Рішення від 06 вересня 2026 р. у справі №420/24506/25 — Одеський окружний адміністративний суд

Суд: Одеський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо

Дата: 06 вересня 2026 р.

Справа: №420/24506/25

Суддя: Завальнюк І.В.

Справа № 420/24506/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Завальнюка І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КАВІ» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про визнання протиправним та скасування рішення в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500020/2025/000201/2 від 03.07.2025 року; визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500500/2025/000249/2 від 11.07.2025 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що під час переміщення товару через митний кордон України декларантом до Одеської митниці подана митна декларація з визначеною декларантом вартістю товару. Однак за результатами митного оформлення митним органом прийнято картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та рішення про коригування митної вартості. Позивач з даним рішенням не погоджується та вважає його протиправним та таким, що порушує його права та інтереси. Документи, подані декларантом для митного оформлення товару за ціною контракту, відповідають вимогам ст. 53 Митного Кодексу України, є належними та допустимими та підтверджують числове значення митної вартості товару, не мають розбіжностей та їх данні піддаються обчисленню, що свідчить про неправомірність висновків митного органу про наявність будь-яких розбіжностей, а визначення митним органом митної вартості товару та коригування її в сторону збільшення за другорядним методом здійснено з порушенням вимог митного законодавства. Підстави для витребування додаткових документів для підтвердження митної вартості товару були відсутні. Подані позивачем (декларантом) документи містять всі необхідні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості імпортованих товарів, відомості щодо ціни та не містять розбіжностей. Відповідачем неправомірно застосовано другорядний (резервний) метод визначення митної вартості товарів. У зв`язку із прийняттям оскаржуваного рішення про коригування та картки відмови на позивача було покладено додаткові фінансові зобов`язання у вигляді митних і інших пов`язаних платежів, що призвело до порушення майнових прав позивача

Ухвалою судді Одеського окружного адміністративного суду Каравана Р.В. від 29.07.2025 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

08.08.2025 до суду від Одеської митниці надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зазначивши, що оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією містились розбіжності, та не містилися всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 МКУ, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

12.08.2025 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

13.08.2025 до суду від відповідача надійшли заперечення.

Розпорядженням керівника апарату Одеського окружного адміністративного суду від 18.12.2025 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 420/24506/25, у зв`язку з довготривалою відсутністю головуючого судді Каравана Р.В.

Згідно з Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.12.2025 головуючим у справі визначено суддю Завальнюка І.В.Ухвалою судді від 23.12.2025 прийнято справу до розгляду та постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою судді від 06.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Розгляд справи здійснюється без проведення судового засідання та по суті розпочатий через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі відповідно до ч. 2 ст. 262 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «КАВІ» (Покупець) та іноземним виробничим концерном «Pasabahce» (Продавець) було укладено зовнішньоекономічний контракт №1 від 10.01.2025 року на постачання скляного посуду та супутніх товарів.

