Рішення від 07 вересня 2026 р. у справі №420/35107/25 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/35107/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді ТанцюриК.О., розглянувши у порядку письмового провадження у м.Одесі справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “КОПІЙКА-ЦЕНТР” до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “КОПІЙКА-ЦЕНТР” до Одеської митниці про визнання протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500590/2025/000014/2 від 12.08.2025 року; визнання протиправним та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500590/2025/000050 від 12.08.2025 року.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 20.10.2025 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

В обґрунтування наявності підстав для задоволення позовних вимог позивач у позовній заяві вказав, що не погоджується із прийняттям рішення Одеської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів і просить суд задовольнити позов у повному обсязі. Як вказав позивач, ТОВ «КОПІЙКА-ЦЕНТР» надав повний перелік документації, яка необхідна для визначення митної вартості товару за першим методом за ціною договору, однак внаслідок формального підходу митного органу до дослідження змісту наданих документів суб`єкт владних повноважень зробив необґрунтовані висновки, які мали наслідком порушення прав позивача, оскільки була скоригована у бік збільшення митна вартість імпортованого товару, а отже збільшилися митні платежі. Представник, зазначивши, що митним органом не наведено достатнього обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано та не визначено інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

04.11.2025 до суду від Одеської митниці надійшов відзив на позовну заяву у якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову товариства. Так, відповідач вказав, що оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією (МД) № 25UA500590001126U6 від 12.08.2025 року містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, були підставою для прийняття митницею рішень про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Відповідно до ст.49 Митного кодексу України від 13.03.2012р. N4495-VI митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

ч.1 ст.54 МКУ визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

ч.2 ст.53 МКУ передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Судом встановлено, що 18 березня 2021 року між товариством з обмеженою відповідальністю «КОПІЙКА ЦЕНТР» (код за ЄДРПОУ 37678707) та юридичною особою за законодавством Китайської Народної Республіки Yiwu Unigator Trading Co., Ltd, (Місцезнаходження: 1STFLOOR, UNIT 1, BUILDING 39, YI’AN 1st DISTRICT, HOUZHAI STREET, YIWU, ZHEJIANG, CHINA 322000 (Китай); реєстраційний номер: 91330782MA2EA3XB6A), був укладений контракт № 13/CH/2021 на поставку товарів (далі – «Договір»), що вказані в Специфікаціях до Договору, які є невід`ємними його частинами.

З метою здійснення митного оформлення товару, декларантом було подано митну декларацію (МД) МД 25UA500590001126U6 від 12.08.2025 року.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією МД 25UA500590001126U6 від 12.08.2025 року позивачем надані документи зазначені в графі 44 МД.

Одеською митницею (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) прийнято рішення про коригування митної вартості № UA500590/2025/000014/2 від 12.08.2025 року.

Так, було встановленні наступні розбіжності по митній декларації:

-документи, які подані з метою підтвердження заявленої митної вартості не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, у зв`язку із тим, що у якості документа, що має підтвердити включення витрат на транспортування, навантаження, вивантаження та обробку до місця ввезення на митну територію України (пункти 5 та 6 частини десятої статті 58 МКУ), надані відомості виключно про довідку ТОВ «СІТНЕЙ ЛТД» від 11.08.25 №0177, яка містить відомості про вартість міжнародного морського перевезення за маршрутом порт Ningbo (Китай) – порт Чорноморськ (Україна). Проте, відповідно до інформації, яка отримана з мережі Інтернет (https://www.maersk.com/tracking/#tracking/HASU4418335), маршрут перевезення товарів включає вивантаження, зберігання та завантаження у Port Said East (Єгипет). Крім того, на товаросупровідних документах (рахунок-фактура, коносамент) відсутні печатки (штампи) іноземних компетентних митних органів при проходженні кордону, щодо дати прибуття транспортного засобу у іноземний порт призначення та видачу контейнера власнику вантажу з борта морського судна (можливе зберігання вантажу). Інформація, щодо вартості зберігання контейнера з вантажем, вартості послуг іноземного контейнерного терміналу та вартості експедирування у іноземному торгівельному порту митному органу України не надавались, що ставить під сумнів автентичність наданих до митного оформлення документів. Для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. згідно наказу МФУ від 24.05.2012 № 599 до зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури, калькуляція транспортних витрат. Згідно з товаросупровідними документами (коносамент) вартість фрахту сплачено вантажоотримувачем у порту вивантаження, але жодні банківські платіжні документи щодо оплати вартості фрахту до митного оформлення не надавались, що ставить під сумнів факт сплати за морське перевезення вантажу та ставить під сумнів автентичність наданих до митного оформлення документів. У митного органу наявна також інформація про перевантаження морського контейнера з товаром з морського судна «AL MASHRAB» на інше морське судно «А Obelix», який й надійшов до порту Чорноморськ, проте декларантом не надане документи щодо вартості перевантаження товару з одного транспортного засобу на інший, та не надані відомості щодо вартості його перевезення до митного кордону України, що унеможливлює обчислення повноти включення даної складової митної вартості при формуванні заявленої декларантом ціни товару. Зазначене свідчить про невключення декларантом до митної вартості всіх витрат (складових митної вартості), зокрема, визначених пунктом 6 частини десятої статті 58 МКУ. Таким чином, декларантом невірно проведено розрахунок митної вартості, що з урахуванням пункту 1 частини 6 статті 54 МКУ, що є підставою для відмови у митному оформленні товару за заявленою декларантом митною вартістю. Отже, наявні достатні підстави вважати, що в наданих документах зазначені помилкові або недостовірні відомості щодо складових митної вартості, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та потребують уточнення;

