Рішення від 07 вересня 2026 р. у справі №400/8390/26 — Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2026 р. № 400/8390/26

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ярощука В.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

10 липня 2026 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – відповідач) про:

визнання протиправною відмову відповідача щодо внесення даних про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку позивача;

зобов`язання відповідача внести до відповідних реєстрів інформації про непридатність до військової служби та виключення з військового обліку позивача та виключити позивача з військового обліку.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 20.06.2023 військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_2 він був визнаний непридатним до проходження військової служби з виключенням з військового обліку. Однак, при формуванні електронного військово-облікового документа він дізнався про своє перебування на військовому обліку у відповідача. У зв`язку з цим, позивач звернувся до відповідача із заявою з проханням про внесення коректних даних про нього до відповідних реєстрів. Відповідач відмовив у внесенні вказаних змін, зіславшись на відсутність поголдження висновку ВЛК про непридатність з боку обласного ВЛК. На переконання позивача, така відмова є протиправною.

У відзиві на позовну заяву від 02.08.2026 відповідач заперечив проти позову і просив у його задоволені відмовити в повному обсязі. Відзив умотивовано тим, що відповідно до довідки військово-лікарської комісії (далі – ВЛК) від 20.06.2023 № 272/2 позивача визнано непридатним для проходження військової служби з виключенням з військового обліку. Однак ця довідка не затверджена обласною ВЛК та не перевірена вищестоящою ВЛК. Тому відсутні підстави для виключення позивача з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі – Реєстр).

Позивач у встановлений судом строк правом на подання відповіді на відзив не скористався.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ, ЗАЯВИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 15.07.2026 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду документа, що підтверджує сплату судового збору в розмірі 1064,96 гривні.

Позивач усунув недолік позовної заяви й подав 16.07.2026 до Миколаївського окружного адміністративного суду документ про сплату судового збору в розмірі 1064,96 гривні.

24.07.2026 Миколаївський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі, про її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за матеріалами в електронній формі, а також про витребування у відповідача належним чином завіреної копії облікової картки позивача.

До відзиву на позовну заяву від 02.08.2026 відповідач додав копію частини електронної облікової картки позивача, а саме: пунктів 1-22, 36-37. Інші її частини суду надано не було, про причини їх неподання відповідач суд не повідомив.

У зв`язку з розглядом справи в порядку письмового провадження, керуючись частиною четвертою статті 229 КАС України, суд не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Розглянувши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.

Відповідно до довідки ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_1 від 20.06.2023 № 272/2 позивач визнаний непридатним для проходження військової служби з виключенням з військового обліку.

У тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного № НОМЕР_1 , виданого відповідачем 20.06.2023, зазначено, що позивача виключено з військового обліку військовозобов`язаних 20.06.2023 на підставі Додатку 4 до Положення про ВЛК № 272/2 від 20.06.2023.

Згідно з військово-обліковим документом, сформованими 21.07.2025 через мобільний застосунок «РЕЗЕРВ+», позивач є військовозобов`язаним, перебуває на військовому обліку у відповідача з відміткою «Непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку».

В пункті 37 електронної облікової картки позивача містяться записи в такій послідовності:

1) про взяття позивача на військовий облік 26.01.1998 і 28.10.2021;

2) про його виключення з військового обліку у зв`язку з непридатністю до військової служби 20.06.2023;

3) про взяття на військовий облік 18.06.2023;

4) про його виключення з військового обліку у зв`язку з непридатністю до військової служби 20.06.2023;

5) про взяття на військовий облік 20.06.2023, підстава – інший випадок.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.11.2025 у справі № 400/9844/25, яке набрало законної сили 29.11.2025, зобов`язано відповідача розглянути заяву позивача від 25.07.2025 про внесення коректних даних про особу до відповідних реєстрів з урахуванням правової оцінки, наданої в цьому рішенні суду.

Відповідач розглянув заяву позивача про внесення коректних даних про особу до відповідних реєстрів і листом від 22.06.2026 № 883/2 відмовив у задоволенні його звернення. Підставою відмови він вказав відсутність у нього будь-яких записів та оригіналів документів про проходження ним ВЛК. У цьому листі відповідач також зазначив, що на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.10.2025 у справі № 400/9844/25 його заява від 25.07.2025 була розглянута, і лист-відповідь від 31.12.2025 № 3491/2, в якому було надано відповідні роз`яснення, був надісланий на його поштову адресу рекомендованим листом з повідомленням.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо невнесення до Реєстру відомостей про порушення ним правил військового обліку, позивач звернувся до суду з цим позовом.