02.07.2025 року імпортером ТОВ «КАВІ» (надалі Позивач) було подано до Одеської митниці (надалі Відповідач) митну декларацію №25UA500020005011U2 для оформлення вантажу: Товар № 1 Посудини на ніжці для пиття зі скла ( незміцненого), крім вироблених із склокераміки, механічного виготовлення: Келих BISTRO-SERVICE LINE (техтара) арт. 746703-960 шт. Келих BISTRO-CONCEPT2 (ПУ) арт.1004077-1 536 шт. Келих IMPERIAL-SERVICE LINE CONCEPT2 (техтара) арт.1004787-672 шт. Келих ENOTECA-SERVICE LINE CONCEPT 2 (техтара) арт.1007663-276 шт. Келих для вина ENOTECA 440 мл (ПУ) арт.1007664-1440 шт. Келих BISTRO-CUBATA (техтара) арт.1017928-300 шт. Келих DIAMOND-CONCEPT 2 (ПУ) арт.1020005-720 шт. Келих SERVICE LINE-CONCEPT 2 (техтара) арт.1021610-360 шт. Келих TIMELESS (ПУ) арт.1099663-480 шт. Келих ELYSIA (ПУ) арт.1106979-360 шт. Келих ELYSIA (ПУ) арт.1106979-720 шт. Келих ELYSIA (ПУ) арт.1106979-1776 шт. Келих ELYSIA (СЛ) арт.1106980-492 шт. Келих для коктейлю JOY 220 мл (ПУ) арт.1205689-288 шт. Келих для коктейлю JOY 490 мл (ПУ) арт.1205700-280 шт. Торгівельна марка - Pasabahce. Товар № 2 Посудини для пиття зі скла (не зміцненого), крім вироблених із склокераміки, механічного виготовлення: Стакан CARRE-NEW CONCEPT (ПУ) арт. 104740-960 шт. Стакан CARRE-NEW CONCEPT (ПУ) арт.104740- 1920 шт. Стакан SYLVANA-STYLE (ПУ) арт.628305-259 2 шт. Стакан SIDE-SERVICE LINE 290 мл (техтара) арт.747267-1488 шт. Стакан WEISSEN BIER-SERVICE LINE (техтара) арт.747374-936 шт. Стакан SYLVANA-CONCEPT2 (ПУ) арт.1004521-288 шт. Стакан SYLVANA-CONCEPT2 (ПУ) арт.1004521-1008 шт. Стакан SYLVANA-CONCEPT2 (ПУ) арт.1004523-1008 шт. Стакан TOROS-CONCEPT2 (ПУ) арт.1004532-1392 шт. Стакан LUNA-CONCEPT 2 (ПУ) арт.1012691-960 шт. Стакан HABITAT-CONCEPT 2 (ПУ) арт.1029600-1392 шт. Стакан ALLEGRA-CONCEPT 2 (техтара) арт.1030378-720 шт. Стакан WEISEN BIER (ПУ) арт.1046272-540 шт. Стакан AIDA-NEW PASABAHCE (ПУ) арт.1080074-2592 шт. Стакан LEAFY (ПУ) арт.1113170-840 шт. Товар № 3 Посудини для пиття зі скла (не зміцненого), крім вироблених із склокераміки, механічного виготовлення: Стакан ELYSIA (техтара) арт.1100633-1008 шт. Товар № 4 Посудини для пиття зі скла (не зміцне ного), крім вироблених із склокераміки, механічного виготовлення: Стакан SPACE-CONCEPT2 (ПУ) арт.1004502-1 392 шт. Стакан SIDESERVICE LINE CONCEPT2 (техта ра) арт.1004769-1344 шт. Стакан KARAT 330 мл (ПУ) арт.1080923-864 шт. Стакан для віскі TIMELESS 345 мл (ПУ) арт.1203550-960 шт. Товар № 5 Посуд столовий (крім посудин для пиття) або кухонний зі скла (не зміцненого), крім виробленого зі склокераміки, механічного виготовлення: Ємність для олії та оцту з кришкою OLIVI A-NEW CONCEPT (ПУ) арт.164487-176 шт. Ємність для олії та оцту з кришкою OLIVI A-NEW CONCEPT (ПУ) арт.164487-376 шт. Ємність для лимона та меду з кришкою BAS IC (43743+43515) (ПУ) арт.1118527-672 шт. Графін з червоною кришкою NEW RED KOSEM-CONCEPT2 (ПУ) арт.1003515-144 шт. Тортівниця з кришкою PATISSERIE-CONCEPT 2 (95197+117) (ПУ) арт.1021807-60 шт. Графін PRODUCT BARCODE (ПУ) арт.1052701-570 шт. Графін PRODUCT BARCODE (ПУ) арт.1052703-768 шт. Графін ELYSIA 940 мл (ПУ) арт.1204172-240 шт. Графін TIMELESS 940 мл (ПУ) арт.1204174-216 шт. Набір чашок для еспресо BASIC-NEW PASABAHCE (55171+54442) (ПУ)арт.1081022-1620 наборів. Набір чашок BASIC (55161+54432) (ПУ) арт.1092277-1416 наборів. Чайний набір TIMELESS 6X(42881+54751) (ПУ) арт.1119421-120 наборів. Товар № 6 Посуд столовий (крім посудин для пиття) або кухонний зі скла (не зміцненого), крім виробленого зі склокераміки, механічного виготовлення: Салатник VENEZIA-NE W PASABAHCE (ПУ) арт.1080726-900 шт. Товар № 7 Вироби зі скла для оздоблення житла а бо аналогічних цілей, крім виробів товарної позиції 7010 або 7018, (не зміцненого), крім склокераміки, механічного виготовлення: Ваза FLORA-NEW CONCEPT (ПУ) арт .197392-144 шт. Ваза FLORA-NEW CONCEPT (ПУ) арт.197392-2 88 шт. Ваза BOTANICA-NEW CONCEPT (ПУ) арт.19909 6-1080 шт. Ваза FLORA-NEW CONCEPT (ПУ) арт.203020-2 32шт. Ваза FLORA-NEW CONCEPT (ПУ) арт.203020-480 шт. Товар № 8 Посуд столовий (крім посудин для пиття) або кухонний, крім виробленого із склокераміки, із скла з коефіцієнтом лінійного розширення не більш як 5 в інтервалітемператур від 0 град с до 300 град. с: Каструля прямокутна з кришкою BORCAM (ПУ ) арт.467275-144 шт. Блюдо для запікання прямокутне з кришкою CONCEPT 2 2 л (ПУ) арт.1017140-192 шт. Кастрюля для запікання кругла з кришкою CONCEPT 2 3 л (ПУ) арт.1017142-120 шт. Кастрюля для запікання кругла з кришкою CONCEPT 2 (ПУ) арт.1017146-240 шт. Кастрюля для запікання овальна CONCEPT 2 (ПУ) арт.1017149-144 шт. Форма для запікання квадратна CONCEPT 2 (ПУ) арт.1017151- 240 шт. Форма для запікання кругла CONCEPT 2 (ПУ) арт.1017153-240 шт. Кастрюля овальна з кришкою CONCEPT 2 (ПУ) арт.1017156-236 шт. Набір кастрюль CONCEPT 2 3 шт. (59033+59023+59003) (ПУ) арт.1017166-72 набори. Набір блюд BORCAM BY PASABAHCE (59864+59006) (ПУ) арт.1103183-168 наборів. Товар № 9 Посудини на ніжці для пиття зі скла (не зміцненого), крім вироблених із склокераміки, механічного виготовлення: Келих для вина IMPERIAL 340 мл (техтара) арт.1004767- 576 шт. Келих ALLEGRA-CONCE PT 2 (ПУ) арт.1022061-60 шт. Келих ALLEGRACONCEPT 2 (ПУ) арт.1022061-348 шт. Товар № 10 Посудини для пиття, крім вироблених і з склокераміки, із зміцненого скла: Стакан CASABLANCA-SERVICE LINE CONCEPT2 (техтара) арт.1004720-1872 шт. Стакан (техтара) арт.1081062-1080 шт. Товар № 11 Посудини для пиття, крім вироблених і з склокераміки, із зміцненого скла: Стакан CONCEPT2 CASABLANCA-SERVICE LINE (тех тара) арт.1004764-960 шт. Товар № 12 Посуд столовий (крім посудин для пиття) або кухонний, крім виробленого із склокераміки, із зміцненого скла, механічного виготовлення: Тарілка AURORAPASABAHCE SUPERIOR (ПУ) арт.1043828-198 шт. Салатник FREZYA 17 см 2650 мл (ПУ) арт.1 202430 - 288 шт.

