Вирок від 07 вересня 2026 р. у справі №591/2115/26 — Зарічний районний суд м. Сум

Суд: Зарічний районний суд м. Сум

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Умисне легке тілесне ушкодження

Дата: 07 вересня 2026 р.

Справа: №591/2115/26

Суддя: Косар А. І.

Справа № 591/2115/26

Провадження № 1-кп/591/99/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2026 року Зарічний районний суд міста Суми у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Суми кримінальне провадження, унесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06 лютого 2026 року за № 12026205520000097, за обвинуваченням

ОСОБА_2 , дата і місце народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , с. Манухівка Путивльський район Сумська область; громадянство: України, з середньою освітою, не одруженого, військовозобов`язаного, зі слів працює без оформлення, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ; фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ; не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України

учасники судового провадження:

секретар судового засідання ОСОБА_3

прокурор ОСОБА_4

потерпілий ОСОБА_5

бвинувачений ОСОБА_2

і установив:

Формулювання обвинувачення, яке суд визнав доведеним

30.01.2025 близько 19:00 год. ОСОБА_2 та ОСОБА_5 перебували в авотомобілі марки «ВАЗ 21102» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який рухався в м. Суми по вул. Г. Крут, та між ними на грунті раптово виниклих неприязних відносин виник словесний конфлікт, в ході якого у ОСОБА_2 виник умисел на заподіяння ОСОБА_5 тілесних ушкоджень.

Реалізуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_2 в зазначений день, час та місце, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді завдання тілесних ушкоджень потерпілому, тобто діючи з прямим умислом, спрямованим на заподіяння шкоди здоровю потерпілому, під час словесної сварки, сидячи на задньому сидінні вище зазначеного автомобіля, наніс удар долонею правої руки в ділянку обличчя та носа ОСОБА_5 .

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_2 спричинив ОСОБА_5 тілесні ушкодження: в ділянці правовго ока нижньої повіки гематома неправильно овальної форми розміром 3,5х2,5 см фіолетового кольру, субконюктивальний крововилив правого ока, в ділянц медіального кута лівого ока синець неправильно овальної форми розміром 1,0х0,6 см синього кольору, гематома повік, перелом кісток спинки носа. Згідно з висновком судово-медичного експерта №207 від 24.02.2026, вказане тілесне ушкодження в ділянці носа кваліфікується як легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоровя. Тілесні ушкодження у вигляді гемотоми та синця кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин у кримінальному провадженні.

Допитаний як обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення-проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся.

Розуміє характер обвинувачення та погоджується з його формулюванням. Вибачився перед потерпілим. Зробив для себе певні висновки. Спроможний сплатити штраф.

Потерпілий ОСОБА_5 у судовому засіданні уточнив позовні вимоги і просив стягнути з ОСОБА_2 на свою користь 2 606.66 грн матеріальних збитків, пов`язаних з його лікуванням від протиправних дій ОСОБА_2 , та 30 000.00 грн моральної шкоди.

Прокурор не висловив жодних заперечень щодо встановлених обставин на клопоче про розгляд справи у скороченому провадженні, на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, проти якого учасники судового провадження не заперечували.

Враховуючи те, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що учасники судового провадження не оспорювали фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності її позиції, роз`яснивши положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, враховуючи згоду учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Оцінивши зібрані по справі докази: кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття процесуального рішення, суд доходить висновку, що стороною обвинувачення доведено винуватість ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при викладених у вироку обставинах.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 125 КК як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Щодо призначення покарання.

За результатами розгляду цього кримінального провадження прокурор просить визнати ОСОБА_2 винуватим у пред`явленому обвинуваченні. Обвинувачений у ході досудового розслідування щиро розкаявся та активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, вину визнає повністю. Зазначені обставини є такими або можуть бути визнані судом такими, що пом`якшують покарання ОСОБА_2 . Обставин, що обтяжує покарання ОСОБА_2 , не встановлено. З урахуванням викладених обставин, прокурор просить призначити ОСОБА_2 покарання у виді штрафу в межах обвинувачення. Цивільний позов підлягає задоволенню частково. Уважає, що саме такий вирок буде законним, і обґрунтованим, а покарання необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Потерпілий щодо призначення обвинуваченому міри покарання покладається на розсуд суду.

Обвинувачений просив призначити покарання у межах обвинувачення у виді штрафу.

Мотиви призначення покарання судом

При призначенні покарання суд, виходячи з вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, конкретні обставини справи, дані про особу винного, а також обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання.

ОСОБА_2 вчинив кримінальний проступок, на обліку у лікаря психіатра та лікаря-нарколога під медичним наглядом не перебуває, за місцем проживання характеризується по позитивно, перебуває на військовому обліку як призовник, на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період не призивався.

Обставин, що обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Обставинами, що пом`якшують покарання відповідно до ст. 66 КК України ОСОБА_2 , суд визнає: щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, визнання обвинуваченим своєї вини.

З урахуванням встановлених судом обставин у кримінальному провадженні, суд вважає правомірним призначити обвинуваченому покарання у виді штрафу в межах обвинувачення.