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН ТА ВИСНОВКИ СУДУ

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з такого.

Згідно зі статтею 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Відповідно до частини третьої статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі – Закон № 2232-ХІІ) військовий обов`язок включає підготовку громадян до військової служби, приписку до призовних дільниць, прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу, проходження військової служби, виконання військового обов`язку в запасі, проходження служби у військовому резерві, дотримання правил військового обліку.

Від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом (частина п`ята статті 1 Закону № 2232-ХІІ).

Відповідно до частин першої і п`ятої статті 33 Закону № 2232-XII військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частини першої статті 34 Закону № 2232-XII персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Отже, військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а ведення персонально-якісного обліку вказаних категорій громадян та внесення відомостей про них до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (ЄДРВР) покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі – Реєстр) – інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Згідно з абзацом вісімнадцятим пункту 11 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154, районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних відповідно до законодавства та в порядку, визначеному Міноборони.

Відтак після прийняття ВЛК постанови за результатами медичного огляду особи відповідний районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки зобов`язаний був унести до Реєстру дані про таку постанову в межах своїх повноважень та відповідно до актуального правового статусу цієї особи.

Згідно з пунктом 3 частини шостої статті 37 Закону № 2232-ХІІ (в чинній редакції) виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України – у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України – у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які визнані непридатними до військової служби.

У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку (частина шоста статті 37 Закону України № 2232-ХІІ).

Верховний Суд у постановах від 21.05.2025 у справі № 280/2880/24 і від 09.06.2026 у справі № 320/29761/25 дійшов висновку, що законодавець у статті 37 Закону чітко виокремлює поняття «зняття» з військового обліку та «виключення» з військового обліку, при цьому, при знятті з військового обліку Законом передбачено можливість повторного взяття військовозобов`язаного на такий облік.

Отже, різними є як підстави, так і правові наслідки зняття або виключення з військового обліку: громадяни, які підлягають виключенню з військового обліку, втрачають статус військовозобов`язаного, в той же час зняті з військового обліку громадяни продовжують перебувати в статусі військовозобов`язаних.

Чинним законодавством не передбачено можливості поновлення на військовому обліку осіб, які були виключені з нього у зв`язку з визнанням їх непридатними до військової служби.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що громадянин, який у встановленому законом порядку був виключеним з військового обліку у зв`язку з визнанням військово-лікарською комісією непридатними до військового служби, повністю втрачає правовий статус військовозобов`язаного та не є особою, стосовно якої територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (військові комісаріати) здійснюють ведення військового обліку.

Суд встановив, що відповідно до довідки ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_1 від 20.06.2023 № 272/2 позивач визнаний непридатним для проходження військової служби з виключенням з військового обліку.

У мотивувальній частині рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.10.2025 у справі № 400/9844/25, яке набрало законної сили 29.11.2025, зазначено:

«…твердження відповідача, що у нього були відсутні підстави для виключення позивача з Реєстру, оскільки відповідна довідка ВЛК не була затверджена обласною ВЛК, є необґрунтованим, оскільки на день видання довідки ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_1 від 20.06.2023 № 272/2, Положенням № 402 (у редакції, чинній до 23.08.2023) не було передбачено затвердження таких довідок штатними ВЛК.»

Враховуючи частину п`яту статті 78 КАС України обставини, встановлені у рішенні Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.10.2025, мають преюдиціальне значення при вирішенні цієї справи.

Тому суд відхилив як необґрунтоване твердження відповідача про те, що оскільки довідка військово-лікарської комісії від 20.06.2023 № 272/2 про проходження позивачем медичного огляду не затверджена обласною ВЛК та не перевірена вищестоящою ВЛК, підстави для виключення його з Реєстру відсутні.

Натомість у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного № НОМЕР_1 , виданого відповідачем 20.06.2023, зазначено, що позивача виключено з військового обліку військовозобов`язаних 20.06.2023 на підставі Додатку 4 до Положення про ВЛК № 272/2 від 20.06.2023.

Відповідач двічі вніс 20.06.2023 у пункт 37 електронної облікової картки позивача дані про його виключення з військового обліку у зв`язку непридатністю до військової служби.