Всі товари окрім Товару № 8 торгівельної марки – Pasabahce, товар № 8 торгівельної марки - Borcam. Виробником товарів окрім товару № 4, 6 є - Turkiye Sise Ve Cam Fabrikalari A.S. Виробником товару № 4 є - Pasabahce Egypt Glass Manufacturing S.A.E. Країною виробництва товарів № 1, 2, 5, 7, 8, 10, 12 є Туреччина. Країною виробництва товарів 3, 6, 9, 11 є Болгарія. Країною виробництва товару № 4 є Єгипет. Всі товари вироблені одним виробничим концерном – Pasabahce.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією (МД) № 25UA500020005011U2 від 02.07.2025 позивачем подані документи, які зазначені у графі 44 МД, а саме: - Пакувальний лист (Packing list) № 9500048669 від 12.06.2025; - Пакувальний лист (Packing list) № 9500048671 від 12.06.2025; - Пакувальний лист (Packing list) № 9500048670 від 12.06.2025; - Рахунок-проформа (Proforma invoice) № 1700038910 від 29.05.2025; - Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № 9500048669 від 12.06.2025; - Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № 9500048671 від; - Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № 9500048670 від 12.06.2025; - Автотранспортна накладна (Road consignment note) № 450021 від 12.06.2025; - Сертифiкат про походження товару (Certificate of origin) № C 1961351 від 12.06.2025; - Сертифiкат про походження товару (Certificate of origin) № C 1961353 від 12.06.2025; - Сертифiкат про походження товару (Certificate of origin) № C 1961352 від 12.06.2025; - Статус особи, яка подає митну декларацію № 1 від; - Митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів № 25UA500020004731U9.001 від 24.06.2025; - Митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів № 25UA500020004731U9.002 від 24.06.2025; - Митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів № 25UA500020004731U9.003 від 24.06.2025; - Митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів № 25UA500020004731U9.004 від 24.06.2025; - Митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів № 25UA500020004731U9.005 від 24.06.2025; - Митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів № 25UA500020004731U9.006 від 24.06.2025; - Митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів № 25UA500020004731U9.007 від 24.06.2025; - Акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу (у випадках митного огляду, що здійснюється при виконанні митних формальностей під час митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації) № 25UA500020004731U9 від 25.06.2025; - Картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2025/000320 від 01.07.2025; - Банківський платіжний документ, що стосується товару № 174 від 02.06.2025; - Банківський платіжний документ, що стосується товару № 178 від 26.06.2025; - Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № З-04062025-1 від 12.06.2025; - Документ, що підтверджує вартість перевезення товару Б/н від 12.06.2025; - Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 1 від 10.01.2025; - Договір (контракт) про перевезення № Д-02022023-1 від 02.02.2023; - Договір (контракт) про перевезення № З-04062025-1 від 04.06.2025; - Інші некласифіковані документи Акт про зважування № 0000617569 від 18.06.2025; - Інші некласифіковані документи Лист SISECAM № 1 від 26.06.2025; - Копія митної декларації країни відправлення № 25341200EX00188521 від 12.06.2025; - Копія митної декларації країни відправлення № 25341200EX00188522 від 12.06.2025; - Копія митної декларації країни відправлення № 25341200EX00188557 від 12.06.2025.

Також було подано до Одеської митниці (надалі Відповідач) митну декларацію № 25UA500500022079U1 від 10.07.2025 для оформлення вантажу, відповідно до якої за умовами поставки FCA на митну територію України надійшов товар ТОВ «КАВІ», а саме: Товар 1. Посуд столовий скляний: посудини на ніжці для пиття, крім вироблених із склокераміки, механічного виготовлення:Келихи, чарки - 41040 шт.Торгівельна марка "PASABAHCE".Виробник "Pasabahce Bulgaria EAD".Країна виробництва BG. Товар 2. Посуд столовий скляний: посудини для пиття, крім вироблених із склокераміки, механічного виготовлення:Стакани, стопки - 22884 шт.Торгівельна марка "PASABAHCE".Виробник "Pasabahce Bulgaria EAD".Країна виробництва BG. Товар 3. Посуд столовий скляний: інші посудини для пиття, крім вироблених із склокераміки, із зміцненого скла:Стакани - 6144 шт.Торгівельна марка "PASABAHCE".Виробник "Pasabahce Bulgaria EAD".Країна виробництва BG. Товар 4. Посуд столовий та кухоний скляний, крім виробленого із склокераміки, механічного виготовлення: Кухлі, графини, салатники, чашки з блюдцями - 4308 шт.Торгівельна марка "PASABAHCE".Виробник "Pasabahce Bulgaria EAD".Країна виробництва BG.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією (МД) № 25UA500500022079U1 від 10.07.2025 позивачем подані документи, які зазначені у графі 44 МД, а саме: - Пакувальний лист (Packing list) № 9500049296 від 07.07.2025; - Рахунок-проформа (Proforma invoice) № 1700039267 від 18.06.2025; - Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № 1400004001 від 07.07.2025; - Автотранспортна накладна (Road consignment note) № 81084 від 08.07.2025; - Сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 (Movement certificate EUR. 1) № А 0000728133 від 08.07.2025; - Статус особи, яка подає митну декларацію № 1 ; - Банківський платіжний документ, що стосується товару № 175 від 24.06.2025; - Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 30 від 10.07.2025; - Документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 08.07.25-1 від 08.07.2025; - Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення несупроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 1 від 10.01.2025; - Договір (контракт) про перевезення № 010725-1 від 01.07.2025; - Договір (контракт) про перевезення № 020725-1 від 02.07.2025; - Копія митної декларації країни відправлення № 25BG004011А04979А4 від 08.07.2025 .

У зв`язку із спрацюванням профілів ризику системи управління ризиками щодо можливого заниження митної вартості та на виконання вимог статті 54 МКУ під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією: - (МД) № 25UA500020005011U2 від 02.07.2025 встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності та не міститься всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500020/2025/000201/2 від 03.07.2025.

