Рішення від 07 вересня 2026 р. у справі №420/21820/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Суд: Одеський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: реалізації податкового контролю

Дата: 07 вересня 2026 р.

Справа: №420/21820/26

Суддя: Білостоцький О.В.

Справа № 420/21820/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Білостоцького О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, визначеного ч. 5 ст. 262 КАС України, адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСПО-ТЕХ» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСПО-ТЕХ» до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС в Одеській області №1002/15-32-09-04-03 від 16.07.2026 року про відмову у видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним товариству з обмеженою відповідальністю «ЕКСПО-ТЕХ»;

- зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області видати ліцензію товариству з обмеженою відповідальністю «ЕКСПО-ТЕХ» на право роздрібної торгівлі пальним за адресою місця торгівлі: Одеська область, Одеський р-н, місто Одеса, вулиця Тираспольське шосе (в районі газонасосної станції), кадастровий номер земельної ділянки: 5110137300:20:025:0001.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що з метою здійснення підприємницької діяльності ТОВ «ЕКСПО-ТЕХ» отримало в оренду 1/2 частину земельної ділянки за кадастровим номером 5110137300:20:025:0001, яка знаходиться за адресою: Одеська область, м. Одеса, Тираспольське шосе, з цільовим призначенням: для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства, для будівництва обслуговування та експлуатації одноповерхової станції технічного обслуговування на 6 постів. В подальшому ТОВ «ЕКСПО-ТЕХ» отримало дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та дозвіл на експлуатацію машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки. Разом з цим, підприємством було подано заяву на отримання ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі пальним, водночас, 16.07.2026 року рішенням №1002/15-32-09-04-03 року Головне управління ДПС в Одеській області відмовило підприємству у видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним через ненадання необхідних документів, а саме сертифікату про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта нерухомого майна, а також технічного паспорту та/або інвентаризаційної справи, та/або довідки про технічні характеристики об`єкти нерухомого майна.

Водночас, за твердженням підприємства, спірна АЗС розміщена на бетонному майданчику як цілісний заводський виріб і для її установлення не передбачено будь-яких будівельних робіт, зокрема, улаштування фундаменту, що відповідно позбавляє необхідності в отриманні акту вводу в експлуатацію об`єкта, акту готовності об`єкта до експлуатації або сертифікату про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта.

Посилаючись на вищевказані обставини та не погоджуючись із прийнятим податковим органом рішенням, підприємство звернулось до суду з адміністративним позовом.

Ухвалою суду у справі №420/21820/26 було відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними у справі матеріалами в порядку, визначеному ч.5 ст.262 КАС України.

29.07.2026 року до суду від представника позивача надійшли додаткові письмові докази, а саме висновок експерта №053/2026 за результатами проведення будівельно-технічної експертизи від 27.07.2026 року, проведеної ПП «Одеський науково-дослідницький центр експертних досліджень ім. Скибінського С.С.». на підтвердження того, що АЗС, яка знаходиться у власності ТОВ «ЕКСПО-ТЕХ», установлена на бетонний майданчик АЗС, який виконаний як цілісний заводський виріб.

05.08.2026 року до суду від представника Головного управління ДПС в Одеській області надійшов відзив на адміністративний позов, з якого вбачається, що відповідач позов не визнає та зазначає, що розміщення тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності, а саме контейнерної або модульної АЗС, не підлягає прийняттю в експлуатацію. Відповідно, на цю контейнерну/модульну АЗС не видаються документи, які підтверджують прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта відповідно до ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Однак, для здійснення діяльності з роздрібної торгівлі пальним кіоску та бетонних площадок недостатньо, адже здійснення господарської діяльності з роздрібної торгівлі пальним вимагає від суб`єктів господарювання використовувати у своїй діяльності не тільки приміщення, але й технологічне устаткування та обладнання, яке безпосередньо призначене для зберігання та відпуску пального (резервуари для палива, колонки для видачі палива чи зрідженого газу тощо). Отже, на підставі вищевикладеного Головне управління ДПС в Одеській області не має підстав для видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним у зв`язку з відсутністю в поданих документах акту вводу в експлуатацію об`єкта або акту готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікату про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інших документів, що підтверджують прийняття об`єкта в експлуатацію відповідно до законодавства.

Відповіді на відзив та, відповідно, заперечень на неї від сторін до суду не надходило.

