Рішення від 06 вересня 2026 р. у справі №587/462/26 — Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа №587/462/26

Провадження №2-др/592/44/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми в складі головуючого – судді Корольової Г.Ю., за участю секретаря судового засідання Перев`язки К.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідачки ОСОБА_1 ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення у цивільній српаві за №587/462/26 провадження 2/592/1566/26 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів,

У С Т А Н О В И В:

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 11.06.2026, по справі №587/462/26 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів відмовлено.

24 липня 2026 року представником відповідачки ОСОБА_1 – адвокатом Рясним В.Д. подана заява про ухвалення додаткового рішення у даній справі, оскільки позивачу відмовлено повністю у задоволенні позовних вимог, а відповідачкою понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000 грн., а тому просить ухвалити додаткове рішення у спраіі №587/462/26 , яким стягнути з позивача ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 понесені нею витрати на правничу допомогу.

У судовому засіданні представник відповідачки ОСОБА_1 – адвокат Рясний В.Д. підтримав заяву у повному обсязі і повідомив, що саме такі витрати були понесені ОСОБА_1 на правничу допомогу, які підтверджуються письмовими доказами, наданими до заяви.

В судове засідання представник позивача адвокат Стегній А.М. не з`явився, надав суду заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, посилаючись на те, що акт надння послуг та детальний опис робіт датований 21 березня 2026 року, коли судове засідання проходило пізніше. Також не погоджується з розміром витрат, посилаючись на знеспівмірністю розміру витрат із складністю справи та витраченим часом, вважаючи справу не складної категорії. Крім цього, вказує, що стягнення з позивача відшкодування витрат на правничу допомогу у розмірі 10 000 грн. є несправедливим фінансовим тягарем, оскільки з нього стягуються аліменти, які він вважає значними. Просить повністю відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на правову допомогу.

За змістом статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно з пунктами 1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача, у разі відмови - на позивача.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (частини перша, третя статті 133 ЦПК України).

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, відшкодування витрат, понесених у зв`язку із реалізацією права на судовий захист у разі подання до особи необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору й струмування від подання безпідставних позовів.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України слідує, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:1) складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

У відповідності до вимог п. 1 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення. Ч. 2 ст.270 ЦПК України зазначено, що заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до щзакінчення строку на виконання рішення.

Пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.Так, Верховний Суд у своїй постанові від 03.05.2018 року у справі № 372/1010/16-ц дійшов висновку, що якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Згідно з частиною третьою ст.137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як вбачається з матеріалів заяви, представником позивача на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано договір про надання правової допомоги від 21.03.2025, акт приймання-передачу наданих послуг з описом робіт від 21.03.2026 на загальну суму 10 000 грн., квитанція на сплату витрат, також в матеріалах справи наявні копія ордеру та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

У постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі № 211/3113/16-ц, від 06 листопада 2020 року, у справі № 760/11145/18 зауважено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Велика Палата Верховного Суду вказувала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Виходячи з того, що представником відповідача підготовлено відзив на позовну заяву про зменшення розміру аліментів, яку він оцінює розміром 7000 грн., суд вважає завищеним розміром, оскільки спір стосовно аліментних зобов`язань не відноситься до категорії складних справ. Рішення ухвалено за розглядом лише одного судового засідання, а тому суд дійшов до висновку про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу до 4000 грн.

Керуючись ст. ст. 133, 137, 141, 270, 280-282 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Ухвалити додаткове рішення у цивільній справі №№587/462/26 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів,

Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати на професійну правничу допомогу, у розмірі 4000 (чотири тисяч) гривень 00 копійок.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду може бути подана безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення додаткового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього додаткового рішення.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач - ОСОБА_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_1 .

Відповідач - ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 рнокпп НОМЕР_3 .

Суддя Галина КОРОЛЬОВА