Зокрема, до митного оформлення надано інвойси PBA2025000004328 від 12.06.2025, PBA2025000004329 від 12.06.2025, PBA2025000004330 від 12.06.2025 – з відмітками іноземної митниці та митниці України. У гр.44 ЕМД – вказані інвойси з іншими номерами №№9500048669, 9500048670, 9500048671 від 12.06.2025. Адже дати співпадають, але номери зовсім різні. Найменування, кількість, ціни на товари, умови поставки та умови оплати зазначається у проформах інвойсів та інвойсах на кожну поставку (відповідно до п.2.1. та п.3.2. Контракту №1 від 10.01.2025), які є його невід`ємною частиною. За ЕМД від 02.06.2025 № 2 25UA500020005011U2 декларантом заявлено митну вартість, як суму трьох інвойсів, але вона не співпадає із загальною сумою за проформою від 29.05.2024 № 1700038910.Зазначене свідчить про наявність розбіжностей у основних документах, що підтверджують митну вартість (п.3 ч.2 ст.53 МКУ), які мають вплив на правильність визначення митної вартості. Зазначене свідчить, що Декларантом не забезпечено надання митному органу відповідно до пункту 2 частини другої статті 52 Кодексу достовірних відомостей про визначення митної вартості товару, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних.

Для підтвердження країни походження були надані сертифікати про походження товарів № 1961351 від 12.06.2025, №1961352 від 12.06.2025, №1961353 від 12.06.2025. Номери інвойсів вказані у гр.6 сертифікату – не співпадають із номерами інвойсів, що перетинали митний кордон.

Відповідно до п.4.2.Контракту – оплата за товар здійснюється на умовах 80% передплати від суми Проформи інвойсу. А відповідно п.4.3. – основним документом взаємних розрахунків є Інвойс (фактичний рахунок). Зазначене суперечить змісту наданих рахунків: advance payment (cash). Оскільки основні документи, що підтверджують заявлену декларантом митну вартість згідно вимог статті 53 Митного кодексу містять протиріччя щодо умов оплати та не містять конкретно визначених умов оплати, у митного органу відсутня можливість здійвартості товару шляхом перевірки ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар.

Пунктом 2.5 контракту №1 від 10.01.2025 визначено, що продавець може надавати покупцю знижку в рамках акції від 5% до 45% з метою стимулювання продажів на території України. У митного органу відсутні відомості щодо надання знижки на оцінювані товари. Митниця має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (пункт 1 частини п`ятої ст.54 Кодексу).

Відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару. Приміткам та додатковими положеннями до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі визначено, що сумісним зі статтею VII було б припущення, що „дійсна вартість” може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими „дійсної вартості”, а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни.

Надана до митного оформлення експортна декларація країни відправлення не завірена митним органом Туреччини, що не відповідає вимогам пункту 3.4 П. 7 частини десятої статті 58 Кодексу встановлено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на страхування товарів.

Згідно Рахунків 9500048669, 9500048670, 9500048671, страхування товарів здійснюється продавцем. Згідно довідки ФОП Пономаренко страхування оцінюваної партії не відбувалось. Отже, декларантом не надано належних документальних підтверджень складових митної вартості, визначених п.7 частини десятої статті 58 Кодексу. Ненадання декларантом банківських платіжних відомостей щодо наданих послуг не дає можливості упевнитись у повноті та вартості всіх наданих послуг, в тому числі додаткових, які повинні включатись до ціни, що фактично сплачена за оцінюваний товар.

Згідно договору ТЕО від 25.07.2025 Д-25072024-1 умови оплати за наданні транспортно-експедиційні послуги зазначаються у замовлені, при цьому заявка на перевезення З-04062025-1 не містить зазначені відомості. У наданих платіжних дорученнях № 174 від 02.06.2025 та №178 від 26.06.2025 – у гр.70 «призначення платежу» - вказано документ від 29.05.2025 №1700038910, тобто проформу інвойса, але це протирічить п.4.3 контракту.

У зв`язку із спрацюванням профілів ризику системи управління ризиками щодо можливого заниження митної вартості та на виконання вимог статті 54 МКУ під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) № 25UA500500022079U1 від 10.07.2025 встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності та не міститься всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2025/000249/2 від 11.07.2025.

Зокрема, згідно п.4 ч.2 ст.53 МКУ, якщо рахунок сплачено, документами, які підтверджують митну вартість товару, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. В рахунку-проформі від 18.06.2025 №1700039267 або в інвойсі від 07.07.2025 № 1400004001 передбачена передплата у повному розмірі вартості товарів (Advance payment (cash)). Відповідно до наданої до митного оформлення платіжної інструкції в іноземній валюті від 24.06.2025 № 175 сума сплачених коштів складає 32551,10 дол. США, в той час як вартість товарів за інвойсом складає 40042,8000 дол. США. Таким чином не надано в повному обсязі банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.

В автотранспортній накладній (СМR) від 08.07.2025 № 81084 наявна печатка перевізника ПП «МАКСИМОВИЧ ТЕТЯНА» проте рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від 10.07.2025 № 10 та довідка про транспортні витрати від 08.07.2025 № 08.07.25-1 видана ФОП « ОСОБА_1 ». Особливості взаємовідносин -обов`язків та права між цими суб`єктами не можливо встановити, оскільки декларантом подано тільки один лист Договору від 01.07.2025 № 010725-1 про транспортно-експедиторське обслуговування.

Згідно п.2.2 Контракту ціна на товар включає вартість самого товару, вартість експортного пакування та маркування, транспортування до місця загрузки, вантажних робіт та митне оформлення в країні вивезення. Декларантом не надано документи, що відображають перелічені складові митної вартості, а отже не надано можливості перевірити правильність її розрахунку.

Надана до митного оформлення копія митної декларації країни відправлення від 08.07.2025 № 25BG004011А04979А4 не містить печаток митних органів країни відправлення, текст декларації виконаний різними шрифтами, що ставить під сумніви достовірність відомостей, зазначених у митній декларації країни відправлення. Також у вказаній декларації умови поставки вказано «FCA» без зазначення найменування географічного пункту доставки товарів, що не дає можливість співставити зазначену декларацію із товарами, заявленими за ЕМД від 10.07.2025 № 25UA500500022079U1.

Оскільки надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 МКУ, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості.