Згідно частини 2 ст. 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Судом під час розгляду справи встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКСПО-ТЕХ» (далі – підприємство, ТОВ «Експо-Тех») зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом – 43213100.

Основний вид економічної діяльності підприємства – (КВЕД) 47.30 Роздрібна торгівля пальним.

11.06.2026 року між товариством з обмеженою відповідальністю «ПОРТОВИК ОЇЛ» (як орендодавцем) та товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКСПО-ТЕХ» (як орендарем) було укладено Договір оренди землі, за п.1.1 якого було закріплено, що орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування 1/3 частину земельної ділянки за кадастровим номером земельна ділянка 5110137300:20:025:0001, яка знаходиться за адресою: Одеська область, м. Одеса, Тираспольське шосе з цільовим призначенням: для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства, для будівництва обслуговування та експлуатації одноповерхової станції технічного обслуговування на 6 постів.

За п.3.2 Договору зазначено, що право оренди земельної ділянки виникає у орендаря з моменту державної реєстрації відповідно до закону.

На виконання вимог Договору оренди землі від 11.06.2026 року було додатково складено Акт приймання-передачі земельної ділянки від 11.06.2026 року.

Враховуючи вищевказане, підприємство отримало в оренду 1/2 частину земельної ділянки за кадастровим номером 5110137300:20:025:0001, яка знаходиться за адресою: м.Одеса, Тираспольське шосе, з цільовим призначенням: для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства, для будівництва обслуговування та експлуатації одноповерхової станції технічного обслуговування на 6 постів, на підтвердження чого надано витяг з Державного реєстру речових прав №325891332.

Крім того, 12.06.2026 року Південним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці було видано підприємству дозвіл Д3-2060/ПД/1-26 на експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, зокрема:

1) Устаткування, пов`язане з використанням, зберіганням транспортуванням, застосуванням вибухопожежонебезпечних небезпечних речовин, а саме:

- Резервуар наземний одностінний двосекційний (8+32), заводський № 62144 (V - 40 м3, країна виробник – Україна);

- Колонка паливороздавальна NOVA-A 1.2-2, модельний ряд ПРК 1202.21/SV, заводський №261Q9X9Z (країна виробник – Україна).

2) Обладнання та захисні системи, призначені для використання в потенційно вибухонебезпечних середовищах, зазначені у додатку 1 до Технічного регламенту обладнання та захисних систем, призначених для використання в потенційно вибухонебезпечних середовищах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 р. №1055, а саме:

- Рівнемір магнітострикційний “Navitrack MLS-01 Ex, серійний номер №00001806;

- Рівнемір магнітострикційний “Navitrack MLS-01 Ex, серійний номер №00001807,

за адресою: Одеська область, м. Одеса, шосе Тираспольське (в районі газонасосної станції), кадастровий номер земельної ділянки: 5110137300:20:025:0001, дозвіл діє по 11.06.2031 року.

Також 12.06.2026 року Південним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці було видано підприємству дозвіл ДЗ-2059/ПД/1-26 виконувати роботи підвищеної небезпеки, а саме:

1) Використання, зберігання, транспортування, застосування вибухопожежонебезпечних і горючих рідин, маса яких дорівнює або перевищу значення нормативів порогових мас, що визначені постановою Кабінету Міністрів України);

2) Газонебезпечні роботи та роботи у вибухопожежонебезпечних та/або пожежонебезпечних зонах,

за адресою: Україна, Одеська область, місто Одеса, шосе Тираспольське (в районі газонасосної станції), кадастровий номер земельної ділянки 5110137300:20:025:0001, дозвіл діє по 11.06.2031 року.

Посилаючись на вищевказане, 01.07.2026 року ТОВ «Експо-Тех» звернулось до Головного управління ДПС в Одеській області з відповідною заявою №17361/АП щодо отримання ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним, до якої було додано пакет документів, на наступну адресу господарювання: м. Одеса, вул. Тираспольське шосе.