З вищевикладеного слідує, що 20.06.2023 позивач був виключений з військового обліку у зв`язку з визнанням військово-лікарською комісією непридатними до військового служби.

Тому у відповідача були відсутні правові підстави для взяття позивача на військовий облік як 18.06.2023, так і 20.06.2023.

Як наслідок, відмова відповідача щодо виключення позивача з військового обліку є протиправною. Позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими.

Водночас з метою встановлення того, які дані в несені до Реєстру, Миколаївський окружний адміністративний суд ухвалою від 24.07.2026 витребував у відповідача копію електронної облікової картки позивача.

Відповідач надав суду частину електронної облікової картки позивача, а саме: пунктів 1-22, 36-37. Інші її частини, зокрема про проходження позивачем ВЛК та їх результатів, суду надані не були.

Відповідно до абзаців першого і другого частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Згідно з частиною дев`ятою статті 80 КАС України у разі неподання суб`єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем – також залишити позовну заяву без розгляду.

З огляду на вищевикладене, суд визнає ту обставину, що у Реєстрі відсутні відомості про постанову ВЛК від 20.06.2023 № 272/2, відповідно до якої позивач визнаний непридатним для проходження військової служби з виключенням з військового обліку.

Згідно з частиною першою статті Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» (далі – Закон № 1951-VIII) до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості:

1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до абзацу десятого статті 2 Закону України «Про захист персональних даних» персональні дані – відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.

Отож відомості про порушення військовозобов`язаним правил військового обліку відносяться до персональних даних.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про захист персональних даних» особисті немайнові права на персональні дані, які має кожна фізична особа, є невід`ємними і непорушними.

Згідно з пунктом 6 частини другої статті 8 Закону України «Про захист персональних даних» суб`єкт персональних даних має право пред`являти вмотивовану вимогу щодо зміни або знищення своїх персональних даних будь-яким володільцем та розпорядником персональних даних, якщо ці дані обробляються незаконного чи є недостовірними.

Статтею 276 Цивільного кодексу України встановлено, що орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, фізична особа або юридична особа, рішеннями, діями або бездіяльністю яких порушено особисте немайнове право фізичної особи, зобов`язані вчинити необхідні дії для його негайного поновлення.

Якщо дії, необхідні для негайного поновлення порушеного особистого немайнового права фізичної особи, не вчиняються, суд може постановити рішення щодо поновлення порушеного права, а також відшкодування моральної шкоди, завданої його порушенням.

Відповідно до пункту 8 частини другої статті 8 Закону України «Про персональні дані» суб`єкт персональних даних має право звертатися із скаргами на обробку своїх персональних даних до Уповноваженого або до суду.

Володільці чи розпорядники персональних даних зобов`язані вносити зміни до персональних даних також за зверненням інших суб`єктів відносин, пов`язаних із персональними даними, якщо на це є згода суб`єкта персональних даних чи відповідна зміна здійснюється згідно з приписом Уповноваженого або визначених ним посадових осіб секретаріату Уповноваженого чи за рішенням суду, що набрало законної сили (частина друга статті 20 Закону України «Про захист персональних даних»).

Тобто захист немайнових прав фізичної особи, до яких відноситься і право на персональні дані, підлягає судовому захисту.

Відтак позовні вимоги позивача про внесення змін до Реєстру стосовно позивача шляхом внесення до нього точних і достовірних даних підлягають судовому захисту.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Водночас задовольняючи позовні вимоги повністю, суд використовуючи повноваження передбачені частиною другою статті 9 КАС України, самостійно визначає формулювання резолютивної частини судового рішення, з метою її більш ефективного виконання та надання повного захисту правам позивача.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Згідно з абзацом першим частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Платіжною інструкцією від 16.07.2026 № 8421-4406-0068-0698 підтверджується понесення позивачем судових витрат у розмірі 1064,96 грн на сплату судового збору за подачу адміністративного позову. Тому ця сума підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 22, 139, 241-246, 255, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невнесення даних про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку ОСОБА_1 .

3. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації відомості про непридатність до військової служби та виключення з військового обліку ОСОБА_1 та виключити його з військового обліку.

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень ІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збір у розмірі 1064 (Одна тисяча шістдесят чотири) гривні 96 копійок.

5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

6. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

7. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

8. Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 );

відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).

9. Повний текст рішення суду складений 08.09.2026.

Суддя В.Г.Ярощук