Рішення від 07 вересня 2026 р. у справі №420/33461/25 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/33461/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді ТанцюриК.О., розглянувши у порядку письмового провадження у м.Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправними дії НОМЕР_1 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ) щодо відмови у наданні інформації на запит в інтересах ОСОБА_1 на доступ до інформації в порядку Закону України “Про доступ до публічної інформації”; зобов`язання НОМЕР_1 прикордонний загін (військова частина НОМЕР_2 ) надати інформацію щодо ОСОБА_1 про його безпосередню участь у період із лютого 2022 року по січень 2025 року у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України у формі довідки згідно з додатком 6 до постанови Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 р. № 413.

Ухвалою суду від 21.10.2025 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

В обґрунтування наявності підстав для задоволення позовних вимог представник позивача у позовній заяві вказав, що відповідач протиправно відмовив у наданні інформації на запит в інтересах ОСОБА_1 на доступ до інформації в порядку Закону України “Про доступ до публічної інформації”. Водночас представник позивача звертає увагу, що згідно раніше наданою військовою частиною НОМЕР_2 довідкою про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України від 19.07.2023 № 12/635, ОСОБА_1 дійсно у період з 21.10.2022 по 20.11.2022 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в н.п. Давидів Брід, н.п. Хрещенівка Херсонської області. Однак, як вказав представник, в даному випадку, позивач просив надати довідку про його безпосередню у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України участь саме у період із лютого 2022 року по січень 2025 року.

07.11.2025 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву у якому відповідач вказав, що не погоджується із позовними вимогами позивача та просить суд відмовити у задоволенні позову. Так, відповідач вказав, що із урахуванням того, що виплата додаткової грошової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 та довідка форми 6 передбачена постановою КМУ № 413, жодним чином між собою не пов`язані, копія довідки попередньо вже надавалась безпосередньо ОСОБА_1 на його письмове звернення для пред`явлення до Пенсійного фонду України, а також із урахуванням того факту, що облік ведення воєнних (бойових) дій та довідка форми 6 також не мають взаємозв`язку, оскільки даний облік ведеться в межах інших документів, позовні вимоги ОСОБА_1 не мають під собою, ані правового, ані фактичного підґрунтя

29.01.2026 до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, згідно якої представник вказав, що оскільки ОСОБА_1 проходив військову службу в умовах воєнного стану (лютий 2022 року – січень 2025 року) у НОМЕР_1 прикордонному загоні, отримував у зазначений період додаткову винагороду, встановлену Постановою № 168 у розмірі як 30 000 грн, так і 100 000 грн (підтверджується архівними відомостями), то НОМЕР_1 прикордонний загін збирав (обліковував) та мав вести облік інформації про участь останнього у бойових діях або заходах з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів. Отже, як вказав представник позивача, саме НОМЕР_1 прикордонний загін у розумінні Закону № 2939-VІ є розпорядником інформації щодо участі позивача у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а тому в силу статті 10 Закону № 2939- VІ зобов`язаний надати відповідну інформацію на вимогу запитувача.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 у період з 24.02.2022 по 05.01.2025 проходив військову службу у НОМЕР_1 прикордонному загоні (військовій частині НОМЕР_2 ).

Представник ОСОБА_1 звернувся до НОМЕР_1 прикордонного загону (військової частини НОМЕР_2 ) із запитом у порядку Закону України «Про доступ до публічної інформації» та просив надати довідку про безпосередню участь ОСОБА_2 у період з лютого 2022 року по січень 2025 року у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України у формі довідки згідно з додатком 6 до постанови Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 р. № 413.

Листом НОМЕР_1 прикордонного загону (військової частини НОМЕР_2 ) від 23.09.2025 надано відповідь, що на звернення ОСОБА_1 була надана довідка про безпосередню участь ОСОБА_1 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та, що повторно видачу довідки особі, якій надано статус учасника бойових дій, Порядком не передбачено, окрім випадку, що стосується питання набуття особою статусу особи з інвалідністю внаслідок війни.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 за №3551-ХІІ (далі Закон № 3551-ХІІ) визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.