Водночас, за результатом розгляду заяви 16.07.2026 року Головним управління ДПС в Одеській області прийнято рішення про відмову у видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним №1002/15-32-09-04-03 за адресою: м. Одеса, вул. Тираспольське шосе, через те, що у не у повному обсязі подані документи разом із заявою про отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, а саме:

- сертифікат про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта нерухомого майна, що підтверджує прийняття закінченого будівництвом об`єкта нерухомого майна в експлуатацію, щодо всіх об`єктів нерухомого майна, розташованих у місці виробництва пального, оптової торгівлі пальним за наявності місць оптової торгівлі пальним, роздрібної торгівлі пальним, зберігання пального, необхідних для здійснення такої діяльності, - для об`єктів нерухомого майна, введених в експлуатацію у встановленому законодавством порядку з 1 травня 2011 року;

- технічний паспорт та/або інвентаризаційна справа, та/або довідки про технічні характеристики об`єкта нерухомого майна, що підтверджують функціональне призначення об`єкта нерухомого майна, що видані бюро технічної інвентаризації або фізичною особою - підприємцем, або юридичною особою, у складі якої працюють один або більше виконавців окремих видів робіт (послуг), пов`язаних із створенням об`єктів архітектури, що пройшли професійну атестацію та отримали кваліфікаційний сертифікат на право виконання робіт з технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна відповідно до Закону України «Про архітектурну діяльність», - для об`єктів нерухомого майна, введених в експлуатацію у встановленому законодавством порядку до 30 квітня 2011 року включно, розташованих у місці виробництва пального, оптової торгівлі пальним за наявності місць оптової торгівлі пальним, роздрібної торгівлі пальним, зберігання пального, необхідних для здійснення такої діяльності.

Водночас, підприємство посилається на те, що спірна АЗС розміщена на бетонному майданчику як цілісний заводський виріб, і для її установлення не передбачено будь-яких будівельних робіт, зокрема, улаштування фундаменту, що відповідно позбавляє необхідності в отриманні акту вводу в експлуатацію об`єкта, акту готовності об`єкта до експлуатації або сертифікату про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта.

Не погоджуючись із прийнятим Головним управлінням ДПС в Одеській області рішенням та вважаючи таке рішення протиправним, підприємство звернулось до суду з адміністративним позовом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно положень ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 73 КАС України), достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 75 КАС України), а достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 76 КАС України).

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 76 ч. 2 КАС України).

Відповідно до положень ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши адміністративний позов, відзив та інші письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об`єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України, оптової і роздрібної торгівлі пальним, а також посилення боротьби з їх незаконним виробництвом та обігом на території України врегульовані Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» №3817-IX від 18.06.2024 року (далі – Закон №3817-ІХ).

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону №3817-ІХ закріплено, що ліцензія - право суб`єкта господарювання на провадження відповідного виду (кількох видів) господарської діяльності;

роздрібна торгівля пальним - діяльність із придбання або отримання та подальшої реалізації або відпуску пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик з місць роздрібної торгівлі пальним через паливороздавальні колонки, газороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки, а також реалізація скрапленого вуглеводневого газу в балонах для побутових потреб населення та інших споживачів, а також заправлення з бункерувальника у водному просторі морських та річкових суден (п.77);

надання ліцензії - надання суб`єкту господарювання права на провадження певного виду (кількох видів) господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, шляхом прийняття органом ліцензування рішення про надання ліцензії на право провадження певного виду (кількох видів) господарської діяльності та внесення органом ліцензування відомостей про надану ліцензію до Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, або Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального, а в передбачених цим Законом випадках - також шляхом набуття такого права автоматично (п.52).

Питання ліцензування регламентовані розділом VІІ Закону №3817-ІХ, який набрав чинності з 01.01.2025 року.

За пп.22 п.2 ст.41 Закону №3817-ІХ до видів ліцензії відноситься, зокрема, але не виключно, ліцензія на право роздрібної торгівлі пальним.

При цьому, за ч.1 ст.43 Закону №3817-ІХ ліцензія на право провадження відповідного виду господарської діяльності надається органом ліцензування шляхом прийняття рішення про надання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.45 Закону №3817-ІХ підставою для прийняття органом ліцензування рішення про відмову у наданні ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності є, зокрема, неподання або подання не в повному обсязі разом із заявою про отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності копій документів, визначених цим Законом.