Таке покарання, на переконання суду, буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових злочинів, відповідатиме особі обвинуваченого та буде достатнім для досягнення мети покарання відповідно до ст. 50 КК України.

Цивільний позов.

Щодо розгляду цивільного позову у кримінальному провадженні, то відбувся повний порядок дослідження доказів у цій частині.

У цьому кримінальному провадженні потерпілий ОСОБА_5 звернувся з позовом до обвинуваченого ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

гідно з положеннями ч. 2 ст. 127 КПК шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно до ст. 128 КПК особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні правовідносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

У ході вирішення цивільного позову суд зобов`язаний об`єктивно дослідити обставини справи, встановити учасників та характер правовідносин, що склалися між ними, з`ясувати розмір шкоди, заподіяної внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а також визначити порядок її відшкодування.

Згідно з ч. 1 ст. 129 КПК ухвалюючи обвинувальний вирок, суд, в залежності від доведеності підстав і розміру позову, задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Враховуючи, що суд дійшов висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_2 , то суд переходить до розгляду питання щодо вказаного цивільного позову.

У позовній заяві потерпілий ОСОБА_5 зазначає, що відповідачем було вчинено стосовно нього умисні дії, що спричинили легкі тілесні ушкодження, враховуючи зокрема їх характер та спосіб вчинення, він поніс витрати на обстеження та лікування, матеріальні витрати складають 2 606.66 грн. Документально підтвердив витрати на придбання ліків на суму 706.66 грн, проведення КТ на суму 1900.00 грн. Також він зазнав моральних страждань, він переніс великий фізичний біль, тривалий час проходить лікування і на теперішній час його стан здоров`я не відновлено, продовжує медикаментозне лікування, призначено обмеження в прийманні їжі, у зв`язку з чим порушено його звичайний уклад життя. Обвинувачений ОСОБА_2 зі свого боку не цікавиться його станом здоровя потребами у лікуванні та відновленні. Уважає, що йому підлягає до відшкодування моральна шкода у розмірі 30 000.00 грн.

Обвинувачений ОСОБА_2 під час судового розгляду позов визнав частково, розмір матеріальної шкоди у повному обсязі 2 606.66 грн., моральну шкоду у розмірі 2-3 тис. грн.

Відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи, відшкодовується в повному Обсязі особою, яка її завдала.

Розмір спричиненої матеріальної шкоди для ОСОБА_5 складає 2 606.66 грн. Сторона відповідача відзив не подавала, в цій части позовні вимоги визнає у повному обсязі.

Дослідивши надані чеки та квитанції про оплату послуг і товарів, суд дійшов висновку, що вони пов`язані із лікуванням потерпілого, придбанням лікарських засобів. Доведені витрати на лікування потерпілого ОСОБА_5 складають у загальному розмірі 2 606.66 грн, а отже в частині стягнення матеріальної шкоди позов підлягає задоволенню та з ОСОБА_2 слід стягнути на користь потерпілого ОСОБА_5 такі понесені витрати.

За змістом ч. 1 ст. 1167 ЦК передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (стаття 23 ЦК).

Розмір моральної шкоди визначається судом залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не має приводити до її безпідставного збагачення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.12.2020 у справі 752/17832/14-ц).

Вирішуючи питання щодо відшкодування моральної шкоди, суд виходить із такого, що за наслідками протиправних дій обвинуваченого ОСОБА_2 потерпілому ОСОБА_5 безумовно було завдано моральної шкоди.

Суд враховує характер та тривалість моральних переживань потерпілого, обставини вчинення кримінального правопорушення, а також принципи розумності та справедливості.

Таким чином, заявлені потерпілим вимоги про відшкодування моральної шкоди у розмірі 30 000.00 грн є обґрунтованими та співмірними із завданими йому моральними стражданнями, у зв`язку з чим підлягають задоволенню у повному обсязі.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався. Речові докази та процесуальні витрати відсутні.

На підставі частини 15 статті 615 КПК України, в умовах дії воєнного стану, після складання та підписання повного тексту вироку суд користується своїм правом обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

Керуючись статтями 349, 373 -374, 395, 532, 615 Кримінального процесуального кодексу України, Суд,

Ухвалив:

ОСОБА_2 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч.2 ст. 125 Кримінального кодексу України, і призначити йому за цим законом покарання у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн 00 коп.

Ццивільний позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (дата і місце народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , с. Манухівка Путивльський район Сумська область; громадянство: України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ; фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь потерпілого ОСОБА_5 (РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса проживання: АДРЕСА_3 ) в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 2 606 (дві тисячі шістсот шість) грн 66 коп., в рахунок відшкодування моральної шкоди 30 000 (тридцять тисяч) грн 00 коп.

Вирок, якщо інше не передбачено Кримінальним процесуальним кодексом України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції

Вирок суду відповідно до вимог ч. 2 ст. 394 КПК України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювались під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини 3 статті 349 цього Кодексу.

Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана до Сумського апеляційного суду через Зарічний районний суд м. Суми протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасникам судового провадження, які не були присутні при проголошенні резолютивної частини вироку, направити копію повного тексту вироку не пізніше наступного дня після ухвалення вироку (частина 7 статті 376 КПК України).

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua