, що з 01.12.2015 року відправною точкою для визначення місяця підвищення доходу є підвищення тарифних ставок (окладів), а не будь-яке зростання грошового забезпечення військовослужбовця за рахунок інших його складових.

Аналогічний правовий висновок щодо необхідності застосування січня 2008 року для обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації грошового забезпечення військовослужбовців за період до 28.02.2018 року викладений Верховним Судом у постанові від 20.04.2022 року у справі №420/3593/20.

Таким чином, суд доходить висновку, що відповідачем неправильно визначався місяць, з якого здійснюється обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року, оскільки таким місяцем у спірних правовідносинах є січень 2008 року.

Враховуючи викладене, бездіяльність НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військової частини НОМЕР_3 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року із застосуванням січня 2008 року як місяця, з якого здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації, є протиправною.

Тому належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року із застосуванням січня 2008 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

Щодо позовних вимог в частині одночасної компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, суд зазначає наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44 затверджено Порядок виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу.

Відповідно до пункту 1 Порядку №44 цей Порядок визначає умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, крім військовослужбовців строкової військової служби, відповідно до законодавства.

Згідно з пунктом 2 Порядку №44 грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Бюро економічної безпеки.

Відповідно до пунктів 3-5 Порядку №44 виплата грошової компенсації здійснюється установами, що утримують зазначених осіб, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат.

Грошова компенсація виплачується одночасно з виплатою грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат.

При цьому у відзиві відповідач фактично не заперечує передбачений Порядком №44 механізм компенсації податку з доходів фізичних осіб та зазначає, що така компенсація здійснюється у розмірі суми податку, утриманого з відповідних виплат. відзив.pdf

Таким чином, оскільки суд дійшов висновку про наявність у позивача права на нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року, відповідна виплата має бути здійснена з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до вимог Порядку №44.

Отже, позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

На підставі викладеного, оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності, суд доходить висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає, що позивач звільнений від сплати судового збору, а доказів понесення інших судових витрат матеріали справи не містять, тому підстави для розподілу судових витрат у цій справі відсутні.

Керуючись статтями 2, 9, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_3 ) (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військової частини НОМЕР_3 ) (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року індексації грошового забезпечення відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, із застосуванням січня 2008 року як місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців.

Зобов`язати НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (Військову частину НОМЕР_3 ) (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року індексацію грошового забезпечення із застосуванням січня 2008 року як місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44, з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені статтею 255 КАС України.

Рішення суду може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 295, 297 КАС України.

Суддя Л.Р. Юхтенко