На підставі ч.3 статті 53 МКУ, п. 2.3 Правил заповнення декларації митної вартості, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599, Одеською митницею повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме:

- по (МД) № 25UA500020005011U2 від 02.07.2025: - додатки до контракту; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість т-ру та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного т-ру; - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на тр-ня не включені у вартість т-ру, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; - виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прайс-листи виробника товару.

- по (МД) № 25UA500500022079U1 від 10.07.2025: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, з яких виготовлені товари; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Додатково декларанта повідомлено про те, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленою ним митної вартості товарів.

По МД № 25UA500020005011U2 від 02.07.2025: 13.02.2024 У відповідь на електронне повідомлення митного органу, декларантом надані прайс лист SISECAM INVESTMENT B.V. від 02.07.2025, скановану копію МД 25UA500020002189U3, Лист від декларанта № 8, договір про надання транспортно-експедиторських послуг від 25.07.2024 № Д25072024-1, виписки за рахунком, сформовані 26.06.2025 та 02.07.2025; оборотно-сальдова відомість рах. 632.

В рамках консультації, за результатом розгляду додаткових документів встановлено наступне.

Наданий прайс-лист датований 02.07.2025, таким чином він не був актуальним на дату фіксації цін для оцінюваної партії товарів за ЕМД 25UA500020005011U2. Крім того, прайс-лист не містить період дії цінової пропозиції.

По МД № 25UA500500022079U1 від 10.07.2025: 11.07.2025 декларантом ТОВ "КАВІ" надано Виписка по рахунку від 24.06.2025 № Б/н, Договір про ТЕО від 01.07.2025 № 010725-1, Оборотно-сальдову відомість по рахунку 632 від 01.01.2025, Заявку від 01.07.2025 № 1 на міжнародне перевезення автотранспортом і лист ТОВ "КАВІ" №11 від 11.07.2025, в якому вказано, що додаткові документи надати не мають можливості та прохання здійснити митне оформлення на підставі наданих документів.

Митниця зазначає, що надана до митного оформлення Оборотно-сальдова відомість не посилається а ні на рахунок фактуру, а ні на рахунок проформу, згідно яких декларується товар, і не може використовуватись для підтвердження заявленої митної вартості.

Банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, у повному обсязі не надано, документи, що відображають калькуляцію ціни відповідно до п.2.2 Контракту не надано, надана до митного оформлення копія митної декларації країни відправлення від 08.07.2025 № 25BG004011А04979А4 не містить печаток митних органів країни відправлення, текст декларації виконаний різними шрифтами, що ставить під сумніви достовірність відомостей, зазначених у митній декларації країни відправлення.

Оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митними деклараціями (МД) № 25UA500020005011U2 від 02.07.2025, № 25UA500500022079U1 від 10.07.2025, за оцінкою митниці, містились розбіжності, та не містилися всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 МКУ, були підставою для прийняття митницею рішень про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

За результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом у відношенні товарів застосовано резервний метод (метод 2 ґ).

За допомогою інформації, отриманої за результатами здійснення митного контролю із зазначенням номерів відповідних митних декларацій, яка міститься у спеціалізованому програмно-інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), АСМО «Інспектор» встановлено, що рівень митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим та становить:

- по МД № 25UA500020005011U2 від 02.07.2025: товар №1 – 4,77 дол. США/кг (МД від 05.05.2025 № UA110110/2025/2629- ціна угоди) враховуючи аналогічного виробника, ТМ Pasabahce, опис товару, умови поставки FCA, вагу нетто 1171кг, ніж заявлено дек-м 3,73 дол. США/ кг.; товар №2 – 5,60 дол. США/кг (МД від 16.05.2025 № UA100180/2025/504808- метод резервний) враховуючи опис товару, країну виробництва та вантажовідправлення, завод виробник, умови поставки FCA, вагу 1052,64 кг, ніж заявлено дек-м 1,81 дол. США/кг.; товар №3 – 2,97 дол.США/кг. (МД від 15.04.2025 № UA100180/2025/503768 метод резервний) враховуючи опис товару, країну виробництва та вантажовідправлення, ТМ Pasabahce, умови поставки FCA, вагу 10568,97 кг ніж заявлено дек-м 2,08 дол. США/кг; товар №4 – 2,41 дол.США/кг. (МД від 30.06.2025 № UA100180/2025/506355- резервний) враховуючи опис товару, виробника та ТМ Pasabahce, умови поставки FCA, вагу 933,84 кг ніж заявлено дек-м 1,83 дол. США/кг; товар №5 – 3,34 дол.США/кг. (МД від 12.03.2025 № UA110110/2025/1485- ціна угоди) , враховуючи опис товару, ТМ Pasabahce, умови поставки FCA, ніж заявлено дек-м 2,84 дол. США/кг; товар №6 – 2,75 дол.США/кг. (МД від 26.05.2025 № UA100180/2025/505104 резервний) враховуючи опис товару, ТМ Pasabahce, умови поставки FCA, вагу 10457,76 кг, ніж заявлено дек-м 1,45 дол. США/кг; товар №7 – 4,81 дол.США/кг. (МД від 28.01.2025 № UA110110/2025/448- ціна угоди) враховуючи опис товару, виробника та ТМ Pasabahce, умови поставки FCA, вагу 10457,76 кг, ніж заявлено дек-м 2,60 дол. США/кг; товар №8 – 2,68 дол.США/кг. (МД від 29.04.2024 № UA110110/2024/2635- ціна угоди) враховуючи опис товару, умови поставки FCA, вагу 4410 кг, ніж заявлено дек-м 1,83 дол. США/кг; товар №9 – 4,54 дол.США/кг. (МД від 30.06.2025 № UA100180/2025/506355 ціна угоди) враховуючи опис товару, ТМ Pasabahce, умови поставки FCA, вагу 72 кг, ніж заявлено дек-м 3,17 дол. США/кг; товар №10 – 2,75 дол.США/кг. (МД від 31.03.2025 № UA100180/2025/503209 резервний) враховуючи опис товару, ТМ Pasabahce, умови поставки FCA, вагу 380,16 кг, ніж заявлено дек-м 1,51 дол. США/кг; товар №11 – 2,95 дол.США/кг. (МД від 15.04.2025 № UA100180/2025/503768 резервний) враховуючи опис товару, ТМ Pasabahce, умови поставки FCA, вагу 1660,80 кг, ніж заявлено дек-м 1,87 дол. США/кг; товар №12 – 8,26 дол.США/кг. (МД від 28.03.2025 № UA100180/2025/503143) враховуючи опис товару, ТМ Pasabahce, умови поставки FCA, вагу 348,54 кг, ніж заявлено дек-м 1,96 дол. США/кг;