-встановлено, що документи, які подані з метою підтвердження заявленої митної вартості містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, у зв`язку із тим, що, відповідно до п.6.1.1 Контракту протягом 7 днів з моменту письмового підтвердження заявки, покупець повинен сплатити 20% загальної вартості контракту, яка зазначена в підтвердженому замовленні, а відповідно до п.6.1.2 Контракту за 14 календарних днів до прибуття судна в порт призначення, покупець повинен сплатити 80% загальної вартості контракту, яка зазначена в підтвердженому замовленні. Отже, враховуючи, що оплата за товари має бути здійсненою, документами, які підтверджують митну вартість товарів, відповідно до положень частини другої статті 53 МКУ, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваних товарів, інші платіжні або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезених товарів. Проте, у наданих банківських документах від 03.06.25 № 030650071549183 та від 17.07.25 № 170750073077858 зазначено лише реквізити Контракту та відсутні посилання на заявку або замовлення (п. 6.1.1 та 6.1.2 Контракту), що не дає змоги ідентифікувати надані банківські документи з оплатою за оцінювані товари. Відповідно до п. 2.2 Постанови Правління НБУ від 28.07.08 №216, платник заповнює реквізит «Призначення платежу» в іноземній валюті або банківських металах таким чином, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування бенефіціару коштів в іноземній валюті або банківських металах. Повноту інформації забезпечує платник з урахуванням вимог законодавства України. Отже, декларантом не надано належних документальних підтверджень ціни, що фактично сплачена за оцінювані товари;

- встановлено, що у графі 44 МД для Контракту зазначено код 4104, що згідно з Класифікатором документів, сертифікатів, дозволів та додаткової інформації, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 20.09.12 № 1011, є зовнішньоекономічним контрактом купівлі продажу, стороною якого є виробник товарів. Однак, зазначене не підтверджується поданою до митного оформлення специфікацією від 10.07.25 № 21б у зв`язку з відсутністю в ній відомостей щодо виробника товарів, які у відповідності із п.1.2 Контракту мають бути зазначені в специфікації.

Згідно з ч.4 ст.54 МКУ орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини першої статті 53 МК у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

У частині другій цієї статті наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Частиною третьою статті 53 МК встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Відповідно до частини першої статті 54 МК контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Як вбачається з оскаржуваного рішення Одеською митницею встановлено, що надані декларантом документи містять вищевказані розбіжності.

Разом з тим, як встановлено судом, 18 березня 2021 року між товариством з обмеженою відповідальністю «КОПІЙКА ЦЕНТР» (код за ЄДРПОУ 37678707) та юридичною особою за законодавством Китайської Народної Республіки Yiwu Unigator Trading Co., Ltd, (Місцезнаходження: 1STFLOOR, UNIT 1, BUILDING 39, YI’AN 1st DISTRICT, HOUZHAI STREET, YIWU, ZHEJIANG, CHINA 322000 (Китай); реєстраційний номер: 91330782MA2EA3XB6A), був укладений контракт № 13/CH/2021 на поставку товарів (далі – «Договір»), що вказані в Специфікаціях до Договору, які є невід`ємними його частинами.

Відповідно до п. 5.4. контракту № 13/CH/2021 ціна товару містить в собі експортну упаковку, маркування, завантаження та пакування товару.

Згідно з п. 8.3. Контракту поставка товару була здійснена у тарі продавця товару, її вартість входить у ціну товару.

Поряд з цим, декларантом надавались митному органу, зокрема, копії довідки експедитора № 0177 від 11.08.2025 року, договору транспортно-експедиторського обслуговування від 17.11.2023 № 006/23 між ТОВ «КОПІЙКА-ЦЕНТР» та ТОВ «Сітней-ЛТД», рахунку ТОВ «Сітней ЛТД», які передбачають розвантаження, перевантаження та обробку товару в порту ЧРП.

При цьому, жодних спеціальних умов щодо пакування товару, його обробки, зберігання та завантаження/розвантаження інвойсами, наданими продавцем, не передбачалось.

