Рішення від 07 вересня 2026 р. у справі №380/10804/26 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/10804/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2026 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Хоми О.П., розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі – відповідач-1, в/ч НОМЕР_1 ), Військової частини НОМЕР_2 (далі – відповідач-2, в/ч НОМЕР_2 ) в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність в/ч НОМЕР_2 відносно ОСОБА_1 стосовно несвоєчасного остаточного розрахунку при звільненні, а саме ненарахування та невиплати його середнього грошового забезпечення за весь час затримки остаточного розрахунку, з урахуванням перерахованої індексації (нарахування та виплата індексації грошового забезпечення у повному обсязі), у період з 11 травня 2025 року по 05 травня 2026 року - не більш як за шість місяців, відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100;

- ???зобов?язати в/ч НОМЕР_2 виплатити ОСОБА_1 його середнє грошове забезпечення, з урахуванням перерахованої індексації грошового забезпечення, за весь час затримки остаточного розрахунку, з урахуванням перерахованої індексації (нарахування та виплата індексації грошового забезпечення у повному обсязі), за період з у період з 11 травня 2025 року по 05 травня 2026 року - не більш як за шість місяців, відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100;

?- ??визнати протиправною бездіяльність в/ч НОМЕР_2 відносно ОСОБА_1 стосовно ненарахування та невиплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 21 листопада 2016 року по 05 травня 2026 року - день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати;

?- ??зобов??язати в/ч НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 21 листопада 2016 року по 05 травня 2026 року - день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати;

- ???визнати протиправною бездіяльність в/ч НОМЕР_1 стосовно ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період 21 листопада 2016 року по 05 травня 2026 року - день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати;

- ???зобов`язати в/ч НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 21 листопада 2016 року по 05 травня 2026 року - день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при виключенні зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення відповідач не здійснив з ним повного розрахунку, невірно провівши виплату грошового забезпечення. На виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29.10.2025 у справі №380/15152/25 відповідачем-2 05.05.2026 виплачено позивачу індексацію грошового забезпечення. Несвоєчасність проведення відповідачем розрахунку при звільненні позивача стала підставою для звернення до суду з даним позовом.

Відповідачем-1 позову не визнано з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, суть яких полягає у тому, що в даному випадку здійснений відповідачем розрахунок і виплата сум, належних позивачу при звільненні, останнім не оскаржувалися. Як вбачається, з матеріалів справи лише після звільнення позивач звернувся до військової частини з питань нарахування відповідних виплат. Отже спір виник після звільнення позивача з військової служби, а відповідно в момент звільнення позивача такого спору не існувало, оскільки позивач до відповідача з жодними заявами не звертався. Таким чином, оскільки при нарахуванні і виплаті позивачу належних при звільненні сум був відсутній спір щодо їх розміру, підстави для застосування до спірних правовідносин положень статті 117 КЗпП України відсутні. Просить відмовити у задоволенні позову.

Відповідачем-2 позову не визнано, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, суть яких полягає у тому, що в/ч НОМЕР_2 не була стороною у справі №380/15152/25 та не була залучена до розгляду вказаної справи. Рішенням суду від 29.10.2025 у справі №380/15152/25 обов`язок щодо виплати індексації грошового забезпечення покладено лише на в/ч НОМЕР_1 . З огляду на викладене в/ч НОМЕР_2 не може бути стороною відповідача у справі, у зв`язку з чим просить відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою від 29.05.2026 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без виклику сторін.

Відповідачем-1 01.06.2026 (вх. №46834) подано відзив на позовну заяву.

Представником позивача 17.07.2026 (вх. №63110 подано клопотання про долучення доказів.

Відповідачем-2 04.08.2026 (вх. №68603) подано відзив на позовну заяву.

Суд, з`ясувавши обставини, на які сторони посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до військового квитка серії НОМЕР_3 ОСОБА_1 проходив військову службу у в/ч НОМЕР_1 та в/ч НОМЕР_2 .