Згідно ч.5 ст.43 Закону №3817-ІХ до заяви про отримання ліцензії на право виробництва, оптової торгівлі, роздрібної торгівлі пальним, на право зберігання пального додатково додаються копії, зокрема, але не виключно:

- документів, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою із зазначенням кадастрового номера земельної ділянки (у разі відсутності кадастрового номера земельної ділянки у зазначених документах надається витяг з Державного земельного кадастру про таку земельну ділянку), на якій розташовано об`єкт виробництва пального, оптової торгівлі пальним за наявності місць оптової торгівлі пальним, роздрібної торгівлі пальним, зберігання пального (крім зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки), чинних на дату подання заяви та/або на дату введення такого об`єкта в експлуатацію (зазначені документи не подаються у разі розміщення об`єкта нерухомого майна на території порту, за умови подання документів, що підтверджують право користування портовою інфраструктурою);

- сертифіката про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта нерухомого майна, що підтверджує прийняття закінченого будівництвом об`єкта нерухомого майна в експлуатацію, щодо всіх об`єктів нерухомого майна, розташованих у місці виробництва пального, оптової торгівлі пальним за наявності місць оптової торгівлі пальним, роздрібної торгівлі пальним, зберігання пального, необхідних для здійснення такої діяльності, - для об`єктів нерухомого майна, введених в експлуатацію у встановленому законодавством порядку з 1 травня 2011 року;

технічного паспорта та/або інвентаризаційної справи, та/або довідки про технічні характеристики об`єкта нерухомого майна, що підтверджують функціональне призначення об`єкта нерухомого майна, що видані бюро технічної інвентаризації або фізичною особою - підприємцем, або юридичною особою, у складі якої працюють один або більше виконавців окремих видів робіт (послуг), пов`язаних із створенням об`єктів архітектури, що пройшли професійну атестацію та отримали кваліфікаційний сертифікат на право виконання робіт з технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна відповідно до Закону України "Про архітектурну діяльність", - для об`єктів нерухомого майна, введених в експлуатацію у встановленому законодавством порядку до 30 квітня 2011 року включно, розташованих у місці виробництва пального, оптової торгівлі пальним за наявності місць оптової торгівлі пальним, роздрібної торгівлі пальним, зберігання пального, необхідних для здійснення такої діяльності.

Підтвердженням введення в експлуатацію об`єктів нерухомого майна, призначених для приймання, зберігання та роздрібної торгівлі пальним, право приватної власності на які виникло у порядку, визначеному законами України "Про приватизацію державного майна" та "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", є реєстрація права власності у порядку, визначеному Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

У разі якщо документи, зазначені у пунктах 1 і 2 цієї частини, видані (оформлені) іншій особі, ніж заявник, заявник додатково подає документи, що підтверджують його право на використання відповідного об`єкта нерухомого майна;

- технологічного регламенту, що містить інформацію про всі об`єкти та технологічне обладнання у місці виробництва, необхідні для забезпечення здійснення виробництва та зберігання пального, - для ліцензії на право виробництва пального;

- технічних умов на виробництво пального визначеної якості, що має відповідати вимогам технічних регламентів та національним стандартам з якості пального, - для ліцензії на право виробництва пального;

- дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки або декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці.

Як було встановлено судом під час розгляду справи, 16.07.2026 року відповідачем було прийнято рішення про відмову підприємству у видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним №1002/15-32-09-04-03 за адресою: м. Одеса, вул. Тираспольське шосе, через те, що не було надано документів разом із заявою про отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, а саме: сертифікату про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта нерухомого майна, що підтверджує прийняття закінченого будівництвом об`єкта нерухомого майна в експлуатацію, щодо всіх об`єктів нерухомого майна, розташованих у місці виробництва пального, оптової торгівлі пальним за наявності місць оптової торгівлі пальним, роздрібної торгівлі пальним, зберігання пального, необхідних для здійснення такої діяльності; технічного паспорту та/або інвентаризаційної справи, та/або довідки про технічні характеристики об`єкта нерухомого майна, що підтверджують функціональне призначення об`єкта нерухомого майна.

Судом також встановлено, що підприємством із заявою про отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним було надано примірник дозволу Д3-2060/ПД/1-26 від 12.06.2026 року, відповідно до якого ТОВ «ЕКСПО-ТЕХ» дозволяється до 11.06.2031 року експлуатувати машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, за адресою: Одеська область, м. Одеса, шосе Тираспольське (в районі газонасосної станції), кадастровий номер земельної ділянки: 5110137300:20:025:0001, а саме дозволяється експлуатація устаткування, пов`язаного з використанням, зберіганням транспортуванням, застосуванням вибухопожежонебезпечних небезпечних речовин, а саме: резервуару наземного одностінного двосекційного (8+32), заводського № 62144 (V - 40 м3, країна виробник – Україна); а також колонки паливороздавальної NOVA-A 1.2-2, модельного ряду ПРК 1202.21/SV, заводський №261Q9X9Z (країна виробник – Україна).

Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що позивачем було замовлено у ПП «Одеський науково-дослідний центр експертних досліджень ім. Скибінського С.С.» проведення будівельно-технічної експертизи, на вирішення якої були поставлені питання з приводу того, чи являються об`єктами будівництва чи нерухомим майном резервуар наземний одностінний двосекційний (8+32), зав. №62144, V=40 м3, країна виробник - Україна, та колонка паливороздавальна NOVA-A 1.2-2, модельний ряд ПРК 1202.21/SВ, зав. №261Q9X9Z, країна виробник - Україна, які розташовані за адресою: Одеська область, Одеський район, м. Одеса, шосе Тираспольське.

Як вбачається з висновку експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 27.07.2026 року за №053/2026, об`єкти дослідження, які розташовані за адресою: Одеська область, Одеський район, м. Одеса, шосе Тираспольське, а саме: резервуар наземний одностінний двосекційний (8+32), зав. №62144, V=40 м3, країна виробник – Україна, та колонка паливороздавальна NOVA-A 1.2-2, модельний ряд ПРК 1202.21/SВ, зав. №261Q9X9Z, країна виробник - Україна, виготовлені в заводських умовах як єдиний виріб, відповідно до вимог СОУ МПП 71.120-217:2009, та являються єдиною технологічною системою, а саме: паливозаправним пунктом (ПЗП) з наземним розташуванням для зберігання та видачі палива, який:

- розміщений на металевих ложементах, які служать опорами для нього, та розташований на бетонному майданчику;

- не пов`язаний із земельною ділянкою та може бути переміщений без його знецінення, без зміни його призначення та без заподіяння йому шкоди.

У висновку експерта від 27.07.2026 року за №053/2026 констатовано що резервуар наземний одностінний двосекційний (8+32), зав. №62144, V=40 м3, країна виробник – Україна, та колонка паливороздавальна NOVA-A 1.2-2, модельний ряд ПРК 1202.21/SВ, зав. №261Q9X9Z, країна виробник - Україна, які розташовані за адресою: Одеська область, Одеський район, м. Одеса, шосе Тираспольське, не являються об`єктами будівництва чи нерухомим майном.

Варто зазначити, що за час розгляду справи відповідачем не було спростованого того факту, що резервуар наземний одностінний двосекційний (8+32), зав. №62144, V=40 м3, країна виробник - Україна, та колонка паливороздавальна NOVA-A 1.2-2, модельний ряд ПРК 1202.21/SВ, зав. №261Q9X9Z, країна виробник - Україна, які розташовані за адресою: Одеська область, Одеський район, м. Одеса, шосе Тираспольське, не є об`єктами будівництва чи нерухомим майном.

Враховуючи вищевказані обставини суд доходить висновку, що підприємство використовує у своїй господарській діяльності АЗС модульного типу, яка фактично є наземним обладнанням, що складається з декількох частин, та не має фундаменту.

Варто зазначити, що згідно п.3.38 розділу 3 «Терміни і визначення» ДБН Б.2.2.-12:2019 «Планування і забудова територій» закріплено, що модульною автозаправною станцією є автозаправна станція з наземним розташуванням резервуарів для зберігання палива, технологічне обладнання якої призначене для заправлення автотранспорту тільки рідким моторним паливом (бензином, дизельним паливом), та яка характеризується розосередженим розташуванням ПРК та резервуара зберігання палива.