- по МД № 25UA500500022079U1 від 10.07.2025: товар №1 – становить 0,6737 USD/шт. та 4,547 USD/кг (МД від 30.06.2025 № UA100180/2025/506355), ніж заявлено декларантом 0,64 USD/шт. та 1,911 USD/кг. товар №2 – становить 0,8853 USD/шт. та 2,97 USD/кг (МД від 25.10.2024 № 24UA100180013009U8), ніж заявлено декларантом 0,64 USD/шт. та 1,911 USD/кг. товар №3 – становить 1,4 USD/шт. та 2,95 USD/кг (МД від 26.05.2025 № 25UA100180505104U1), ніж заявлено декларантом 0,8264 USD/шт. та 2,01 USD/кг. товар №4 – становить 0,715 USD/шт. та 2,75 USD/кг (МД від 30.06.2025 № 25UA100180506355U1), ніж заявлено декларантом 0,68 USD/шт. та 1,47 USD/ кг. Верховний Суд України в постанові від 15.10.2013 у справі № 21-270а13, в постанові від 22.10.2013 у справі 21-342а13 дійшов висновку про те, що наявність в ЄАІС інформації про іншу митну вартість ідентичних або аналогічних товарів може бути підставою для витребування у декларанта додаткових документів для підтвердження митної вартості. Верховний Суд України в постанові від 03.08.2021 у справі № 640/13657/20, дійшов висновку про те, що наявність в ЄАІС ДФС інформації про іншу митну вартість ідентичних або аналогічних товарів може бути підставою для витребування у декларанта додаткових документів для підтвердження митної вартості. Вищенаведеним спростовується доводи позивача стосовно того, що у відповідача були відсутні підстави для поглибленої перевірки поданих документів та запиту додаткових документів у декларанта.

У зв`язку з вищевикладеним та у відповідності до ч. 2 ст. 55 МКУ Одеською митницею прийняте рішення про коригування митної вартості товарів № UA500020/2025/000201/2 від 03.07.2025, № UA500500/2025/000249/2 від 11.07.2025.

Враховуючи вищевикладені причини, та положення частини 6 статті 54, статті 256 МКУ, Одеською митницею були видані картки відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2025/000324, № UA500500/2025/00531 та роз`яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Товар, який надійшов на адресу позивача, було випущено у вільний обіг за митними деклараціями: - (МД) № 25UA500020005086U0 від 03.07.2025 (різниця митних платежів – 418 687,11 грн); - (МД) № 25UA500500022237U0 від 11.07.2025 (різниця митних платежів – 189 082,14 грн); за умови забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X МКУ.

Сплату різниці митних платежів за митною вартістю, визначеною декларантом, та митною вартістю, визначеною митним органом, при митному оформленні товарів забезпечено фінансовою гарантією у розмірі 607 769,25 грн. шляхом внесення коштів на відповідний рахунок митного органу.

Зважаючи на безпідставну відмову митного органу в розмитнені товару за митною вартістю, визначеною декларантом, та на підставі повного пакету документів для митного оформлення товару, позивач звернувся за судовим захистом із даним позовом.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв`язок у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню у зв`язку з наступним.

Статтею 49 МК України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами 4 та 5 статті 58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Відповідно до ч. 3 ст. 318 МК України, митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Статтею 50 МК України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Частиною 1 статті 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно з ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно з частиною 2 зазначеної статті є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч. 1 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною 5 ст. 54 МК України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідачем згідно ч. 5 ст. 54 МК України витребувані митна декларація країни експорту, документи, що містять відомості про вартість страхування, документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Також було повідомлено, що відповідно до п. 6 ст. 53 МКУ декларант за власним бажанням може подати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна позиція неодноразово викладалась Верховним Судом у постановах, зокрема, від 13.09.2019 у справі №815/6780/15, від 06.09.2019 у справі №803/1212/14, від 20.10.2020 у справі №809/1056/16 та ін.

Розглядаючи даний спір, суд встановив, що позивачем як при декларуванні товарів, так і на вимогу митниці, надано всі наявні у нього документи за переліком, визначеним ч. 2 ст. 53 МК України.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивачем при митному оформленні товару надано пакет документів, які містили числові показники ціни товару. Суд не погоджується з висновками митного органу про те, що надані позивачем документи мають розбіжності, зважаючи на наступне.

Оцінюючи зауваження митниці по митній декларації № 25UA500020005011U2 від 02.07.2025, суд виходить з наступного.

У спірному рішенні про коригування відповідача зазначає, що в графі 44 електронної митної декларації вказані комерційні інвойси №№ 9500048669, 9500048670, 9500048671 від 12.06.2025, тоді як до митного оформлення додатково подано документи Туреччини e-Fatura з номерами PBA2025000004328, PBA2025000004329, PBA2025000004330 за тією ж датою, при цьому номери відрізняються. Зазначене, на переконання митниці, свідчить про наявність розбіжностей у основних документах, що підтверджують митну вартість (п.3 ч.2 ст.53 МКУ), які мають вплив на правильність визначення митної вартості; декларантом не забезпечено надання митному органу відповідно до пункту 2 частини другої статті 52 Кодексу достовірних відомостей про визначення митної вартості товару, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних.

Суд вважає це зауваження безпідставним, оскільки e-Fatura є офіційним аналогом податкової накладної в Туреччині та відображає внутрішній облік експортера, тоді як комерційні інвойси оформлюються для міжнародного перевезення. Дати, номенклатура, кількість та загальна вартість в обох масивах документів повністю збігаються, що виключає будь-який вплив на правильність розрахунку митної вартості.