Згідно пункту 19 частини 1 статті 6 Закону №3551-ХІІ учасниками бойових дій визнаються: військовослужбовці (резервісти, військовозобов`язані, добровольці Сил територіальної оборони) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, особи, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Порядок надання статусу учасника бойових дій (крім осіб, особливості набуття статусу учасника бойових дій якими визначені у статті 6-1 цього Закону) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, категорії таких осіб та терміни їх участі (забезпечення проведення) в антитерористичній операції, у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, визначаються Кабінетом Міністрів України. Райони антитерористичної операції визначаються Кабінетом Міністрів України, а райони здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях - відповідно до Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України". Порядок позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, зазначених в абзаці першому цього пункту, визначає Кабінет Міністрів України.

Порядок надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 р. № 413 (далі по тексту Порядок №413) і визначає процедуру надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Виходячи з приписів Порядку № 413 довідка за формою згідно з додатком 6 до Порядку №413 (довідка про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України) є одним із документів, які подаються для надання особі статусу учасника бойових дій.

Пунктом 6 Порядку № 413 передбачено, що для надання статусу учасника бойових дій заявникам з числа осіб, зазначених в пунктах 19 і 20 частини першої статті 6 Закону, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, командири (начальники) військових частин (органів, підрозділів) або інші керівники підприємств, установ та організацій зобов`язані в п`ятиденний строк після закінчення 30 календарних днів участі заявників в антитерористичній операції подати на розгляд комісії, утвореної міністерством, центральним органом виконавчої влади чи іншим державним органом, у підпорядкуванні яких перебували військові частини (органи, підрозділи), установи та заклади, у складі яких проходили службу заявники, документи, передбачені пунктом 4 цього Порядку, які є підставою для надання заявникам статусу учасника бойових дій.

У межах даної справи не є спірним, що позивач отримав статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_3 від 20.10.2023, а саме як особа, яка захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брала безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

В той же час, з аналізу приписів Порядку № 413 вбачається, що наданню цього статусу мало передувати складання військовою частиною довідки за формою згідно з додатком 6 до Порядку №413 та передача її на розгляд комісії, утвореної міністерством, центральним органом виконавчої влади чи іншим державним органом, у підпорядкуванні яких перебувала військова частина, у складі якої проходив службу заявник.

При цьому, складання довідки за формою згідно з додатком 6 до Порядку №413 має на меті надання військовослужбовцю статусу учасника бойових дій, а з Порядку № 413 не вбачається підстав для її видачі за межами цієї процедури.

В той же час, довідка призначена лише для підтвердження факту участі військовослужбовця у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, для отримання статусу учасника бойових дій, про що зазначено у самій довідці, а саме: "Ця довідка є підставою для надання особі статусу учасника бойових дій (особи з інвалідністю внаслідок війни)".

Крім того, пунктом 6 Порядку № 43 не передбачено видачі довідки військовослужбовцю, натомість, вона передається безпосередньо відповідній комісії, до повноважень якої віднесено надання статусу учасника бойових дій.

Відтак, оскільки позивач є особою, статус якої як учасника бойових дій, який захищав незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, підтверджено державою Україна, суд приходить висновку, що позовні вимоги позивача про визнання протиправними дії НОМЕР_1 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ) щодо відмови у наданні інформації на запит в інтересах ОСОБА_1 на доступ до інформації в порядку Закону України “Про доступ до публічної інформації”; зобов`язання НОМЕР_1 прикордонний загін (військова частина НОМЕР_2 ) надати інформацію щодо ОСОБА_1 про його безпосередню участь у період із лютого 2022 року по січень 2025 року у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України у формі довідки згідно з додатком 6 до постанови Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 р. № 413, є безпідставним та задоволенню не підлягають.

В той же час, суд не погоджується із посиланням позивача на порушення його права на доступ до інформації в порядку Закону України “Про доступ до публічної інформації”, з огляду на те, що позивачем запитувалась не інформація про його безпосередню участь у період із лютого 2022 року по січень 2025 року у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а саме інформація у формі довідки згідно з додатком 6 до постанови Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 р. № 413, підстави у видачі якої відсутні.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає, що адміністративний позов позивача не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295,382 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 – відмовити.

Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.О. Танцюра

.