З урахуванням викладеного, наданих до митного органу документів, суд приходить висновку, що посилання митного органу на відсутність підтвердження витрат на транспортування товару, не включення декларантом до митної вартості всіх витрат, визначених п.6 ч10 ст.58 МКУ, є недоведеними та не враховуються судом.

Щодо посилання митного органу на неможливість ідентифікування банківських документів, суд враховує наступне.

Відповідно до п. 6.3. Договору допускається сплата товару частинами. Продавець, на підтвердження здійснення покупцем сплати частинами, приймає документальне підтвердження банківських переказів, які надаються банком покупця за кожною частиною оплати.

У відповідності до п.п. 2.1., 3.1., 5.2., 5.3., 6.3., 12.7. Договору найменування, ціна і кількість товару, що поставляється, узгоджуються сторонами в Специфікаціях, які підписуються на кожну окрему партію товару, і є невід`ємними частинами цього контракту.

Як вбачається з платіжних документів від 27.03.2025 № 270350069278094 та від 17.07.25 № 170750073077858, в них наявне посилання на контракт на поставку товарів №13/CH/2021 від 18.03.2021 року та загальна сума платежів яких відповідає сумі інвойсу № 21 від 18.03.2025 року.

За таких обставин, суд приходить висновку про безпідставність посилання митного органу на неможливість ідентифікування банківських документів.

Крім того, суд, враховуючи те, що імпортер товару відповідає за відповідність продукції вимогам технічних регламентів, які і виробник, приходить до висновку про безпідставність посилання митного органу на відсутність в Специфікації, яка містить найменування імпортера товару, відомостей щодо виробника товарів та зазначене не впливає на митну вартість товару.

Тобто, митний орган фактично залишив поза увагою документи, надані декларантом для митного оформлення товару. При цьому надані митному органу документи є належними та в повній мірі відповідають вимогам МК України до документів, які підтверджують митну вартість товарів, однак останні не тільки не спростовані митним органом, але й взагалі залишені без уваги.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем надано до митниці відповідні документи, які підтверджують митну вартість товарів за митною декларацією, у відповідності до положень ч.2 ст.53 Митного кодексу України та які не містять розбіжності, оскільки вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.

Разом з тим, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Між тим, спірне рішення про коригування митної вартості товарів такої інформації не містить, що не дає підстав вважати його обґрунтованим та мотивованим у контексті положень п..п.2,4 ч.2 ст.55 МКУ.

Як вбачається зі змісту оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товару, підставою для коригування митної вартості товару слугувала інформація з електронної бази даних АСМО "Інспектор" та ЄАІС. При цьому, відповідач посилається в рішенні на іншу МД не зазначаючи особливостей щодо товару, виробника, умов поставки.

Оцінюючи вказані рішення відповідача, суд вважає за необхідне врахувати також правові висновки щодо застосування норм права до спірних правовідносин, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, Верховний Суд вже неодноразово наголошував у своїх правових висновках на тому, що різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є достатньою підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Верховний Суд також неодноразово зауважував, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено. Також, одночасно слід врахувати й те, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню (постанова від 25.02.2020р. справа №260/718/19; 27.04.2020р. справа №140/804/19).

В постанові від 30.04.2020 по справі №820/231/16 Верховний Суд, зокрема також вказує на й те, що отримана з Центральної бази даних ЄАІС ДМСУ інформація про вантажну митну декларацію, на яку митний орган посилається при коригуванні митної вартості, не є достатнім доказом ціни, за яку відповідну партію товару було дійсно імпортовано до України, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України; що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом. Тоді як матеріали справи таких доказів не містять.

За встановлених судом обставин, митний орган фактично залишив поза увагою документи, надані представником позивача для митного оформлення товару. При цьому досліджені судом документи, які містяться в матеріалах справи, є належними та у повній мірі відповідають вимогам МКУ до документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Суд зазначає, що відповідачем не доведено наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за першим методом, так як усі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товарів надано.

Зазначене, в свою чергу, свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару та протиправність прийнятих Одеською митницею рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500590/2025/000014/2 від 12.08.2025 року; визнання протиправним та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500590/2025/000050 від 12.08.2025 року.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене, суд вважає, що адміністративний позов позивача підлягає задоволенню.

Частиною 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з Одеської митниці сплаченого позивачем судового збору у розмірі 6056,00 грн., з урахуванням ціни позову.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295,382 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “КОПІЙКА-ЦЕНТР” – задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500590/2025/000014/2 від 12.08.2025 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500590/2025/000050 від 12.08.2025 року.

Стягнути з Одеської митниці (код ЄДРПОУ 44005631, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21-а) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “КОПІЙКА-ЦЕНТР” (код ЄДРПОУ 37678707, вул. Болгарська 1, м.Одеса) судовий збір у розмірі 6056,00 грн (шість тисяч п`ятдесят шість гривень).

Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.О. Танцюра