Крім того, відповідач посилається про наявність розбіжностей через те, що сума за трьома інвойсами не збігається із загальною сумою за попередньою проформою № 1700038910 від 29.05.2025.

Суд враховує, що проформа є лише попереднім розрахунком партії до моменту завантаження, тоді як остаточна вартість формується в комерційних інвойсах за фактом завантаження товару.

Позивач здійснив передоплату 80% від проформи (32 629,49 дол. США за платіжним дорученням № 174 від 02.06.2025), а залишок сплатив після отримання остаточних інвойсів (7 162,85 дол. США за платіжним дорученням № 178 від 26.06.2025), що відповідає умовам контракту та діловій практиці.

Також відповідач вказує, що номери інвойсів у графі 6 сертифікатів походження не відповідають номерам інвойсів, що супроводжували вантаж при перетині кордону.

Суд зауважує, що це є прояв надмірної формальності, оскільки сертифікати видані уповноваженими органами на ту саму партію вантажу від того ж виробника (Pasabahce), а незначні технічні розбіжності в облікових номерах не спростовують ані походження, ані реальної вартості товару.

Крім того, відповідач зауважує, що умови оплати за контрактом (80% передоплата за проформою та остаточний розрахунок за інвойсом) суперечать позначкам advance payment (cash) на рахунках.

Суд вважає, що суперечностей в даному випадку немає, оскільки поетапне здійснення платежів підтверджено банківськими виписками та платіжними інструкціями в повному обсязі, а самі терміни на рахунках є стандартними обліковими реквізитами продавця.

Також митниця вказує на відсутність документального підтвердження витрат на страхування, посилаючись на те, що згідно з інвойсами страхування здійснюється продавцем, проте довідка ФОП ОСОБА_2 вказувала на відсутність страхування.

Суд відхиляє це зауваження, оскільки за умовами поставки FCA ризики та витрати на страхування в ціну товару покупцем не включалися окремим платежем, а відсутність окремого страхового поліса за відсутності самого факту страхування транспортних ризиків покупцем не створює обов`язку коригувати вартість за ч. 10 ст. 58 МК України

Крім того, відповідача зазначає про право продавця надавати знижки від 5% до 45% за п. 2.5 контракту та відсутність відомостей щодо їх надання чи ненадання.

Суд вважає цей довід надуманим, оскільки декларант подав повний пакет документів на повну суму без застосування будь-яких акційних знижок, що підтверджено повним розміром оплати за платіжними документами.

Щодо зауважень митниці про те, що експортна декларація Туреччини не містить «мокрої» печатки митного органу, суд зазначає, що експортна декларація іноземної держави є внутрішнім документом експортера, форма якого не підпорядкована українському законодавству, а митний орган мав повноцінну можливість перевірити її через наявний QR-код, проте обмежився формальними претензіями.

Також не заслуговують на уваги зауваження митниці про невідповідність умов оплати у транспортній заявці та посилання у платіжних дорученнях на проформу замість інвойсу.

Зокрема, договори та рахунки-фактури на транспортування чітко корелюють із загальним пакетом документів, а посилання на проформу в призначеннях платежів є логічним наслідком виконання умов контракту щодо попередньої оплати.

Оцінюючи зауваження митниці по митній декларації № 25UA500500022079U1 від 10.07.2025, суд виходить з наступного.

Відповідач обґрунтовує відмову тим, що за платіжною інструкцією № 175 від 24.06.2025 сплачено 32 551,10 дол. США, тоді як сума за інвойсом № 1400004001 становить 40 042,80 дол. США (передбачено повну передплату advance payment).

Суд критично оцінює це зауваження, оскільки розрахунки здійснювалися за поетапною схемою (80% передплата від проформи № 1700039267 та остаточний розрахунок залишку після відвантаження, який було здійснено за платіжним дорученням № 179 на суму 7 491,70 дол. США від 15.07.2025), що в сукупності охоплює вартість поставки товарів.

Крім того, відповідач зазначає, що в CMR № 81084 наявна печатка перевізника ПП «Максимович Тетяна», тоді як рахунок-фактура та довідка про витрати видані ФОП ОСОБА_1 , а договір між ними судом/митницею не міг бути повноцінно ідентифікований через надання лише одного листа договору.

Суд вважає це зауваження необґрунтованим, оскільки декларант надав як основний договір транспортного обслуговування № 010725-1 від 01.07.2025, так і субсидіарний договір із безпосереднім перевізником № 020725-1 від 02.07.2025, що повністю відображає ланцюг надання послуг.

Крім того, відповідач зазначає, що оскільки згідно з п. 2.2 контракту ціна включає експортне пакування, маркування та вантажні роботи в країні вивезення, декларант зобов`язаний надати документи, що їх окремо відображають.

Суд враховує, що ці складові входять до загальної вартості товару і є внутрішніми комерційними показниками виробника, тому їх окреме виділення чи надання додаткових калькуляцій заводу-виробника не вимагається Митним кодексом України для підтвердження ціни договору.

Також відповідач зауважує, що експортна декларація не містить печаток митних органів, виконана різними шрифтами та не містить точного географічного пункту в умовах FCA.

Суд визнає це зауваження формальним, оскільки експортна декларація іноземної держави не є обов`язковим первинним документом для визначення митної вартості за ст. 53 МК України, умови поставки чітко зафіксовані в інвойсах (FCA Targovishte), а будь-які сумніви митний орган міг самостійно перевірити через офіційні міжнародні канали зв`язку.

Вирішуючи спір, суд враховує, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях звертав увагу щодо такого застосування судом статей 53, 54 МК України у подібних правовідносинах, зокрема у постанові від 23.10.2021 у справі №815/4821/16 (касаційне провадження №К/9901/39168/18), але не виключно.

З урахуванням зазначеного, зауваження митного органу стосовного того, що у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо цієї складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару, є необґрунтованими.