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 29.10.2025 у справі №380/15152/25 зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 21 листопада 2016 року по 28 лютого 2018 року включно із застосуванням місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44 та з урахуванням виплачених сум.

На виконання Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 29.10.2025 у справі №380/15152/25 позивачу військовою частиною НОМЕР_1 виплачено 05.05.2026 індексацію грошового забезпечення в сумі 53 531 грн 85 к.

Позивач вважає, що виплата відповідачем-1 належного йому грошового забезпечення не у день його звільнення зі служби зумовлює наявність у нього права на виплату середнього заробітку за весь період затримки такого розрахунку відповідно до статті 117 КЗпП України, а також компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, що

зумовило звернення позивача до суду з цим позовом про.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Щодо позовних вимог, заявлених до військової частини НОМЕР_2 .

Відповідно до наказу командира в/ч НОМЕР_2 від 04.03.2024 №66 (по стройовій частині), старшого солдата ОСОБА_1 , призначеного наказом начальника Генерального штабу Збройних Сил України (по особовому складу) від 26 лютого 2024 року №287-РС, на посаду навідника 3 розвідувального відділення 2 розвідувального взводу розвідувальної роти військової частини НОМЕР_2 , який прибув з військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ), зараховано до списків особового складу, на всі види забезпечення і вважається таким, що з 04 березня 2024 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків за посадою.

Відповідно до наказу командира в/ч НОМЕР_2 від 11.05.2025 №139 (по стройовій частині), старшого солдата ОСОБА_1 , колишнього розвідника - номера обслуги з розвідувального відділення 1 розвідувального взводу розвідувальної роти, який перебуває в розпорядженні командира військової частини НОМЕР_2 , звільненого наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) від 08.05.2025 №50-РС у відставку за підпунктом «б» п. 3 ч.5 ст. 26 ЗУ «Про військовий обов`язок та військову службу» (за станом здоров`я - непридатний до військової служби). З 11 травня 2025 року припинено дію контракту, виключено зі списків особового складу, всіх видів забезпечення та направлено для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач оскаржує бездіяльність відповідача-2 щодо не нарахування та невиплати середнього грошового забезпечення, з урахуванням перерахованої індексації грошового забезпечення, за весь час затримки остаточного розрахунку, з урахуванням перерахованої індексації (нарахування та виплата індексації грошового забезпечення у повному обсязі), за період з 11 травня 2025 року по 05 травня 2026 року, а також просить виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 21 листопада 2016 року по 05 травня 2026 року день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що за період з 21 листопада 2016 року по 28 лютого 2018 року індексація грошового забезпечення йому не була нарахована та виплачена.

На виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29.10.2025 у справі №380/15152/25 на рахунок позивача 05.05.2026 відповідачем-1 було виплачено індексацію грошового забезпечення в розмірі 53 531 грн 85 к.

Як встановлено судом, рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 29.10.2025 у справі №380/15152/25 зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з з 21 листопада 2016 року по 28 лютого 2018 року включно із застосуванням місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44 та з урахуванням виплачених сум.

Таким чином на військову частину НОМЕР_2 , яка не була стороною у справі №380/15152/25, жодних зобов`язань щодо виплати грошового забезпечення рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 29.10.2025 у справі №380/15152/25 не покладено.

Виплата грошового забезпечення військовослужбовців врегульована, зокрема Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 201.12.1991 №2011-ХІІ (далі – Закон №2011-ХІІ) та Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07.08.2018 №260 (далі – Порядок №260).

Відповідно до пункту 3 Розділу І Порядку №260, встановлено, що підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов`язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).

Абзацом п`ятим пункту 8 Розділу І Порядку №260 передбачено, що грошове забезпечення виплачується за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні на підставі наказу командира (начальника, керівника) (далі - командир).

Пунктом 14 Розділу І Порядку №260 встановлено, що грошове забезпечення, не виплачене своєчасно або виплачене в меншому, ніж належало, розмірі, виплачується за весь період, протягом якого військовослужбовець мав право на нього.

Системний аналіз наведених норм Порядку №260 дає підстави стверджувати, що виплата усіх видів грошового забезпечення здійснюється за місцем проходження служби.

Позивач в період з 04.03.2024 по 11.05.2025 проходив службу у військовій частині НОМЕР_2 , що підтверджується доданими до відзиву витягами з наказів командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині), а також підтверджується самим Позивачем у позовній заяві.

Фактично виплачені позивачеві суми індексації грошового забезпечення за період з 21 листопада 2016 року по 28 лютого 2018 року охоплюють період проходження ним служби у військовій частині НОМЕР_1 .

Враховуючи приписи Порядку №260, саме військова частина НОМЕР_1 є особою, яка здійснює виплату грошового забезпечення за період проходження в ній військової служби позивачем.

Тому саме військова частина НОМЕР_1 була відповідачем у справі №380/15152/25 та виконала рішення Львівського окружного адміністративного суду у цій справі, здійснивши виплату індексації грошового забезпечення за період з 21.11.2016 по 28.02.2018.

При цьому військова частина НОМЕР_2 як юридична особа була створена відповідно до директиви Головнокомандувача Збройних Сил України від 12.03.2022.

За таких обставин відсутні підстави стверджувати про протиправну бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та не виплати позивачу середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільнені по день фактичного рахунку та компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, у зв`язку з чим в позовні вимоги, заявлені до військової частини НОМЕР_2 , є безпідставними.

Щодо позовних вимог, заявлених до військової частини НОМЕР_1 .

Статтею 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 №2050-III (далі - Закон №2050-III) установлено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Відповідно до статті 2 Закону №2050-III, компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, до яких входить і сума індексації грошових доходів громадян.

Згідно із статтею 3 Закону №2050-IIІ, сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Відповідно до статті 4 Закону №2050-III, виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159 затверджений Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - Порядок №159).

Пунктами 1-3 Порядку №159 визначено, що дія цього Порядку поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.

Компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат); соціальні виплати (допомога сім`ям з дітьми, державна соціальна допомога особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, страхові виплати дитині, яка народилася з інвалідністю внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо); стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення).

Із наведеного слідує, що дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).

Умовою для виплати громадянину компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів. При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

Згідно з пунктом 2 Порядку № 159, компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру.

Аналіз наведених положень дає підстави вважати, що основною умовою для виплати громадянину, передбаченої статтею 2 Закону № 2050-ІІІ та Порядком №159, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу не відповідає ознакам платежу, що має разовий характер, оскільки зумовлена порушенням строків сплати відповідачем пенсії, що носило триваючий характер. У зв`язку з цим виплата компенсації проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

Саме така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 14.04.2021 у справі № 465/322/17.

Верховний Суд у постанові від 05.03.2020 у справі № 140/1547/19 зазначив: «[… ] Згідно з положеннями статті 4 Закону №2050-III виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. Відповідно до статті 6 Закону №2050-III компенсацію виплачують за рахунок коштів Пенсійного фонду України, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету. З системного аналізу правових норм вбачається, що основними умовами для виплати суми компенсації є: 1) порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) та 2) виплата нарахованих доходів. При цьому виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу».

Крім того, Верховний Суд, розглядаючи справу № 240/11882/19, вказав, що враховуючи наявність факту невиплати позивачу сум індексації грошового забезпечення з 21.11.2016 по 28.02.2018, позивач має право на компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення з 21.11.2016 по 28.02.2018. Так, у випадку бездіяльності власника або уповноваженого ним органу щодо нарахування та виплати громадянину індексації заробітної плати, така особа має право на компенсацію втрати доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати за умови зобов`язання власника або уповноваженого ним органу здійснити донарахування належних громадянину сум доходів.

Аналогічна позиція раніше висловлювалася Верховним Судом у постановах від 4.04.2018 у справі № 822/1110/16, від 20.12.2019 у справі № 822/1731/16 та від 13.03.2020 у справі № 803/1565/17.

