Рішення від 06 вересня 2026 р. у справі №400/7368/26 — Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2026 р. № 400/7368/26

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Брагар В. С. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідачаВійськова частина НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ,

провизнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

До Миколаївського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) із позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі – відповідач) та просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів за період з 01.03.2018 року по 28.05.2026 року у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 28.02.2020 року виплаченої 29.04.2026 року та 28.05.2026 року на виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01.07.2024 року у справі №400/8554/23;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів за період з 01.03.2018 року по 28.05.2026 року у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 28.02.2020 року виплаченої 29.04.2026 року та 28.05.2026 року на виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01.07.2024 року у справі №400/8554/23.

В обґрунтування позову вказує, що відповідачем не було вчасно грошового забезпечення. 29.04.2026 року та 28.05.2026 року на виконання рішення постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04.04.2024 року у справі №400/10008/21, постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01.07.2024 року у справі №400/8554/23 виплачено позивачу: - середній заробіток за період з 29.02.2020 року по 28.09.2021 року; - індексацію-різницю грошового забезпечення 3951,20 грн. в місяць за період з 01.03.2018 року по 28.02.2020 року, у загальній сумі 147 023,45 грн. Проте відповідачем в порушення статті 4 Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати” не виплачено на користь позивача компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

Ухвалою від 25.06.2026 року суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначає, що виплата індексації грошового забезпечення у сумі 82 524,85 грн здійснювалася Військовою частиною НОМЕР_1 на виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01.07.2024 у справі № 400/8554/23 за рахунок виділених цільових коштів за КЕКВ 2800 («Виплата за судовими рішеннями»). Військова частина НОМЕР_1 не мала закладених у кошторисі асигнувань для добровільного нарахування компенсації за Законом України № 2050-III без відповідного судового рішення чи додаткового фінансування з боку Міністерства оборони України. За таких обставин у діях Військової частини НОМЕР_1 відсутній суб`єктивний склад протиправної бездіяльності, оскільки частина діяла в межах наявних бюджетних асигнувань.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши докази, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач у період з 27.07.2017 року по 28.02.2020 року проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .

29.04.2026 року та 28.05.2026 року на виконання рішення постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04.04.2024 року у справі №400/10008/21, постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01.07.2024 року у справі №400/8554/23 виплачено позивачу: - середній заробіток за період з 29.02.2020 року по 28.09.2021 року; - індексацію-різницю грошового забезпечення 3951,20 грн. в місяць за період з 01.03.2018 року по 28.02.2020 року, у загальній сумі 147 023,45 грн. = (64498,60 грн. + 82524,85 грн.)., що підтверджується матеріалами справи.

Проте відповідачем в порушення статті 4 Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати” не виплачено на користь позивача компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 2 Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати” від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ (далі Закон № 2050-ІІІ) визначає, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі № 2050-ІІІ слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення), сума індексації грошових доходів громадян; та інші.

Відповідно до статті 3 Закону № 2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Згідно зі статтею 4 Закону № 2050-ІІІ виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Використане у статті 3 Закону № 2050-ІІІ формулювання, що компенсація обчислюється як добуток “нарахованого, але не виплаченого грошового доходу” за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.

Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1- 3 вказаного Закону № 2050-ІІІ дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.

Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду України від 11 липня 2017 року № 21-2003а16, Верховного Суду від 22 червня 2018 року у справі № 810/1092/17, від 13 січня 2020 року у справі № 803/203/17, від 15.10.2020 року у справі № 240/11882/19.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, відповідач повинен нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів за порушення строків виплати за період з 01.03.2018 року по 28.05.2026 року у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 28.02.2020 року виплаченої 29.04.2026 року та 28.05.2026 року на виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01.07.2024 року у справі №400/8554/23.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінивши докази, які є у справі, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги належить задовольнити.

Судові витрати у справі відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 19, 242 - 246, 257-262 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

2. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) щодо не проведення нарахування та виплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 ) компенсації втрати частини доходів за порушення строків виплати по день фактичного розрахунку за період з 01.03.2018 року по 28.05.2026 року у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 28.02.2020 року виплаченої 29.04.2026 року та 28.05.2026 року на виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01.07.2024 року у справі №400/8554/23.

3. Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 ) компенсацію втрати частини доходів за порушення строків виплати по день фактичного розрахунку за період з 01.03.2018 року по 28.05.2026 року у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 28.02.2020 року виплаченої 29.04.2026 року та 28.05.2026 року на виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01.07.2024 року у справі №400/8554/23.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя В. С. Брагар