Зазначивши у оскаржуваному рішенні про виявлені розбіжності, митний орган не зазначає яким чином це вплинуло на митну вартість товару та чому це є перешкодою до її визначення за першим методом.

Тобто, за встановленими у цій справі обставинами, суть виявлених митним органом недоліків знайшла своє відображення безпосередньо у рішенні про коригування митної вартості, які у процедурі митного оформлення є кінцевими та позбавляють декларанта можливості подавати додаткові документи. В той же час у вимогах про надання додаткових документів відповідач не зазначив законодавчо визначених підстав для цього та не вказав, чому з наданих до митного оформлення документів неможливо визначитись з правильністю (неправильністю) визначення декларантом митної вартості товару, а виключно наведено пропозицію надання додаткових документів за переліком, встановленим частиною третьої статті 53 МК України.

Такий підхід відповідача суперечить нормам статті 53 МК України, оскільки встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. Натомість, у цій справі декларант фактично був позбавлений можливості зрозуміти, які саме складові митної вартості викликали сумнів у митного органу та які належить усунути додатковими документами.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 28.10.2020 у справі № 1.380.2019.000724 (адміністративне провадження №К/9901/25406/19).

Крім того, Верховний Суд неодноразово висловлював позицію, зокрема у постанові від 30 квітня 2020 року у справі № 820/231/16, що витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що витребовуючи перелік документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Враховуючи викладене, суд вважає, що для митного оформлення позивачем були надані всі документи, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару, які містили необхідні числові показники митної вартості.

Згідно зі ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Відповідно до частини 3 цієї ж статті за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених ч. 6 ст. 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч. 2-4 ст.53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Стаття 57 МК України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

Як встановлено судом, за результатами проведеної консультації, митну вартість товарів скориговано та визначено за резервним методом відповідно до ст. 64 МК України на підставі інформації, наявної у митного органу. Попередні методи не застосовувалися з наступних причин: основний метод (вартість операції) - неподання усіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товару, невідповідність ціни угоди інформації, що наявна у митного органу. Другорядні: - за ціною договору щодо ідентичних товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо ідентичних товарів; - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів; - на основі віднімання вартості - відсутність інформації щодо числового значення витрат для цілей вирахування вартості; - на основі додавання вартості (обчислена вартість) відсутність інформації щодо складових для обчислення вартості товару.

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованих позивачем товарів від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватись як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач належними доказами не спростував доводи позивача про правильність визначення ним митної вартості за основним методом та не довів наявність у митного органу належних підстав для коригування митної вартості товару.

Таким чином, суд дійшов висновку, що надані уповноваженою особою позивача для митного оформлення товару документи відповідають вимогам частини 2 статті 53 Митного кодексу України, у повній мірі ідентифікують оцінюваний товар, не містять розбіжностей щодо даних, які підлягають обчисленню при визначені саме митної вартості товару та підтверджують ціну товару, яка сплачена позивачем за ціною, вказаною в контракті (інвойсах, специфікації).

При цьому суд зазначає, що встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти такі дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Під час розгляду справи митний орган не довів належними та допустимими доказами, а також аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за цей товар.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем неправомірно було прийнято спірне рішення про коригування митної вартості товарів.

Згідно рішення п. 71 Європейського суду з прав людини у справі "Звежинський проти Польщі" позбавлення майна, може бути виправданим, лише якщо воно відбувається в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом. Крім того, будь-яке втручання у право власності має відповідати критерію пропорційності.

Під час втручання необхідно дотримуватися "справедливої рівноваги" між загальними інтересами суспільства і вимогами захисту основних прав людини (рішення у справі "Pressos Compania Naviera S. A." та інші проти Бельгії". Цю рівновагу буде порушено, якщо людині доведеться нести надто специфічний або надмірний тягар.

При цьому, розглядаючи питання, які мають загальний інтерес, органи державної влади повинні діяти коректно і дуже послідовно (рішення у справі "Беєлер проти Італії"). Крім того, як охоронець громадського порядку держава має моральне зобов`язання бути взірцевою, вона повинна стежити за тим, щоб такими були й державні органи, що захищають публічний порядок.

Крім цього, згідно п. 17 рішення ЄСПЛ у справі «TOB «Полімерконтейнер» проти України», будь-яке втручання, включаючи те, яке виникло в результаті заходів для забезпечення сплати податків, не повинно порушувати «справедливого балансу» між вимогами загальних інтересів суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Важливість забезпечення такого балансу в цілому відображається в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на зацікавлену особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.

Перевіряючи обґрунтованість та законність дій та рішень суб`єкта владних повноважень, суд враховує наведене нормативне регулювання та вимоги частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Суд також враховує встановлений ст.3 Конституції України, ст. 6 КАС України принцип верховенства права, який в адміністративному судочинстві зобов`язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.

Вирішуючи спір, суд також враховує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі “Суомінен проти Фінляндії” (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Суд акцентує увагу на приписах ч. 2 ст. 77 КАС України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Однак, всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його висновки про недотримання позивачем вимог митного законодавства і не довів правомірності оскаржуваних рішення про коригування митної вартості та картки відмови, у зв`язку із чим останні підлягають скасуванню.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення.

Судові витрати розподілити відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 139, 242-246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КАВІ» (65033, Одеська область, м. Одеса, вул. Аеропортівська, 31; код ЄДРПОУ 41281404) до Одеської митниці (як відокремленого підрозділу Державної митної служби України) (місцезнаходження: 65078, Одеська область, м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, 21-А; код ЄДРПОУ 44005631) про визнання протиправними та скасування рішень задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати Одеської митниці рішення про коригування митної вартості товарів № UA500020/2025/000201/2 від 03.07.2025, № UA500500/2025/000249/2 від 11.07.2025.

Стягнути з бюджетних асигнувань Одеської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КАВІ» судовий збір в розмірі 7294,32 грн (сім тисяч двісті дев`яносто чотири грн 32 коп.).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя І.В. Завальнюк

Оригінал: reyestr.court.gov.ua