У таблиці 10.9 «Класифікація АЗС за їх категорією» ДБН Б.2.2.-12:2019 «Планування і забудова територій» закріплено типи АЗС за їх технологічним рішенням, залежно від розміщення резервуара відносно ПРК, визначення яких наведено в розділі 3 «Терміни і визначення», а саме:

1) традиційна АЗС – це АЗС з підземним розташуванням резервуарів зберігання палива, технологічне обладнання якої призначене для заправлення автотранспорту тільки рідким моторним паливом (бензином, дизельним паливом); характеризується розосередженим розташуванням резервуарів і паливно-роздавальних колонок (ПРК) (п. 3.65);

2) блочна АЗС – це АЗС з підземним розташуванням резервуарів зберігання палива, технологічне обладнання якої призначене для заправлення автотранспорту тільки рідким моторним паливом (бензином, дизельним паливом); характеризується розміщенням ПРК над резервуаром та виконана як цілісний заводський виріб (п. 3.9);

3) модульна АЗС – це АЗС з наземним розташуванням резервуарів для зберігання палива, технологічне обладнання якої призначене для заправлення автотранспорту тільки рідким моторним паливом (бензином, дизельним паливом); характеризується розосередженим розташуванням ПРК та резервуара зберігання палива (п. 3.40);

4) контейнерна АЗС - це установка для відпуску нафтопродуктів, яка складається з резервуара і ПРК, зблокованих в єдиному контейнері (п. 3.34).

Окрім того, розділ 3 ДБН Б.2.2.-12:2019 «Планування і забудова територій» закріплює визначення і інших термінів, які пов`язані з обігом пального, а саме: багатопаливна АЗС – АЗС, технологічне обладнання якої призначено для заправлення автотранспорту моторним паливом двох або трьох видів, серед яких дозволяється рідке моторне паливо (бензин / дизельне паливо) (п. 3.6); паливозаправний пункт - АЗС, яка розташована на території підприємства і призначена для заправлення автотранспорту, який належить підприємству (п. 3.42): пересувна АЗС - комплексна установка технологічного обладнання, змонтованого на автомобільному шасі або причепі, для транспортування та відпуску нафтопродуктів (п. 3.44).

У таблиці 10.9 «Класифікація АЗС за їх категорією» ДБН Б.2.2.-12:2019 «Планування і забудова територій» також зазначено, що заправки з роздільним (модульним) наземним резервуаром ємністю до 80 м куб. включно (наземне розташування) відносяться до типу В (середні АЗС за потужністю).

Як встановлено судом відповідно до наявного в матеріалах справи паспорту резервуару наземного, який використовує позивач у своїй господарській діяльності, його ємність не перевищує 40 м куб., а тому, на переконання суду, АЗС позивача відповідає ознакам модульної автозаправної станції.

Аналізуючи вищевказані обставини, оскільки при улаштуванні АЗС позивач не здійснював будь-яких будівельних робіт, обладнання підприємства розміщено на твердому майданчику, без улаштування фундаменту, то, на переконання суду, розміщення таких АЗС не потребує документів, що дають право на їх будівництво та, відповідно, вони не підлягають прийняттю в експлуатацію в розумінні Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Відповідно, установлення на бетонний майданчик АЗС, яка виконана як цілісний заводський виріб і для установлення якої не передбачено будь-яких будівельних робіт, зокрема улаштування фундаменту, не є будівництвом, а тому при розміщені такої АЗС не виникає обов`язку щодо прийняття в експлуатацію об`єкта будівництва.

Отже, розміщення тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності не підлягає прийняттю в експлуатацію як об`єкт будівництва.

Суд також враховує правову позицію Верховного Суду у постанові від 09.08.2022 року у справі №580/2513/21, відповідно до якої установлення на бетонний майданчик АЗС, які виконані як цілісний заводський виріб і для їх установлення не передбачено будь-яких будівельних робіт, зокрема улаштування фундаменту, не є будівництвом, а тому при розміщені такої АЗС не виникає обов`язку щодо прийняття в експлуатацію об`єкта будівництва. Такий висновок міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 22 липня 2021 року у справі №640/19955/19. Отже, для отримання ліцензії на роздрібну торгівлю пальним суб`єкт господарювання зобов`язаний подати до ліцензійного органу акт вводу в експлуатацію об`єкта, акт готовності об`єкта до експлуатації або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта щодо виконаного цілісним заводським виробом стаціонарного АЗС, проте такий обов`язок не виникає, якщо АЗС розміщено на бетонному майданчику як цілісний заводський виріб і для його установлення не передбачено будь-яких будівельних робіт, зокрема улаштування фундаменту.