Як встановлено судом, відповідач здійснив виплату індексації грошового забезпечення лише у травні 2026 року.

Вказані обставини не заперечуються і відповідачем-1 та свідчать про несвоєчасність повного розрахунку при звільненні позивача з військової служби.

Порушення відповідачем строків повного розрахунку у вигляді несвоєчасної виплати грошового забезпечення у належному розмірі зумовлює наявність у позивача права на компенсацію втрати частини доходів.

Верховний Суд у постанові від 02.04.2024 у справі №560/8194/20 відступив від висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09.06.2021, 17.11.2021, 27.07.2022, 11.05.2023 (справи №№240/186/20, 460/4188/20, 460/783/20, 460/786/20 відповідно) та дійшов висновку, що компенсація втрати частини доходів через порушення строку їх виплати повинна нараховуватись органом у місяці, в якому проведено виплату заборгованості, відповідно, невиплата компенсації у вказаний період свідчить про відмову виплатити таку згідно із Законом № 2050-ІІІ і не потребує оформлення відмови окремим рішенням, вчинення ж відповідачем активної дії, що проявляється, зокрема у наданні листа-відповіді на звернення особи щодо виплати належних їй сум компенсації, слід розглядати лише як додаткову форму повідомлення про відмову.

Аналіз норм статей 1, 2, 4 Закону № 2050-ІІІ та Порядку № 159 свідчить, що ними фактично встановлено (визначено) обов`язок відповідного підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання у разі порушення встановлених строків виплати доходу громадянам провести їх компенсацію (нарахувати та виплатити) у добровільному порядку в тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості.

З огляду на викладене, Верховний Суд у вказаній постанові дійшов висновку, що відмова відповідача у виплаті компенсації громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати у розумінні статті 7 Закону № 2050-ІІІ не обов`язково має висловлюватися через ухвалення окремого акта індивідуальної дії, оскільки це не передбачено законодавством. Зазначену норму варто тлумачити у її системному зв`язку з нормами статей 2-4 Закону № 2050-ІІІ, які визначають, що компенсація втрати частини доходів через порушення строку їх виплати повинна нараховуватись органом у місяці, в якому проведено виплату заборгованості, відповідно, невиплата компенсації у вказаний період про відмову виплатити таку згідно із Законом №2050-ІІІ і не потребує оформлення відмови окремим рішенням, вчинення ж відповідачем активної дії, що проявляється, зокрема, у наданні листа-відповіді на звернення особи щодо виплати належних їй сум компенсації, слід розглядати лише як додаткову форму повідомлення про відмову.

Відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем-1 не подано належних доказів на підтвердження правомірності своєї поведінки щодо не виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

Відповідачем-2 обов`язок щодо доказування правомірності своєї поведінки виконано.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Даючи оцінку поведінці відповідача-1, яка зумовила звернення позивача до суду з даним позовом, суд дійшов висновку, що порушення строків виплати позивачу індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати з 21.11.2016 по день фактичної виплати (05.05.2026) призвело до втрати позивачем частини доходу та свідчить про бездіяльність, яка не відповідає визначеним частиною другою статті 2 КАС України критеріям поведінки відповідача-1 у спірних правовідносинах та порушує майнові права позивача, а тому четверту позовну вимогу слід задовольнити шляхом визнання такої бездіяльності протиправною.

П`ята позовна вимога є похідною від четвертої і також підлягає до задоволення шляхом зобов`язання відповідача-1 нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати з 21.11.2016 по день фактичної виплати (05.05.2026).

Оцінюючи зібрану у справі докази в їх сукупності та мотиви суду щодо кожної з позовних вимог, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог, тому позов слід задовольнити частково.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» і такий фактично не сплачувався, відсутні підстави для вирішення питання про відшкодування судового збору.

Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 139, 241-246, 262, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ), Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати з 21.11.2016 по день фактичної виплати 05.05.2026.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати з 21.11.2016 по день фактичної виплати 05.05.2026.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Хома О.П.