Окрім того, у постанові Верховного Суду від 23.08.2023 року у справі №640/27953/21 зазначено, що позивач по справі надав достатньо документів для підтвердження ідентифікації паливозаправного пункту, в складі якого є паливороздавальна колонка та резервуар для зберігання пального, як обладнання та ємності, що експлуатуються згідно з технічними паспортами заводу виробника. Зазначений паливозаправний пункт виготовлений у заводських умовах відповідно до вимог технічних умов і технічною документацією погодженою і затвердженою у встановленому законом порядку. Паливозаправний пункт є автозаправною станцією з наземним розташуванням, до складу якого входять резервуар зберігання палива, технологічне обладнання і паливороздавальна колонка, виконана як єдиний виріб, і оскільки встановлення паливозаправного пункту не є будівництвом, у позивача не виникло обов`язку, зокрема щодо прийняття в експлуатацію об`єкта будівництва.

Також Верховний Суд у постанові від 09.08.2022 року у справі №580/2513/21 зазначив, що для отримання ліцензії на роздрібну торгівлю пальним суб`єкт господарювання зобов`язаний подати до ліцензійного органу акт вводу в експлуатацію об`єкта, акт готовності об`єкта до експлуатації або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта щодо виконаного цілісним заводським виробом стаціонарного АЗС, проте такий обов`язок не виникає, якщо АЗС розміщено на бетонному майданчику як цілісний заводський виріб і для його установлення не передбачено будь-яких будівельних робіт, зокрема, улаштування фундаменту.

Частиною 5 ст.242 КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно приписів частини 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Аналізуючи вищевказане суд доходить висновку, що відповідачем як суб`єктом владних повноважень, не надано належних та допустимих доказів для підтвердження наявності підстав для відмови підприємству у видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, що свідчить про необґрунтованість та протиправність рішення ГУ ДПС в Одеській області про відмову у видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним № 1002/15-32-09-04-03 від 16.07.2026, та необхідність його скасування.

Відповідно до пункту 23 частини першої статті 4 КАС України похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Пов`язаними між собою можна уважати вимоги, що випливають з одних правовідносин, і, як наслідок, ґрунтуються на одних і тих самих фактичних даних.

Суд зазначає, що в позовній заяві товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСПО-ТЕХ» заявлено кілька вимог, які виникли із спільного юридичного факту, тобто мають єдину підставу позову.

У даному випадку, основною позовною вимогою є визнання протиправним та скасування Головного управління ДПС в Одеській області №1002/15-32-09-04-03 від 16.07.2026 року про відмову позивачу у видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, а похідною - зобов`язання Головного управління ДПС в Одеській області видати підприємству ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним за адресою місця торгівлі.

Отже, оскільки суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення основної позовної вимоги, в такому випадку і похідна від неї позовна вимога також підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

З метою справедливого та ефективного захисту порушених прав позивача суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області видати ліцензію товариству з обмеженою відповідальністю «ЕКСПО-ТЕХ» на право роздрібної торгівлі пальним за адресою місця торгівлі: Одеська область, Одеський район, місто Одеса, вулиця Тираспольське шосе (в районі газонасосної станції), кадастровий номер земельної ділянки: 5110137300:20:025:0001.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за подання позовної заяви було сплачено судовий збір, що підтверджується матеріалами справи.

Враховуючи наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача суму сплаченого судового збору у розмірі 6 056,00 грн. з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 5, 6-11, 12, 241-246, 255, 257, 258, 262, 291, 293, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ :

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСПО-ТЕХ» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС в Одеській області №1002/15-32-09-04-03 від 16.07.2026 року про відмову у видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним товариству з обмеженою відповідальністю «ЕКСПО-ТЕХ».

Зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області видати ліцензію товариству з обмеженою відповідальністю «ЕКСПО-ТЕХ» на право роздрібної торгівлі пальним за адресою місця торгівлі: Одеська область, Одеський район, місто Одеса, вулиця Тираспольське шосе (в районі газонасосної станції), кадастровий номер земельної ділянки: 5110137300:20:025:0001.

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСПО-ТЕХ» суму сплаченого позивачем судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 6056,00 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 293, 295 та пп.15.5 п.15 ч.1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Повне найменування сторін по справі:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКСПО-ТЕХ» (67806, Одеська обл., с-ще Авангард, вул. Ангарська, 18Б, код ЄДРПОУ 43213100).

Відповідач – Головне управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ 44069166).

Суддя О.В. Білостоцький

Оригінал: reyestr.court.gov.ua